Справа № 560/8050/25
іменем України
03 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №222650009532 від 28.01.2025, зобов'язати зарахувати до страхового стажу періоди роботи згідно з архівними довідками №01-21/391 та №01-21/391-1 від 02.06.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачі протиправно не зарахували до його страхового стажу для призначення пенсії відповідні періоди роботи попри те, що вони належним чином підтверджуються наданими документами, у тому числі архівними довідками.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у відзиві просить відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії через відсутність/недостатність необхідного стажу роботи, передбаченого Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правом на подачу відзиву не скористалось.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 26 Закону №1058-IV встановлені умови призначення пенсії за віком. За загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного стажу, визначеного у статті 26 Закону №1058-IV, який для періоду звернення з 1 січня 2025 по 31 грудня 2025 становить не менше 32 років.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі також - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з приписів Порядку № 637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.
Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58) заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції № 58, у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.
Водночас, працівник не несе відповідальності за правильність заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особою самостійно. Більше того, окремі недоліки заповнення трудової книжки, навіть якщо вони мають місце, не є підставою вважати відсутніми чи недоведеними відповідні періоди трудового стажу. Трудовим законодавством України не передбачено можливості працівнику здійснювати контроль за правильністю ведення обліку та заповнення роботодавцем трудової книжки, тому він не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки. Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а звернув увагу на те, що певні недоліки заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що 21.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.01.2025 №222650009532 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Із тексту рішення встановлено, що страховий стаж позивача становить 29 років 7 місяців 9 днів. За доданими документами до страхового стажу не враховані періоди, зазначені у довідках від 02.06.2023 №01-21/391 та №01-21/391-1, виданих трудовим архівом Шепетівської міської ради, про роботу позивача в колгоспі, оскільки ім'я та по батькові скорочено. Також запис про роботу в колгоспі відсутній в трудовій книжці. Періоди можливо буде врахувати після перевірки.
Архівною довідкою №01-21/391 від 02.06.2023, виданою трудовим архівом Шепетівської міської ради, підтверджується те, що ОСОБА_1 (так в документах), працював в колгоспі "Заповіт Ілліча" с. Лавринівці, Шепетівського району і заробив у 1979 50 людиноднів, у 1980 - 73, у 1981 - 34, у 1982 - 29, у 1985 - 213, у 1994 -121, у 1995 - 167. Відповідно до архівної довідки №01-21/391-1 від 02.06.2023, виданої трудовим архівом Шепетівської міської ради, ОСОБА_1 (так в документах) працював в колгоспі "Заповіт Ілліча" с. Лавринівці, Шепетівського району і заробив у червні 1979 28 вихододнів, у липні 1979 - 19, у серпні 1979 - 1, у вересні 1979 - 2, у червні 1980 - 31, у липні 1980 - 26, у жовтні 1980 - 16, у серпні 1981 - 4, у вересні 1981 - 30.
Належних доказів визнання недостовірними чи недійсними записів у архівних документах щодо цих періодів роботи відповідачами суду не надано, відомості будь-яких перевірок, які спростовують вказані дані, суду не надані.
Водночас, неповнота зазначення по батькові особи у архівних довідках від 02.06.2023 №01-21/391 та №01-21/391-1 не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового (страхового) стажу, що дає право на призначення пенсії за віком. Також відповідачами не спростовано належними доказами, що відомості, зазначені у цих довідках, стосуються саме позивача, а не будь - якої іншої особи.
Зважаючи на це, рішення про відмову, прийняте відповідачем, не є обґрунтованим.
Разом з тим, суд не володіє повними всебічними відомостями для можливості самостійного перерахунку/обчислення наявного у пенсіонера страхового або пільгового стажу, який враховується для призначення йому пенсії. Крім того, такі повноваження належать безпосередньо пенсійному органу, як і відповідальність за правильність його обчислення.
З огляду на це, пенсійний орган повинен зарахувати зазначений вище період до страхового стажу позивача, здійснити перерахунок усього наявного у нього стажу, повторно розглянувши заяву про призначення пенсії із урахуванням страхового стажу, який зараховується за цим рішенням, та у разі його достатності - вирішити питання призначення пенсії.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те, що відповідачі не спростували доводи позивача належними доказами, і правомірність рішення не обґрунтували, позов слід задоволити частково.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.01.2025 №222650009532.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди його роботи у колгоспі відповідно до відомостей архівних довідок №01-21/391, №01-21/391-1 від 02.06.2023, виданих трудовим архівом Шепетівської міської ради, здійснити перерахунок усього страхового стажу, включаючи зарахований на цим рішенням, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду, та вирішити питання призначення пенсії відповідно до вимог закону.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 1200 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 03 жовтня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (вул. Свободи, 5, під.3 поверх 2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022 , код ЄДРПОУ - 14099344) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя І.С. Козачок