Справа №:755/11383/25
Провадження №: 2-о/755/624/25
про повернення заяви
"03" жовтня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, -
До Дніпровського районного суду міста Києва 15.09.2025 за підсудністю з Васильківського районного суду Дніпропетровської області на підставі ухвали від 21.08.2025 надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, яка була передана в провадження судді Катющенко В.П. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.09.2025.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17.09.2025 заяву ОСОБА_1 , було залишено без руху та заявнику надано строк для усунення протягом 24 годин з часу отримання заявником ухвали.
Копію вказаної ухвали суду заявник отримала 17.09.2025, шляхом доставки документу в електронному вигляді на електронну пошту, вказану нею у позовній заяві, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
В той же час, ні протягом 24 годин, ні станом на 03.10.2025,недоліки, що викладені в ухвалі суду від 17.09.2025, не усунуті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, в їх системному зв'язку, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні по справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03), в частині того, що «…сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року, та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003 року).
Згідно з ч. 9 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до ч. 3, 5 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на вищевикладене, суддя доходить висновку про повернення заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису.
Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 128, 130, 131, 185, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису- вважати такою, що не подана, та повернути заявниці.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя: