Номер провадження 1-кп/754/1226/25
Справа № 754/16240/25
Іменем України
03 жовтня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12025100030001987 від 04.07.2025 щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, працюючої неофіційно (зі слів), зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 05.07.2024 Оболонським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік;
30.08.2024 року направлено обвинувальний акт до Оболонського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 309 КК України;
10.01.2025 Дарницьким районним судом міста Києва за ч. 4 ст. 402 КК України засуджено до покаранні у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, на підставі ст. 58 КК України, замість позбавлення волі призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на той самий строк, тобто на 2 (два) роки із відрахуванням із суми грошового забезпечення в дохід держави 15 (п'ятнадцяти) відсотків,
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю сторони обвинувачення: прокурора - ОСОБА_5
сторони захисту: обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
До Деснянського районного суду міста Києва від прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону ОСОБА_5 надійшов обвинувальний акт в кримінальному №12025100030001987 від 04.07.2025 щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачені та захисник не заперечували проти призначення обвинувального акта до судового розгляду.
Суд, заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, дійшов такого висновку.
Кримінальне провадження підсудне Деснянському районному суду м. Києва, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування складено відповідно до положень статей 291, 292 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, істотних порушень вимог КПК України при складанні обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, які б перешкоджали призначенню цього обвинувального акта до судового розгляду судом не встановлено, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У судове засідання необхідно викликати прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону, обвинувачених, захисника.
Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскільки, ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при його обранні не відпали.
Обвинувачений ОСОБА_4 вважав, що ризики нічим не підтверджуються. Просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обраного обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскільки, ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при його обранні не відпали.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 заперечували щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем їх мешкання.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання з приводу заявлених прокурором клопотань, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд доходить таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні умисного, тяжкого злочину, немає постійного джерела доходів, опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, вчинити інше кримінальне правопорушення, відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість його здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні умисного, тяжкого злочину, немає постійного джерела доходів, опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, вчинити інше кримінальне правопорушення, відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, попередити вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена ОСОБА_3 може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченою зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачена обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість його здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Суд враховує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Обираючи строк тримання під вартою обвинуваченим, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише їх права, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З огляду на викладене, суд вважає, що прокурором доведені ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є достатніми для продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та вважає, що інші запобіжні заходи не здатні гарантувати їх належну процесуальну поведінку та здійснення своїх процесуальних обов'язків.
Також, суд враховує, що будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання щодо обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою суду стороною захисту не надано, у зв'язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених у ході судового розгляду, виконання процесуальних рішень у справі, дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне продовжити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою, суд вважає за необхідне залишити без змін раніше визначений ухвалою слідчого судді розмір застави.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 179, 183, 194, 196-198, 314-316 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 04.07.2025 за №12025100030001987 щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК Українина 13 годину 45 хвилин 13 жовтня 2025 року.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 02.12.2025 року (включно).
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 02.12.2025 року (включно).
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Для участі у судовому засіданні викликати сторони кримінального провадження: прокурора, обвинувачених та захисника.
Залишити без змін раніше визначений ухвалою слідчого судді розміри застави.
Обвинувачені або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинувачених ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 у разі внесення застави такі обов'язки: прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 02 грудня 2025 року.
Роз'яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, оббвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачені ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 вважаються таким, до яких застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів в частині продовження запобіжного заходу. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1