03 жовтня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4524/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 163 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 26 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
У встановлений судом строк позивач виконав вимоги зазначеної ухвали суду.
Крім цього, як вбачається зі змісту прохальної частини позову, позивач просить суд поновити пропущений строк звернення до суду з цим позовом.
Вказане суд розцінює як клопотання про поновлення строку звернення до суду та зазначає таке.
Так, в обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду вказано, що фактично при звільненні позивач не отримав письмового повідомлення про всі нараховані та виплачені йому суми, як того вимагає стаття 116 КЗпП України, оскільки наказ про звільнення не містив детального розрахунку складових грошового забезпечення. Лише 12.08.2025 року, після отримання відповіді на адвокатський запит із долученими картками особового рахунку, позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплат, що дозволило йому встановити факт порушення права на отримання належних сум. Відтак, саме ця дата є моментом початку перебігу тримісячного строку звернення до суду, а його пропуск зумовлений відсутністю належного повідомлення з боку відповідача.
Надаючи оцінку доводам клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, варто зауважити, що Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2025 року (справа №460/21394/23) відступив від висновків, викладених у раніше ухвалених постановах, та висловив нову правову позицію щодо застосування статті 233 Кодексу законів про працю України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати (в частині періоду до 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року), а саме: якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
Верховний Суд у постанові від 21 березня 2025 року (справа №460/21394/23) наголосив, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Отже, саме дата вручення позивачу зазначеного документа і є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду. При цьому визначення моменту вручення грошового атестата (іншого письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні) як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності (пункти 77-79 постанови).
З огляду на викладене, враховуючи, що безпосередньо після звільнення з військової служби позивач не отримував письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, натомість фактично про порядок розрахунку сум грошового забезпечення за час проходження військової служби позивач дізнався лише отримавши лист від 12 серпня 2025 року №09/14999-25-Вих, суд приходить до висновку про те, що вказані обставини дійсно унеможливили позивача звернутися до Чернівецького окружного адміністративного суду з даним позовом у межах встановленого законом строку.
Крім цього, суд враховує, що згідно з частиною першою ст. 17 Закону України “Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Таким чином, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем з поважних причин пропущено строк звернення до суду з цим позовом, а тому його клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.
Розглянувши позовну заяву, суд приходить до висновку, що вона подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; даний спір виник із публічно-правових відносин; спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства; справа підсудна Чернівецькому окружному адміністративному суду.
Підстави залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у даній справі.
Беручи до уваги склад учасників справи, характер спірних правовідносин, клопотання у позові про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також враховуючи інші критерії, визначені частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 122, 171, 248, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.
2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
3. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.
4. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
5. Справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
6. У разі заперечення проти позову встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам, встановленим частиною другою та частиною четвертою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
7. У разі подання відповідачем відзиву на позовну заяву, встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною другою-четвертою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
8. У разі подання позивачем відповіді на відзив, встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, які повинні відповідати вимогам, встановленим частиною другою-четвертою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
9. Повідомити учасникам справи про можливість отримати інформацію по справі на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: adm.cv.court.gov.ua/sud2470/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк