Справа № 569/13333/25
15 вересня 2025 року Рівненський міський суд
Рівненської області
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Білецькій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, стягнення судових витрат,-
В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, стягнення судових витрат звернувся представник ТзОВ «Факторинг Партнерс» у якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, 03150 м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, буд.6 офіс 521 заборгованість за договором №8655893 від 11 лютого 2022 року у розмірі 25112,00 грн. та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив суд розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. На підставі ч.3 ст.211 ЦПК України розгляд справи проводити за відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
В судовому засіданні представник відповідача заявлені позовні вимоги позивача не визнав та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 11 лютого 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мілоан» (кредитодавець або товариство) та ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 (позичальник) було укладено договір про споживчий кредит № 8655893 (індивідуальна частина) (надалі - кредитний договір).
Відповідно до п.1.1. кредитного договору кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата), в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Відповідно до п.1.2. кредитного договору сума (загальний розмір) кредиту становить 20000,00 грн. у валюті: Українські гривні.
Відповідно до п.1.3. кредитного договору кредит надається строком на 90 днів із 11.02.2022 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 30 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 13.03.2022 р. (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 60 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 12.05.2022 р. (дата остаточного погашення заборгованості).
Відповідно до п.1.4. кредитного договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 13.03.2022 р. (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 12.05.2022 р. (останнього дня строку кредитування).
Відповідно до п.1.5.1. кредитного договору комісія за надання кредиту: 1400,00 грн., яка нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Відповідно до п.1.5.2. кредитного договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 5280,00 грн., які нараховуються за ставкою 0.88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Відповідно до п.1.5.3. кредитного договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 60000.00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Відповідно до п.1.6. кредитного договору тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2., 2.3. цього договору.
Відповідно до п.2.1. кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти 516936*90.
шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п.2.2. плата за кредитом: 2.2.1. позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1.-1.5.3. договору.
Відповідно до п.3.1. кредитного договору кредитодавець зобов'язаний: на умовах, передбачених п.2.1. цього договору, в сумі, що передбачена п.1.2. цього договору, надати позичальнику кредит в порядку, визначеному в цьому договорі; 3.1.2. прийняти від позичальника або іншої особи належне виконання зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п.3.3. кредитного договору позичальник зобов'язаний: 3.3.2. повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1.-1.5. та п.2.4. цього договору; 3.3.3. у разі порушення строків повернення кредиту на вимогу кредитодавця сплатити пеню та/або проценти передбачені розділом 4 цього договору.
Відповідно до п.4.1. кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник починаючи з дня наступного за останнім днем строку кредитування (датою остаточного погашення заборгованості) з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), за наявності вимоги кредитодавця зобов'язаний сплатити на користь кредитодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) нарахована за порушення зобов'язань позичальником не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.
Відповідно до п.4.2. кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування (датою остаточного погашення заборгованості), з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною ставкою, передбаченою п.1.5.3. договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної ставки, передбаченої п.1.5.3. договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Пунктом 5 кредитного договору передбачено гарантії та запевнення позичальника, а саме позичальник підтверджує зокрема, що: до укладення цього договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід'ємною частиною цього договору, з інформацією передбаченою ч.2,3 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; до укладення договору отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами (у т.ч. викладеними у п.6.3) та Правилами, що розміщені на сайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору; умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану; надав згоду на те, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань позичальника перед товариством та в інших випадках товариство має право передати персональні дані та іншу інформацію про позичальника третім особам (включаючи, але не обмежуючись: Бюро кредитних історій, фінансовим установам, факторинговим компаніям, суду, правоохоронним органам, адвокатам, нотаріусам, колекторським компаніям, включаючи транскордонну передачу резидентам інших країн) для захисту своїх законних прав, врегулювання та/або стягнення заборгованості за договором; для розпорядження правами вимоги за цим договором (відступлення, застава, продаж, тощо) товариству не потрібно чекати на порушення умов цього договору позичальником та не потрібно будь-яке погодження позичальника; товариство в електронній формі повідомило його шляхом надання доступу до проекту цього договору, Правил та іншої інформації розміщеної на сайті товариства, зокрема в розділах «Документи», «споживачам», «перелік різновидів кредитів» про відомості (інформацію) вказані в ч.1,2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інших актах законодавства з метою прийняття позичальником свідомого рішення щодо доцільності отримання кредиту.
Відповідно до п.6.1 кредитного договору цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до п.6.3. кредитного договору приймаючи пропозицію товариства про укладення цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому.
Відповідно до п.7.1. кредитного договору цей договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладання в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1. цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов'язань повинно відбутися не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п.1.4. договору. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього договору кредитні кошти не будуть відправлені товариством та/або не будуть отримані позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в особистому кабінеті.
Відповідно до п.9.1. кредитного договору цей кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором (правочином), що містить усі істотні умови, укладений у порядку, спосіб та формі, що відповідає вимогам законодавства. Визнання недійсним, неукладеним, нікчемним будь-якого додатку, документу, що є частиною цього договору (у т.ч. Правил) або окремих умов цього кредитного договору (індивідуальної частини) не має наслідком недійсність, нікчемність або неукладеність цього кредитного договору (індивідуальної частини) і без включення до нього умов, що визнані недійсними, нікчемними, неукладеними.
Відповідно до п.9.3. кредитного договору листування між сторонами цього договору здійснюється через особистий кабінет позичальника, електронну пошту або пошту за адресами, зазначеними в розділі 10 цього договору, а також месенджерів та смс повідомлень.
Крім того, 11 лютого 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено та підписано Паспорт споживчого кредиту №8655893, яким чітко передбачено порядок та умови надання і повернення кредиту, розмір процентів за користування кредитом.
Слід зазначити, що укладенню даного кредитного договору, слугувала анкета-заява на кредит №8655893 від 11 листопада 2022 року оформлена за ініціативою саме позичальника.
З дослідженої в судовому засіданні квитанції (ID) операції 1912361874 вбачається наступна інформація: 11.02.2022 22:29 було здійснено операцію по перахуванню 20000,00 грн., призначення платіжної операції - кошти згідно договору 8655893. Платник: ТОВ «Мілоан» (видача). Отримувач: номер платіжного інструменту 516936*90.
З дослідженої в судовому засіданні довідки про ідентифікацію за підписом генерального директора ТОВ «Мілоан» Вініченко О.В. вбачається наступне: «Даною довідкою підтверджуємо, що клієнт ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір № 8655893 від 11.02.2022 ідентифікований товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор - Z58476; дата відправки ідентифікатора позичальнику - 11.02.2022; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - +380677961312.».
Як зазначив у позовній заяві представник позивача, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором станом на день формування позовної заяви у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором №8655893 від 11 лютого 2022 року в розмірі 25112,00 грн. (з яких заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 20000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3712,00 грн., заборгованість за комісіями - 1400,00 грн.
В судовому засіданні та в письмовому відзиві представник відповідача посилався на ті обставини що його довіритель категорично заперечує факт отримання кошті, оскільки жодної готівки не отримував через касу та вважає, що даний кредитний договір неукладеним. Крім того зазначає, що позивачем не подано суду жодного документу за підписом відповідача про отримання коштів за вказаним вище кредитним договором, що свідчить про безпідставність позовних вимог.
Однак, вказані твердження є безпідставними та не приймаються судом з ти підстав, що п.2.1. кредитного договору, який був підписаний відповідачем було передбачено та відповідно погоджено товариством та позичальником, що «кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_3 *90.».
Крім того, як було зазначено вище, з дослідженої квитанції (ID) операції 1912361874 вбачається, що 11.02.2022 22:29 було здійснено операцію по перахуванню 20000,00 грн., призначення платіжної операції - кошти згідно договору 8655893. Платник: ТОВ «Мілоан» (видача). Отримувач: номер платіжного інструменту 516936*90.
Вказані кредитні кошти були перераховані на картковий рахунок позичальника, зазначений у кредитному договорі.
Кредитним договором, який був досліджений в судовому засіданні не передбачено надання позичальнику грошових коштів готівкою. Навпаки, даним договором, з яким був ознайомлений позичальник та який був ним підписаний, передбачено надання кредитним коштів безготівково на рахунок з використанням карти.
25 липня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №26-07/2024 м.Київ, відповідно до п.2.1. якого за цим договором клієнт - первісний кредитор відступає за плату соє право грошової вимоги до боржників, строк виконання зобов'язань за якою настав, або яке виникне у майбутньому у сумі 106716309,37 грн., а фактор здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, приймає право грошової вимоги до боржників, що належать клієнту і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між клієнтом а боржниками.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №25-07/2024 від 25 липня 2021 наявна наступна інформація про боржника: під №2389; РНОКПП НОМЕР_1 ; ПІБ ОСОБА_1 ; номер договору: 8655893; валюта: UAH; сума виданого кредиту: 20000,00 грн.; заборгованість за кредитом (залишок по кредиту), грн.: 20000,0; заборгованість по процентам, грн.: 3712.0; заборгованість по комісії: 1400.0; загальна сума заборгованості за кредитом, грн.: 25112.0.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Запропоновані банком умови публічного договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. Аналіз положень ст.ст.633, 634 ЦК України дає підстави для висновку, що споживач послуг банку (особа, яка підписує Анкету-заяву) приєднується до тих умов, з якими ця особа ознайомлена.
Аналіз положень ст.ст.549, 551,1048,1049,1050,1056-1 ЦК України дають підстави для висновку, що у разі укладення договору кредитного договору, проценти за користування кредитом та неустойка може встановлюватись законом та договором.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладений в електронній формі. Його дійсність відповідачем у встановленому законом порядку не спростована, у судовому порядку вказаний договір відповідачем не оскражувався. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі (ст. 4 Закону).
Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Статтею 6 даного Закону передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ст.8 вищевказаного Закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до п.п.1, 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Частиною 6 статті 11 вищевказаного Закону передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не простованими відповідачем, а тому заявлені вимоги в цій частині підлягають до повного задоволення.
Однак, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч.1 ст.14 ЦК України).
Відповідно до п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат не підлягають до задоволення.
Тому, з врахуванням вищевикладеного, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором №8655893 від 11 лютого 2022 року за виключенням комісії в розмірі 23712,00 грн. (з яких заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 20000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3712,00 грн.).
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до правової позиції, висловленої об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18 від 31.07.2020 року у справі №301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19.11.2020 року в справі №734/2313/17.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Таким чином суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
До матеріалів позовної заяви долучено договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року згідно якого ТзОВ «Факторинг партнерс» та адвокатське об'єднання «Лігал ассістанс» уклали договір про надання правової допомоги на підставах та на умовах, передбачених та обумовлених даним договором.
Згідно долученої до позовної заяви заявки на надання юридичної допомоги №617 від 01 травня 2025 року, укладеної між ТОВ «Факторинг партнерс» та Адвокатським об'єднанням АО «Лігал Ассістанс» погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об'єднанням товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): надання усної консультації з вивченням документів - 2 години ціна 4000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 години 9000 грн.
Аналогічні умови та надані послуги викладені і у витягу з Акту №11 про надання юридичної допомоги від 30 травня 2025 року.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, а також те, що вказана категорія справи відноситься до малозначних справи, суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 6000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки така сума, відповідає критерію розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки при подачі позову до суду представником позивача було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. згідно платіжного доручення, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263-265,268,273, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, стягнення судових витрат - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, 03150 м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, буд.6 офіс 521 заборгованість за кредитним договором №8655893 від 11 лютого 2022 року в розмірі 23712,00 грн. (з яких заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 20000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3712,00 грн.) та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, 03150 м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, буд.6 офіс 521
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов