Постанова від 02.10.2025 по справі 520/9801/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2025 р.Справа № 520/9801/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , П'янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Афанасьєвої К.Р.,

представників сторін:

позивача - Борисовця О.І.,

відповідача - Горбунової Ю.О.,

третьої особи - Жилко С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 24.06.24 року по справі № 520/9801/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області третя особа Харківська міська рада

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі по тексту - ГУ Держгеокадастру у Харківській області, відповідач), Харківської міської ради (ХМР, третя особа), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 р. № 588/0/45-19 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 із застосуванням економіко-планувальної зони 7204 до якої вул. Коцарську не віднесено; локальних коефіцієнтів «Зони небезпечних геологічних процесів» - 0.87643 замість прийнятих значень 0,75:0.77; 0,78; 080; 0.83; 0,85; 0.88; 0.90 або граничного значення - 0,90; Зони забруднення атмосферного повітря - 0.99527 замість прийнятих значень 0,91; 093; 095 або граничного значення - 0,95; Зони перевищення припустимого рівня шуму - 0,9953 замість прийнятих значень 0,91; 093; 094; 0,95; 096; 097 або граничного значення - 0,97; застосуванням «Інші зони» та значення КмЗ - 1, завищеного сукупного коефіцієнту КмЗ - 1.07525 замість 1.07301; завищеного коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки 1,89720602 замість коефіцієнту індексації -1;

- скасувати Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 року № 588/0/45-19 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відділ у м. Харкові як такий, що не відповідає Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489 та Рішенню 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 № 1209/13 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021р. № 2907 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 із застосуванням економіко-планувальної зони 7204 до якої вул. Коцарську не віднесено, локальних коефіцієнтів на рівні максимальних граничних розмірів, визначених Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489, не застосуванням локальних факторів місцезнаходження земельної ділянки: зони забруднення атмосферного повітря: зони перевищення допустимого рівня шуму; ареали забруднення ґрунтів та їх значень;

- скасувати Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021 року № 2907 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відділ у м. Харкові як такий, що сформований із застосуванням невірної економіко-планувальної зони, без врахування всіх локальних особливостей місцезнаходження земельної ділянки в зоні забруднення атмосферного повітря: в зоні перевищення допустимого рівня шуму; в ареалі забруднення ґрунтів, із застосуванням максимальних граничних розмірів локальних коефіцієнтів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказував, що оскаржувані витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не відповідають вимогам Закону України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року № 1378-IV (далі по тексту - Закон № 1378-IV), Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі по тексту - Порядок № 489) та рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013» та від 27.02.2019 № 1474/19 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018», оскільки не ґрунтуються на встановлених законодавством та затверджених нормативах.

На думку позивача, такі протиправні дії ГУ Держгеокадастру у Харківській області призвели до встановлення та використання невірної економіко-планувальної зони, безпідставного неврахування локальних факторів місця знаходження земельної ділянки та застосування локальних коефіцієнтів на рівні максимальних граничних розмірів, внаслідок чого суттєво завищено нормативну грошову оцінку земельної ділянки та, відповідно, визначений Харківською міською радою розмір орендної плати за землю.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 по справі № 520/9801/24 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, пов. 8-9, код ЄДРПОУ 39792822), третя особа: Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан. Конституції.7, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 р. № 588/0/45-19 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 із застосуванням економіко-планувальної зони 7204 до якої вул. Коцарську не віднесено; локальних коефіцієнтів «Зони небезпечних геологічних процесів» - 0.87643 замість прийнятих значень 0,75: 0.77; 0,78; 0,80; 0,83; 0,85; 0,88; 0,90 або граничного значення - 0,90; Зони забруднення атмосферного повітря - 0.99527 замість прийнятих значень 0,91; 0,93; 0,95 або граничного значення - 0,95; Зони перевищення припустимого рівня шуму - 0,9953 замість прийнятих значень 0,91; 0,93; 0,94; 0,95; 0,96; 0,97 або граничного значення - 0,97; застосуванням «Інші зони» та значення КмЗ - 1, завищеного сукупного коефіцієнту КмЗ - 1.07525 замість 1,07301; завищеного коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки 1,89720602 замість коефіцієнту індексації -1.

Скасовано Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 року № 588/0/45-19 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відділ у м. Харкові як такий, що не відповідає Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489 та Рішенню 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 № 1209/13 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021р. № 2907 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 із застосуванням економіко-планувальної зони 7204 до якої вул. Коцарську не віднесено, локальних коефіцієнтів на рівні максимальних граничних розмірів визначених Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489, не застосуванням локальних факторів місцезнаходження земельної ділянки: зони забруднення атмосферного повітря: зони перевищення допустимого рівня шуму; ареали забруднення ґрунтів та їх значень.

Скасовано Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021 року № 2907 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відділ у м. Харкові як такий, що сформований із застосуванням невірної економіко-планувальної зони, без врахування всіх локальних особливостей місцезнаходження земельної ділянки в зоні забруднення атмосферного повітря: в зоні перевищення допустимого рівня шуму; в ареалі забруднення ґрунтів, із застосуванням максимальних граничних розмірів локальних коефіцієнтів.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, пов. 8-9, код ЄДРПОУ 39792822) сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) гривень 40 копійок.

Не погодившись з рішенням, Харківська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року по справі № 520/9801/24 та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Щодо зонального коефіцієнту, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) - Км2 в апеляційній скарзі зазначив про незгоду з висновком суду першої інстанції про те, що у Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 р. № 588/0/45-19 та Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021 року № 2907 зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальна зона) 7204 не відповідає економіко-планувальній зоні, визначеній у Додатку № 2 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" та рішенню Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 відповідно, оскільки із долучених до суду першої інстанції скрін-шотів із сайду https://kadastr.live/ та опису меж чітко вбачається, що земельна ділянка загальною площею 0,1020 га по вул. Коцарській, 35 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023, розташована в межах економіко-планувальної зони 7204, що спростовує доводи позивача про зворотне.

Щодо локального коефіцієнту, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони - Км3 пояснив, що різниця коефіцієнтів Км3 у спірних витягах з нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,1020 га по вул. Коцарській, 35 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 у різні роки не є помилкою, оскільки такий показник визначався за різними технічними документаціями з нормативної грошової оцінки земель у м. Харків.

З огляду на те, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок є капіталізованим рентним доходом із земельної ділянки, який переглядається кожні 5-7 років, та залежить від багатьох факторів, зокрема, таких як прилегла інфраструктура, навколишня екологічна ситуація, якість ґрунтів, забудова міста та інші, які не є сталими та періодично змінюються, то і зміна локальних факторів та їх коефіцієнтів при розробці нової нормативної грошової оцінки земель міста, на переконання ХМР, є логічним явищем.

Вважав помилковим твердження суду першої інстанції про те, що у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 № 588/0/45-19 невірно застосовано коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки 1,89720602 замість 1, оскільки значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, який йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати за його значення.

Таким чином, для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,1020 га по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 необхідно враховувати коефіцієнти індексації починаючи із року затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, тобто з 2014 по 2018 роки (2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433, 2016 рік - 1,06, 2017 рік - 1, 2018 рік - 1, що у сукупності становить 1,89720602, як і було зазначено у спірному витягу).

З посиланням на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12.11.2018 по справі № 814/789/17, від 31.06.2021 по справі № 804/1472/17, наполягав, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, нормативно-правовим або індивідуальним актом у розумінні статті 4 КАС України, а є документом, відтак, не може бути предметом судового оскарження.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу ХМР відповідач підтримав викладені у ній доводи, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 по справі № 520/9801/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Звернув увагу, що у розумінні положень статті 23 Закону № 1378-IV ГУ Держгеокадастру у Харківській області не здійснює розрахунок чи перевірку значень коефіцієнтів чи суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а лише видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку. Відповідач не має впливу на значення застосованих програмним забезпеченням коефіцієнтів (локальних факторів) нормативної грошової оцінки земельної ділянки та, як наслідок, на її розмір, що свідчить про відсутність в його діях будь-яких ознак протиправності.

Позивач також скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване.

Стверджував, що при формуванні спірних витягів відповідачем було вказано локальні коефіцієнти у значеннях, що значно перевищують наведені у Порядку № 489 та рішеннях ХМР показники, що мало наслідком вплив на розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, просив врахувати, що за незмінності місця знаходження спірної земельної ділянки та її властивостей, відповідачем цілком безпідставно при формуванні витягу № 2907 від 27.07.2021 не зазначено санітарно-гігієнічні фактори місця знаходження земельної ділянки у зоні забруднення атмосферного повітря, перевищення допустимого рівня шуму, в ареалі забруднення ґрунтів, які зазначались у витягу від 15.03.2019 № 588/0/45-49, та станом на 27.07.2021 (дата формування нового витягу) також підлягають включенню.

Обґрунтовуючи правомірність обраного способу захисту порушеного права стверджував, що рішення та дії суб'єкта владних повноважень під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель підлягають перевірці адміністративним судом на відповідність їх вимогам частини 2 статті 2 КАС України.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2024 по справі № 520/9801/24 апеляційну скаргу Харківської міської ради задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року по справі №520/9801/24 скасовано.

Ухвалено постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: Харківська міська рада про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 № 588/0/45-19 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 із застосуванням завищеного коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки 1,89720602 замість коефіцієнту індексації -1.

Скасовано Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 № 588/0/45-19 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відділ у м. Харкові.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, пов. 8-9, код ЄДРПОУ 39792822) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) гривень 20 копійок.

Постановою Верховного Суду від 28.05.2025 по справі № 520/9801/24 касаційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, оскільки суд апеляційної інстанції, не навівши обґрунтованих мотивів, з посиланням на підтверджені належними доказами обставини, які б спростовували доводи позивача, а також висновки суду першої інстанції про недотримання відповідачем нормативних актів у сфері оцінки земель при формуванні оскаржуваних витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, дійшов протилежного висновку про недоведення позивачем використання ГУ Держгеокадастру у Харківській області неправильних локальних коефіцієнтів до місцезнаходження земельної ділянки.

При цьому, жодним чином не обґрунтував покладене в основу рішення власне твердження про те, що розміри локальних коефіцієнтів застосовуються лише до певних локальних зон, а визначення їх щодо конкретної земельної ділянки відбувається в автоматизованому режимі за допомогою ГІС-технологій та електронних цифрових карт, пропорційно до охоплення площі цієї земельної ділянки; різниця ж коефіцієнтів Км3 у витягах з нормативної грошової оцінки означеної земельної ділянки за 2019 рік та за 2021 рік не є помилкою, адже такі коефіцієнти визначалися за різними технічними документаціями з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова, затвердженими відповідними рішеннями Харківської міської ради.

Також, за висновком Верховного Суду, із рішення апеляційного суду не вбачається відповіді на питання, як при незмінності властивостей земельної ділянки застосування ГУ Держгеокадастру у Харківській області у 2019 та 2021 роках різних локальних факторів, коефіцієнтів, більших за визначені Порядком № 489 максимальні граничні їх значення, незастосування у 2021 році санітарно-гігієнічних факторів впливу на місцезнаходження земельної ділянки та їх коефіцієнтів, зазначення у витязі за 2019 рік відповідних коефіцієнтів за тими ж локальними факторами у допустимих менших розмірах, порівняно із 2021 роком, свідчить про те, що такі дії відповідача вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На переконання Верховного Суду, не узгоджується із нормами вказаного вище законодавства твердження апеляційного суду про те, що різниця коефіцієнтів Км3 у витягах з нормативної грошової оцінки означеної земельної ділянки за 2019 рік та за 2021 рік зумовлена визначенням їх за різними технічними документаціями з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова, адже вимоги до проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та допустимі значення застосовуваних коефіцієнтів визначаються на державному рівні.

Верховним Судом зауважено, що апеляційний суд надав іншу юридичну оцінку обставинам справи, встановленим судом першої інстанцій, без належного обґрунтування причин для цього, що не відповідає правилам, встановленим статтею 90 КАС України, внаслідок чого змістовно тотожні обставини отримали протилежне тлумачення, без зазначення належних причин відходу від попередньої оцінки чи вказівки на визнання її помилковою.

Посилаючись на відсутність перевірки під час апеляційного провадження повноти встановлення судом першої інстанції усіх обставин справи, які стосуються обов'язку відповідача при формуванні оскаржуваних витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова визначати розмір такої нормативної грошової оцінки у відповідності до нормативних актів у сфері оцінки земель, у тому числі, враховуючи законодавчо визначені значення локальних коефіцієнтів стосовно місцезнаходження земельних ділянок, значення сукупного локального коефіцієнту Км3, Суд, враховуючи наведене у сукупності, констатував, що висновок суду апеляційної інстанції по суті заявлених позовних вимог є передчасним та таким, який зроблений з порушенням процесуальних норм.

З урахуванням викладеного, оскільки усунення вказаних недоліків, допущених в апеляційному провадженні, можливе лише у разі повторного перегляду судового рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, та не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення апеляційного суду на підставі статті 353 КАС України підлягає скасуванню, а справа - направленню до цього суду на новий розгляд.

Відповідно до частини 5 статті 353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

У наданих до суду апеляційної інстанції додаткових поясненнях від 04.07.2025 позивач повідомив, що станом на момент подання до суду позову не міг встановити, що застосована відповідачем економіко-планувальна зона 7204 відповідає місцю розташування земельної ділянки по АДРЕСА_2 , ця обставина стала відомою лише під час апеляційного перегляду, а тому рішення суду першої інстанції слід змінити шляхом виключення з абзаців другого та четвертого резолютивної частини слів "економіко-планувальної зони 7204, до якої вул. Коцарську не віднесено" та з абзацу п'ятого слів "із застосуванням невірної економіко-планувальної зони".

Наполягав, що відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції не надано доказів правомірності застосування завищеного сукупного коефіцієнту Км3 - 1,07525 та не спростовано наведені у позовній заяві доводи.

Вказував, що при формуванні витягу № 2907 від 27.07.2021 відповідачем протиправно не було застосовано визначені у Додатку 7 до Порядку № 489 санітарно-гігієнічні фактори впливу на місцезнаходження земельної ділянки та їх коефіцієнти, на відміну від витягу 2019 року, у якому такі фактори були застосовані, що мало наслідком збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

До того ж, ГУ Держгеокадастру у Харківській області за застосованими у витягу 2021 року 9 локальними факторами були визначені їх коефіцієнти у максимальних граничних розмірах, у той час як у витягу за 2019 рік, коефіцієнти за тими самими локальними факторами застосовані зі значеннями у менших розмірах, що свідчить про неправомірність таких дій відповідача, позаяк характеристики належної ОСОБА_1 земельної ділянки весь час залишались незмінними.

У наданих до суду апеляційної інстанції додаткових поясненнях від 11.09.2025 ГУ Держгеокадастру у Харківській області просило врахувати, що до його повноважень не належить розрахунок нормативної грошової оцінки та визначення у витязі певних значень локальних коефіцієнтів.

Так, видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб'єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, а є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Отже ГУ Держгеокадастру не розраховує у ручному режимі та не впливає на значення коефіцієнтів.

ОСОБА_1 також надав до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення від 23.09.2025, в яких наполягав, що відповідачем не надано суду жодного правового документа та не наведено вагомих аргументів, доводів та пояснень, які б надавали обґрунтовану підставу вважати правомірними дії відповідача щодо застосування у витязі 2021 року локальних коефіцієнтів за усіма використаними локальними факторами лише у граничних максимальних значеннях, на відміну від витягу 2019 року та незастосування санітарно-гігієнічних факторів впливу на місцезнаходження земельної ділянки та їх коефіцієнтів.

Також вважає, що відповідачем не надано до суду і доказів того, що з 15.03.2019 (дата формування витягу) змінились властивості земельної ділянки, просторові та комунікаційні характеристики, що на законодавчому рівні змінено нормативне значення локальних коефіцієнтів, зменшено кількість локальних факторів впливу на місцезнаходження земельної ділянки, що давало б відповідачу обґрунтовані підстави застосовувати у витягу 2021 року максимальні граничні значення локальних коефіцієнтів та не застосовувати санітарно-гігієнічні фактори та їх значення.

Представник третьої особи та представник відповідача в судових засіданнях підтримали вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, та просили суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях, заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Ленінською районного суду м. Харкова від 20.02.2024 відкрито провадження 2/642/567/24 по справі № 642/771/24 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення з позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати 1071123.25 грн за використання земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0.1020 га, кадастровий номер 6310137200:01:019:0023 без документів, що посвідчують право на землю, за період з 17.03.2019 по 03.02.2021.

Розрахунки розміру безпідставно збережених коштів у справі № 642/771/23, що знаходиться в провадженні Ленінського районного суду м. Харкова, виконані на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 № 588/0/45-19 та Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021 № 2907, за якими нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0.1020 га кадастровий номер 6310137200:01:019:0023 складає 5057731,00 грн та 9308688,00 грн відповідно.

Позивачем 24.02.2024 отримано позовну заяву Харківської міської ради про стягнення з позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 17.03.2019 по 03.02.2021 у сумі 1 071123,25 грн з доданими до неї документами, у тому числі: Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 № 588/0/45-19 та від 27.07.2021, розрахунки розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за періоди з 17.03.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 03.02.2021, акт обстеження від 29.09.2023, витяг ДЗК від 23.07.2021.

Судом встановлено, що позивач до 04.02.2021 був власником нежитлової будівлі літ «Л-1» загальною площею 75,2 та нежитлової будівлі літ «М-1» загальною площею 80,9 кв.м. що знаходяться по АДРЕСА_2 . Нежитлова будівля літ «Л-1» загальною площею 75,2 кв.м. використовувалась позивачем за функціональним призначенням - гаражі, що відповідає даним технічного паспорту виготовленого 20.10.2020. Нежитлова будівля літ «М-1» загальною площею 80,9 кв.м. використовувалась позивачем за функціональним призначенням - офісні приміщення, що відповідає даним технічного паспорту виготовленого 20.10.2020.

Окреслене нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці 6310137200:01:019:0023, площа: 0,1020 га: комунальна власність; вид використання земельної ділянки: для обслуговування нежитлових будівель: цільове призначення (код ЦВПЗ) - 1.11.6: категорія земель: землі житлової та громадської забудови, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру № НВ 0007234312021 від 23.07.2021.

Право користування земельною ділянкою було оформлено попереднім власником нерухомого майна - укладено договір оренди землі № 7239/03 від 15.09.2003, який припинено 12.10.2020 на підставі акту приймання - передачі земельної ділянки від 27.09.2016 № 149/16, про що зазначено в Акті обстеження земельної ділянки від 29.09.2023, якій складено за результатами перевірочних заходів спеціалістом Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради.

Крім того судом встановлено, що 04.02.2021 нежитлові будівлі літ "Л-1" - гаражі та літ «М-1» були продані, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 04.02.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Юдіною О. С., зареєстровано в реєстрі за № 172.

Вважаючи протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Харківській області щодо встановлення та використання при формуванні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15 березня 2019 року №588/0/45-19 та від 27 липня 2021 року №2907 невірної економіко-планувальної зони, безпідставного неврахування локальних факторів місцезнаходження земельної ділянки та застосування локальних коефіцієнтів на рівні максимальних граничних розмірів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності застосування відповідачем при формуванні оскаржуваних витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки локальних коефіцієнтів, які не передбачені Порядком № 489 та перевищують встановлені ним і рішеннями органу місцевого самоврядування граничні розміри, застосування локальних коефіцієнтів у граничних максимальних значеннях та незастосування санітарно-гігієнічних локальних факторів і їх коефіцієнтів.

Відтак, суд дійшов висновку, що дії відповідача стосовно розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка перебувала у користуванні ОСОБА_1 , вчинені з порушенням вимог законодавства, а тому оскаржувані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно із частинами першою, другою, третьої статті 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі.

Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні, регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України № 1378-IV.

Відповідно до статті 1 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (частина п'ята статті 5 Закону № 1378-IV).

За приписами статті 15 Закону № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель за заявою зацікавленої особи.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя статті 23 Закону № 1378-IV).

У постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

Такий же правовий підхід застосовано Верховним Судом й у постанові від 03 червня 2022 року у справі № 160/2702/22.

Таким чином, рішення та дії суб'єкта владних повноважень під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель підлягають перевірці адміністративним судом на відповідність їх частині другій статті 2 КАС України.

З огляду на вказане, доводи апелянта про те, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не може бути предметом судового оскарження є неприйнятними.

Надаючи оцінки правомірності застосування у витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 № 588/0/45-19 коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки за ставкою 1,89720602, колегія суддів виходить із наступного.

Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

За приписами пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

За змістом вказаних норм для визначення суми податкових зобов'язань з земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земель. Відповідно до законодавства вона проводиться раз у 5-7 років, а для визначення поточних зобов'язань необхідно проіндексувати її на коефіцієнт індексації, який щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік. При цьому, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно (тобто накопичувально) залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки.

У постанові Верховного Суду від 18 серпня 2021 року у справі № 818/912/18 зроблено висновки про те, що вимоги пункту 271.2 статті 271 ПК України, які стосуються рішення рад щодо нормативної грошової оцінки, не поширюються на питання застосування щорічних коефіцієнтів індексації. Натомість, правила застосування щорічних коефіцієнтів індексації встановлено пунктом 289.2 статті 289 ПК України. За змістом останнього кумулятивне (тобто накопичувальне) застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов'язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки, але не з датою прийняття рішення ради про її затвердження чи датою введення в дію нормативної грошової оцінки. Необхідно відрізняти поняття проведення нормативної грошової оцінки та її затвердження, які є різними видами діяльності у сфері оцінки земель та здійснюється різними суб'єктами. Згідно із законодавством, з моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов'язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки, але не коефіцієнтів її індексації, які, як зазначалось, застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки. При цьому, коефіцієнти щорічно розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.

У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 804/937/16 судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначено:

«правильне визначення поняття «дати проведення нормативної грошової оцінки земель» є визначальним у цьому спорі, оскільки від цієї дати необхідно починати кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, що, зрештою, впливає на розмір плати за землю.

Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 1 Закону № 1378-IV дата оцінки земельної ділянки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.

Отже, від висновків, які зробив Верховний Суд при розгляді інших справ, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель залежить від дати набрання чинності відповідним рішенням міської ради, необхідно відступити.

Законодавство не містить положень, які встановлюють обов'язок застосовувати коефіцієнт індексації перспективно. Натомість, сама базова величина нормативної грошової оцінки земель застосовується після введення її в дію.

Між тим, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Визначальним є те, що саме закон встановлює, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки. А враховуючи, що нормативна грошова оцінка проводиться раз на 5-7 років, то щорічно, після її проведення, при визначенні бази оподаткування, будуть враховуватись всі коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки.

Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком, визначеної, наприклад, у 2016 році на підставі нормативної грошової оцінки, розмір якої визначено станом на 2013 рік, шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів за цей період.

Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком.».

Вказані висновки підтримані Верховним Судом у постанові від 28.05.2025 по справі № 520/9801/24.

Як встановлено у суді першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, рішенням Харківської міської ради від 27 лютого 2019 року № 1474/19 затверджено «Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018».

Згідно із пунктом 2 рішення Харківської міської ради від 27 лютого 2019 року № 1474/19, плата за землю на підставі даних технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2018 року вводиться в дію з 01 січня 2020 року.

Відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2018 року базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01 січня 2018 року становить 639,78 грн і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Відтак, оскільки датою проведення нормативної грошової оцінки земель міста Харкова є 01.01.2018, то, відповідно, і коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель повинен застосовується кумулятивно, починаючи з цієї дати.

Згідно із пунктом 289.2 статті 289 ПК України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель визначається за формулою: Кі= І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Пунктом 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що індекс споживчих цін за 2017-2020 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

Відтак, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2017-2020 роки становить 1,0 та відповідно до приписів статті 289 ПК України підлягає застосуванню для визначення розміру земельного податку за 2019 рік.

Отже, оскільки у відповідності до приписів пункту 289.2 статті 289 ПК України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно (тобто накопичувально) залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки чи введення її в дію, колегія суддів дійшла висновку, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель м. Харкова за 2019 рік становить - 1 і, відповідно, саме таке його значення повинно було бути відображено у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15 березня 2019 року № 588/0/45-19, а не 1,89720602, як протиправно у ньому визначено та застосовано відповідачем.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №804/937/16.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 804/1737/17, від 18 серпня 2021 року у справі № 818/912/18, від 08 грудня 2021 року у справі № 804/7002/16 та від 13 квітня 2022 року у справі № 818/1057/17, від 28.05.2025 по справі № 520/9801/24.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність застосування ГУ Держгеокадастру у Харківській області під час формування Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 № 588/0/45-19 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 завищеного коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки 1,89720602 замість коефіцієнту індексації - 1 та, як наслідок, обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Щодо правомірності застосування відповідачем у спірних витягах зонального коефіцієнту, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) - Км2, колегія суддів зазначає таке.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком № 489.

У пункті 3 розділу ІІ Порядку № 489 установлено, що нормативна грошова оцінка (далі - НГО) всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою: Цн = (В х Нп/Нк) х Кф х Км, де Цн - НГО квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Згідно із пунктом 6 розділу ІІ Порядку № 489 коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території у межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони.

Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схеми планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту. Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.

За змістом пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 489 за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів та порядок оформлення витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки регламентувалися Методикою нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, положення якої були чинними на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Методика).

Згідно з пунктом 2-1 розділу I Методики дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Відповідно до пункту 21 розділу III Методики нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за формулою: Цн = (В х Нп/Нк) х Кф х Км, де Цн - НГО квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Коефіцієнт, який характеризує місцеположення земельної ділянки (Км), обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де, Км1 - коефіцієнт, який характеризує регіональні фактори місцеположення земельної ділянки, зокрема: а) чисельність населення та адміністративний статус населеного пункту, його місце в системі розселення; б) розміщення в межах населених пунктів, розташованих у приміських зонах великих міст; в) розміщення в межах населених пунктів, що мають статус курортів.

Км2 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів, зокрема: а) відстань до загальноміського центру населеного пункту, концентрованих місць праці, масового відпочинку населення; б) розташування в ядрі центру великих і найбільших міст та інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення, в приморській смузі населених пунктів.

Км3 - коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерногеологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.

У пункті 10 розділу II Порядку № 489 передбачено, що значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені у додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Отже, сукупний коефіцієнт Км3 повинен визначатися як добуток пофакторних оцінок (локальних факторів, локальних коефіцієнтів), які є на відповідній земельній ділянці.

Додаток 7 до Порядку № 489 у формі таблиці відображає перелік локальних факторів по групах та коефіцієнти локальних факторів із вказівкою граничних (максимальних і мінімальних) значень коефіцієнтів. Вказаним додатком передбачено такі групи факторів: 1) функціонально-планувальні фактори; 2) інженерно-інфраструктурні фактори; 3) інженерно-геологічні фактори; 4) історико-культурні фактори; 5) природно-ландшафтні фактори; 6) санітарно-гігієнічні фактори.

Зокрема, до функціонально-планувальних факторів віднесено такі фактори з такими значеннями максимальних і мінімальних коефіцієнтів, як: 1) місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів - 1,04-1,2; 2) у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,05-1,2; 3) у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту - 1,04-1,15; 4) у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам'яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - 1,04-1,15; 5) у прирейковій зоні (ділянка, розташована або примикає до смуги відведення, має під'їзну залізничну колію) - 1,04-1,10.

До інженерно-інфраструктурних факторів віднесені такі фактори з такими значеннями максимальних і мінімальних коефіцієнтів, як: 1) земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття - 0,90-0,95; 2) земельна ділянка, що примикає до вулиці із твердим покриттям - 1,00; 3) не забезпечена централізованим водопостачанням - 0,90-0,95; 4) забезпечена централізованим водопостачанням - 1,00; 5) не забезпечена централізованим водовідведенням - 0,90-0,95; 6) забезпечена централізованим водовідведенням-1,00; 7) не забезпечена централізованим теплопостачанням-0,90-0,95; 8) забезпечена централізованим теплопостачанням - 1,00; 9) не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,90-0,95; 10) забезпечена централізованим газопостачанням-1,00.

До санітарно-гігієнічних факторів віднесені такі фактори з такими значеннями максимальних і мінімальних коефіцієнтів, як: 1) місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні - 0,80-0,96; 2) сісцезнаходження земельної ділянки у водоохоронній зоні - 1,02-1,05; 3) місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря - 0,80-0,95; 4) місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля - 0,90-0,95; 5) місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів - 0,90-0,97; 6) місцезнаходження земельної ділянки в ареалі забруднення ґрунтів (важкі метали), на територіях, зайнятих породними відвалами і териконами - 0,90-0,95.

Тобто, вимоги до проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та допустимі значення застосовуваних коефіцієнтів визначаються на державному рівні.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Додатком 3 рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 визначено значення коефіцієнтів Км3 для зон впливу локальних факторів, зокрема: зони забруднення атмосферного повітря - 0,80-0,95 та зони перевищення припустимого рівня шуму - 0,90-0,97.

У подальшому, рішенням Харківської МР від 27.02.2019 № 1474/19 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018.

У додатку 1 до вказаних рішень затверджено опис меж економіко-планувальних зон міста Харкова, зокрема:

- 7201 вул. Коцарська, р. Лопань, вул. Полтавський Шлях, вул. Ярославська;

- 7202 просп. Машинобудівників, пров. Пискунівський, вул. Пискунівська, узв. Бурсацький, р. Лопань, вул. Коцарська, вул. Ярославська, вул. Чоботарська;

- 7204 вул. Чоботарська, вул. Ярославська, вул. Полтавський Шлях, вул. Маліновського.

Відповідно до наявних в матеріалах скрін-шотів із сайту https://kadastr.live/ та опису меж вбачається, що до меж економіко-планувальних зони:

- 7201 відносяться будівлі з парною нумерацією 2-4, розміщені по вул. Кацарській (від перетину з вул. Різдвяна до перетину з вул. Ярославською),

- 7202 відносяться будівлі з непарною нумерацією 1/21-15, розміщені по вул. Кацарській (від перетину з вул. Різдвяна до перетину з вул. Ярославською)

- 7204 відносяться будівлі з непарною нумерацією 17-41 та з парною нумерацією 20-54, розміщені по вул. Кацарській (від перетину з вул. Ярославською до перетину з вул. Маліновського).

За встановлених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що в оскаржуваних позивачем витягах з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,1020 га по вул. Коцарській, 35 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:01:019:0023) правильно вказано економіко-планувальну зону 7204, в якій розміщена земельна ділянка позивача, та, відповідно коефіцієнт Км2.

Відтак, твердження ОСОБА_1 про формування відповідачем Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 р. № 588/0/45-19 та від 27.07.2021р. № 2907 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 із застосуванням неправильно визначеної економіко-планувальної зони з коефіцієнтом Км2, з якими помилково погодився суд першої інстанції, є такими, що спростовані під час апеляційного розгляду справи.

Слід зауважити, що позивачем під час нового апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції визнані вказані обставини, у зв'язку з чим ОСОБА_1 просив суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції змінити шляхом виключення з абзаців другого та четвертого резолютивної частини слів "економіко-планувальної зони 7204, до якої вул. Коцарську не віднесено" та з абзацу п'ятого слів "із застосуванням невірної економіко-планувальної зони".

Надаючи оцінку правомірності застосування у спірних витягах локальних коефіцієнтів колегія суддів виходить із такого.

Як стверджує позивач, відповідачем при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15 березня 2019 року № 588/0/45-19 було застосовано 12 локальних факторів до земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023. Проте, за трьома локальними факторами впливу місцезнаходження земельної ділянки застосовані коефіцієнти, більші за визначені Порядком № 489 максимальні граничні їх значення; крім того, застосовано й локальні фактори, не передбачені жодним нормативно-правовим актом.

Дослідивши витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15 березня 2019 року № 588/0/45-19, судом апеляційної інстанції встановлено застосування відповідачем при формуванні вказаного документу за назвами локального фактору таких значень локальних коефіцієнтів - Км3:

- зони пішохідної доступності до громадських центрів - 1,2;

- зони магістралей підвищеного місто формувального значення -1,08;

- зони пішохідної доступності швидкісного транспорту - 1,15;

- зони пішохідної доступності природних об'єктів - 1,04;

- зони ґрунту з несучою спроможністю менше 1 кг/кв. см - 0,9;

- зони залягання ґрунтових вод менше 3 метрів -0,9;

- зони небезпечних геологічних процесів - 0.87643;

- зони регулювання забудови - 1,07;

- зони забруднення атмосферного повітря - 0.99527;

- зони перевищення припустимого рівня шуму - 0.9953;

- ареали забруднення ґрунтів 0.92;

- інші зони - 1.

З наведеного переліку локальних факторів та їх значень, які вказані у Витязі з Технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 № 588/0/45-19, вбачається, що при формуванні Витягу на земельну ділянку кадастровий номер 6310137200:01:019:0023 відповідачем були застосовані значення коефіцієнтів (Км3) локальних факторів, які не відповідають відображеним у Додатку 3 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013» максимальним показникам, зокрема : зони забруднення атмосферного повітря - із значенням 0.99527 та зони перевищення припустимого рівня шуму - із значенням 0,9953, що перевищують граничні значення, передбачені вказаним рішенням міської ради та Порядком № 489 відповідно (0,80-0,95) та (0,90-0,97).

Крім того, у вказаному витягу застосовано показник «інші зони» - 1.

Однак, ані Порядком № 489, ані рішеннями ХМР такого показника, як «інші зони» не передбачено, що свідчить про безпідставність його застосування.

Сукупний коефіцієнт Км3 у спірному витягу визначено на рівні 1,07525.

Разом з цим, враховуючи те, що Км3 визначається шляхом множення всіх застосованих локальних коефіцієнтів, їх завищення у спірних правовідносинах мало безпосередній вплив на розрахунок сукупного коефіцієнту Км3, та як наслідок, призвело і до його завищення, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

В свою чергу, показник зона небезпечних геологічних процесів визначений на рівні 0,87643, тобто, не перевищує визначене Порядком № 489 максимальне граничне значення на рівні 0,90, а відтак твердження позивача про зворотне в цій частині є недоведеними.

Дослідивши витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27 липня 2021 року № 2907, судом апеляційної інстанції встановлено, що у ньому зазначені локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони із граничними значеннями, визначеними у Додатку 7 до Порядку № 489, а саме:

- в зоні пішохідної доступності до громадських центрів - 1.20;

- в зоні магістралей підвищеного містоформувального значення -1,20;

- в зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту -1,15;

- в зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам'яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - 1.15;

- в зоні ґрунту з несучою спроможністю менше 1 кг/кв. см при потужності понад два метри - 0.95;

- в зоні залягання ґрунтових вод менше 3 метрів - 0,95;

- в зоні небезпечних геологічних процесів - 0,90;

- в зоні регулювання забудови -1,11; на території пам'ятки культурної спадщини та у її зонах охорони -1,12.

Сукупний коефіцієнт Км3 - 1,50.

Натомість, у витягу з Технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 №588/0/45-19 були використані менші значення локальних коефіцієнтів, аніж у витягу від 27.07.2021, а саме:

- в зоні магістралей підвищеного містоформувального значення -1,08;

- в зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам'яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - 1.04;

- в зоні ґрунту з несучою спроможністю менше 1 кг/кв. см при потужності понад два метри - 0.90;

- в зоні залягання ґрунтових вод менше 3 метрів - 0,90;

- в зоні небезпечних геологічних процесів - 0,87543;

- в зоні регулювання забудови - 1,07.

Крім того, при формуванні Витягу № 2907 від 27.07.2021 застосовано 9 зазначень локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки на відміну від витягу № 588/0/45-19 від 15.03,2019, при формуванні якого застосовано 11 зазначень локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки.

Так, зокрема, не враховано такі локальні фактори та їх значення, як: місцезнаходження земельної ділянки в зоні забруднення атмосферного повітря; в зоні перевищення допустимого рівня шуму; в ареалі забруднення ґрунтів, що впливає на визначення сукупного коефіцієнту КмЗ та відповідно на розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Колегія суддів зауважує, що в судовому засіданні, яке відбулось 13.08.2025, судом апеляційної інстанції у відповідача та третьої особи було витребувано додаткові пояснення щодо застосування у витязі 2021 року локальних коефіцієнтів за граничними значеннями та незастосування санітарно - гігієнічних факторів впливу на земельну ділянку при незмінності властивостей земельної ділянки з моменту формування витягу 2019 року.

Обґрунтовуючи застосування у спірних витягах різних локальних коефіцієнтів, третя особа переконувала, що їх визначення відбувається в автоматизованому режимі за допомогою ГІС-технологій та електронних цифрових карт, пропорційно до охоплення площі цієї земельної ділянки. Різниця ж коефіцієнтів Км3 у витягах з нормативної грошової оцінки означеної земельної ділянки за 2019 рік та за 2021 рік не є помилкою, адже такі коефіцієнти визначалися за різними технічними документаціями з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова, затвердженими відповідними рішеннями Харківської міської ради.

У контексті наведеного колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051), ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1051 до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них).

Відповідно до пункту 10 розділу ІІ Порядку № 489 значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці.

Отже, внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу, входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів.

Верховний Суд у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 820/1804/16 зазначив, що спеціальним нормативним актом, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не було встановлено однозначного обов'язку використовувати лише програмне забезпечення для визначення відповідних коефіцієнтів.

Таким чином, надаючи оскаржувані витяги за підписом заступника начальника управління, відповідач зобов'язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в них даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

Такий же підхід застосовано Верховним Судом і у постанові від 05 вересня 2023 року у справі №520/9277/2020.

З урахуванням наведеного, враховуючи те, що матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що у період із 2019 по 2021 роки змінювались властивості належної позивачу на праві користування земельної ділянки, що мало б наслідком застосування різних локальних факторів та коефіцієнтів, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо застосування локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки на рівні максимальних граничних розмірів, що має наслідком скасування сформованих Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 року № 588/0/45-19 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 та Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021 року № 2907 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023.

Ухвалюючи судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність спірних витягів з огляду на застосування у них локальних коефіцієнтів на рівні максимальних граничних розмірів, визначених Порядком № 489, та не застосуванням локальних факторів місцезнаходження земельної ділянки, проте, помилково вважав, що вул. Коцарська не віднесена до економіко-планувальної зони 7204, а при складанні Витягу з Технічної документації про нормативну грошову оцінки земельної ділянки від 15.03.2019 № 588/0/45-19 відповідачем з перевищенням визначеного Порядком № 489 максимально граничного значення вказано показник «зона небезпечних геологічних процесів» на рівні 0,87643, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 по справі № 520/9801/24 підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови, а резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, пов. 8-9, код ЄДРПОУ 39792822), третя особа: Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан. Конституції.7, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 № 588/0/45-19 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 із застосуванням локальних коефіцієнтів «зони забруднення атмосферного повітря» - 0.99527, замість прийнятих значень 0,91; 0,93; 0,95 або граничного значення - 0,95; «зони перевищення припустимого рівня шуму» - 0,9953, замість прийнятих значень 0,91; 0,93; 0,94; 0,95; 0,96; 0,97 або граничного значення - 0,97; «інші зони» та значення КмЗ - 1, завищеного сукупного коефіцієнту КмЗ - 1.07525 замість 1,07301; завищеного коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки 1,89720602 замість коефіцієнту індексації -1.

Скасувати Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 року №588/0/45-19 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023, сформований Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області».

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021р. № 2907 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 із застосуванням локальних коефіцієнтів на рівні максимальних граничних розмірів, визначених Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489, не застосуванням локальних факторів місцезнаходження земельної ділянки: зони забруднення атмосферного повітря: зони перевищення допустимого рівня шуму; ареали забруднення ґрунтів та їх значень.

Скасувати Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021 року № 2907 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 сформований Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

В задоволенні іншої частині позову - відмовити.»

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 по справі № 520/9801/24 підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Харківської міської ради - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 по справі № 520/9801/24 - змінити шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови, а резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, пов. 8-9, код ЄДРПОУ 39792822), третя особа: Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан. Конституції.7, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 № 588/0/45-19 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 із застосуванням локальних коефіцієнтів «зони забруднення атмосферного повітря» - 0.99527, замість прийнятих значень 0,91; 0,93; 0,95 або граничного значення - 0,95; «зони перевищення припустимого рівня шуму» - 0,9953, замість прийнятих значень 0,91; 0,93; 0,94; 0,95; 0,96; 0,97 або граничного значення - 0,97; «інші зони» та значення КмЗ - 1, завищеного сукупного коефіцієнту КмЗ - 1.07525 замість 1,07301; завищеного коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки 1,89720602 замість коефіцієнту індексації -1.

Скасувати Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.03.2019 року №588/0/45-19 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 сформований Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із формування Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021р. № 2907 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 із застосуванням локальних коефіцієнтів на рівні максимальних граничних розмірів, визначених Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489, не застосуванням локальних факторів місцезнаходження земельної ділянки: зони забруднення атмосферного повітря: зони перевищення допустимого рівня шуму; ареали забруднення ґрунтів та їх значень.

Скасувати Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2021 року № 2907 з кадастровим номером 6310137200:01:019:0023 сформований Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

В задоволенні іншої частині позову - відмовити.»

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 по справі № 520/9801/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.В. П'янова