Справа №:755/15835/25
Провадження №: 1-кс/755/2988/25
"22" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання старшого слідчого-криміналіста 3 відділу слідчого управління (з дислокацією м. Київ) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_5 про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2025 року за № 22025011000000130, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:
І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ
До слідчого судді цього місцевого надійшло вказане клопотання слідчого, котре погоджене з процесуальним керівником у кримінальному провадженні - начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_6 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у наведеному кримінальному провадженні стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за його підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
У клопотанні вказується, що СУ ГУ СБ України в АР Крим (адреса управління з 23 травня 2023 року, згідно даних ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, - м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 14-А) здійснюється досудове розслідування цього кримінального провадження у ході якого встановлено, що громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч чинному законодавству України, 16.02.2015 року, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, на території РФ, у невстановлений час, зареєструвався як індивідуальний підприємець (юридична адреса: АДРЕСА_1) ОДРН РФ НОМЕР_1, ІНН РФ НОМЕР_2, ЗКПО РФ НОМЕР_3). Основним видом діяльності вказаної фізичної особи підприємця є основні види діяльності 95.11 Ремонт комп'ютерів та периферійного комп'ютерного обладнання, (російський код 91.11 - тотожний до української класифікація видів економічної діяльності (скорочено - КВЕД).
Надалі, не пізніше 1 серпня 2016 по теперішній час, ОСОБА_7 , будучи обізнаним про необхідність реєстрації на порталі РФ щодо державних закупівель відповідно до федерального закону РФ від 05.04.2013 № 44-ФЗ «Про контрактну систему у сфері закупок товарів, робіт, послуг для забезпечення державних та муніципальних потреб» з метою реалізації протиправного умислу, в невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений час здійснив реєстрацію себе як індивідуального підприємця на офіційному сайті Російської Федерації єдиної інформаційної системи в сфері закупівель у інформаційно-телекомунікаційній мережі Інтернет, який знаходиться за URL-адресою: http://zakupki.gov.ru, для подальшого укладення так званих «державних контрактів» за допомогою електронних процедур.
В свою чергу, особливістю даних «державних контрактів», згідно ст. 51 федерального закону РФ від 05.04.2013 № 44-ФЗ «Про контрактну систему у сфері закупівель товарів, робіт, послуг для забезпечення державних і муніципальних потреб» є те, що вони укладаються за результатом проведення електронної процедури, шляхом подальшого підписання укладеного контракту електронним підписом особи, яка має право діяти від імені учасника закупки.
Зазначений сайт, відповідно до інформації, розміщеної на ньому, «призначений для забезпечення вільного доступу до повної і достовірної інформації про контрактну систему закупівель і закупівлю товару, робіт, послуг окремим видами юридичних осіб, а також для формування, опрацювання і зберігання такої інформації».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 федерального закону РФ від 05.04.2013 № 44-ФЗ «Про контрактну систему у сфері закупівель товарів, робіт, послуг для забезпечення державних і муніципальних потреб» зібравши необхідні документи ОСОБА_7 , зареєструвавшись та отримавши кваліфікований електронний підпис, для участі у державних замовленнях, а також знаючи, що контрагентами у таких договорах виступають лише бюджетні підприємства, установи та організації країни-агресора - РФ, будучи індивідуальним підприємцем та маючи право діяти без довіреності від свого імені, усвідомлюючи та достовірно знаючи про факт окупації АР Крим збройними силами РФ та заборону здійснення будь-якої господарської діяльності у співпраці з державою-агресором, а також розуміючи те, що суверенітет України поширюється на всю її територію, а Україна є унітарною державою та її територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, здійснив провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, 27.10.2023 уклав та підписав державний контракт «№ ЭЗК/29» із так званим «Апаратом Законодавчого Зібрання міста Севастополя» в особі керівника ОСОБА_8 (адреса організації: АДРЕСА_2; ІНН РФ НОМЕР_4, КПП РФ НОМЕР_5, ОДРН РФ НОМЕР_6), на суму 312 тисяч 200 російських рублів, на надання послуг з модернізації з дообладнанням системи резервного копіювання і архівування.
Зокрема, відповідно до федерального закону РФ № 44-ФЗ «Про контрактну систему у сфері закупок товарів, робіт, послуг для забезпечення державних та муніципальних потреб», спільно підписаний з службовими особами так званого «Апаратом Законодавчого Зібрання міста Севастополя» контракт, передбачав надання послуг з модернізації з дообладнанням системи резервного копіювання і архівування, з моменту підписання контракту, тобто з 27.10.2023 протягом 30 днів.
Згідно платіжного доручення № 217365 від 01.12.2023, виконавець в особі індивідуального підприємця ОСОБА_7 отримав оплату за надання послуг з модернізації з дообладнанням системи резервного копіювання і архівування в рамках державного контракту на суму 312 тисяч 000 російських рублів, чим довів свій злочинний умисел до кінця.
Вказане підтверджується наявністю інформації, розміщеної у відкритому доступі в інформаційно-телекомунікаційній мережі Інтернет та на «Офіційному вебсайті інформаційної системи в сфері закупок Російської Федерації».
Отже, своїми умисними діями ОСОБА_7 сприяв та сприяє реалізації окупаційної політики влади РФ на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя.
Враховуючи зазначенні обставини, 17 квітня 2025 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
На виконання вимог ст. 135 КПК України, 22.04.2025 року повідомлення про підозру ОСОБА_7 та повістки про його виклик на 28.04.2025, 29.04.2025 та 30.04.2025 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», випуск № 82 (8007) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Крім того, з метою належного вручення повідомлення про підозру, а також з метою направлення повісток про виклик громадянина ОСОБА_7 для проведення процесуальних дій, вказаній особі в додатку месенджеру «WhatsApp» за номером телефону підозрюваної (інформація про який встановлена вході оперативно-розшукової діяльності) направлено скан-копію повідомлення про підозру ОСОБА_7 , а також повістки про його виклик на 28.04.2025, 29.04.2025 та 30.04.2025.
Проте, ОСОБА_7 за вказаними повістками не прибув, причин неприбуття та жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надав.
У зв'язку із викладеним в органу досудового розслідування існують вагомі підстави вважати, що ОСОБА_7 переховується від органу досудового розслідування та суду.
Повідомлення про підозру ОСОБА_7 , особисто не вручено, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 9 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою - агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою,
яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
01.05.2025 матеріали за підозрою ОСОБА_7 були виділені в окреме кримінальне провадження за №22025011000000130.
Беручи до уваги, що згідно ч. 5 ст. 139 КПК України, ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження. У зв'язку з тим, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, 02.05.2025 року ОСОБА_7 оголошено у розшук.
Водночас, у кримінальному провадженні проведено всі можливі слідчі, а також негласні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення усіх суттєвих обставин згідно ст. 9 КПК України.
Зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта, однак завершити досудове розслідування не виявляється за можливе, оскільки підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території АР Крим з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Отже, наявні підстави, з числа регламентованих ст. 297-1, 297-2, 297-4, 297-5 КПК України, для надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
ІІ. ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Відповідно до ч. 1 ст. 297-3 КПК України клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею за участі особи, яка подала клопотання, та захисника.
В цьому провадженні в судовому засіданні особи вказані в ч. 1 ст. 297-3 КПК України зазначили таке:
? процесуальний керівник у кримінальному провадженні - начальник відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста ОСОБА_9 подане клопотання підтримав, з наведених у ньому передумов;
? захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення клопотання.
ІІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ
Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 297-1. Загальні положення спеціального досудового розслідування
1. Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
2. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями […] 111, 111-1, 111-2 […] , Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, […], з метою ухилення від кримінальної відповідальності […].
Стаття 297-4. Вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування
1. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, […], з метою ухилення від кримінальної відповідальності […].
2. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.
ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ
Вирішуючи питання про здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного у кримінальному провадженні, слідчий суддя повинен встановити такі обставини:
1) чи передбачає КПК України спеціальне досудове розслідування щодо злочину, який розслідується у межах кримінального провадження, в якому подане клопотання;
2) факт набуття особою статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні;
3) наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення;
4) чи переховується підозрюваний від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та якими доказами це підтверджується.
Для здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) повинні бути наявними усі зазначені підстави і відсутність хоча б однієї виключає можливість здійснення кримінального провадження у такому порядку.
Отже, відповідаючи на питання, котрі постали перед судом в цій справі, слідча суддя зауважує таке:
(і) щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення
Встановлено, що досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Отже, ч. 2 ст. 297-1 КПК України передбачається можливість здійснення спеціального досудового розслідування щодо інкримінованого злочину у вказаному кримінальному провадженні.
(іі) щодо набуття статусу підозрюваного у кримінальному провадженні
Згідно з ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Велика Палата Верховного Суду у поставі від 11 грудня 2019 року у справі № 536/2475/14-к зазначила, що викладена в письмовому повідомленні підозра служить підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених ст. 42 КПК України.
Дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання та за відсутності відомостей про її місце перебування, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42, ст. 135 КПК України, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами 1, 2, 4 - 7 цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Тобто, в аспекті встановлення факту повідомлення, слід зауважити, що у національному законодавстві та судовій практиці може застосовуватися такий засіб юридичної техніки, як юридична фікція (legal fiction), тобто умовно прийнятий факт, що не може бути спростований у процесі доказування та беззаперечно приймається за істину (має імперативний характер), зовнішньою формою якого є норми матеріального та процесуального права, оскільки застосування юридичних фікцій має на меті забезпечення принципу правової визначеності та, головним чином, спрямовано на фіксацію виконання уповноваженим суб'єктом певного обов'язку у визначених законом випадках.
З матеріалів клопотання вбачається, що повідомлення про підозру опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр».
Отже, слідчий суддя вважає, що у провадженні доведено вжиття можливих заходів для доведення до відома підозрюваної особи фактів складання повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин у порядку, передбаченому КПК України.
(ііі) щодо наявності "обґрунтованої підозри" у вчиненні кримінального правопорушення
Національне законодавство не містить визначення поняття обґрунтованої підозри, однак відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 п.1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення «O'Hara v. United Kingdom», заява № 37555/97, від 16 жовтня 2001 року, п. 34, https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-59721).
Слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, а лише встановлює наявність обставин підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, що може слугувати підставою, у разі наявності обставин, передбачених ст. 297-1 КПК України, для надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
Відповідно до ч. 4 ст. 111-1 КК України згідно із Законом № 2108-IX від 03.03.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність», що кримінально караним є умисні дії, спрямовані на передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що підозрювана особа в цій справі може бути причетною до вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, що стверджується, зокрема:
- протоколом огляду від 15.04.2025, в рамках якого оглянуто офіційний вебсайт Єдиної інформаційної системи у сфері закупівель РФ за URL-адресою: https://zakupki.gov.ru де виявлено та задокументовано інформацію, відомості про те, що ОСОБА_7 16.02.2015 зареєструвався як індивідуальний підприємець за законодавством РФ, а також отримано електронні файли та документи, які підтверджують ведення господарської діяльності у взаємодії із країною-агресором, а саме із так званим Апаратом законодавчого зібрання міста Севастополя, з яким укладено державний контракт на надання послуг по модернізації з дообладнання системи резервного копіювання і архівування;
- протоколом огляду від 15.04.2025, в рамках якого оглянуто веб-сторінку інтернет-порталу перевірки та аналізу російських юридичних осіб та підприємців, за URL адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході якого виявлено та задокументовано інформацію, що ОСОБА_7 у невстановлений час отримав громадянство РФ та 16.02.2015 році зареєстрував себе як індивідуальний підприємець «ИП « ОСОБА_7 », ИНН НОМЕР_7, ОГРН НОМЕР_1 у Федеральній податковій службі Російської Федерації;
- протоколом огляду від 15.04.2025, в рамках якого оглянуто веб-сторінку інтернет-порталу перевірки та аналізу російських юридичних осіб та підприємців, за URL адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході якого виявлено та задокументовано інформацію щодо державної реєстрації за законодавством РФ т.зв. «Апарату Законодавчого зібрання міста Севастополя»;
- відповіддю з Офісу Президента України стосовно громадянства України ОСОБА_7 ;
- відповіддю з Державної прикордонної служби України щодо перетину державного кордону ОСОБА_7 ;
- відповідями оперативного підрозділу, щодо місця перебування особи, та протиправної діяльності.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні інкримінованого злочину є доведеною, тобто зазначені у клопотанні обставини і надані до клопотання докази у своїй сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо можливої причетності підозрюваної особи до вчинення наведеного злочину.
(iv) щодо переховування від органів досудового розслідування
Аналіз норм КПК України щодо вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування дозволяє зробити висновок, що під час вирішення вказаних питань слідчому, прокурору необхідно довести, а слідчому судді достатньо встановити, що певна особа переховується на тимчасово окупованій територій (далі ТОТ).
Згідно ст. 1 Закону тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року.
Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.
В цьому випадку з'ясовано, що підозрювана особа перебуває на ТОТ АР Крим та державний кордон і адміністративну межу з тимчасово окупованою територією АР Крим не перетинала.
Згідно ст. 12 Закону порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно ч. 9 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
На виконання вимог ст. 135 КПК України у зв'язку з тим, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території АР Крим, повістки на дати описані у п. І ухвали про виклик його до слідчого управління ГУ СБУ в АР Крим опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр», й опубліковані на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 05 квітня 2021 року у справі № 328/1109/19, під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо).
Суд встановив, що в цьому провадженні у відношенні підозрюваної особи є достатні підстави вважати можливою її обізнаність, з огляду на вжиті стороною обвинувачення дії, визначені ст. 135 КПК України, про:
- здійснення щодо неї кримінального провадження, свій статус у ньому, а також покладені процесуальні обов'язки та необхідність їх виконання;
- виклик до органу досудового розслідування щонайменше двічі.
Ці ж дані засвідчують собою, факт не прибуття підозрюваної особи у зазначені в оголошення в газеті дати до органу досудового розслідування, не надання доказів поважності причин неприбуття.
За вказаних обставин, враховуючи положення ч. 3 ст. 12 Закону та ч. 5 ст. 139 КПК України, слід дійти висновку про наявність достатніх підстав вважати, що підозрювана особа переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Ба більше, за рішенням слідчого підозрювану особу оголошено в розшук.
Кримінальний процесуальний закон не містить визначень понять «розшук» та «міжнародний розшук».
Водночас «розшук» можна витлумачити як комплекс слідчих та оперативно-розшукових заходів, здійснюваних компетентними органами та спрямованих на встановлення місцезнаходження особи з метою виконання завдань кримінального провадження.
«Міжнародний розшук» є таким же за своїм змістом комплексом заходів, які здійснюються компетентними органами декількох держав у відповідності до актів міжнародного права, зокрема, актів Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу, членом якої Україна є з 04 листопада 1992 року.
Отже, «розшук» є більш широким інститутом по відношенню до «міжнародного розшуку», який є його кваліфікованим різновидом, відповідно оголошення особи в розшук у цьому провадження, є супутнім додатковим фактором, котрий вказує на наявність підстав для здійснення спеціального досудового розслідування, поряд із даними про перебування на ТОТ з метою ухилення.
Більш того, для ініціювання саме міжнародного розшуку прокурор має навести аргументовані доводи щодо використання підозрюваним для ухилення від суду території інших держав. ТОТ є територією України, котра тимчасово окупована/анексована РФ, у цей час. Відповідно, в силу положень Закону, оголошення особи саме в міжнародний розшук, було б порушенням норм Закону та вказувало на протиправність дій уже з боку суб'єкта, котрий прийняв це рішення.
Тотожну позицію з цього питання висловив і ВС у постанові від 26 жовтня 2023 року у справі №757/46325/17-к.
В той час, як сам факт перебування особи в розшуку уже вказує на те, вона ухиляється від правосуддя, позаяк академічний тлумачний словник Української мови передбачає, що розшук (юр.) - це система слідчих та оперативних заходів щодо виявлення злочинця, який зник і т. ін.
V. ВИСНОВОК
Отже, враховуючи, що КПК України передбачено спеціальне досудове розслідування щодо злочину, який є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні, набуття особою, котру повідомлено про підозру статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, наявність її обґрунтованої підозри у вчиненні вказаного злочину, а також те, що підозрювана особа оголошена у розшук, й наявні дійсні підстави вважати, що вона переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим з метою ухилення від кримінальної відповідальності, слідчий суддя вважає наявними підстави, передбачені ст. 297-1 КПК України для надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
З цих підстав та керуючись ст. 297-1 - 297-4, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:
клопотання - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2025 року за № 22025011000000130 за підозрою громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошеня повного тексту ухвали 17.55 год. 25 вересня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1