Справа № 758/2448/25
Категорія 52
30 вересня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до КП «Київпастранс», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою суду від 04.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі у зв'язку з неявкою в судове засідання позивача.
Дослідивши матеріали справи відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи, перше судове засідання, яке було на 01.05.2025, було відкладено у зв'язку з необхідністю позивача ознайомитися з відзивом на позовну заяву, що надійшов від відповідача.
У наступне судове засідання, яке було призначене на 03.07.2025, позивач не з'явилася та про причини неявки не повідомила. При цьому вона була належним чином повідомленою про дату та час судового засідання, що підтверджується її особистою письмовою розпискою від 01.05.2025.
У судове засідання, призначене судом на 30.09.2025, позивач повторно не з'явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується відповідним письмовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Будь-яких заяв та клопотань від позивача до суду не надходило, про причини неявки вона суд не повідомила.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги те, що позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явилася у судове засідання та не повідомила про причини неявки, наявні підстави для залишення позову без розгляду.
При цьому суд враховує, що після надходження справи до суду позивач не подавала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Судом також враховується стала практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги те, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явилася у судове засідання та не повідомила суд про причини неявки, заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подала, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Згідно із ч.2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 257-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяО. О. Ковбасюк