Справа № 571/2355/25
Провадження № 3/571/1562/2025
29 вересня 2025 року с-ще Рокитне
Суддя Рокитнівського районного суду Рівненської області Верзун О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП - невідомо, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЧЦП №047930 від 06.08.2025, о 01 год 00 хв 06.08.2025 р. на території Старосільської ОТГ Сарненського р-ну Рівненської обл., на напрямку Старе Село (Укр) - Дзержинськ (рб) в 400 м до лінії державного кордону в районі прикордонного знаку 0816-0817 в межах прикордонної смуги прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» було виявлено гр.України ОСОБА_1 , який рухався в бік державного кордонну України разом із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , на законну та неодноразову вимогу прикордонного наряду «Стій» не реагували та вдалися до втечі. Даний громадянин здійснив злісну непокору вимозі прикордонного наряду, вчинив в групі осіб, чим порушив вимоги п.10 «Положення про прикордонний режим» затверджений ПКМУ №1147 від 27.07.1998 р., тобто вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.185-10 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Його захисник Осика Ю.П. просив провадження у справі закрити, так як матеріали справи не містять доказів вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП ОСОБА_1 .
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідальність за ч.2 ст.185-10 КУпАП настає у разі злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд наголошує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність у її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» у цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Водночас, матеріали справи не містять будь яких доказів у підтвердження того, що правопорушення мало місце.
Про обставини вчиненого правопорушення, яке полягає у злісній непокорі законній вимозі працівника ДПСУ ОСОБА_1 не опитувався.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у ньому.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положеннями п.1 ч.1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За вказаних обставин, справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247,280,283,284 КУпАП, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185-10 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя: