СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/17721/25
пр. № 3/759/6402/25
02 жовтня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Поплавська О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 404847 від 28 липня 2025 року, 28.07.2025 приблизно о 07 год. 45 хв. у м. Києві по просп. Леся Курбаса, 15, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ» номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням спеціального технічного приладу «Alco TEST 6820 ARJL-0267», результат позитивний 0.67%, внаслідок чого порушив п.2.9.а ПДР.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, зазначив, що не погоджується із результатом приладу.
Захисник Полянчук В.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 у судовому засіданні долучив клопотання про закриття провадження у справі, зазначив, що працівниками патрульної поліції не виявлені та не озвучені ознаки алкогольного сп'яніння, а також порушено порядок направлення водія на проходження огляду, оскільки у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутнє відповідне направлення для проходження огляду у закладі охорони здоров'я, також звернув увагу суду, що порушено строк калібрування приладу «Драгер».
Вислухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступних висновків.
Порушенням ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, чек-лист приладу «Drager alcotest 6820», відео з нагрудної камери працівників поліції та приймаючи до уваги, що доказів на підтвердження відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення не надано, суд вважає, що наведені докази є такими, що доводять його винуватість у порушенні п.2.9.а ПДР України, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, та в його діях наявна подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи сторони захисту спростовуються оглянутим відео з нагрудних камер працівників поліції, згідно до якого, водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції, у зв'язку з перебуванням його транспортного засобу в розшуку, про що працівники поліції повідомили водія. В подальшому працівники патрульної поліції виявили ознаки алкогольного сп'яніння, після чого запитали у водія чи вживав він алкогольні напої перед початком керування транспортним засобом (07:48:20). Працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_2 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у лікаря нарколога через відсутність можливості пройти огляд на місці, а також відсутності відповідного приладу, на що водій надав згоду. Також з вказаного відеозапису вбачається, що працівником поліції під час руху у службовому транспортному засобі зазначено, що у ОСОБА_1 наявні ознаки саме алкогольного сп'яніння, тому потрібен лише прилад «Драгер» та на разі немає необхідності у проходженні огляду у закладі охорони здоров'я. В подальшому працівники патрульної поліції зв'язались з колегами з іншого екіпажу, в яких наявний відповідний прилад «Драгер» та останні передали його для проходження ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. Працівник патрульної поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою приладу «Drager alcotest 6820» (08:34:33), на що останній погодився та самостійно розпакував мундштук. Працівником поліції було зроблено контрольний забір повітря (08:35:05), після видиху повітря у прилад ОСОБА_1 , прилад «Drager alcotest 6820» показав позитивний результат, а саме 0,67 % (08:35:37). З цього моменту та протягом усього відео ОСОБА_1 не оспорював результат приладу, а навпаки погодився з результатом.
Суд відхиляє посилання сторони захисту на порушений строк калібрування (в 6 місяців) приладу «Drager alcotest 6820», з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.
Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.
Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.
Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки "Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається" затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить один рік.
Матеріали справи, а саме, результати тестування на алкоголь, містять відомості щодо приладу та дати калібрування приладу «Drager alcotest 6820», а саме15.11.2024. Отже, на дату проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з його використанням 28.07.2025, інтервал калібрування даного приладу не закінчився.
Відповідно до п. 5 Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Крім цього, з відеозапису не вбачається, що на місці зупинки під час проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 висловлював недовіру до приладу «Драгер» чи зазначав про недотримання інтервалів калібрування, чи вимагав пред'явити йому свідоцтва про повірку технічного засобу або ж з цих підстав не погоджувався з результатами огляду на стан сп'яніння та просив доставити його в лікарню для повторного огляду лікарем.
Така позиція цілком узгоджується з постановами Київського апеляційного суду від 18.03.2025 (справа № 758/13742/24, провадження 33/824/1818/2025) та від 08.09.2025 (справа № 940/1047/25, провадження № 33/824/4506/2025).
Суд також відхиляє доводи ОСОБА_1 про його необізнаність у можливості непогодження з результатами приладу «Drager alcotest 6820» та подальшому проходженні огляду у лікаря нарколога у закладі охорони здоров'я, оскільки останній, отримавши посвідчення водія НОМЕР_3 від 20.06.2024 внаслідок складання іспиту на знання ПДР України, повинен був знати про таку можливість, тому як п. 2.5 ПДР (водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції) прямо вказує на існування порядку проходження огляду та вказана норма має бланкетний характер.
Слід також зазначити, що у рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Стосовно посилання захисника на порушення працівником поліції вимог Інструкції, суд звертає увагу, що це може бути підставою для його дисциплінарної відповідальності, проте не спростовує наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Доводи сторони захисту про порушення поліцейськими порядку направлення особи для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд вважає безпідставним, так як з наданих поліцейськими доказів вбачається дотримання ними порядку, визначеного ст. 266 КУпАП щодо пропозиції його пройти, а також відсутності тиску чи іншого порушення.
Всі інші доводи сторони захисту мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи не спростовують встановлених обставин, а також того, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, яке є умисним, грубим і суспільно небезпечним, особу правопорушника, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 221, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Святошинський районний суд м. Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: О.В.Поплавська