Дата документу 03.10.2025Справа № 554/12268/25
Провадження № 1-кс/554/10229/2025
03.10.2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_4 , в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024170010000342 від 31.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ,-
Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, за процесуального керівництва Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024170010000342 від 31.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 .
Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану, який діє по теперішній час.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.11.2023 року №19, старшого солдата ОСОБА_5 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) №147-РС від 09.11.2023 у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 21 листопада 2023 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, а на котлове з 22 литопада 2023 року.
Під час проходження військової служби за мобілізацією старший солдат ОСОБА_5 відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою.
Однак, військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_5 , грубо порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, 02.03.2024 приблизно о 20 год. 15 хв., в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, самовільно залишив місце служби в АДРЕСА_2 , а саме пункт дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 та попрямував за адресою: АДРЕСА_1 , де проводить час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов'язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.
Так, старший солдат ОСОБА_5 з 20 год. 15 хв. 02.03.2024 по теперішній час обов'язки військової служби не виконує, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживає та займається особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
Підозрюваний ОСОБА_5 на виклики до органу досудового розслідування не з'являється. Про реальне місце свого мешкання ОСОБА_5 слідчому та прокурору не повідомляє.
Окрім того, ОСОБА_5 на телефонні дзвінки не відповідає.
24 липня 2025 року стосовно ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та направлено за адресою місця реєстрації підозрюваного та розташування військової частини НОМЕР_2 .
29 липня 2025 року підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук та цього ж дня досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні зупинено у зв'язку з переховуванням підозрюваного від органів слідства та суду.
У зв'язку з тим, що місцезнаходження ОСОБА_5 не відомо, повідомлення про підозру вручене командиру військової частини НОМЕР_2 у відповідності до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України у спосіб, передбачений ст.ст. 133, ч. 1 ст. 135, 136, 137 КПК України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Миколаїв, проживаючий та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами службового розслідування, проведеного посадовими особами військової частини НОМЕР_1 за фактом самовільного залишення частини ОСОБА_5 , протоколами допиту свідків: ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 , іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Тобто, наявні вагомі докази, якими обґрунтовуються обставини вчинення ОСОБА_5 вищевказаного правопорушення, на підставі яких зроблено висновок про потребу обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
02.10.2025 року ОСОБА_5 затриманий на підставі ухвали слідчого судді від 18.09.2025 року.
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, просив його задовольнити з підстав в ньому наведених, наголошує на наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України., долучив до матеріалів клопотання документи в кількості 19 арк.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому.
Підозрюваний в судовому засіданні вказав, що вину не визнає, заперечує щодо задоволення клопотання слідчого, зазначив що він не ухиляється від відповідальності та співпрацює з органами досудового розслідування.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні вказала, що підтримує свого підзахисного та вважає ризики передбачені ст. 177 КПК України не доведеними, підозру не обґрунтованою, просить відмовити в задоволенні клопотання слідчого та обрати її підзахисному більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт з огляду на майбутню співпрацю її підзахисного з органами досудового розслідування.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, які визначені цією статтею.
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.
На теперішній час стороною обвинувачення вживаються заходи щодо встановлення всіх обставин кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , у тому числі допити свідків, відшукання речей та документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років (тяжкий злочин), може ухилятись від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить тривалий період його відсутності у військовій частині НОМЕР_1 без поважних причин хоча він мав реальну можливість повідомити компетентні органи про своє місце перебування та повернутися до військової частини.
Разом з тим, вищевказаний ризик обґрунтовуються тим, що ОСОБА_5 неодноразово повідомлялося про потребу прибуття до 1 СВ ТУ ДБР у м. Полтаві. Так, 07.07.2025 ОСОБА_5 надіслано повістки про виклик на 11.07.2025, 14.07.2025 та 15.07.2025 на які не прибув.
Кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_5 є продовжуючим, що свідчить про відсутність свідомої мети добровільно припинити свої злочинні дії та повернутися до підрозділу для продовження служби. Тому сторона обвинувачення має достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання та втрати свободи на тривалий строк, матиме можливість повторно ухилятися від слідства та суду, залишивши місце проходження військової служби, переховуватися від органів досудового розслідування та суду поза межами свого місця проживання, що в повній мірі ускладнить своєчасному виконанню процесуальних рішень та призначення йому покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань чи взагалі надання будь-яких показань, так як вказані особи не допитані судом.
Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються тим, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід послатися на той факт, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової служби по мобілізації тому у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що унеможливить виконання ним покладених на нього обов'язків у кримінальному провадженні та порушить принципи визначені ст. 2 КПК України та розумні строки досудового розслідування.
Також тривале і стійке небажання виконувати обов'язки військової служби ОСОБА_5 свідчить про можливість вчинення ним інших військових злочинів, пов'язаних з виконанням обов'язків по службі, зокрема реальної можливості вчинення непокори та відмови від виконання наказів командирів та начальників (ст. 402, 403 КК України) в тому числі в бойовій обстановці, ухилення від виконання обов'язків військової служби шляхом самокалічення, симуляції хвороби, підробки документів чи іншого обману (ст. 409 КК України).
Враховуючи вищевикладене, запобігти настанню зазначених ризиків неможливо застосуванням більш м'яких запобіжних заходів оскільки:
-особисте зобов'язання - неможливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного з тривалим переховуванням від органу досудового розслідування, тому обрання такого запобіжного захожу може виразитись у перешкоджанні встановленню об'єктивної істини по даному кримінальному провадженню, повного, всебічного розслідування шляхом переховування від слідства та суду;
-особиста порука - на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, та Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного; необхідно також врахувати, що в умовах воєнного стану інститут поруки втрачає свою силу, особливо в умовах перебування підозрюваного у військовому колективі;
-застава - слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, однак від підозрюваного відповідних заяв про можливість внесення застави не надходило;
- домашній арешт - неможливо застосувати у зв'язку з тим, що такий запобіжний захід не позбавить підозрюваного можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиненню нових правопорушень, а також не забезпечить постійний візуальний контроль за підозрюваним з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків, в умовах воєнного стану.
Матеріали кримінального провадження, які додаються до даного клопотання підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення та обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його причетності до інкримінованого злочину потребує перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При обранні запобіжного заходу судом враховано ту обставину, що будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування ОСОБА_5 в умовах ізоляції, а саме даних щодо стану здоров'я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань), які унеможливлюють подальше проходження ним військової служби в ході здійснення досудового розслідування не здобуто, що свідчить про можливість тримання останнього у місцях несвободи.
Окрім цього, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом із цим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Однак, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-408, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
На підставі викладено клопотання слідчого підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат» запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 58 діб з утриманням у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» з 02.10.2025 року 14 год. 45 хв. до 28.11.2025 року 14 год. 45 хв. в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду до 28.11.2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Зобовязати слідчого, який вніс клопотання про обрання міри запобіжного заходу утримання під вартою, повідомити родичам заарештованого про взяття під варту.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1