справа № 563/1763/25
провадження № 1-кс/563/353/25
03 жовтня 2025 року м. Корець
Слідчий судя Корецького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 за участю: прокурора ОСОБА_3 , заступника начальника СВ ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 , захисника-адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_4 погодженого з прокурором Корецького відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12025181140000158 від 01 жовтня 2025 року відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у с. Кагарлик Новоархангельського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, з середньою освітою, не працюючого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
Заступник начальника СВ відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_4 за погодженням з прокурором звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання вказує, що 30.09.2025 приблизно о 19.00 год. ОСОБА_6 , перебуваючи у будинку потерпілої ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході конфлікту, який виник під час спільного розпиття спиртних напоїв, наніс не менше двох ударів металевим казаном в область голови ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, вдавленого перелому лівої тім?яно - скроневої ділянки, двобічного перелому основи черепа, невеликої епідуральної гематоми праворуч без компресії мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, передбачене ч.1 ст.121 КК України.
01.10.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, тобто в умисному тяжкому тілесному ушкодженні небезпечному для життя в момент заподіяння.
Слідчий зазначає, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може впливати на свідків/потерпілого, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Зважаючи на тяжкість вчиненого умисного злочину ОСОБА_6 слідчий вважає, що утримати його від здійснення перешкод кримінальному провадженню, ухилення від виконання процесуальних рішень може лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб. Вважає, що вказані обставини у клопотанні спростовують можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник-адвокат підозрюваного ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечила, просила застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Вважає, що для забезпечення виконання процесуальних обов'язків підозрюваним ОСОБА_6 буде співмірною міра запобіжного заходу така як домашній арешт, зважаючи на те, що ОСОБА_6 вину у вчиненні правопорушення визнає, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Загалом щодо обрання запобіжного заходу поклалася на розсуд суду.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні вину у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.121 КК України, визнав. Зазначив, що того дня з його матір'ю та ОСОБА_7 вживали алкогольні напої. Потім, з ОСОБА_7 у нього виник конфлікт через те, що вона звинуватила його у крадіжці грошей. Після чого він її штовхнув, вона вдарилась об пічку і впала. Взяв металевого баняка та вдарив їй по голові. Після чого пішов з її будинку. Згодом, знову повернувся до будинку щоб забрати мастило до бензопили. Побачив, що ОСОБА_8 ще досі лежить у нерухомому стані та усвідомив, що вчинив поганий вчинок, почав витирати з її голови кров, покликав на допомогу сусідку. У скоєному розкаюється, бажає щоб потерпіла одужала. Просив суд відносно його не обирати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання. Вважав за можливе застосувати домашній арешт за місцем проживання сестри, але чи сестра погодиться на таке, йому невідомо. Загалом, щодо застосування відносно нього запобіжного у вигляді тримання під вартою не заперечив.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених до нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно вплинути на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, так як санкція цієї статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність його особи.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколами огляду місця події від 01.10.2025;
- проколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01.10.2025;
- протоколом затримання ОСОБА_6 ;
- повідомлення про підозру ОСОБА_6 ;
- показаннями підозрюваного ОСОБА_6 ;
- слідчим експериментом із підозрюваним ОСОБА_6 ;
- іншими матеріалами досудового розслідування.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду обгрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив умисний злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років. З метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування.
Ризик можливого незаконного впливу на свідків або потерпілого у кримінальному провадженні обгрунтовується тим, що підозрюваний достеменно знає особу та місце проживання свідків зазначеної події та зможе впливати на них шляхом застосуванням або погрозою застосуванням насильства, в тому числі психологічного .
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Відхиляючи доводи сторони захисту про те, що підозрюваний ОСОБА_6 не має умислу на перешкоджання кримінальному провадженню та порушення процесуальних обов'язків, слідчий суддя бере до уваги і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від органу досудового розслідування, впливати на свідків чи вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також порушувати процесуальні обов'язки іншим чином, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В даному випадку, на думку слідчого судді, прокурором доведено всі обставини передбачені ч.1 ст.194 КПК України.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_6 вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
Оцінивши у сукупності всі обставини, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Наведені обставини в сукупності свідчать про те, що є необхідність в застосуванні такого найбільш суворого запобіжного заходу до ОСОБА_6 , як тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_6 процесуальних обов'язків та забезпечить дотримання розумних строків судового розгляду, тому клопотання захисника про обрання міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобу елктронного контролю задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні:1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Слідчий суддя не визначає підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави, відповідно до п. 1 ч.4 ст. 183 КПК України, оскільки злочин, у якому він підозрюється вчинений з застосуванням насильства.
Згідно ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваного увчиненні кримінального правопорушення від 01 жовтня 2025 року фактично затримано ОСОБА_6 о 17 год. 00 хв. 01 жовтня 2025 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 199, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задоволити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, народженого у с. Кагарлик Новоархангельського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, з середньою освітою, не працюючого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання особи 17 год. 00 хв. 01 жовтня 2025 року.
Встановити строк дії ухвали до 17 год. 00 хв. 29 листопада 2025 року.
Виконання ухвали доручити СВ відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.
Слідчий суддя: