Справа 556/2256/25
Номер провадження 2/556/828/2025
01.10.2025 Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Котик Л.О.
при секретарі Соловей Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в селищі Володимирець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що 19 грудня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії 1318-5268.
Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяло на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 5000, 00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період* - 19 днів; знижена відсоткова ставка - 2,50 % в день; стандартна відсоткова ставка - 3,00 % в день.
При цьому вказавши, що *базовий період - це проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов"язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.
Зазначений кредитний договір між сторонами був укладений у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, ознайомлено з Правилами надання споживчих кредитів та інших супутніх документів, котрі в подальшому були підписані ОСОБА_1 .
Також вказують, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. ОСОБА_1 свої зобов'язання по договору не виконала, не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості. У зв'язку з цим виникла заборгованість, яка станом на 04.06.2025 становить 49525.00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 5000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 44525,00 гривень.
Разом з тим повідомляють, що Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику у загальній сумі 24525,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 25 000,00 гривень.
Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 5000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 20000,00 гривень; що разом становить 25 000,00 гривень.
У разі здійснення Позичальником часткового погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором у розмірі, який дорівнює сумі заявлених Позивачем у цій позовній заяві позовних вимог, а саме у розмірі 25000 гривень та компенсації суми судового збору, сплаченої за подачу позовної заяви, Кредитодавцем буде здійснено списання залишку заборгованості за Кредитним договором у сумі 24525.00 гривень, а дію Кредитного договору - припинено у зв'язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу Позичальника.
З посиланням на відповідні правові норми та докази, зважаючи на те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 25 000,00 гривень.
Крім того, просить стягнути з ОСОБА_1 понесені банком судові витрати у справі, у сумі 2422,40 грн.
Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 10 червня 2025 року.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 24 липня 2025 року відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просили розглянути справу у їх відсутності.
Належним чином повідомлена відповідачка, в судове засідання не з"явилася без повідомлення причин неявки, відзив на позов не подала.
Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав:
Судом встановлено, що 19 грудня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії 1318-5268, який разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) складає єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.
Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору №1363-9340 від 13.03.2024, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до електронного договору, ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 5000, 00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період* - 19 днів; знижена відсоткова ставка - 2,50 % в день; стандартна відсоткова ставка - 3,00 % в день.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого договору шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С1128.
Позивач через через систему LiqPay видав ОСОБА_1 кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачкою в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «УКР Кредит ФІНАНС» про успішне перерахування платежу на картку отримувача. Сума перерахунку 19.12.2023 - 5000 грн. Видача кредитних коштів за договором №1318-5268 від 19.12.2023. Даний факт також підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту за договором №1318-5268 від 19.12.2023.
Згідно розрахунку заборгованості за договором №1318-5268 від 19.12.2023, станом на 04 червня 2025 року становить - 49525.00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 5000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 44525,00 гривень.
Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18), від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20 (провадження № 61-6379св21).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Таким чином, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало належні і допустимі докази укладення із ОСОБА_1 кредитного договору №1318-5268 від 19.12.2023 та отримання позичальником кредитних коштів.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитних договорів (ст. 638 ЦК України).
Станом на день розгляду справи заборгованість за договором кредиту відповідачем не погашена, тому сума простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 5 000 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо нарахування відсотків, суд зазначає таке.
Станом на 04.06.2025 у ОСОБА_1 наявна прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 44525.00 гривень.
Разом з тим повідомляють, що Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику у загальній сумі 24525,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 25 000,00 гривень.
Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 5000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 20000,00 гривень; що разом становить 25 000,00 гривень.
У разі здійснення Позичальником часткового погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором у розмірі, який дорівнює сумі заявлених Позивачем у цій позовній заяві позовних вимог, а саме у розмірі 25000 гривень та компенсації суми судового збору, сплаченої за подачу позовної заяви, Кредитодавцем буде здійснено списання залишку заборгованості за Кредитним договором у сумі 24525.00 гривень, а дію Кредитного договору - припинено у зв'язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу Позичальника.
Пунктом 6 статті 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
За правилами ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ч.4 ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст.12, ч. 1 ст.13, ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Тобто, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно із п.2 ч.2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Позовні вимоги стосуються нарахування заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за нарахованими процентами, і не стосуються неустойки (пені, штрафу).
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №1318-5268 від 19.12.2023 містить всі істотні умови, а саме: суму кредиту, строк кредитування, проценти за користування, сукупну вартість кредиту у відсотковому співвідношенні та грошовому вираженні, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора (одноразового пароля) - С1128.
Відповідно до вимог ч.ч.1 та 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що нечесна підприємницька практика забороняється. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів того, що під час укладення оспорюваного договору, він не був ознайомлений з усіма його умовами. Крім того, в ході судового розгляду судом не встановлено обставин, які б свідчили про несправедливість умов кредитного договору чи наявність положень, які б вводили відповідача в оману щодо змісту правочину та наслідків його невиконання.
Відтак, з наданих представником позивача та досліджених судом доказів установлено, що 19.12.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1318-5268. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяло на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 5000, 00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період* - 19 днів; знижена відсоткова ставка - 2.5 % в день; стандартна відсоткова ставка - 3,090 % в день.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Кредитний договір, укладений між сторонами даного спору 19.12.2023, повністю або хоча б частково ніким (в тому числі і відповідачем) у встановленому законом порядку не оскаржувався (докази про таке у матеріалах справи відсутні), а відтак є чинним.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує цілим рядом документів, які ним долучені до позовної заяви, а саме: підписаним відповідачем (одноразовим електронним підписом) Паспортом споживчого кредиту, розрахунком заборгованості, тощо.
В той же час, відповідачем так і не було подано до суду жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі №753/7883/15 (рішення у ЄДРСР № 75498350), доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості (в даному випадку - заборгованості за нарахованими процентами) є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку, оскільки спростування доказів позивача є процесуальним обов'язком саме відповідача (а не суду).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що кредитний договір був укладений у спосіб передбачений чинним законодавством з дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які не порушують вимоги ЗУ «Про захист прав споживачів», позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення кредиту, відповідно позовні вимоги в частині нарахування відсотків також слід задовольнити в повному обсязі.
А тому з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» слід стягнути загальну суму заборгованості за кредитним договором 1318-5268 від 19.12.2023 у розмірі 25 000,00 гривень, що становить: прострочена заборгованість за кредитом - 5000 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 20 000,00 гривень.
У відповідності до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, розрахований з урахуванням положень ст.4 ЗУ «Про судовий збір», який підлягає стягненню з відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.3,4,12,13,76-81,141,211,223,247,258-259,263-265,268,272,273,279,280-289,354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» , код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133 загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1318-5268 від 19 грудня 2023 року, в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень, що становить: прострочена заборгованість за кредитом - 5000 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 20 000,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Котик Л.О.
Учасники процесу:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407, ЄДРПОУ 38548598;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .