02 жовтня 2025 року справа № 580/9831/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Янківської В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
01 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 230750003868 від 22.07.2025 року;
2) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії, без номера від 29.07.2025 року за підписом заступника начальника відділу перерахунків пенсій №4 ҐУ ПФУ в Донецькій області;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання як судді у відставці у розмірі 66% відсотків суддівської винагороди, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 30.06.2025 № 04-1624/25, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 25.06.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не зараховано до стажу, який дає право на отримання довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді, а саме половина строку навчання у Харківському юридичному інституті - 1 рік 10 місяців 29 днів, стаж роботи на посаді слідчого -1 рік 1 день, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 3 роки.
Ухвалою суду від 25.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. Обгрунтовуючи свою позицію представник відповідача зазначив, що відповідно до статті 137 Закону № 1402 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді «судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу». Відповідно до частини 2 статті 137 Закону № 1402 до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Тобто період проходження військової служби з 19.04.1980 по 26.05.1982, половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі за період з 01.09.1987 по 29.06.1987, служба в органах внутрішніх справ за період з 01.08.1987 по 05.10.1988, період роботи юристконсультом з 06.12.1991 по 11.11.1995 та з 18.11.1995 по 29.09.1997 не підлягають зарахуванню до стажу роботи на посаді судді, оскільки не передбачено законодавством.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області подано до суду відзив на позов, в якому серед іншого вказано, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Під час автоматизованого розподілу за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке за результатами розгляду вищезазначеної заяви позивача прийняло рішення від 29.07.2025 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що згідно рішення Головного управління ПФУ в Черкаській області № 230750003868 від 22.07.2025 позивачу призначено довічне утримання в розмірі 50% від суддівської винагороди.
Позивач звернувся до уповноваженого органу Пенсійного фонду України із заявою про до призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 22.07.2025 з наданими додатковими документами, а саме заява від 23.07.2025, паспорт НОМЕР_1 , довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, копія рішення про звільнення з посади судді від 24.06.2025 №1334/0/15-25, довідка про розрахунок стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання від 08.07.2025 №01-22/100/2025, довідка про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання суддів у відставці від 30.06.2025 №04-1624/25, сканована завірена копія наказу про відрахування зі штату судді від 24.06.2025 №42-о, сканована завірена копія довідки про стаж роботи з 1980 по 1988 роки.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за правилами екстериторіальності за результатами розгляду вищезазначеної заяви позивача прийняло рішення від 29.07.2025 про відмову у допризначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Позивач не погоджуючись із не зарахуванням до його стажу, який дає право на отримання довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді також період проходження військової служби та періодів навчання та періоду професійної діяльності, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Законом України від 12.07.2018 №2509-VIII “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд» (далі - Закон № 2509-VIII) статтю 137 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів» доповнено частиною другою такого змісту: “До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді».
Разом з цим, при призначенні (обранні) суддів на посаду вперше до кандидатів на посади суддів застосовувалися різні вимоги, які діяли на момент такого призначення (обрання). Зазначена позиція підтримується Вищою радою правосуддя, Верховним Судом, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Державною судовою адміністрацією України, Національною школою суддів України, викладеною у спільному листі “Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді» від 05.11.2018 №41783/0/9-18.
У відповідності до п. 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 №1402-VII “Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015, №№ 18-20, ст.132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Згідно з абзацом четвертим п. 34 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII “Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
До набрання чинності Закону №2453 зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 №2862-ХІ “Про статус суддів» (далі - Закон №2862).
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України “Про статус суддів» №2862-ХІІ, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
На час набрання чинності Законом України “Про судоустрій і статус суддів» №2453-VІ (30.07.2010) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (яка діяла одночасно із Законом №2862-ХІІ; втратила чинність 01 січня 2012 року), доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року №545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Судом із матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки - розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання №01-22/100/2025 від 08.07.2025 року, виданої Городищенським районним судом Черкаської області до стажу роботи на посаді судді, що дає позивачу право на відставку, підлягають зарахуванню:
1) стаж роботи на посаді судді - 20 років 7 місяців 21 день;
2) період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 8 днів;
3) половина строку навчання у Харківському юридичному інституті - 1 рік 10 місяців 29 днів;
4) стаж роботи на посаді слідчого -1 рік 1 день;
5) стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 3 роки.
Таким чином, на підставі абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-XII до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, безумовно підлягає зарахуванню стаж роботи позивача на посадах слідчого, що становить 1 рік 1 день та стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 3 роки.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно частини першої статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Судом із копії військового квитка позивача встановлено, що позивач у період з 19 квітня 1980 року до 26 травня 1982 року перебував на строковій військовій службі.
Згідно з пунктом 1 статті 13 вказаного Закону СРСР для солдатів і сержантів Радянської Армії, берегових частин і авіації Військово-Морського Флоту був установлений дворічний строк дійсної військової служби.
Крім того, до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає також зарахуванню половина строку навчання у Харківському юридичному інституті.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Отже, із набранням чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме такий правовий висновок викладено у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону №1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Частиною першою статті 7 Закону № 2862-XII (у редакції, чинній на день призначення позивача на посаду судді) визначалося, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачу підлягає до зарахування до стажу, який дає право на отримання довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді, також стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом, як кваліфікаційна, та надавала право для призначення позивача на посаду судді, який становить 3 роки.
Враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.07.2025 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 230750003868 від 22.07.2025 року, задоволенню не підлягає оскільки повідомляючи вказаним листом позивача про результати розгляду його заяви щодо відмови у перерахунку пенсії не допустив порушення заявленого права позивача на перерахунок довічного грошового утримання. Даний лист є інформаційнийним.
За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Відповідно до ч. ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.07.2025 про відмову ОСОБА_1 в допризначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до стажу, який дає право на отримання довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді, також період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 8 днів, половину строку навчання у Харківському юридичному інституті - 1 рік 10 місяців 29 днів, стаж роботи на посаді слідчого -1 рік 1 день, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 3 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання як судді у відставці у розмірі 66% відсотків суддівської винагороди, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 30.06.2025 № 04-1624/25, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 25.06.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА