Справа № 420/14977/24
03 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.03.2019 року по 02.03.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 , військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн в місяць у загальній сумі 47510,95 грн за період з 14.03.2019 року по 02.03.2020 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 , військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-111 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за період з 14.03.2019 року по дату фактичної виплати індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 , військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2019 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка знаходиться на повному фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 , та позивачу стало відомо, що під час проходження служби в період з 14.03.2019 року по 02.03.2020 їй не в повному обсязі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, яка гарантована чинним законодавством України. Факт проходження служби визнається відповідачем та підтверджується послужним списком, та відповіддю відповідача на звернення позивача. У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період 14.03.2019 року по 02.03.2020 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, і її проведення у зв'язку зі зростанням споживчих цін є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Індексація грошового забезпечення не виплачена станом і на день подання позову, підтвердженням цьому є копія довідки, яка була додана позивачем до відповіді на адвокатський запит. 20.04.2024 позивачем було подано рапорт до військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення. 06.05.2024 року позивач отримала відповідь від військової частини НОМЕР_1 №2579 від 03.05.2024 року. Проте у відповіді військової частини НОМЕР_1 зазначено, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у зазначений період здійснювалась відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідно відсутні підстави для задоволення звернення позивача. Проте станом на день призупинення виплати індексації грошового забезпечення позивачу дію Закону України №1282 «Про індексацію грошових доходів» та дію постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» не було призупинено. Відповідачем же було проявлено активну діяльність, яка була спрямована на виконання нормативно-правових актів різної юридичної сили. Відповідач вчинив дії відповідно до нормативно-правового акту (роз'яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року №248/3/9/1/2), який повністю суперечить правовим актам вищої юридичної сили (Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Постанові КМУ №1078), що спричинило протиправні дії. Тому діяльність військової частини НОМЕР_1 позивач вважає незаконною та такою, що порушує її законні права та інтереси. Листом від №2579 від 03.05.2024 року військовою частиною НОМЕР_1 також було частково надано запитувані документи. З наявних карток особового рахунку та довідок-розрахунків виплаченої індексації грошового забезпечення позивачу стало відомо, що під час проходження військової служби відповідачами не в повному обсязі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, не було нараховано та в подальшому не виплачувалась індексація-різниця грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. З огляду на вказане, позивач вимушена звернутись до суду з вказаним позовом з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів.
Ухвалою від 20.05.2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
31.05.2024 року від відповідача військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. У відзиві вказано, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 в період з 14 березня 2019 року по 02 березня 2020 року, є незрозумілим про які протиправні дії військової частини НОМЕР_1 твердить позивач. Оскільки, саме командир військової частини НОМЕР_2 організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини, військова частина НОМЕР_1 не вчиняла і не могла вчиняти жодних протиправних дій та діяла у відповідності до вимог чинного законодавства України. Військова частина НОМЕР_1 не могла проводити ніяких нарахувань позивачу, який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , оскільки у зв'язку з організаційними заходами в Збройних Силах України, рішенням командувача Сухопутних Військ Збройних Сил України від 19 грудня 2019 року №3914, військова частина НОМЕР_2 була виключена з мережі розпорядників бюджетних коштів та встановленим порядком була зарахована на фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_1 з 01 січня 2020 року. Тобто до 01 січня 2020 року саме військова частина НОМЕР_2 була розпорядником бюджетних коштів. Таким чином, за вказаний позивачем період військова частина НОМЕР_1 жодних нарахувань та виплат позивачу проводити не могла та навіть не мала права, оскільки такий обов'язок виник лише з 01 січня 2020 року. Військову частину НОМЕР_2 було зараховано на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 з 01.01.2020 року, згідно з розпорядженням тимчасово виконуючого обов'язки начальника фінансово-економічного управляння ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.12.2019 № 116/14/1/1515 та розпорядженням командира військової частини НОМЕР_2 від 24.12.2019 № 1/7493. У вказаний період військова частина НОМЕР_2 не перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 . Крім цього, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами. Військова частина НОМЕР_1 вважає, що позивач пропустив строк для звернення до суду. Строк звернення до адміністративного суду встановлений ст. 122 КАС України. Військова частини просить адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду, в зв'язку з пропуском строку для звернення до суду.
06.06.2024 року від відповідача військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. У відзиві зазначено, що Військова частина НОМЕР_2 діє виключно в рамках чинного законодавства. Позовна вимога про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а саме порушення строків виплати індексації грошового забезпечення є передчасною та не підлягає задоволенню. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. В свою чергу, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 02.03.2020, позивача було виключено зі списків особового складу частин та всіх видів забезпечення. Позивач із даним наказом погодилась та, станом на теперішній час, відомостей щодо його оскарження немає. Якщо позивач вважає протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , то вона повинна була оскаржити наказ командира військової частини НОМЕР_2 про виключення її із списків особового складу в місячний строк шляхом подачі позову до суду або не погоджуватись з ним доки не було б проведено з ним усіх необхідних розрахунків. Позивач не вказала жодної причини, яка їй перешкоджала подати позов у період з 02.03.2020 по 02.04.2020, тобто в місячний строк з того моменту, коли позивач була виключена із списків особового складу військової частини НОМЕР_2 і всіх видів забезпечення та дізнався про порушення своїх прав. Відповідач вважає, що позивач пропустив строк для звернення до суду, тому просить адміністративний позов залишити без розгляду, в зв'язку з пропуском строку для звернення до суду.
Ухвалою суду від 26.06.2024 року у задоволенні клопотань представника військової частини НОМЕР_1 та представника військової частини НОМЕР_2 про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 14.03.2019 по 02.03.2020 року. Вказана військова частина з 01.01.2020 року знаходиться на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 . Зазначені обставини відповідачами не оспорюються та підтверджені у відзивах на позов.
Позивач стверджує, що під час проходження нею служби у період 14.03.2019 року по 02.03.2020 року їй не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення у належному розмірі.
20.04.2024 позивачем було подано рапорт до військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення.
06.05.2024 року позивач отримала відповідь від військової частини НОМЕР_1 №2579 від 03.05.2024 року, в якій зазначено, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у зазначений період здійснювалась відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідно відсутні підстави для задоволення звернення позивача. Також було частково надано запитувані документи.
З наявних карток особового рахунку та довідок-розрахунків виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення вбачається, що під час проходження військової служби відповідачами не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (так звана «індексація-різниця»).
Відповідно, обчислення та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік здійснена без врахування у складі грошового забезпечення індексації.
З огляду на вказане, позивач вимушена звернутись до суду з вказаним позовом з метою захисту власних порушених прав та законних інтересів.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов' язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч.ч.2 та 3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять; посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
У частині 5 ст. 2 вказаного Закону вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно зі ст. 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 5 вказаного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до п. 102 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або інпіу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки, (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Згідно з п. 11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку).
Відповідно до п. 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
В цій частині судом мають бути враховано правові висновки щодо застосування норм права, що викладені в постановах Верховного Суду, зокрема від 19 липня 2019 року в справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року в справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 у справі № 620/1892/19, від 05 лютого 2020 року в справі № 825/565/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарнихщнів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку.
У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
Отже, місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року в справі №825/565/17, від 23 вересня 2020 року в справі № 620/3282/18. Протягом спірного періоду Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок №1078, такого поняття як «фіксована сума індексації» вже не містили. Зазначений термін використовувався у додатку 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до цього Порядку, однак лише у редакції, яка діяла до 15 грудня 2015 року.
На вказані обставини звернута увага і у постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі №600/524/21-а.
Відповідно до абз. З п. 101 Порядку № 1078, в редакції, яка була чинною до грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
З огляду на наведене обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення до грудня 2015 року проводилося з місяця прийняття військовослужбовця на службу.
01 грудня 2015 року вказану норму виключено, і з цього часу застосовуються загальні положення Порядку, в тому числі п. 102 Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013.
Відповідно до п. 102 Порядку № 1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Таким чином, у чинному законодавстві існує лише прив'язка до підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, а не конкретній особі, яка займає таку посаду.
Згідно з п. 14 Порядку № 1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Міністерство соціальної політики України в листі від 28 квітня 2016 року № 201/10/137-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: «Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.».
Як приклад в цьому листі зазначено: «Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року».
Мінсоцполітики в листі від 23 червня 2020 року №76/0/214-20 надало роз'яснення: «Починаючи з грудня 2015 року до чергового підвищення посадових окладів згідно із рішенням Уряду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватись з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме з лютого 2008 року.»
Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року в справі № 400/3017/19 (щодо періоду з 01 грудня 2015 року) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на
встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від ЗО серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів. Згідно з вказаною Постановою відбулося наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців.
Отже, березень 2018 року - є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців починаючи з 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів.
Згідно з вказаною Постановою відбулося наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців.
Отже, березень 2018 року - є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців починаючи з 01 березня 2018 року та є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу протягом часу його служби.
Щодо застосування абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, тобто індексації-різниці, варто зазначити наступне. Виходячи із даних карток особового рахунку та довідок розрахунку виплаченої індексації відповідачами не було нараховано та не виплачувалась індексація відповідно до п. 5 Порядку №1078. Наявна у картках індексація відноситься до поточної, про що прямо вказано у картках.
Верховний Суд в постанові від 23 березня 2023 року (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки в ній) у справі № 400/3826/21 зазначив, що 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 цього Порядку дають Суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу військовослужбовця військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
Верховний Суд в цій же постанові зазначив наступне: « 104. Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078,
Суд звертає увагу на таке.
105. Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
105.1. розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
105.2. суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
105.3. чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
106. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року»...
106.1. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
107. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
108. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби».
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від ЗО серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Враховуючи приписи абз. 2, п. 5 Порядку №1078, ст. 4 Закону України № 1282-ХІІ, офіційні дані, що містяться на сайті Державної служби статистики України щодо індексів споживчих цін, то лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% перевищено для військовослужбовців.
З метою встановлення наявності у позивача права на отримання суми індексації-різниці, потрібно встановити розмір підвищення доходу за посадою позивача в березні 2018 року, суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року стосовно грошового забезпечення по посаді позивача та порівняти їх.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 року у справі № 420/10975/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 про нарахування індексації грошового забезпечення, зокрема, було встановлено, що позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_3 з 01.11.2016 року по 13.03.2019 року.
Також судом встановлено, що з картки особового рахунку ОСОБА_1 № 24 за 2018 рік вбачається, що у лютому 2018 року (виплачено у березні 2018) її грошове забезпечення складалось з: посадовий оклад - 990 грн.; оклад за військове звання - 45 грн.; надбавка за вислугу років - 207 грн.; НВОЗ - 621 грн.; премія - 4752 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода - 3969 грн. Всього нараховано - 10584 грн.
У березні 2018 року посадовий оклад позивача збільшився, у зв'язку із чим, грошове забезпечення ОСОБА_1 за березень 2018 року (виплачено у квітні 2018 року), становило: посадовий оклад - 3080 грн.; оклад за військове звання - 740 грн.; надбавка за вислугу років - 1146 грн.; НВОЗ - 496,60 грн.; премія - 3116,49 грн. Всього нараховано - 8 579,09 грн.
Розмір підвищення доходу позивача слід брати за показником 0, оскільки різниця між грошовим забезпеченням у лютому та березні 2018 року ОСОБА_1 становить «-2004,91 грн.» (8 579,09 грн.-10584 грн.).
Вищевказане рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 року у справі № 420/10975/23 залишене без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 року та набрало законної сили 07.03.2024 року (в ЄДРСР рішення № 113991786).
Відповідно до приписів ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, викладені вище обставини, встановлені стосовно ОСОБА_1 судовим рішенням від 05.10.2023 року у справі № 420/10975/23, зокрема, щодо розміру її грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року (10584 грн та 8579,09 грн відповідно), розміру підвищення її доходу (нуль гривень), не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи.
Щодо суми індексації, яка мала скластися в березні 2018 року.
Розрахунок величини приросту індексу споживчих цін слід починати з лютого 2008 року, як місяця наступного за тим, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.
За офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року по березень 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) поріг індексації перевищував 38 разів, а саме:
у 2008 році - 9 разів: січень-травень, вересень-грудень;
у 2009 році - 5 разів: січень, лютий, березень, червень, листопад;
у 2010 році - 4 рази: січень, лютий, серпень, вересень;
у 2011 році - 3 рази: січень, березень, квітень;
у 2012 році поріг індексації не перевищував 101%;
у 2013 році поріг індексації не перевищував 101%;
у 2014 році - 8 разів: березень-червень, вересень-грудень;
у 2015 році - 8 разів: січень-травень, вересень-листопад;
у 2016 році - 1 раз: квітень;
у 2017 році поріг індексації не перевищував 103%;
у січні - березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.
Таким чином, розрахунок величини приросту індексу споживчих цін за вказаний період має наступний вигляд:
2008 рік: 1,027*1,038*1,031*1,013*1,002 (1,008*0,995*0,999)*1,011*1,017*1,015*1,021* 2009 рік: 1,029*1,015*1,014*1,014 (1,009*1,005)*1,011*1,014 (0,999*0,998*1,008*1,009)*1,011* 2010 рік: 1,018*1,019*0,993 (1,009*0,997*0,994*0,996*0,998)*1,012*1,029*1,016 (1,005*1,003*1,008)* 2011 рік: 1,01*1,009*1,014*1,013*1,009 (1,008*1,004*0,987*0,996*1,001*1,001*1,002*1,002*1,002 *1,003*0,997*0,997*0,998*0,997*1,001*0,999*1,002*1,002*0,999*1,001*0,999*0,993*1,004*1,002*1,005*1,002*1,006) * березень 2014 року-грудень 2014 року: 1,022*1,033*1,038*1,01*1,012(1,004*1,008)*1,029*1,024*1,019*1,03 * 2015 рік-березень 2016 року:1,031*1,053*1,108*1,14*1,022*0,986 (1,004*0,99*0,992)*1,023*0,987*1,02*1,022 (1,007*1,009*0,996*1,01) * квітень 2016: 1,035 * травень 2016-березень 2018: 1,245 (1,001*0,998*0,999*0,997*1,018*1,028*1,018*1,009*1,011*1,01*1,018*1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009) = 253,30%.
Отже, величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року складала 253,30%.
За наведеними судом розрахунками, з урахуванням актуальної практики Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в березні 2018 року складала 1762 грн.*253,30%= 4463,15 грн.
Таким чином, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року є меншим від суми індексації, яка мала скластися в березні 2018 року на 4463,15 грн (4463,15 грн - 0 грн = 4463,15 грн), що відповідно і є індексацією-різницею в розумінні приписів абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 та підлягає нарахуванню і виплаті позивачу за спірний період з 14.03.2019 року до 02.03.2020 року щомісячно.
Отже, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача у період її служби відповідачем не було проведено відповідно до приписів Порядку № 1078, доказом чого є картки особового рахунку.
Враховуючи наведене, підстави для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 14.03.2019 року до 02.03.2020 року включно відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 наявні.
За період з 14.03.2019 року до 02.03.2020 року інтервал між датами (включаючи дату початку та кінця періоду) - 11 місяців та 20 днів.
За 18 днів березня 2019 року (з 14 по 31 березня) індексація складає 2591,51 грн (4463,15 грн /31*18= 2591,51 грн).
За 11 повних місяців (квітень 2019 - лютий 2020) індексація складає 49094,65 грн (4463,15 грн*11=49094,65 грн)
За 2 дні березня 2020 року (з 1 по 2 березня) індексація складає 287,95 грн (4463,15 грн/31*2=287,95 грн).
Отже, належна позивачу індексація-різниця за період з 14.03.2019 року до 02.03.2020 року становить: 51974,11 грн. (2591,51 грн+49094,65 грн+287,95 грн).
Позивачем сума індексації-різниці обчислена у позовній заяві в розмірі 47510,95 грн. Суд зазначає, що позивач припустилася рахункової помилки, обчисливши інтервал між датами 14.03.2019 року і 03.02.2020 року як 10 місяців 20 днів, при тому що період проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 закінчується 2 березня 2020 (02.03.2020), а не 3 лютого 2020 (03.02.2020), як зазначила позивач у розрахунку.
Тому, задовольняючи вимоги позивача в цій частині, відповідно до приписів ч.2 ст.9 КАС України суд з метою ефективного захисту порушених прав позивача вказує правильну суму індексації-різниці за спірний період, який сторонами не оспорюється (з 14.03.2019 року до 02.03.2020 року).
Щодо нарахування позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік суд зазначає таке.
За приписами пунктів 1, 8 статті 101 Закону № 2011 -XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Отже, оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний характер, є складовою місячного грошового забезпечення, позивачу протиправно не включено при розрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік індексацію як складову місячного грошового забезпечення.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати індексації-різниці та період з 14.03.2019 по 02.03.2020 включно та перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати суд зазначає таке.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Відповідно до ч.1 зазначеного Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з ч.2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159), положення якого фактично відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої заробітної плати (грошового забезпечення).
У постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив, зокрема, такі висновки:
нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;
з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду.
Отже, з викладеного випливає, що компенсація втрати частини доходів нараховується та виплачується на вже нараховані суми. При цьому, компенсація нараховується та сплачується при виплаті доходу, тобто право на компенсацію особа набуває в момент отримання доходу.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що оскільки сума індексації-різниці за спірний період (з 14.03.2019 по 02.03.2020) позивачу наразі відповідачем не нарахована та не виплачена, неможна стверджувати про порушення права позивача на отримання компенсації втрати частини доходів. Лише з моменту виплати вказаних нарахувань на виконання судового рішення у даній справі особа зможе стверджувати про порушення її прав, якщо таку компенсацію не буде виплачено. І лише з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати індексації за попередні періоди почнеться перебіг строку звернення до суду з позовом щодо виплати такої компенсації.
Таким чином, суд вважає, що права позивача на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (індексації-різниці) на момент звернення до суду з даним позовом та на даний час не є порушеними, а отже не можуть бути захищені судом, і в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку №44 суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.
Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших зиплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих юросіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (п.3 Порядку № 44).
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (п.5 Порядку № 44).
Вказані положення кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, яким встановлено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Аналіз викладених правових норм свідчить про те, що військовослужбовець, звільнений з військової служби має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.
Таким чином, разом із виплатою індексації-різниці позивачеві підлягає виплата компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Щодо доводів відповідачів стосовно строку звернення до суду з даним позовом, суд зауважує, що оцінка цим доводам була надана в ухвалі суду від 26.06.2024 року про відмову в задоволенні клопотань відповідачів про залишення позову без розгляду.
Решта доводів і заперечень учасників справи висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують, а тому не беруться судом до уваги.
Вирішуючи питання належного відповідача у справі за кожною з позовних вимог, суд бере до уваги ту обставину, що з 01.01.2020 року військову частину НОМЕР_2 було виключено з мережі розпорядників бюджетних коштів та зараховано на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 .
Отже, у публічних правовідносинах позивача з військовою частиною НОМЕР_2 щодо виплати грошового забезпечення за період з 14.03.2019 по 31.12.2019 процесуальним правонаступником військової частини НОМЕР_2 слід вважати військову частину НОМЕР_1 , яка з 01.01.2020 року здійснює фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_2 .
Тому саме на військову частину НОМЕР_1 слід покласти зобов'язання з нарахування (перерахунку) та виплати відповідних сум грошового забезпечення позивачу.
При цьому, протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачу грошового забезпечення у належному розмірі в період з 14.03.2019 по 31.12.2019 включно допустила саме військова частина НОМЕР_2 , яка в цей період здійснювала виплату позивачу грошового забезпечення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.03.2019 року по 31.12.2019 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 року по 02.03.2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн на місяць у загальній сумі 51974,11 грн за період з 14.03.2019 року по 02.03.2020 року включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2019 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення, та з урахуванням раніше виплачених сум.
У решті позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів