Справа 556/2060/25
Номер провадження 3/556/1078/2025
12.09.2025 року Володимирецький районний суд Рівненської області
в складі головуючого - судді Котик Л.О.
при секретарі - Басик Г.Т.
за участю особи, відносно якої складено Протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1
свідка - ОСОБА_2
розглянувши матеріали, що надійшли від ВП №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає - АДРЕСА_1 , не працюючий, -
за ст. 124 КУпАП,-
встановив:
Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення від 28.06.2025 року серії ЕПР 1 №374862, 28.06.2025 р. о 02 год. 30 хв. в с-щі Володимирець по вулиці Грушевського, 46, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21099» номерний знак НОМЕР_1 , у темну пору доби в умовах недостатньої видимості та під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, водій не врахував дорожню обстановку та дорожнє покриття, здійснив наїзд на паркан, від чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 12.1 ПДР.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав, суду пояснив, що у справі відсутні докази вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме, що 28.06.2025 р. о 02 год. 30 хв. в с-щі Володимирець по вулиці Грушевського, 46 керував автомобілем його товариш ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_2 дав суду аналогічні покази. Він керував автомобілем і в"їхав у паркан.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи вищевикладене просив провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу вказаного правопорушення.
Заслухавши пояснення правопорушника, свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази по справі, суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю з наступних підстав.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, для притягнення особи, яка керує транспортним засобом до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення повинна додати до протоколу докази, це можуть бути окрім свідчень очевидців та схеми ДТП, зокрема - відеозаписи з реєстраторів, мобільних телефонів свідків, камер спостереження, що підтверджують факт порушення правил дорожнього руху та його наслідки, фотографії пошкодження з місця ДТП, що підтверджують факт та ступінь пошкодження майна, зроблені одразу після аварії.
Протокол про адміністративнеправопорушення від 28.06.2025 року серії ЕПР 1 №374862 відносно ОСОБА_1 не є доказом вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, а будь яких інших належних та допустимих доказів, які б підтвердили його вину в матеріалах справи відсутні.
Так, відповідно до ст.256 КУпАП, «у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.»
Протокол серії ЕПР 1 №374862 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП складено з порушенням вимог ст.256 КУпАП та розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, а саме: «протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно достатті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1)письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2)акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3)акт огляду на стан сп'яніння в разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4)інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.»
Як зазначалося вище, матеріали справи не містять жодного доказу, що ОСОБА_1 керував керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21099» номерний знак НОМЕР_1 , у темну пору доби в умовах недостатньої видимості та під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, водій не врахував дорожню обстановку та дорожнє покриття здійснив наїзд на паркан від чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року, заява №16347/02 та «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 року, заява №3 6673/04).
Окрім того, відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України N1376від 06.11.2015 року, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому, зазначаються, зокрема, у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла)). Так, всупереч пункту 9 розділу ІІ Інструкції №1376 в протоколі серія ЕПР 1 №374862: у графі «Особу встановлено: посвідчення водія НОМЕР_2 », та не зазначено коли та ким воно видане, яким органом.
Окрім того, в даному протоколі про адміністративне правопорушення від 28.06.2025 року серії ЕПР 1 №374862, у графі «технічний засіб відеозапису» вказано - «велося відеозапис згідно з статтею 40 ЗУ про НПУ», в графі «свідки чи потерпілі» зазначено: « ОСОБА_3 , Відео на боді камеру поліцейського», однак до протоколу не долучено ніяких матеріалів, жодного носія з відеозаписом з портативних відеореєстраторів щодо обставин складання даного протоколу про адміністративне правопорушення, при цьому відомості про неможливість надання такого відеозапису суду в наданих матеріалах також відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1, 279-4 цього Кодексу.
Наведені факти свідчать про неналежність доказів у справі, які не тільки не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться їй у провину, але і оформлені у такий спосіб, який викликає сумніви щодо об'єктивності і повноти що могло нести формальний характер з метою притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені в протоколі не підтверджені.
Дані висновки суду нічим не спростовані.
Як зазначено в ч.1,2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Щодо формулювання суті адміністративного правопорушення, то Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі “Тейшейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі “Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод. Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема, в рішеннях у справах “Гурепка проти України (N2)» від 08 квітня 2010 року, “Лучанінов проти України» від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд.
За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів, які достовірно свідчать про наявність складу адміністративного правопорушення, визначеного ст. 124 КУпАП під час розгляду матеріалів в суді - не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження суддя оцінює критично з наведених вище обставин.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП слід закрити, відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 124, ст. 245, 247, 251, 268, 280, 294 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена на підставі ст.294 КУпАП особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови проголошено 29.09.2025 року.
Суддя: