Провадження № 3/537/1726/2025
Справа № 537/5192/25
24.09.2025 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука в складі головуючої судді Мурашової Наталі Валентинівни, за участі секретаря Дьяченко В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду адміністративний матеріал, який надійшов з Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , яка є пенсіонером, зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №396911, складеним 08 серпня 2025 року старшим інспектором СПДН ВП Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітаном поліції Баранником М.М. «08.08.2025 року о 14 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство фізичного характеру відносно доньки ОСОБА_2 , а саме, штовхнула її, чим завдала шкоди здоров'ю фізичного характеру. Під час даної події була присутня неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, просила закрити провадження у справі, оскільки домашнього насильства вона не вчиняла.
Потерпіла ОСОБА_2 та її представник адвокат Шудря В.І. в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд встановив наступне.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відомості, які зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення деталізовано в пункті 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06.11.2015 року (далі Інструкція).
В ст.251 КУпАП передбачено, що обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Тобто, відповідно до вимог ст.ст. 251, 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 року, у протоколі про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, повинні бути чітко зазначені суть адміністративного правопорушення (яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол), нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення та відомості необхідні для вирішення справи, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.
Наведені вимоги законодавства не дотримані при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №396911 від 08.08.2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
За змістом норми ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
- економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
- психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
- фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Таким чином, під домашнє фізичне насильство підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно нанесено побої, заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
Обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, є дії насильницького характеру щодо членів сім'ї, наявність наслідків, зокрема у вигляді шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка могла бути заподіяна чи заподіяна.
Згідно ст.269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
В протоколі не зазначена об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, а саме не зазначено відомості, що ОСОБА_1 умисно вчинила будь-які діяння (дії або бездіяльність) фізичного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода здоров'ю ОСОБА_2 .
Відсутні відомості та допустимі докази того, що від вчинення дій ОСОБА_1 могли настати чи настали наслідки у вигляді шкоди фізичному здоров'ю ОСОБА_2 .
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 штовхнула ОСОБА_2 , при цьому працівники поліції не направили ОСОБА_2 на медичний огляд для визначення ступеню тілесних ушкоджень, з можливістю кваліфікувати дії ОСОБА_1 в подальшому чи підтвердження вчинення таких дій.
Сама ОСОБА_1 заперечувала, що вчиняла домашнє насильство по відношенню до своєї доньки. Враховуючи вік ОСОБА_1 , яка ІНФОРМАЦІЯ_3 , у суду виникають сумніви щодо наявності у неї фізичної можливості чинити домашнє насильство.
Не наведено доказів з інших джерел на підтвердження вчиненого ОСОБА_1 інкримінованого їй правопорушення.
З огляду на зазначене, обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Зі змісту ст.62 Конституції України вбачається, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява F 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява F 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
З огляду на наведене, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Тому суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 173-2, 247, 283, 284 КУпАП України, суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Мурашова Наталя Валентинівна