Справа № 548/1896/25
Провадження №2/548/867/25
(повний текст)
30.09.2025 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - Коновод О. В.
за участю : секретаря судового засідання - Матвієнко О.А.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Хорольського районного суду Полтавської області Коновода О.В. заявлений у цивільній справі № 548/1896/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом виселення з будинку без надання іншого житлового приміщення
В провадженні Хорольського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа № 548/1896/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом виселення з будинку без надання іншого житлового приміщення.
30.09.2025 на адресу суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі з тих підстав, що останній є упередженим під час розгляду вказаної справи.
Дослідивши заяву про відвід та матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо приходить до висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд проходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Стаття 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею ст.36 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав (обставин) для відводу судді, що виключає можливість їх розширеного тлумачення.
Зокрема, відповідно до п.3 та п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суд вважає, що наведені у заяві про відвід обставини свідчать про незгоду сторони у справі з прийнятими суддею процесуальними рішеннями.
Частина 4 статті 36 ЦПК України передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді ( п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України).
Суд приходить до висновку про безпідставність таких тверджень, які не мають під собою жодного підгрунття.
Практикою Європейського Суду з прав людини напрацьовано критерії, які мають враховуватись при оцінці неупередженості судді.
Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «П'єрсак проти Бельгії» зазначено, що не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи, схильності, її відсутність, чи навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу…тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений».
Таким чином, на основі зазначеного вище можна зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти.
Щодо суб'єктивної складової цього поняття слід зазначити, що у справі «Хаушильд проти Данії» зазначено, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, для його відводу під час об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 року №6-рп2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
В п.10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено наступне : Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Таким чином, подана відповідачем заява про відвід судді за своєю суттю зводиться до незгоди з процесуальною діяльністю суду в цій справі.
Не бере до уваги суд і твердження про зацікавленість суді у розгляді вказаної справи, які висловлює відповідач у поданій заяві, оскільки вони жодним чином не підтверджені і не містять будь-яких відомостей, які б могли, хоча б теоретично слугувати підставою для відводу судді.
Враховуючи те,що у заяві про відвід не зазначив жодної підстави для відводу, передбаченої ст. 36 ЦПК України, а відкладення розгляду справи по суті не може бути свідченням його упередженості, будь-яких інших підстав сумніватися у безсторонності судді Коновода О.В. не встановлено, а тому в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Керуючись ст.ст.36, 40, 260 ЦПК України,
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Хорольського районного суду Полтавської області Коновода О.В. заявлений у цивільній справі № 548/1896/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом виселення з будинку без надання іншого житлового приміщення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.В. Коновод