03 жовтня 2025 р. Справа № 520/29732/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 19.05.25 по справі № 520/29732/24
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " третя особа Національна поліція України
про визнання протиправними та скасування пункту наказу та наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", третя особа Національна поліція України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.10.2024 №252 "Про застосування дисциплінарних стягнень" до ОСОБА_1 у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 15.10.2024 №1433 о/с "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_2 на посаді командира взводу №2 роти №3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", або рівнозначній посаді;
- стягнути з відповідача на користь позивача середньомісячне грошове забезпечення за період вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення по дату прийняття рішення судом про поновлення на роботі;
- вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив службу в поліції на посаді командира взводу штурмового батальйону " ІНФОРМАЦІЯ_3 ". Наказом відповідача від 01.10.2024 №252 його звільнено зі служби у зв'язку із вчинення дисциплінарного проступку за невиконання наказів керівництва. Надалі, наказом відповідача від 15.10.2024 №1433 звільнення затверджено відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Позивач зазначає, що службове розслідування проведено з порушенням, накладене дисциплінарне стягнення є необґрунтованим, обрання виду стягнення звільнення не відповідає пропорційності тяжкості правопорушення, а відтак звільнення є протиправним.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано пункт 5 наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.10.2024 №252 "Про застосування дисциплінарних стягнень" про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 15.10.2024 №1433 о/с "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Поновлено ОСОБА_1 з 16 жовтня 2024 року на посаді командира взводу №2 роти №3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Стягнуто з Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за період вимушеного прогулу з 16.10.2024 до 19.05.2025, що складає 216 днів, та становить у розмірі 227493 (двісті двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто три) гривні 36 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 з 16.10.2024 на посаді командира взводу № 2 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 32136,47 гривень 47 копійок.
Не погодившись з вказаним рішенням, Департаментом поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не надав належну оцінку наявним у матеріалах службового розслідування відомостям та доказам, водночас дисциплінарною комісією відповідача встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразилась у відмові від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПЛП "ОБ "Лють" від 23.08.2024 №302ДСК/ВС", що призвело до невиконання вказаного наказу та ігнорування його вимог. Також дисциплінаною комісією встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні та обговоренні вимог наказу ДПОП "ОШБ "Лють" від 02.09.2024 №284ДСК. Наголошує, що за правилами частини 4 статті 26 Дисциплінарного статуту НПУ якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування. За таких обставин службове розслідування проводилось за двома наказами (невиконання наказу про бойове завдання та наказу про відрядження), що не суперечить Дисциплінарному статуту НПУ. Також зазначено, що відсутність чіткого волевиявлення виконати наказ командира поліцейським підрозділу особливого призначення під час воєнного стану, з'ясування критеріїв включення у затверджений наказом список поліцейських, встановлення власних умов виконання наказу є несумісним із загальноприйнятими вимогами та підриває авторитет поліції. Зазначає, що з огляду на характер проступку, обставини за якими він вчинений, доведеність його вчинення, наявність та ступінь вини позивача, негативні наслідки, які настали та ще можуть настати через вчинений поступок, а також встановлену Дисциплінарним статутом Національної поліції дискрецію керівника у виборі виду дисциплінарного стягнення, такий вид стягнення, як звільнення зі служби в поліціє є пропорційним та обгрунтованим.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивачем зазначено, що згідно з наказом ДПОП "ОШБ "Лють" від 01.10.2024 №252 на позивача накладено дисциплінарне стягнення через відмову від виконання наказів 1) командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024 №302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних) завдань"; 2) ДПОП "ОШБ "Лють" від 02.09.2024 №284ДСК "Про службове відрядження". Однак, під час судового розгляду відповідач допускає посилання на зовсім інший склад дисциплінарного проступку: 1) відмову від письмового ознайомлення із наказом командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024 №302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних) завдань"; 2) невиконання та обговорення вимог наказу ДПОП "ОШБ "Лють" від 02.09.2024 №284ДСК "Про службове відрядження", що не відповідає складу дисциплінарного проступку, застосованого до позивача відповідно до наказу ДПОП "ОШБ "Лють" від 01.10.2024 №252. Вказує, що саме в матеріалах службового розслідування (справи) повинні бути матеріали і докази протиправної винної дії/бездіяльності особи, яка вчинила проступок. Суд не повинен при прийнятті рішення враховувати представлені до суду матеріали вини поліцейського, якщо такі відсутні в матеріалах службового розслідування. Стверджує, що службовим розслідуванням не встановлено, у чому саме виразилося порушення позивачем приписів наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП "ОШБ НПУ "Лють" від 23.08.2024 №302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних) завдань". Щодо наказу ДПОП "ОШБ "Лють" від 02.09.2024 №284ДСК "Про службове відрядження" звертає увагу, що 02.09.2024 в одному із приміщень пункту постійної дислокації в м.Дніпро проведено збір особового складу, де озвучено наказ ДПОП "ОШБ Лють" від 02.09.2024 №284-ДСК, яким визначено відрядити до оперативної зони ведення бойових дій Донецької області для виконання бойових (спеціальних) завдань посадових осіб полку №3 ДПОП "ОШБ Лють", в тому числі і позивача. Зауважує, що після озвучування посади та ПІБ кожного поліцейського, посадова особа, що зачитувала наказ, запитувала про готовність до виконання цього наказу, а також обставини, що можуть цьому завадити. Вказує, що після того, як позивач почув своє прізвище, він заявив клопотання повернути на посаду командира роти ОСОБА_3 , а також розглянути питання доцільності перебування на займаних посадах керівництва батальйону №1 ("Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова") полку УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють". Ні у вербальній чи невербальні формі, позивач не відмовлявся від виконання цього наказу. Однак, відповідач вказує, що в діях, зокрема, ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразилося у невиконанні та обговоренні вимог наказу ДПОП "ОШБ "Лють" від 02.09.2024 №284ДСК. Зазначене вказує на перекваліфікацію події після завершення службового розслідування, оскільки до позивача застосовано дисциплінарне стягнення за відмову виконувати наказ, як про це вказано у наказі відповідача від 01.10.2024 №252, а не за "невиконання та обговорення".
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді командира взводу № 2 роти № 3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють".
Наказом ДПОП "ОШБ "Лють" від 05.04.2023 № 265 о/с (по особовому складу) ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0003658), призначено на посаду інспектора взводу № 2 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Наказом ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 29.03.2024 № 542 о/с (по особовому складу) ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0003658) призначено на посаду командира взводу № 2 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
23.08.2024 приблизно о 20:00 на визначеній місцевості в м. Краматорськ Донецької області заступником командира штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП № 3 ДПОП ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " майором поліції ОСОБА_4 до поліцейських роти №3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 "), а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 здійснено доведення наказу №302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних завдань)" у присутності начальника відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" майора поліції ОСОБА_24 , т.в.о. старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" капітана поліції ОСОБА_25 , головного інспектора відділу підтримки та контролю управління моніторингу ДПОП "ОШБ "Лють" капітана поліції Бринюка Івана Олексійовича, начальника відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП "ОШБ "Лють" підполковника поліції ОСОБА_26 та керівника госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ капітана медичної служби ОСОБА_27 .
05.09.2024 до відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" надійшов рапорт заступника начальника управління - начальника відділу тактико-спеціальної підготовки УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" підполковника поліції Володимира Сотнікова про те, що 02.09.2024 приблизно о 14:00, знаходячись за місцем постійної дислокації полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" в м. Дніпро ним доведені вимоги наказу ДПОП "ОШБ "Лють" від 02.09.2024 № 284 ДСК "Про службове відрядження" (далі - наказ № 284 ДСК/ВС) до поліцейських полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють", а саме: командира взводу № 2 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", ОСОБА_1 ,
Під час доведення наказу частина поліцейських повідомили, що згодні виконувати наказ за умови повернення до виконання своїх службових обов'язків командира роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " майора поліції ОСОБА_3 та зміни керівництва штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Наказом Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.10.2024 № 252 за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1-4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, що виразилось у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних) завдань" та наказу ДПОП "ОШБ "Лють" від 02.09.2024 № 284 ДСК "Про службове відрядження" застосовано до командира взводу № 2 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " капітана поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.10.2024 № 252 "Про застосування дисциплінарних стягнень" (далі Наказ № 252) за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1-4 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилося у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 23.08.2024 №302 ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних) завдань" та наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 02.09.2024 №284 ДСК "Про службове відрядження", застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 15.10.2024 №1433 о/с "По особовому складу" (далі наказ №1433) позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію України". Із наказом Позивача ознайомлено 15.10.2024.
Позивач вказує, що службове розслідування проведено з порушенням його прав, подія дисциплінарного проступку є вигаданою та надуманою, накладене дисциплінарне стягнення необґрунтованим, а наказ про звільнення зі служби в поліції протиправним, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права - права на працю.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності пункту 5 наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.10.2024 №252 "Про застосування дисциплінарних стягнень", яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, та від 15.10.2024 №1433 о/с "По особовому складу", яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача, є необхідним поновлення позивача з 16.10.2024 на посаді командира взводу №2 роти №3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_4 штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та стягнення з Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь ОСОБА_1 середньомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу в розмірі 227493,36 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді, суд першої інстанції виходив з того, що в даній справі сторонами не наведено доводів щодо ліквідації або реорганізації підприємства відповідача та ліквідації раніше займаної позивачем посади. Таким чином, поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді не відповідає приписам трудового законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційної скарги встановлено, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визначено одним з обов'язків громадян України.
Частиною 1 ст.1 Закону України "Про Національну поліцію" (далі по тексту - Закон №580-VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
За визначенням статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Обов'язки поліцейського передбачені ч.1 ст.18 цього ж Закону, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Частиною першою статті 64 Закону №580 визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає присягу на вірність Українському народові та усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
З тексту присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено Законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.04.2021 у справі №160/6819/19.
Між тим інститут присяги поліцейського вже сам по собі призначений імперативно забезпечити зразкове та бездоганне дотримання публічним службовцем - поліцейським Закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій (приватній) діяльності. При цьому, у кореспонденції з частиною 2 статті 18 Закону № 580 інститут присяги поліцейського забезпечує необхідність виконання завдань поліції безперервно та незалежно від дії будь-яких факторів, адже жодних виключень із загального правила законом не передбачено.
Відповідно до п. 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський, серед іншого, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію"; "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді
Згідно з п.24 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" органи Національної поліції України беруть участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію" у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171, який видано на підставі Указу Президента України "Про введення надзвичайного стану в Україні", особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.
Після введення правового режиму воєнного стану поліцейські фактично усіх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність за виконання покладених на поліцію завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, які присягнули вірно служити Українському народові, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, стали на захист Вітчизни та життя, здоров'я і благополуччя співвітчизників.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 №30 "Про утворення територіального органу Національної поліції", яку зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 02.02.2023, утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Відповідно до наказів Національної поліції України від 27.01.2023 № 54 "Про затвердження Змін до Структури територіальних органів поліції" та № 55 "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції" затверджено зміни до Структури територіальних органів поліції та затверджено штат ДПОП "ОШБ "Лють" як міжрегіонального територіального органу Національної поліції України, в структуру якого увійшов, зокрема, батальйон патрульної служби поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ГУНП в Луганській області, який створено, як управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Також, наказом Національної поліції України від 16.04.2024 № 403 "Про деякі питання організації діяльності Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", передбачено участь поліцейських в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану в ході відсічі збройної агресії проти України.
Частина 1 та 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" визначає, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, визначаються підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень.
Нормами частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Аналізуючи пункти 1, 3, 4, 6, 7, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, установлено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.
Пунктом 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Разом із тим, стаття 12 Дисциплінарного статуту дає визначення дисциплінарного проступку- протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Отже, до кола формальних ознак дисциплінарного проступку поліцейського належать: 1) недотримання вимог чинних нормативно-правових актів; 2) недотримання присяги поліцейського; 3) невиконання наказів керівників; 4) неналежний рівень знань положень нормативно-правових актів та змісту власних функціональних обов'язків за посадою; 5) не виявлення поваги до прав, честі і гідності людини, не утримання від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 6) ненадання допомоги та не запобігання вчиненню правопорушень; 7) не вжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського із одночасним інформуванням про це безпосереднього керівника; 8) не утримання від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки; 9) не утримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України; 10) недотримання правил внутрішнього розпорядку; 11) невиконання заходів безпеки у службовій діяльності; 12) незабезпечення належного рівня власної професійної підготовки (кваліфікації); 13) неналежне ставлення до збереження службового майна, незабезпечення належного стану зброї та спеціальних засобів; 14) не виявлення поваги до честі і гідності інших поліцейських і працівників поліції, не надання допомоги іншим поліцейським, не стримування інших поліцейських від вчинення правопорушень; 15) не дотримання правил носіння однострою та знаків розрізнення; 15) не сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не інформування керівника про будь-які порушення службової дисципліни; 16) перебування на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків частиною 2 статті 14 Закону №2337-VIII передбачено проведення службового розслідування, під яким, відповідно до частини 1 статті 14 цього ж закону, розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, як визначено у статті 14 Дисциплінарного статуту.
Відповідне службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Процедури та механізми функціонування дисциплінарних комісій в органах та підрозділах Національної поліції України визначені приписами Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України (затверджене наказом МВС України від 07.11.2018 №893, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1356/32808; далі за текстом - Положення №893).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються. Аналогічне правило містить у п.2 розділу IV Положення №893.
У частині 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту зазначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень визначених ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Отже, підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Види дисциплінарних стягнень, перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту, застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
Найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни є звільнення зі служби в поліції, як крайній захід дисциплінарного впливу.
Відповідне службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Таким чином, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перед накладенням дисциплінарного стягнення, з метою з'ясування всіх обставин вчинення такого проступку, наявності вини, керівник призначає службове розслідування, про що видає наказ.
Результатами службового розслідування має бути встановлено: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.
Щодо порушення позивачем вимог дисциплінарних норм при оголошенні та виконанні наказу від 23.08.2024 №302ДСК/ВС, колегія суддів зазначає наступне.
Наказом УПОП № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 26.08.2024 № 452, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію, за фактом можливого порушення службової дисципліни за участі командира взводу № 2 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", ОСОБА_1 .
Відтак звільнення позивача зі служби в поліції відбулось саме у зв'язку з порушенням позивачем службової дисципліни, що підтверджено результатами службового розслідування.
Згідно з наданим у межах проведення службового розслідування наказом командира зведеного підрозділу УПОП № З ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024 № 302 ДСК/ВС особовий склад роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") прибув у визначене місце о 20:00. В цей час т. в. о. командира штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") ОСОБА_4 довів до присутніх вимоги наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 23.08.2024 № 305 ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних завдань)".
Відповідно до наявних в матеріалах службового розслідування пояснень заступника командира штурмового батальйону № НОМЕР_1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП №3 ДПОП ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " майора поліції ОСОБА_4 , під час доведення вимог наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 23.08.2024 №302 ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних) завдань", поліцейські поводили себе нестримано та недоброзичливо, не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях, що в свою чергу заважало процедурі доведення наказу. Серед зазначених поліцейських був позивач.
Відповідно до рапорту від 24.08.2024 заступника командира штурмового батальйону майора поліції ОСОБА_28 , під час доведення вимог наказу особовий склад роти поводив себе нестримано та недоброзичливо, поліцейські не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях. Жоден поліцейський не виконував накази майора ОСОБА_29 та капітана ОСОБА_30 щодо дотримання дисципліни, окремі поліцейські вчиняли навмисні та свідомі дії направлені на порушення дисципліни, а саме викрикували голосно різні фрази, намагаючись при цьому перебити майора, навмисно заважали вказаній процедурі.
Відповідно до акту від 30.08.2024 №1793/59/14/-2024 "Про відмову від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС" зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від письмового ознайомлення із зазначеним наказом.
Відтак особовий склад станом на 12:00 24.08.2024 до виконання наказу не приступив.
Рапортом від 31.08.2024 начальник відділу моніторінгу УПОП №3ДПОП "ОШБ "Лють" майор поліції ОСОБА_31 повністю підтвердив слова вказані в рапорті майора ОСОБА_4 .
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться у матеріалах службового розслідування, встановлено наступне.
"23.08.2024 я перебував у складі свого підрозділу, а саме 3 роти штурмового батальйону №1 ("Луганськ-1" імені Героя України ОСОБА_32 ) полку УГІОП № З ДГІОІІ "0111Б "Лють" у Донецькій області на підставі наказу про відрядження, з метою виконання бойових (спеціальних) завдань. Так близько 15:00 т.в.о командира роти ОСОБА_33 дав команду особовому складу прибути до громадського місця, парку Ювілейний, розташованого у м. Краматорськ. Прибувши близько 16:00 до вказаного місця я побачив там поліцейських з 2 та 5 роти штурмового батальйону № НОМЕР_1 полку. Ми за командою командира провели шикування та очікували на подальші вказівки. В цей час до нас підійшли поліцейські, які представились працівниками моніторингу УПОП №3, психолог управління кадрового забезпечення ДПОП "ОШБ "Лють". Прибувши поліцейські провели бесіди з особовим складом, особисто я розмовляв з представником моніторингу про проблемні питання проходження служби. Після проведених бесід з особовим складом ми, за командою ОСОБА_34 залишились на місці, а він разом з прибувшими працівниками поїхав до штабу зведеного підрозділу. Близько 20:00 ОСОБА_35 повернувся та поліцейський на позивний " ОСОБА_36 ", який по слухам став т.в.о. командира батальйону, почав щось читати з аркушів паперу. Що саме він читав було незрозуміло, оскільки робив він це не голосно. Також в процесі його читання, різні поліцейські задавали йому питання, втім жодної відповіді на питання не надходило. Після того, як вказаний поліцейський закінчив зачитувати текст, до нього знову почали поступати питання щодо тексту, який він зачитував. Однак останній ігноруючи отримані питання, розвернувся та пішов у бік транспорту. Також хочу зазначити, що місце, де нас збирали, є громадським і там постійно проходили цивільні особи, один з яких кілька хвилин стояв біля "Шахматиста" та задавав йому якісь питання. Таким чином, зрозуміти, що саме за документ читав той працівник поліцейським нашого підрозділу зрозуміти не вдалось. Того ж дня, ОСОБА_35 покликав мене та старших інших груп для планування проведення подальших бойових (спеціальних) завдань, які в подальшому потрібно буде виконувати підрозділу. Приблизно о 21:30 нам дали команду на виїзд до м. Дніпро наступного дня до 13 години. Додатково зазначаю, що особисто до мене вимоги будь-якого наказу не доводились, ніхто не питав у мене чи можу я виконувати будь-які завдання за станом здоров'я чи будь-яких інших причин та від виконання будь-яких наказів я не відмовлявся. Також зазначає, що виконувати бойові (спеціальні) завдання 23.08.2024 був готовий, як і зараз. Вже у навчальному таборі, 26.08.2024 я дізнався, що нам доводився наказ на виконання бойових (спеціальних) завдань та те, що особовий склад вивели до м. Дніпро як відмовників. Додатково зазначаю, що я не знав про можливість того, що можна особисто ознайомлюватись із наказом. Ніхто не пропонував ознайомитися особисто із наказом.
Ніхто з присутніх не порушував службову дисципліну. Під час доведення інформації були присутні цивільні особи які відпочивали у парку та інколи викрикували різні гасла, коли проходили повз нас". (том 1 матеріалів службового розслідування а.с. 98-99, 100-101).
Матеріалами справи підтверджено, що вказана подія зафіксована на портативний відеореєстратор, про що також зазначено у висновку службового розслідування.
З наданого відеозапису 0000000_00000020240823200152_0027 встановлено, що на шикуванні підтверджено присутність осіб у кількісній величині та т. в. о. командира штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") ОСОБА_4 , який представляється та зачитує наказ від 23.08.2024 №302 ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних) завдань". Після того як ОСОБА_4 розпочинає доведення вимог вказаного наказу на відео чути сторонні розмови, сміх, гучні викрики, гучні гасла, та інші звуки, які перешкоджають доведенню вимог наказу, однак у зв'язку із недостатнім освітленням неможливо ідентифікувати, хто саме розмовляє та перешкоджає доведенню вимог наказу. Вказаний наказ дійсно зачитувався чітко, зрозуміло, інколи з пришвидшеним темпом. Щодо гучності озвучення наказу, то оголошувався таким чином, що ососбовий склад просив читати голосніше, оскільки не було достатньо чути та його озвучення відбулось не гучніше звичайного голосу.
Також з відеозапису (на 5:47 хв.) встановлено, що ОСОБА_4 доводить перелік осіб, які залучаються до виконання вимог наказу від 23.08.2024 №302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних завдань)", зокрема: командира взводу №2 роти №3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП №3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_1 . Встановлено, що ОСОБА_4 завершує доведення вимог наказу. Проведення обстеження начальником відділу психологічного забезпечення УКЗ ДПОП "ОШБ "Лють" та керівником зведеної медичної госпітальної групи на відеозаписі не відображено. Факт відмови від виконання наказу поліцейськими, яким доводився наказ на відеозаписі, відсутній.
Як матеріалами службового розслідування (МСР, том 1 а.с. 16) так і електронним доказом підтверджено обставини про те, що факту відмови від виконання наказу (від 23.08.2024) поліцейськими, яким доводився наказ на відеозаписі відсутній.
Крім того, службовим розслідуванням також не встановлено яким чином відмова позивача від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП "ОШБ НПУ "Лють" від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних) завдань", про що наголошено у Висновку службового розслідування від 09.09.2024 призвело до невиконання безпосередньо наказу від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних) завдань".
Зі змісту наданих позивачем пояснень, наданих під час службового розслідування, підтверджено присутність позивача при оголошенні змісту наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024 № 302 ДСК/ВС.
Згідно з акту від 30.08.2024 №1793/59/14/-2024 "Про відмову від письмового підтвердження ознайомлення з наказом ЗП УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024 №302ДСК/ВС зазначалося про відмову позивача від письмового ознайомлення із зазначеним наказом (матеріали службового розслідування том 2, а.с. 268-269).
Водночас, копії матеріалів службового розслідування доказів вручення наказу позивачу під власноручний підпис не містять. Досліджений відеозапис події доведення до відома наказу (23.08.2024) не містить даних про те, що після оголошення усного доведення до відому наказу, буде вчинено дії щодо отримання письмового підтвердження про ознайомлення із таким наказом. Також, у висновку службового розслідування вказано, що факт відмови від виконання наказу поліцейськими, яким доводився наказ на відеозаписі відсутній. Зазначене відповідає змісту відеозапису 0000000_00000020240823200152_0027, яким не зафіксовано відмову позивача від виконання наказу.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає недоведеним факи порушення позивачем службової дисципліни, яке виразирась у відмові від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024 №302ДСК/ВС, що призвело до невиконання вказаного наказу.
Разом із тим, наказом командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ НПУ "Лють" від 23.08.2024 № 302 ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних) завдань", зокрема, віддано наказ т.в.о. командиру роти № 3 штурмового батальйону № 1 (Луганськ-1 імені Героя України ОСОБА_32 ) зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" капітану поліції ОСОБА_37 . Згідно з зазначеного наказу ОСОБА_37 наказано створити своїм рішенням розподіл груп контролю та закріплення відповідно до виконання поставленого завдання та оперативної обстановки, включити до складу груп наступних поліцейських: абз. 1 - капітан поліції ОСОБА_1 (0003658), командира взводу № 2 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП № 3 ДПОП "ОННБ "Лють".
При цьому, оспорюваним наказом від 01.10.2024 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення із служби в поліції за "невиконання наказу командира" від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС.
Будь-яких доказів, що ОСОБА_1 відмовився від виконання наказу у складі групи контролю та закріплення матеріали справи не містять.
Таким чином, в чому саме виразилося порушення позивачем приписів наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ НПУ "Лють" від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних) завдань" судовим розглядом не встановлено.
Відтак, враховуючи те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст.61 Конституції України), суд першої та апеляційної інстанції не установив доведення відповідачем належними, допустимий доказами скоєння позивачем правопорушення, з урахуванням необхідності наявності всіх складових такого правопорушення за подією від 23.08.2024.
Разом із тим, зміст наказу від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС викладено таким чином, що хоча він не був відданий напряму позивачу, проте позивач мав бути включений до складу групи контролю та закріплення за наказом (рішенням) свого безпосереднього командира, що передбачає необхідність обізнаності ОСОБА_1 із наказом від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС. Саме таке включення реалізовано у наказі від 02.09.2024 № 284 ДСК "Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження".
Щодо порушення позивачем вимог дисциплінарних норм при оголошенні та виконанні наказу від 02.09.2024 №284СК "Про службове відрядження", колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Крім того, стаття 12 Дисциплінарного статуту дає визначення дисциплінарного проступку, з якого вбачається, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків частиною 2 статті 14 Закону №2337-VIII передбачено проведення службового розслідування, під яким, відповідно до частини 1 статті 14 цього ж закону, розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Відповідно до ч.7 ст. 14 Дисциплінарного статуту у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
З матеріалів справи встановлено, що позивач вибув з іншими поліцейськими до пункту постійної дислокації в АДРЕСА_1 . В одному із приміщень пункту постійної дислокації в АДРЕСА_1 02.09.2024 проведено збір особового складу, де озвучено наказ Департаменту поліції особливого призначення "Окрема штурмова бригада Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 02.09.2024 №284ДСК, яким визначено відрядити до оперативної зони ведення бойових дій Донецької області для виконання бойових (спеціальних) завдань посадових осіб полку №3 ДПОП "ОШБ Лють", в тому числі і позивача.
Вказане підтверджується дослідженням змісту відеофайлу 000000_00000020240902145138_0049, розташованому на диску, який міститься в матеріалах справи. Відповідно до наданого відеозапису вбачається оголошення інформації про відрядження до зони бойових дій для виконання бойових (спеціальних) завдань окремих посадових осіб полку №3 ДПОП "ОШБ Лють", в тому числі і позивача.
Після оголошення посади та ПІБ позивача, посадова особа запитала ОСОБА_1 про готовність до виконання цього наказу, на що останній відповів, що готовий виконати наказ за умови повернення на посаду командира роти його побратима - ОСОБА_3 , а також усунення з займаних посадах керівництва батальйону №1 ("Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова") полку УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють".
З матеріалів службового розслідування та відеофайлу 000000_00000020240902145138_0049 встановлено, що позивач, як і інші поліцейські, при оголошенні наказу не відмовлявся від його виконання, проте за умови повернення командира - майора Товстолуга, що в подальшому сприйнято командуванням, як відмова від виконання наказу.
Дослідивши наявні в матеріалах службового розслідування пояснення особового складу, наявний відеофайл 000000_00000020240902145138_0049, встановлено, що декілька поліцейських "відмовились виконувати наказ", більшість поліцейських, в тому числі і ОСОБА_1 , були "згодні виконати наказ, проте з умовою"; декілька поліцейський були "згодні виконувати наказ".
Наказом Управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 26.08.2024 №452, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію, за фактом можливого порушення службової дисципліни за участі ОСОБА_1 - командира взводу № 2 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_4 штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
При цьому підставою проведення службового розслідування визначено саме факт можливого порушення службової дисципліни стосовно відмови виконувати накази командира зведеного підрозділу полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що відображено у рапорті т. в. о. командира штурмового батальйону № 1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") ОСОБА_4 , який датовано 24.08.2024.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 14 Дисциплінарного статуту у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
Відтак, відповідно до ч.7 ст. 14 Дисциплінарного статуту за фактом невиконання вимог наказу від 02.09.2024 № 284 ДСК про відрядження потрібно було розпочати нове службове розслідування, оскільки така підстава не існувала на час видання наказу від 26.08.2024 № 452 про проведення службового розслідування. Отже в ході службового розслідування, проведеного за фактом можливого порушення службової дисципліни, окремими поліцейськими полку УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють", що виразилось у невиконанні вимог наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 23.08.2024 №302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних) завдань" невиконання вимог наказу від 02.09.2024 № 284 ДСК фактично не повинні були досліджуватися, оскільки не були охоплені метою проведення службового розслідування.
Щодо процедури службового розслідування відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (стаття 14), поліцейський має право брати участь у службовому розслідуванні, надавати пояснення та представляти докази.
Відповідно до пункту 7 розділу V Порядку розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Згідно з пунктом 8 розділу V Порядку за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
У формі відкритого засідання розгляд справи може проводитися за відомостями про порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини та громадянина.
Отже, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, є активним його учасником, наділений правом подавати письмові пояснення, скарги, документи, що стосуються службового розслідування, а також брати участь у засіданнях дисциплінарної комісії, якщо таке є відкритим.
Разом з тим, реалізації цих прав передує належне повідомлення такого поліцейського про призначення службового розслідування стосовно нього.
Позивачем зазначено, що він не був поінформований про розслідування та не мав можливості реалізувати свої права. Зокрема, подав рапорт від 23.09.2024 № 595 з проханням надати інформацію про розслідування, але відповіді не отримав. Відповідач зазначає, що позивач був опитаний та надавав пояснення, однак позивач заперечує, що йому повідомили про зв'язок опитування зі службовим розслідуванням.
Разом з тим, яким чином відповідачем доведено до відома позивача про факт призначення стосовно нього службового розслідування за фактом невиконання наказу від 02.09.2024, відповідачем суду першої та апеляційної інстанції не повідомлено та таких обставин не міститься у матеріалах службового розслідування.
Також, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до службової характеристики ОСОБА_1 , останній за період служби в Національній поліції України зарекомендував себе дисциплінованим, сумлінним, вимогливим, комунікабельним співробітником. До виконання своїх службових обов'язків ставиться сумлінно, з почуттям відповідальності за доручену справу. Завдяки своїм знанням та навичкам, ОСОБА_38 неодноразово сприяв успішному виконанню бойових завдань підрозділом, що позитивно вплинуло на загальний результат операцій. Відзначається високою моральною стійкістю, фізичною витривалістю та вмінням працювати в команді. Вміє розробляти та реалізовувати ефективні тактичні плани, враховуючи всі можливі ризики та варіанти розвитку подій. Володіє відмінними навичками стрільби з різних видів зброї, що підтверджується високими результатами на стрільбищах. Має навички надання першої медичної допомоги в бойових умовах, що неодноразово рятувало життя товаришів по службі. Вміє ефективно працювати в команді, підтримуючи високий рівень взаємодії та координації з іншими колегами. Відзначається хорошим рівнем фізичної підготовки, що дозволяє виконувати завдання в складних умовах. Володіє навичками збору та аналізу розвідувальної інформації, що сприяє успішному виконанню бойових завдань. Відзначається високою стресостійкістю, здатний зберігати спокій та холоднокровність у найскладніших ситуаціях. В умовах стресу здатний швидко аналізувати ситуацію та приймати обґрунтовані рішення, що сприяє успішному виконанню завдань. Зберігає емоційну стабільність, що дозволяє ефективно керувати підрозділом та підтримувати моральний дух команди. Вміє надавати психологічну підтримку товаришам по службі, допомагаючи їм справлятися зі стресовими ситуаціями. Виконує обов'язки командира взводу, відповідальний за планування та координацію дій підрозділу під час бойових операцій. За час служби не мав дисциплінарних стягнень, користується заслуженим авторитетом серед колег та командування.
Із висновку службового розслідування установлено, що дисциплінарна комісія надаючи оцінку наявним у матеріалах службового розслідування відомостям та доказам, встановила, що у діях ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ОСОБА_22 та ОСОБА_23 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразилось у відмові від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОГІ №3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС", що призвело до невиконання вказаного наказу, відповідно до якого, поліцейські мали проводити оборонні заходи поблизу населеного пункту Торецьк Донецької області, а також ігноруванні вимог відповідного наказу. Під час дії воєнного стану грубо порушена службова дисципліна. Такі дії, на переконання дисциплінарної комісії підривають довіру до поліцейських, як до носіїв влади, адже зухвале ставлення до вказівок керівництва принижує високе звання поліцейського, та викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості їх як поліцейських. Також, дисциплінарною комісією встановлено, що в діях ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразилося у невиконанні та обговоренні вимог наказу ДПОП "ОШБ "Лють" від 02.09.2024 № 284ДСК.
Колегія суддів враховує, що відповідно до наказу від 01.10.2024 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції застосовано не до всіх вищевказаних поліцейських, хоча стосувалась тієї ж події, в межах одного і того ж службового розслідування.
Так, при прийнятті спірного наказу від 01.10.2024 до суду не надано обгрунтованих доводів того, чи відповідачем узято до уваги при обранні виду дисциплінарного стягнення обставини попередньої поведінки позивача, про що вказано у позитивній службовій характеристиці, його ставлення до виконання службових обов'язків та до скоєного, відсутність обтяжуючих обставин. Крім того, вибіркове застосування дисциплінарних заходів до одних поліцейських, а не до всіх присутніх та навіть до тих, щодо яких проведено службове розслідування та застосовано різні заходи дисциплінарного стягнення, викликає сумніви щодо об'єктивності рішення.
Колегія суддів враховує, що оскаржуваним наказом ДПОП "ОШБ "Лють" від 01.10.2024 №252 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за невиконання, зокрема наказу №302ДСК/ВС від 23.08.2024, водночас у службовому розслідуванні, дисциплінарною комісією встановлено, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразилось у відмові від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" №302ДСК/ВС від 23.08.2024, що призвело до невиконання вказаного наказу, відповідно до якого, поліцейські мали проводити оборонні заходи поблизу населеного пункту Торецьк Донецької області. Водночас, спірний наказ від 01.10.2024 №252 не містить такої підстави для звільнення, як "відмова від письмового підтвердження ознайомлення з наказом", а наявне посилання виключно на його невиконання.
Так, застосування дисциплінарного стягнення має грунтуватись на чітко встановлених підставах та бути належним чином мотивованим. Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту, наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Щодо пропорційності застосування саме такого виду дисциплінарного стягнення до позивача, порівняно із іншими поліцейськими, відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що позивач був командиром взводу тобто обіймав посаду, а відтак мав підтримувати авторитет Національної поліції серед поліцейських, зокрема у період воєнного стану в Україні. Разом із тим, застосування дисциплінарного стягнення є дискреційним повноваженням керівника суб'єкта владних повноважень.
Так дійсно, застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічні висновки містяьть постанови Верховний Суд у постановах від 07 березня 2019 року в справі №819/736/18, від 19 травня 2022 року в справі №480/4079/18 та інших.
Враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20, згідно якої обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо. Застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Висновок про те, що визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно накласти на поліцейського, є переважним (дискреційним) правом безпосередньо керівника органу поліції, підтримано також Верховним Судом у постанові від 25.02.2021 по справі №160/9275/18.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення процедури при прийнятті рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction - invalidact). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Тобто, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18, що враховується відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що суб'єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами. Однак, службовим розслідуванням не було чітко та обґрунтовано встановлено всі обставини проступку, чи вчиняв позивач порушення військової дисципліни, а також не встановлено належним чином обставини вчиненого правопорушення, його наслідки, ступінь вини військовослужбовця, причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що службове розслідування в частині, що стосується позивача, проведено без встановлення всіх обставин, що мають значення для повного та об'єктивного проведення службового розслідування, за наслідками якого можливо було б дійти висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та як наслідок скасування пункту 8 наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.10.2024 №252 "Про застосування дисциплінарних стягнень" та наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 15.10.2024 №1433 о/с "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 зі служби з 15.10.2024.
Оскільки апеляційна скарга не містять доводів щодо задоволених позовних вимог про поновлення позивача на посаді командира взводу №2 роти №3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з 16.10.2024 та щодо стягнення з відповідача середньомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу з 16.10.2024 по 19.05.2025 у розмірі 227493,36 грн (216 день х 1053,21 грн), відтак відповідно до ст. 308 КАС України, правова оцінка рішенню суду першої інстанції в цій частині не надається.
Інші доводи апеляційної скарги відповідача по суті спору не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 по справі № 520/29732/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.А. Калиновський В.Б. Русанова