3 жовтня 2025 року місто Київ
справа № 752/26339/24
апеляційне провадження № 22-ц/824/15512/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Потапенко Світланою Юріївною, на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 9 липня 2025 року у справі за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури Рябенка Максима в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Національний природний парк "Голосіївський", про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
Короткий зміст обставин справи
У грудні 2024 року заступник керівника Київської міської прокуратури Рябенко М. в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Національний природний парк "Голосіївський", про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 березня 2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
20 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Горбенко А.О. подала до суду відзив на позовну заяву та зустрічний позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, Національного природного парку "Голосіївський" про визнання незаконним та часткового скасування рішення, скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення речових прав та їх обтяжень.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 9 липня 2025 року відмовлено у поновленні строку на подачу відзиву на позовну заяву та зустрічного позову. Повернуто відзив на позовну заяву та зустрічний позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, Національного природного парку "Голосіївський" про визнання незаконним та часткового скасування рішення, скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення речових прав та їх обтяжень.
Ухвала суду мотивована тим, що причини пропуску строку відповідачем на подачу відзиву та зустрічного позову є неповажними, жодних доказів поважності причин пропуску до суду ним не надано. Відповідачу було направлено копії ухвали, позовної заяви та судові повістки на його зареєстровану адресу проживання, відтак він був належним чином повідомлений про розгляд справи, а тому відзив та зустрічний позов підлягає поверненню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - Потапенко С.А. посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та поновити строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник скаржника зазначає, що суд безпідставно відмовив у поновлені пропущеного строку та повернув відзив разом з зустрічною позовною заявою, оскільки представник відповідача отримав копію ухвали суду лише 6 травня 2025 року, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи. Копії ухвали та позовної заяви з додатками ОСОБА_2 не отримував, так як перебував за кордоном.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Представник Київської міської прокуратури - Греськів І.І. у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що скаржнику було направлено копії ухвали та позовної заяви на його зареєстровану адресу проживання, він був повідомлений належним чином про розгляд справи, а тому повернення відзиву разом з зустрічною позовною заявою є законним та обґрунтованим.
Національний природний парк "Голосіївський" не скористався своїм правом на подання відзиву.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
У випадку, коли зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 ЦПК України, вона повертається заявнику ухвалою суду. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина 3 статті 194 ЦПК України).
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
Статтею 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно зі статтею 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Відповідно до частини сьомої статті 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Прецедентна практика ЄСПЛ виходить із того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
Разом із тим, судові процедури повинні бути справедливими (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), оскільки особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на доступ до правосуддя та реалізацію своїх процесуальних прав як учасника судового процесу.
Колегія суддів звертає увагу, що норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Право на доступ до суду не є абсолютним і обмежене строком звернення до суду.
Крім того, статтею 190 ЦПК України визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Отже, законодавець чітко визначив, що надсилання копій ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви разом з додатками належить до обов'язку суду і саме суд відповідальний за належне отримання сторонами у визначений законодавством строк і спосіб.
Суд першої інстанції, відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви та відзиву, вказував на те, що відповідачу надсилались копії ухвали та позовної заяви на його зареєстровану адресу проживання.
Разом з тим, матеріали справи не містять даних, що підтверджують дату вручення відповідачу чи його представнику копії ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року.
Як убачається з матеріалів справи, представник відповідача - Горбенко А.О. отримала копію ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року лише 6 травня 2025 року, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи.
Лише факт направлення копії ухвали та позовної заяви відповідачу не підтверджує належне виконання судом його процесуального обов'язку, наслідком чого могло бути отримання її відповідачем, з чим процесуальне законодавство пов'язує початок перебігу строку на подання відзиву на позов та відповідно зустрічного позову.
Повертаючи зустрічну позовну заяву та відзив, суд першої інстанції залишив поза увагою наведені вище обставини та належним чином не обґрунтував відмову у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку для їх подання.
Суворе тлумачення національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року).
У рішенні від 9 березня 2011 року у справі "Буланов та Купчик проти України" ЄСПЛ зробив висновок про те, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 8 грудня 2016 року у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України").
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom № 8225/78), пункт 96 рішення у справі "Кромбах проти Франції" (Krombach v. France № 29731 /96).
За вказаних обставин у їх сукупності, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення відзиву та зустрічної позовної заяви у зв'язку з пропуском процесуального строку на їх подання.
Отже, суд першої інстанції допустивпорушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до частини 1 статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Водночас, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки вимога скаржника про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву не ґрунтується на нормах процесуального права відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 9 липня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: