Апеляційне провадження Доповідач - Кафідова О.В.
№ 33/824/4473/2025
м. Київ Справа №757/17887/25-п
30 вересня 2025року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Кафідової О.В.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 172-6 КУпАП
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605гривень 60копійок.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 23липня 2025 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києвавід 15 липня 2025 року та закрити провадження у справі обмежившись усним зауваженням.
В обґрунтування підстав для скасування постанови суду першої інстанції, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, щоу період з 01.12.2018 по 27.07.2023 ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з Луганським НДЕКЦ МВС.
Прийнята на посаду провідного бухгалтера Луганського НДЕКЦ МВС у період з 01.12.2019 по 19.01.2022 була переведена на посаду головного бухгалтера Луганського НДЕКЦ МВС на час відсутності основного працівника у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» ОСОБА_1 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_2 2009 року народження, взяті на облік як внутрішньо переміщені особи в установленому законодавством порядку.
06.09.2023 о 14 годині 20 хвилин ОСОБА_1 успішно подано декларацію кандидата на посаду державної служби, які внесена до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у відкритому цілодобовому доступі за посиланням htps//public.nazk.gov.ua/documents/Sedcc026-dlaa-4f|c-ac7c-49e07559c125.
Подана 06.09.2023 декларація кандидата на посаду за 2022 рік відрізняється від поданої 29.03.2025 декларації (після звільнення) за 2022 рік тільки в частині виду поданої декларації.
Крім того, зазначає, що на виконання частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 успішно подано щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, як державного службовця, які внесені до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у відкритому цілодобовому доступі за посиланням: щорічна декларація за 2023 рік від 19 березня 2024 року https: //public.nazk.gov.ua/documents/687718be-d174-4ffa-9ee9-24f6c9c7b68a; щорічна декларацію за 2024 рік від 06 березня 2025 року https://public.nazk.gov.ua/documents/687718be-d174-4ffa-9ee9-24f6c9c7b68a.
10 вересня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких зазначено, що вона щиро визнає свою вину у ненавмисному вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП. Зазначає, що подана та оприлюднена нею 06 вересня 2023 року декларація (кандидата на посаду) за 2022 рік відрізняється від поданої нею 29.03.2025 року декларації (після звільнення) за 2022 рік тільки в частині виду поданої декларації.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її адвокат Євсєєв В.В. апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просив її задовольнити.
У судовому засіданні прокурор Шкурпело Р.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши думку учасників судового розгляду, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , припинивши з 19.01.2022 діяльність на посаді головного бухгалтера бухгалтерії Луганського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України (юридичної особи публічного права), та будучи суб'єктом декларування відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон), суб'єктом згідно Примітки до ст. 172-6 КУпАП, як особа, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, в порушення абзацу другого ч. 2 ст. 45 Закону, п. 27 розділу ХІІІ Закону, несвоєчасно, без поважних причин подала 28.03.2025 об 11 годині 41 хвилині шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік (після звільнення), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно із п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1 пп «а», «в-ґ» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»№ 1700-VII, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Приміткою до статті 172-6 КУпАП визначено, що суб'єктами правопорушення у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цією статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону № 1700-VII зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20 вересня 2023 року № 3384-ІХ та пункту 2-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1700-VII особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 Закону № 1700-VII, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 12 Закону № 1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції з метою покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти. Так, наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08 листопада 2023 року № 252/23 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» визначено: порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також затверджено форму декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та порядок її подання.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на і на даний час.
Законом України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або війни» від 03 березня 2022 року № 2115-ІХ установлено, що фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов'язку подати документи. Також у період воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюється.
Абзацом 4 частини 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).
Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12 жовтня 2023 року.
Таким чином, з 12 жовтня 2023 року здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону України «Про запобігання корупції» (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону). Строк подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2021 та 2022 рік становить не пізніше 31 січня 2024 року.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 вбачається, що при працевлаштуванні до МВС України у неї виник обов'язок подати декларацію особи за 2022 рік, відкривши роз'яснення, вона зрозуміла, що у випадку коли не подана щорічна декларація за 2022 рік, вона повинна подати декларацію кандидата на посаду за 2022 рік, що вона і зробила. Також вона прочитала, що у разі, якщо щорічна декларація вже подана, то декларація кандидата на посаду не подається.
Про те, що необхідно було подати окремо щорічну декларацію за 2022 рік (після звільнення) їй було не відомо та її ніхто не повідомляв. Умислу приховати доходи чи майно у неї не було, оскільки вона всю інформацію вона зазначила в декларації кандидата на посаду за 2022 рік.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Апеляційний суд зауважує, що зазначена інформація в декларації ОСОБА_1 не відрізняється від попередніх декларацій, всі обставини, пов'язані з її фінансовим становищем, залишались без змін, що свідчить про відсутність у неї наміру приховати інформацію та умислу на неподання декларації.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Водночас, накладаючи на ОСОБА_1 стягнення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, суд першої інстанції не урахував дані особи-правопорушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, характер та обставини правопорушення, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, відсутність реально заподіяної істотної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, що, на думку апеляційного суду, суттєво знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого та, як наслідок, призводить до малозначності діяння.
Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, та провадження у справі закрити.
На переконання апеляційного суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду першої інстанції - скасуванню в частині призначення покарання із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року скасувати в частині призначення покарання.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та на підставі ст. 22 КУпАП, у зв'язку з його малозначністю, оголосивши їй усне зауваження, а провадження у справі в цій частині - закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: