ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11634/25
провадження № 2-др/753/204/25
"02" жовтня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Горлатого Олександра Васильовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення понесених витрат з оплати комунальних послуг
21.08.2025 до суду електронними засобами зв'язку через систему «Електронний суд» від представника позивача Горлатого О.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій він просить стягнути з відповідачів на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 11 000 грн.
Заява обґрунтована тим, що рішенням суду від 19.08.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, у зв'язку із розглядом справи позивач поніс витрати, які і просить відшкодувати.
У відповідності до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, розгляд заяви проведено без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали заяви та додані до неї докази, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням суду від 19.08.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення понесених витрат зі сплати комунальних послуг задоволено, стягнути солідарно сплачені комунальні послуги у розмірі 5 496,22 грн, вирішено питання про розподіл витрат по сплаті судового збору.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу (частина перша статті 270 ЦПК України).
У позові позивач вказав, що орієнтовний розмір витрат на оплату правничої допомоги, які він очікує понести у суді першої інстанції, складає 11 000 грн.
За приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21 (провадження № 61-4799св23).
Ані у позові, ані у заяві про ухвалення додаткового рішення стороною позивача належних обґрунтувань наявності поважних причин, які перешкоджали поданню доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу до ухвалення судового рішення не наведено, враховуючи, що у наданій до заяви про ухвалення додаткового рішення копії договору про надання професійної правової допомоги від 16.05.2025 сторони визначили, що гонорар адвоката є фіксованим - 11 000 грн.
За наведених обставин, у зв'язку із необґрунтованістю поважності причин неможливості подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат до ухвалення рішення, підстави для задоволення заяви відсутні, у задоволені заяви слід відмовити.
У задоволенні заяви ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя М.О. Заставенко
Повний текст ухвали складено 02.10.2025.