Дата документу 26.09.2025Справа № 554/12745/25
Провадження № 3/554/1789/2025
«26» вересня 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі: головуючого - судді Сметаніної А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області (вул. Сковороди, 2-Б, м. Полтава, 36004, код ЄДРПОУ - 40108630) у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтави, громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомий,
- за ст. 173 КУпАП,
23 липня 2025 року, перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство відносно своїх сусідів, а саме висловлювалася нецензурною лайкою в їх бік та погрожувала фізичною розправою.
Крім цього, 31 липня 2025 року ОСОБА_1 , перебуваючи в під'їзді будинку, вчинила дрібне хуліганство відносно своєї сусідки ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом направлення судової повістки на адресу правопорушниці, що вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме АДРЕСА_1 . Конверт разом з судовою повісткою повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою». Про права та обов'язки, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 повідомлялася під особистий підпис. Про причини неявки ОСОБА_1 не повідомляла, жодних клопотань чи заяв від неї не надходило.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності правопорушниці ОСОБА_1 суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 1 Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 3 Конституції України).
Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІУ "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні договори України, які набрали чинності у встановленому законом порядку та встановлюють інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідних актах законодавства України, мають перевагу над внутрішньодержавними законодавчими актами. Однак у ч. 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
Особливе місце серед міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, належить Конвенції, ратифікованій Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції". Із моменту приєднання до Конвенції Україна взяла на себе низку зобов'язань у сфері захисту прав людини. Частиною таких зобов'язань відповідно до статей 32, 46 Конвенції є визнання Україною юрисдикції ЄСПЛ, яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень ЄСПЛ у справах проти України.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У пункті 29 рішення по справі "Надточій проти України" Суд зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Проте, відповідно до практики Європейського суду, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», сторони в розумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Важливе значення мають і висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" - заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 знала про складений відносно неї протокол про адміністративне правопорушення, а також про судове провадження відносно неї, однак ним не цікавилася, жодних заходів, направлених на обізнаність щодо стану відомого їй судового провадження не вчиняла, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи відносно неї в суді, в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, жодних заяв чи клопотань не направляла, а отже ОСОБА_1 не добросовісно користувалася належними їй процесуальними правами та не виконувала належним чином процесуальні обов'язки, в зв'язку з чим, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушниці ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №396577 від 19.08.2025 року; рапортами; зверненнями; копіями заяв; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; розпискою ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладанні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З огляду на характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, інші обставини у справі, суд вважає за необхідне призначити правопорушниці адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті 173 КУпАП, у вигляді штрафу.
Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженніпо справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осібвстановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2024 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3 028 грн.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 33, 40-1, 173, 245, 251, 252, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 119 (сто дев'ятнадцять) гривень 00 копійок (отримувач коштів: ГУК у Полтавській області/м. Полтаві/21081100; код отримувача (код ЄДРПОУ): 37959255; Банк: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN): UA988999980313000106000016719; код класифікації доходів бюджету: 21081100) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106. Стягувач - ТУ ДСА України у Полтавській області (вул. Соборності, 17, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ - 26304855).
Строк пред'явлення постанови до виконання до 26 грудня 2024 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Шевченківського районного
суду міста Полтави: А.В. Сметаніна