Cправа № 700/728/24
Провадження № 1-кп/700/46/25
іменем України
30 вересня 2025 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого - судді: ОСОБА_1 , за участю секретаря: ОСОБА_2 , прокурора: ОСОБА_3 , обвинуваченого: ОСОБА_4 , захисника: ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верещаки Лисянського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не працюючого, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей чи осіб похилого віку не має, не працюючого, учасником бойових дій, інвалідом, ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС не являється, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України,
установив:
В провадженні Лисянського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
Прокурором 09.09.2025 року подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , строком на 60 діб, яке мотивовано тим, що на теперішній час є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 : буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків цьому ж кримінальному провадженні, буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Просить, клопотання задовольнити в повному обсязі.
Захисник у судовому засіданні наголосив, що вважає запропонований прокурором запобіжний захід надто суворим. Стверджує, що достатнім для запобігання ризикам, визначеним частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, буде запобіжний захід у виді застави у домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника та просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу тримання під вартою. Пояснив, що не з'являвся до суду через хворобу (туберкульоз та гепатит), а від суду не переховується, постійно вдома, допомагає односельчанам за рахунок чого і живе.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків:
Суд, перевіривши надані матеріали клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вважає, що клопотання підлягає частковому задоволити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя,суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин,які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати,що існує хоча б один із ризиків,передбачених ст.177 КПК України,і на які вказує слідчий,прокурор;недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам ,зазначеним у клопотанні.
З урахуванням встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст.183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У відповідності до стандарту доказування "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства"), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту" (рішення у справі "Коробов проти України").
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення від покарання (позбавлення волі), передбаченого за вчинення інкримінованих йому злочинів, може вдатися до відповідних дій.
Отже, наразі ризики, які на даний час продовжують існувати, як і тяжкість злочину, що інкримінуються обвинуваченому та загроза призначення суворого покарання за них, а судове засідання з розгляду обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні не закінчено.
Суд, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу обвинуваченого, його процесуальну поведінку, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання сторони обвинувачення та покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати до суду за кожною вимогою, не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи, утримуватись від спілкування із свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, задля зменшення ризику переховування обвинуваченого від суду.
Враховуючи стан здоров'я обвинуваченого, що підтвержено даними довідки Черкаського обласного протитуберкульозного диспансеру, наявність у нього постійного місця проживання, його байдуже ставлення до своїх процесуальних обов'язків, самостійну явку обвинуваченого до суду, підстав для обрання насуворішого запобіжного заходу не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 176-178, 331, 376 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці та заборонити йому залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 у вечірній час з 18:00 години по 06:00 годину ранку до 30 листопада 2025 року включно.
Покласти на ОСОБА_4 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки, а саме:
-прибувати до суду за кожною вимогою;
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
-утримуватись від спілкування із свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Обов'язки, покладені на обвинуваченого, діють протягом строку дії ухвали.
Строк дії ухвали до 30 листопада 2025 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Виконання ухвали в частині обрання запобіжного заходу доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого, а контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду в частині зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити (надіслати) учасникам кримінального провадження.
Повний текст ухвали проголошено 03 жовтня 2025 року о 09-00 годині.
Суддя ОСОБА_7