Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6937/25
Номер провадження 2-о/711/209/25
03 жовтня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Кобилки Є.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника адвоката Ейбут Є.І.,
представника заінтересованої
особи ОСОБА_2 адвоката Семенюк О.Г.,
представника заінтересованої особи
Міністерства оборони України Калюжного А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
29 липня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ейбут Євгенія Іванівна, звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною заявою, в якій просить суд встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в період із серпня 1999 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 із загиблим у зоні військових дій ОСОБА_4 .
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу; розгляд вирішено здійснювати за правилами окремого провадження; призначено розгляд справи по суті о 09 год 00 хв 01 жовтня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси.
У судове засідання з'явилися заявник ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Ейбут Є.І., представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокат Семенюк О.Г. та представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Калюжний А.П. (в режимі відеоконференції).
Водночас у судове засідання не з'явилися заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Проте з матеріалів цивільної справи судом встановлено, що означені учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи з наступних підстав.
29 серпня 2025 року суд здійснив направлення судових повісток про виклик у судове засідання на адресу місця проживання заінтересованих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що вказані у вступній частині заяви, а саме: АДРЕСА_1 , рекомендованими листами з повідомленнями про вручення.
Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень №0610276710993 та 0610276710055 судові повістки про виклик вручені заінтересованим особам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 05.09.2025.
Пунктом 1 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були належним чином повідомлені про день, час та місце проведення судового засідання.
Частиною 1 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання до суду не подали, не повідомили про причини не прибуття, тому суд, заслухавши думку заявника ОСОБА_1 , її представника адвоката Ейбут Є.І., представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Семенюк О.Г., а також представника заінтересованої особи Міністерства оборони України Калюжного А.П. про проведення судового засідання у відсутність учасників справи, які не прибули, керуючись ч.1 ст.223 ЦПК України, дійшов висновку про процесуальну можливість проведення розгляду справи за даної явки учасників справи.
До початку розгляду справи по суті представником заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокатом Семенюк О.Г. подане клопотання про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (вхідний №38035 від 25.09.2025).
Клопотання обгрунтоване тим, що встановлення факту спільного проживання заявника ОСОБА_1 однією сім'єю з померлим військовослужбовцем ОСОБА_4 має прямі юридичні наслідки, оскільки надає заявниці право на спадкування за законом (с.1264 ЦК України), а також право на майно, набуте за час спільного проживання (ст.74 СК України), та право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Як зазначає представник заінтересованої особи в мотивувальній частині клопотання, оскільки метою встановлення заявником факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є необхідним для отримання заявником статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця та реалізації права на соціальні гарантії і спадкові права, то реалізація цих прав безпосередньо вплине на права та законні інтереси батьків ОСОБА_4 , оскільки одноразова грошова допомога та спадщина підлягатимуть розподілу між ними та заявницею.
Підсумовуючи викладене представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокат Семенюк О.Г. робить висновок, що між заявником та батьками загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 вже існує реальний спір про право. У зв'язку з цим просить залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
У судовому засіданні 01.10.2025 представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокат Семенюк О.Г., заявлене клопотання підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у мотивувальній його частині.
Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Ейбут Є.І. у вирішенні клопотання поклалась на розсуд суду. Водночас зауважила, що метою встановлення заявником відповідного факту, що має юридичне значення, є лише подання переліку необхідних документів до Міністерства оборони України через відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки задля отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 , а також подання документів до Пенсійного фонду України для переведення пенсії заявника з виду на вид. Щодо тверджень представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Семенюк О.Г. про те, що встановлення відповідного акту є необхідним заявнику для оформлення спадкових прав після смерті військовослужбовця ОСОБА_4 , то представник заявника адвокат Ейбут Є.І. заперечила, зазначивши про те, що заявник не планує звертатися в установленому законом порядку за оформленням спадкових прав.
Заявник ОСОБА_1 підтримала процесуальну позицію представника адвоката Ейбут Є.І. щодо розгляду клопотання про залишення заяви без розгляду.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Калюжний А.П. просив суд задовольнити клопотання представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Семенюк О.Г., повідомивши, що заінтересована особа, інтереси якої він представляє, сама заявила б таке клопотання, однак не була відома процесуальна позиція інших заінтересованих осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3
01 жовтня 2025 року суд, керуючись положеннями ч.4 ст.259 ЦПК України, оголосив перерву до 14 год 00 хв 03 жовтня 2025 року для постановлення ухвали, що оформлюється окремим документом.
Суд, заслухавши думку заявника ОСОБА_1 , її представника адвоката Ейбут Є.І., представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Семенюк О.Г., а також представника заінтересованої особи Міністерства оборони України Калюжного А.П., дослідивши клопотання про залишення без розгляду заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 7 ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 1 ст. 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Частиною 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Водночас ч. 6 ст. 294 ЦПК України, визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту без розгляду, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз'яснює заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
З огляду на викладене суд зробив висновок, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Водночас чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у п.42 постанови від 23 січня 2024 року у справі №523/14489/15-ц (провадження №14-22цс20) зробила правовий висновок, що вимога про встановлення факту проживання однією сім'єю може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У постанові Верховного Суду від 04 січня 2023 року в справі №198/99/15-ц (провадження № 61-7049св22) зроблено правовий висновок, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Як встановлено судом із матеріалів заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, метою встановлення факту, що має юридичне значення, є реалізація заявником соціально-економічних прав, зокрема, пов'язаних із отриманням соціальних виплат, пенсій, пільг, субсидій, грошової компенсації (допомоги) у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 , а також надання статусу члена сім'ї загиблого захисника; крім того, встановлення вказаного факту необхідне заявнику для вжиття заходів щодо подальшої реалізації права на отримання грошової компенсації (допомоги) у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 (абз. 1 стр.4 заяви).
Водночас звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу обумовлено тим, що 09.11.2023 на адресу місця проживання ОСОБА_4 на ім'я заявника надійшло сповіщення сім'ї №248 від військової частини НОМЕР_1 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту Новопрокопівка Запорізької області, виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій, зник безвісті ОСОБА_4 . Надалі, 11.06.2025 видано лікарське свідоцтво про смерть №50, згідно якого смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 від вогнепальних уламків, розтрощення тулубу, кінцівок, мінно-вибухової травми; смерть настала в зоні бойових дій.
Частиною 1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на 03.11.2023) передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на 03.11.2023), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на 03.11.2023), у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 матиме наслідком виникнення прав у заявника на отримання одноразової грошової допомоги, яка призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, що вплине на право його батьків - заінтересованих осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на отримання ними одноразової грошової допомоги у відповідному розмірі.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виник спір, пов'язаний з доведенням наявності підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 у зв'язку з чим заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбуслід залишити без розгляду, оскільки встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу пов'язується з наступним вирішенням спору про право, а тому такий спір має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження.
Такий висновок суду узгоджується з подібними висновками в аналогічних справах про встановлення факту, що викладені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі №759/1894/23 (провадження №61-14701св23), від 01 травня 2024 року у справі №758/3298/23, (провадження №61-1305св24), від 13 червня 2024 року у справі №357/10078/22 (провадження №61-15033св23), які застосовуються судом з метою виконання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.
Водночас суд відхиляє твердження представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Семенюк О.Г. про те, що спір про право у конкретній справі також існує з огляду на те, що заявник має можливість реалізувати спадкові права.
Такий висновок суду грунтується на тому, що заява про встановлення факту та матеріали справи в цілому не містять будь-якої інформації, що між заявником та батьками загиблого існує спадковий спір. Відомості щодо заведення спадкової справи, наявності спадкового майна, наявності спадкоємців після смерті загиблого ОСОБА_4 у матеріалах справи відсутні, як і відсутні будь-які посилання заявника на необхідність встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу для подальшої можливості реалізувати право на прийняття спадщини та успадкувати майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 .
Частиною 4 ст.315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Ураховуючи вищенаведене, суд, керуючись ч.4 ст.315 ЦПК України, дійшов висновку, про задоволення клопотання представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Семенюк О.Г. про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації.
Керуючись ст. 19, 258, 259, 260, 261, 263, 293, 294, 315, 353, 354, 355 ЦПК України, суд
клопотання представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Семенюк Ольги Григорівни про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (вхідний №38035 від 25.09.2025) задовольнити.
Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Роз'яснити заявнику ОСОБА_1 право подати позов на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 03 жовтня 2025 року.
Суддя: О. В. Петренко