24 вересня 2025 р. Справа № 520/14256/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - Коломойцева Миколи Миколайовича на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025, суддя Бабаєв А.І., по справі № 520/14256/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 з фальсифікації виконання судового рішення по справі № 520/11112/24;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 на виконання судового рішення по справі № 520/11112/24 грошове забезпечення у розмірі 41795,31 грн. та виплатити означену суму за вирахуванням раніше сплачених коштів у розмірі 227,94 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 провадження у адміністративній справі № 520/14256/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії закрито.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про не врахування судом першої інстанції, що у виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 по справі № 520/11112/24 відповідач у штучний спосіб зменшивши відсотковість встановленої позивачу премії, зменшив розмір підсумку перерахованого грошового забезпечення практично під той рівень, котрий був до перерахунку.Виконанням обов'язку, покладеного на відповідача у судовому порядку є сплата позивачеві 41795,31 грн., а не 227,94 грн., як зазначив відповідач. Отже відповідач допустив протиправні дії з фальсифікації виконання рішення по справі № 520/11112/24, виправлення чого наразі можливе лише у судовому порядку, позаяк інші особливі процедури, було проведено формально як судами так і державним виконавцем.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судовим розглядом, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 по справі № 520/11112/24 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за період з 14.03.2022 по 08.08.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
В подальшому, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 по справі № 520/11112/24, яка залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024, було відмовлено у задоволенні заяви представника позивача Коломойцева М.М. про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 по справі № 520/11112/24 в порядку ст. 382 КАС України.
На виконання зазначеного судового рішення Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.03.2022 по 08.08.2022.
Разом з тим, підставою для звернення до суду із цим позовом стала незгода позивача із діями відповідача, вчиненими у виконання судового рішення по справі № 520/11112/24, а саме щодо невиплати заборгованості зі сплати грошового забезпечення за наслідками здійсненого перерахунку у розмірі 148567,57 грн., а не 107000,20 грн., з огляду на що різниця між перерахованим грошовим забезпеченням та виплаченим має становити 41795,31 грн., а не 227,94 грн.
Отже, фактично позивач, звертаючись із цим позовом, просить зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 по справі № 520/11112/24.
Стосовно обраного позивачем способу захисту своїх прав, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ч. 5 ст. 372 КАС України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою ст. 11 Закону № 1404-VIII встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а та 16.02.2019 у справі № 816/2016/17.
Згідно зі ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в такій справі.
Наведені спеціальні норми КАС України спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення, а тому виключається можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним судом у постановах від 27.11.2024 у справі №380/17385/23, від 05.08.2025 у справа №620/15158/24.
Отже, у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачем у виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 по справі № 520/11112/24, позивач має право звертатися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача в порядку ст. 383 КАС України, а не шляхом ініціювання нового спору.
Таким чином, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому, в апеляційній скарзі позивач не спростував висновків, що даний позов направлений на виконання рішення у справі № 520/11112/24.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а отже підстави для скасування ухвали відсутні.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Коломойцева Миколи Миколайовича - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 по справі № 520/14256/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло
Постанова складена в повному обсязі 03.10.25.