Справа №569/16241/25
03 жовтня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визначення місця проживання дітей,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, в якому просила визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею.
Позовну заяву мотивувала тим, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірвано рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 лютого 2021 року у справі №569/20957/20. Рішення набрало законної сили 10 березня 2021 року. Під час ухвалення рішення питання щодо визначення місця проживання дітей не вирішувалося.
Так, у них з відповідачем, під час перебування у шлюбі, народилися діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після розірвання шлюбу діти зареєстровані та постійно проживають разом з нею, вона займається їхнім вихованням. Діти забезпечені всім необхіднім, за місцем проживання їм створені належні умови. Однак, між нею та відповідачем періодично виникають суперечки щодо визначення місця проживання дітей, вона постійно вимушена просити надати дозвіл на виїзд з дітьми за кордон. Відповідач наголошує, що місце проживання дітей не визначено, а тому він має право визначити місце проживання дітей разом з ним.
Оскільки вони з відповідачем не можуть досягнути згоди щодо постійного місця проживання дітей, відповідно вона має право звернутися за захистом своїх прав до суду.
У підготовче засідання позивач та її представник ОСОБА_6 не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення. 03 жовтня 2025 року представник позивача ОСОБА_6 подала заяву, в якій просила розгляд справи провести без її та позивача присутності, позов підтримує та не заперечує проти ухвалення рішення у підготовчому засіданні.
Відповідач також у підготовче засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 24 вересня 2025 року відповідач подав заяву, в якій просив провести підготовче засідання за його відсутності, позов визнає повністю.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради у підготовче засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення, що підтверджується розпискою. 24 вересня 2025 року представник третьої особи Мазанович Н.П. подала заяву, в якій вказала, що відповідач не заперечує щодо визначення місця проживання дітей з позивачем, про що надав пояснення, а тому в органу опіки та піклування не має правових підстав для підготовки висновку. Просить позовні вимоги задовольнити.
Частиною третьою статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для визнання позову відповідачем та задоволення позову у зв'язку з цим, суд враховує наступне.
Як встановлено судом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 19 липня 2013 року, який розірвано рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 лютого 2021 року у справі №569/20957/20, рішення набрало законної сили 10 березня 2021 року.
Під час перебування у шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 29 квітня 2016 року, серії НОМЕР_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції 05 червня 2014 року, серії НОМЕР_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 15 липня 2017 року, серії НОМЕР_3 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за однією адресою з позивачем: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта позивача серії НОМЕР_4 , відомостями про реєстрацію місця проживання особи від 15 квітня 2014 року та довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 17 липня 2017 року №46018, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю №1725978 від 02 вересня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Згідно вимог ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Статтею 160 СК України встановлено право батьків на визначення місця проживання дитини. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Відповідно до статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені та враховані інтереси дитини з урахуванням об'єктивних обставин спору.
Міжнародні та національні норми права не містять положень, які б наділяли одного з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
При визначенні місця проживання дитини судами потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають з позивачем, відповідач не заперечує щодо визначення місця проживання дітей з позивачем, тому суд доходить висновку, що місце проживання дітей слід визначити з позивачем, що в повній мірі відповідає інтересам малолітніх дітей, та спрямоване на забезпечення їх належного догляду, розвитку і виховання, відповідно позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим в позовній заяві позивач просила не вирішувати питання про розподіл судових витрат, а тому суд не здійснює розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 24, 105, 112, 114, 115, 157, 160, 161 СК України, ст. 3, 12, 13, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визначення місця проживання дітей задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 45, м. Рівне.
Повне судове рішення складено 03 жовтня 2025 року.
Суддя О.О. Першко