Справа № 697/486/23
Провадження № 2-во/697/37/25
02 жовтня 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Скирди Б.К.,
за участю секретаря судового засідання - Васянович Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дяченко Віри Михайлівни про виправлення описки у рішенні Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 червня 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 червня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задоволено. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10.08.2001 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 1244 - розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ») залишено шлюбне прізвище - « ОСОБА_4 ».
20.08.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дяченко В.М. звернулася до суду з заявою про виправлення описки у судовому рішенні.
В поданій заяві зазначає, що після ознайомлення із судовим рішенням, стороною відповідача було встановлено, що при написанні допущено помилки, а саме в частині зазначення: «В 2019 році відповідач залишив Україну та повернувся на батьківщину в Йорданію, повертатися в Україну він більше не планує. На даний час шлюб існує лише формально. Діти проживають з позивачем».
Представником відповідача - адвокатом Дяченко В.М. у заяві про перегляд заочного рішення було вказано: «Позивач вказала у своїй позовній заяві, що від шлюбу вони мають дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народжений в Україні та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народжена в Україні.
Від шлюбу у сторін мається ще двоє неповнолітніх синів ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 народжений в Кувейті, Абдульджавад ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 народжений в Аммані. Таким чином у сторін не двоє дітей, а четверо при чому позивач вказала у позовній заяві тільки повнолітніх дітей, а неповнолітніх взагалі не зазначила у позові, таким чином вкотре надала суду неправдиві дані стосовно свого сімейного стану. Відповідач не проживає в Україні з 2012 року».
Позивач вказала, що діти проживають з нею - це завідома неправда, всі четверо дітей проживають з батьком, відповідачем ОСОБА_1 у Йорданії, та на момент винесення заочного рішення проживали з ним, про що документи суду надані. Були надані оригінальні документи з місця проживання дітей, однак це не було відображено в описовій частині рішення суду з боку сторони ОСОБА_1 і останнє суттєво порушує позицію відповідача про неможливість подальшого спільного проживання, виховання дітей у спільному шлюбі, які вже понад чотири роки проживають з батьком.
Виходячи з вищевикладеного, представник відповідача просить виправити описку, допущену в рішенні Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та вказати: «всі четверо дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народжений в Україні, дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народжена в Україні, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народжений в Кувейті, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народжений в Аммані, проживають з батьком, відповідачем Абдульджавадом Тахою Мохаммадом Махмудом у Йорданії» місце проживання: Йорданське Хашимітське Королівство Департамент Цивільного стану та паспортів зареєстрованого у Державному реєстрі Відділення Амман електронна пошта: Tahaabde ijaww ІНФОРМАЦІЯ_5 тел. НОМЕР_1 .
Відповідач та його представники в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином (а.с.197, 198, 200), про причини неявки суд не повідомили.
Позивач та його представник в судове засідання також не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином (а.с.196, 199), про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи поданої заяви про виправлення описки, виходить з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки.
Описка - це помилка, яка пов'язана з неправильним написанням слів у тексті судового рішення. Виправленню підлягають виключно ті описки, які істотно впливають на суть прийнятого судового рішення та його виконання. Такими описками, зокрема, можуть бути: неправильне написання прізвищ, імен, по-батькові, найменувань учасників судового процесу, найменувань та адрес знаходження спірного майна, встановлених дат та строків тощо.
Тобто, під опискою слід розуміти зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, тощо).
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам, зокрема, роз'яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3 (провадження № 12-6гс20) вказала на те, що правила статті процесуального законодавства, яка регламентує виправлення описок, передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання.
Щодо меж повноважень судів виправляти описки в своїх рішеннях та щодо можливості при цьому судами змінювати ухвалені ними рішення, Верховний Суд зробив свій правовий висновок в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц, у якій дійшов висновку, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
За змістом наведеної вище заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дяченко В.М. про виправлення описки вбачається, що фактично заявник просить змінити мотивувальну частину рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11.06.2025, викласти її в іншій редакції, що є недопустимим у порядку виправлення описки.
Таким чином, диспозиція вказаних норм не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення.
Суд зазначає, що вимоги заяви про виправлення описки фактично зводяться до зміни мотивувальної частини судового рішення, яке набрало законної сили, а зазначені заявником підстави для виправлення описки в судовому рішенні, не можуть вважатися опискою у розумінні положень ст. 269 ЦПК України.
Крім цього, зазначення в рішенні суду: «В 2019 році відповідач залишив Україну та повернувся на батьківщину в Йорданію, повертатися в Україну він більше не планує. Діти проживають з позивачем» вказано судом при викладенні мотивів позовної заяви ОСОБА_2 , а не як обставин, які встановлені судом при розгляді справи про розірвання шлюбу.
На думку представника відповідача, суду необхідно було в ухваленому рішенні вказати обставини про які представник відповідача - адвокат Дяченко В.М. зазначала у заяві про перегляд заочного рішення.
Однак, суд звертає увагу, що заява представника відповідача - адвоката Дяченко В.М. про перегляд заочного рішення вже розглянута судом та за наслідками розгляду постановлено ухвалу від 18.03.2025 про задоволення такої заяви, скасування рішення суду від 24.05.2023 та призначення судового засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.142-144). Цією ж ухвалою суду відповідачу було надано право протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали надіслати до суду відзив на позовну заяву.
Однак, ні відповідач, ні представник відповідача правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористалися, про такі обставини в судовому засіданні представник відповідача - адвокат Дяченко В.М. не повідомляла та лише зазначила про визнання позову відповідачем.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у виправлені описки в рішенні суду від 11 червня 2025 року у справі № 697/486/23, оскільки зазначена у заяві помилка не являється ні опискою, ні арифметичною помилкою та вказана судом при викладенні мотивів позовної заяви ОСОБА_2 , а не як обставина, яка встановлена судом при розгляді справи про розірвання шлюбу.
Враховуючи викладене, правові підстави для виправлення описки в рішенні суду відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 260, 269, 353, 354, 432 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Дяченко Віри Михайлівни про виправлення описки у рішенні Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 червня 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий Б . К . Скирда