02 жовтня 2025 року справа № 580/6376/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області», треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, ОСОБА_2 , про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області», треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, ОСОБА_2 , в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене постановою від 18.04.2025 №10 медичної комісії (військово-лікарської) державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» про встановлення причинного зв'язку смерті солдата ОСОБА_3 ;
- зобов'язати державну установу “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» повторно розглянути питання щодо встановлення причинного зв'язку смерті солдата ОСОБА_3 , та переглянути рішення, оформлене постановою від 18.04.2025 №10.
Ухвалою судді від 09.06.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи в судове засідання.
Позовні вимоги мотивовано тим, що син позивача ОСОБА_3 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, тому позивач вважає, що смерть позивача, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Відповідно, позивач вважає, що відповідач не вжив достатніх заходів для перевірки обставин смерті та без належного обґрунтування прийняв рішення, в якому вказано, що смерть позивача, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби, що значно звужує обсяг пільг позивача пов'язаних зі смертю сина.
У відзиві на адміністративний позов відповідач не погодився з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, зазначивши, що у випадках коли причину смерті не встановлено, М(ВЛ)К приймає рішення (постанову) про причинний зв'язок смерті військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) з військовою службою, а в постанові про причинний зв'язок слова «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), яке призвело до смерті, та причина смерті» не зазначаються. Окрім цього, відповідно до пункту 16 Розділу IX Положення показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби) факту перенесеного захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва).
З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Треті особи своїх пояснень щодо предмету спору не надали.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI “Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній (их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.05.2018 №23 о/с був прийнятий на військову службу за контрактом на три роки з 22.05.2018 року до 22.05.2021 року та призначений на посаду стільця 3 відділення 2патрульного взводу патрульної роти (ВОС-Ю915П).
Відповідно до витягу з наказу №15 дек від 02 серпня 2023 року т.в.о командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 вважався таким, що вибув у службове відрядження до 1 броп з подальшим вибуттям до ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОС У В «Хортиця» для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях з метою виконання службових (бойових) завдань з 02.08.2023 року.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №239 від 10.11.2023, уважати таким, що перебуваючи у відрядження, під час виконання бойових завдань на території Серебрянського лісництва, безвісти зник військовослужбовець (у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків), а саме близько 14.30 год. 09.11.2023 року внаслідок штурмових дій противника із застосуванням стрілецької зброї позицій східної околиці н.п. Ямпіль (Серебрянське лісництво) був втрачений зв'язок із старшим інструктором (з бойової підготовки) відділення інструкторів головним сержантом ОСОБА_3 .
На підставі наказу командира частини НОМЕР_1 від 16.11.2023 №815 за даним фактом призначене службове розслідування.
Згідно відомостей, які містяться у висновку службового розслідування, який затверджено 08.12.2023 командиром військової частини НОМЕР_1 , під час проведення службового розслідування було встановлено, що 09 листопада 2023 року під час виконання службово-бойових завдань внаслідок штурмових дій противника особовий склад ротної тактичної групи Національної гвардії України, біля населеного пункту Ямпіль, Донецької області вступив у вогневий контакт з військовослужбовцями збройних сил РФ. Внаслідок вогневого контакту та після його завершення було виявлено відсутність головного сержанта ОСОБА_3 . Згідно пояснень свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вбачається, що під час виконання бойового завдання 09.11.2023 року під час відбиття штурму противника останні стали свідками вогневого поранення в голову головного сержанта ОСОБА_3 . Тіло забрати не змогли через переважаючі сили противника.
За результатами службового розслідування складений висновок, згідно якого, обставинами, що призвели до зникнення та неможливості встановлення місця знаходження та перебування головного сержанта ОСОБА_3 стали бойові дії 09.11.2023 року близько 14:30 год. з відсічі збройної агресії російської федерації біля населеного пункту Ямпіль, Донецької області, в яких брав участь вказаний військовослужбовець.
01 грудня 2023 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 видано сповіщення сім'ї №142, згідно якого заявника сповістили про те, що його син, головний сержант старший інструктор (з бойової підготовки) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконуючи бойове завдання в зоні проведення бойових дій, внаслідок штурмових дій противника, зник безвісти 09.11.2023 року.
Військовою частиною НОМЕР_1 оформлена довідка №38 від 24 січня 2024 року про те, що ОСОБА_3 дійсно в період з 02.08.2023 року по 10.11.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в населеному пункті Ямпіль Краматорського району Донецької області.
Комісією, призначеною наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 11.02.2025 №74, складено акт за формою Н-5* від 16.02.2025 спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 09 листопада 2023 року близько 14 год. 30 хв.
Комісією враховано вищенаведені свідчення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.11.2024 у справі №712/8303/24 та ухвалу судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.01.2025 у справі №712/8303/24 про встановлення факту смерті головного сержанта ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 у населеному пункті Ямпіль Краматорського району Донецької області під час проходження служби під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримуванні збройної агресії з боку збройних сил РФ на території Донецької області.
Згідно з висновком комісії викладеним в акті за формою Н-5* від 16.02.2025, нещасний випадок із головним сержантом ОСОБА_3 стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Згідно відомостей, які містяться у висновку акту форми Н-1* за №29/25 від 16.02.2025 про нещасний випадок (у томі числі поранення), затвердженому т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_7 , нещасний випадок із головним сержантом ОСОБА_3 стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до постанови №10 від 18.04.2025 медичної (військово-лікарської) комісії державної установи «Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» причинний зв'язок смерті ОСОБА_3 визначений наступним чином: смерть ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) ТАК, пов'язана з проходженням військової служби.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернулась до суду із даним позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією РФ проти України було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (в редакції на час виникнення правовідносин) (далі - Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Згідно з частиною 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Статтею 70 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до Положення про Державну установ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області», затвердженого наказом МВС України від 07.11.2015 №1450 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 02 березня 2020 року №209) (далі - Положення про установу), ДУ «ТМО МВС України но Черкаській області» є самостійним державним багатопрофільним закладом охорони здоров'я, який об'єднує в собі лікувально-профілактичні та інші заклади, що здійснюють на основі ліцензії медичне забезпечення осіб, які відповідно до законодавства мають право на медичне обслуговування в закладах охорони здоров'я МВС.
Медична (військово-лікарська) комісія входить до складу ТМО, має печатки, штампи та бланки з власним найменуванням, необхідні для здійснення своєї діяльності відповідно до законодавства України.
У своїй діяльності ТМО керується Конституцією України, іншими законами України, актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами з питань антикорупційної діяльності, наказами МВС, МОЗ, нормативно-правовими актами з питань організації медичного обслуговування населення та цим Положенням.
Медична (військово-лікарська) комісія ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області» у своїй роботі керується чинним законодавством України, Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 №285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 р. за № 559/30427 (далі - Положення №285).
Згідно підпункту 7 пункту 11 підрозділу 11 Розділу II наказу МВС України №73 від 30.01.2017 «Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу Національної гвардії України», у наказах про виключення зі списків особового складу НГУ померлих (загиблих) - число, місяць, рік народження, з якого часу в НГУ, дата смерті (назва хвороби, від якої помер, причина загибелі), чи пов'язана смерть з виконанням обов'язків військової служби, де похований, прізвище, власне ім'я, по батькові, роки народження і місце проживання дружини, дітей (у тому числі на яких сплачувалися аліменти) або родичів, які мають право на отримання пенсії за померлого (загиблого), підстави для виключення зі списків особового складу НГУ. При цьому запис про зв'язок смерті з виконанням обов'язків військової служби робиться тільки в тих випадках, коли для цього є підстави. В інших випадках вказуються тільки назва хвороби, причина, від якої настала смерть. При вирішенні питання щодо причини смерті (загибелі) і зв'язку її з виконанням обов'язків військової служби необхідно керуватися вимогами Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та матеріалами службового розслідування з приводу смерті (загибелі) військовослужбовця. На безвісно відсутніх та оголошених померлими - число, місяць, рік народження, з якого часу в НГУ, дата, причина і обставини смерті (зникнення безвісти), рішення суду, склад і місце проживання сім'ї, яка знаходиться на утриманні, за необхідності - місце поховання.
У відповідності до ст. 40 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
З наведеного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин вбачається, що на військовослужбовців Національної гвардії України поширюється законодавство щодо правового і соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей. Відповідно, медична (військово-лікарська) комісія ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області» зобов'язана керуватись нормами законодавства, яке регулює правовий і соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Суд звертає увагу, що розділом IX Положення №285 врегульовано Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), однак на час прийняття оскарженого рішення вказані в цьому розділі формулювання щодо пов'язаності причин смерті, за одних і тих самих підстав - смерті військовослужбовця внаслідок поранення під час безпосередньої участі у бойових діях, не співпадали з формулюваннями визначеними Главою 21 Розділу ІІ наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, яким затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
В подальшому, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.07.2025 № 501, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 липня 2025 року за № 1130/44536, внесено зміни до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС (Положення №285), зокрема, доповнено пункт 4 розділу I новим абзацом такого змісту: «На період дії правового режиму воєнного стану на території України рішення (постанови) М(ВЛ)К щодо військовослужбовців приймаються на підставі статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, Таблиці додаткових вимог до стану здоров'я, наведених у додатках 1-3 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про ВЛЕ), у формулюваннях, передбачених пунктами 20.3, 21.5, 21.6 розділу II Положення про ВЛЕ».
Отже, колізія між нормами Положення №285 та Положення №402 вирішена Міністерством внутрішніх справ України на користь Положення №402.
У цьому контексті суд вважає за необхідне зазначити, що однією із складових частин принципу верховенства права виділяють принцип правової визначеності, реалізація якого має полягати в дотриманні зрозумілості, несуперечливості правових приписів, виражених у нормативно-правових актах. Принцип правової визначеності слід пов'язувати не тільки з вимогами зрозумілості й чіткості норми права, а й з тим, що ці норми мають бути спрямовані на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності, зокрема, у Рішенні ЄСПЛ від 26.09.2005 у справі «Салов проти України». У зв'язку із цим ЄСПЛ у рішенні зауважує, що однією з вимог, яка постає з вислову «передбачений законом», є передбачуваність відповідних заходів. Та чи інша норма не може вважатися «законом», якщо її не сформульовано з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку: він повинен мати можливість (за необхідності й належної правової допомоги) передбачити наслідки, до яких може призвести певна дія.
На підставі викладеного, з урахуванням наведеної правової позиції ЄСПЛ суд при вирішенні колізії щодо формулювання пов'язаності поранення зі смертю військовослужбовця, керується нормами Положення № 402.
Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Главою 21 Розділу ІІ Положення № 402 врегульовано Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Згідно з п. 21.30 Постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що зумовило безпосередню, основну причину смерті, приймається в одному із формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II цього Положення, з обов'язковим додаванням перед словом «ТАК» або «НІ» слів «яке призвело до смерті, та причина смерті».
Пунктами 21.5 та 21.6 глави 21 розділу II Положення № 402, визначений вичерпний перелік формулювань в яких приймаються постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.
В силу положень підпункту «а» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого рішення, постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймається в такому формулюванні: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».
Суд приймає до уваги, що наведеними актами за формою Н-5* від 16.02.2025 та формою Н-1* за №29/25 від 16.02.2025 встановлено отримання ОСОБА_3 смертельного поранення в голову під час відбиття шутрових дій противника біля населеного пункту Ямпіль, Донецької області, тобто під час безпосередньої участі у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача про неможливість підтвердження свідками смерті військовослужбовця, оскільки рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.11.2024 у справі №712/8303/24 з урахуванням ухвали судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.01.2025 у справі №712/8303/24, які набрали законної сили встановлено факт смерті головного сержанта ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 у населеному пункті Ямпіль Краматорського району Донецької області під час проходження служби під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримуванні збройної агресії з боку збройних сил РФ на території Донецької області.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, суд дійшов висновку, що обставини загибелі ОСОБА_3 є доведеними та не потребують додаткового доведення під час встановлення причинного зв'язку поранення з безпосередньою участю у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
З огляду на встановлені в ході судового розгляду спору обставини та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що викладене в оскарженому рішенні формулювання: «Смерть ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), ТАК, пов'язана з проходженням військової служби» суперечить наведеним вимогам Положення №402 і фактично не підтверджує, що смерть позивача настала внаслідок поранення під час безпосередньої участі в бойових діях під час відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій області, що є підставою для скасування рішення, оформленого постановою від 18.04.2025 №10 медичної (військово-лікарської) комісії державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» про встановлення причинного зв'язку смерті солдата ОСОБА_3 .
В розумінні п. 1 ч. 1 ст. 10 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII до сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать: сім'ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва), одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів.
За таких обставин, формулювання наведене відповідачем в оскарженому рішенні перешкоджає позивачу в отриманні пільг та компенсацій передбачених чинним законодавством для членів сімей осіб, які загинули внаслідок поранення, одержаного під час захисту Батьківщини, тому саме це формулювання зобов'язана використати медична (військово-лікарська) комісія державної установи «Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» під час повторного вирішення питання щодо встановлення причинного зв'язку смерті солдата ОСОБА_3 .
Суд звертає увагу, що згідно частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведених імперативних норм процесуального закону відповідач не довів правомірності постанови від 18.04.2025 №10, що є підставою для її скасування.
При обранні належного способу захисту порушених прав позивача, суд враховує, що він повинен забезпечувати максимальне відновлення порушених прав позивача, тому з метою належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати медичну (військово-лікарську) комісію державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» повторно розглянути питання щодо встановлення причинного зв'язку смерті солдата ОСОБА_3 та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подачу позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене постановою від 18.04.2025 №10 медичної комісії (військово-лікарської) державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» про встановлення причинного зв'язку смерті солдата ОСОБА_3 .
Зобов'язати медичну (військово-лікарську) комісію державної установи «Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» повторно розглянути питання щодо встановлення причинного зв'язку смерті солдата ОСОБА_3 та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області (вул. Грузиненка, 1, м. Черкаси, Черкаська обл., 18009, код ЄДРПОУ 09904476) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО