СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/6030/25
ун. № 759/22012/25
02 жовтня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12024100080003712 від 22.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, про накладення арешту на майно,
23.09.2025 до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на майно, а саме на паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 номер НОМЕР_1 виданий 20.02.2023, який був вилучений за місцем мешкання - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим відділом Святошинського управління Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024100080003712 від 22.11.2024, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 01.11.2024 по 02.11.2024 року, невстановлені особи в умовах воєнного стану, вчинили таємне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час перебування останньої за адресою: АДРЕСА_2 , які остання отримала на власну банківську картку АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_2 , як цільове зарахування у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_6 в сумі 3 495 800 гривень та грошовими коштами з банківського рахунку відкритому в АТ «Ощадбанк» НОМЕР_3 у сумі 103 640 гривень.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 повідомила, що має банківські рахунки відкриті в АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_2 та банківський рахунок в АТ «Ощадбанк» НОМЕР_4 . На дані банківські рахунки надходили грошові кошти у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_6 , її сина, який проходив службу в Національна гвардії України, військова частина НОМЕР_5 АДРЕСА_3 .
В квітні 2024 року вона звернулась з заявою до Святошинського управління поліції, щодо факту зникнення без вісті ОСОБА_6 , який загиблий, але вважається зниклим без вісті, тому що тіло не винесли 09.04.2022 року, це було в місті Рубіжне Луганської області, яке наразі є тимчасово окупованою територією. Оскільки вона перебувала на тимчасово окупованій території подавати заяву на розшук та зникнення сина не мала можливості, тому коли вона приїхала до міста Києва та має наразі статус тимчасово переміщеної особи, лише в квітні вона звернулась з вказаною заявою. Також вона зателефонувала до військової частини де проходив службу її син та після цього провели службове розслідування по зникненню службовця та їй почали нараховувати грошові кошти з моменту зникнення.
Так, 23.08.2024 року та 26.08.2024 року у відділенні АТ КБ «Приватбанк» розташованого по вул. Булаховського , 3-а вона зняла з картки грошові кошти у сумі по 100 000 гривень кожного разу та після цього вона грошові кошти не знімала, карткою не користувалась. Після того як вона виявила у відділенні банку, що з її картки в період часу з 01.11.2024 по 02.11.2024 року включно були зняті грошові кошти на загальну суму 3 495 800 гривень вирішила звернутись з заявою про вчинений злочин.
В ході проведення досудового розслідування, в порядку ст. 40 КПК України надано доручення працівникам Департаменту кіберполіції НП України.
В ході виконання наданого доручення надійшов рапорт працівників Департаменту кіберполіції НП України, про те, що в ході виконання доручення встановлено, та перевірено ряд осіб діючи за попередньою змовою, які здійснили таємне заволодіння майном потерпілої, в умовах воєнного стану, а саме здійснили несанкціоноване списання грошових коштів з банківського рахунку потерпілої.
19.09.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва під час проведеного обшуку було виявлено та вилучено, зокрема: за місцем мешкання - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 :
- паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 номер НОМЕР_1 виданий 20.02.2023, який поміщено до спец пакету ICR 0094089.
19.09.2025, слідчим було прийнято процесуальне рішення, та в порядку ст. 110 КПК України, вказані речі та предмети було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор не з'явився, надіслав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання у відсутність прокурора та представника особи, у володінні якої знаходяться майно, про арешт якого ставиться питання.
Дослідивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання про накладення арешту, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у його задоволенні, з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом Святошинського управління Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024100080003712 від 22.11.2024, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Постановою слідчого від 19.09.2025 вищевказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Слідчим суддею встановлено, що дане кримінальне провадження внесене до ЄРДР за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, тобто таємного викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах або організованою групою та в матеріалах, які додані до клопотання, не міститься жодного доказу того, що вилучений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , який належить ОСОБА_4 відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Тобто у клопотанні відсутні докази того, що саме паспорт громадянина України був знаряддям вчинення кримінального правопорушення (таємного викрадення чужого майна), зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу на приписи п.п. 22, 23 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, за якими паспорт вилучається органами дізнання, попереднього слідства або судом лише в особи, взятої під варту або засудженої до позбавлення волі, а при звільненні з-під варти чи від відбування покарання паспорт повертається його власникові, і категорично забороняється вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України, зокрема забороняється взяття паспорта у заставу.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що зазначене майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, а сам факт визнання такого майна речовим доказом, не може бути єдиною правовою підставою для його арешту. За таких обставин у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
Керуючись ст. ст.171-172 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12024100080003712 від 22.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, про накладення арешту на майно, а саме: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 номер НОМЕР_1 виданий 20.02.2023 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1