Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2152/24
Провадження № 1-кп/935/229/24
30 вересня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022060000000487 від 25.11.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 368-4 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 368-4 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 368-4 КК України,
встановив:
До суду захисником ОСОБА_12 подано клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, яке обґрунтоване тим, що обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 366 КК України є не лише надуманим, неконкретним, що суперечить вимогам процесуального закону, а й створює прецедент тиску органу прокуратури на всю судову систему, нехтуючи вимогами Конституції України, зокрема розділом VIII щодо незалежність і недоторканність судді, заборони впливу на нього тощо. Крім того, в обвинуваченні не зазначено, що ОСОБА_7 є суддею Чуднівського районного суду Житомирської області, з якого часу і, як наслідок, що він міг чинити правосуддя. Також, в обвинувальному висновку наявні посилання на неіснуючі правові норми Закону, а саме у розділі «фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими» прокурор (аркуш 8) посилається на статтю 12 Закону від 05.06.2003 ( Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв))», однак у цьому Законі від 05.06.2003 стаття 12 взагалі не існує, оскільки її було виключено на підставі Закону № 2498-VIII від 10.07.2018 задовго до інкримінованих ОСОБА_7 діянь ( з 01.01.2019). Крім того, в обвинуваченні не зазначено, чому та кому заподіяно суспільно-небезпечні наслідки у виді шкоди, не вказано, у чиїй власності перебували вказані земельні ділянки, на які нібито неправомірно набули прав члени надуманої злочинної групи. Також, в обвинувальному акті не вказано, у чиїй власності перебували вказані земельні ділянки, на які нібито неправомірно набули прав члени надуманої злочинної групи, отже зазначені порушення свідчать про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.
До суду захисником ОСОБА_9 подано клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, яке обґрунтоване тим, що згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що у II кварталі 2022 року, але не пізніше 26.05.2022, отримав від ОСОБА_6 , яка діяла за вказівкою ОСОБА_4 пропозицію сприяти їм в отриманні у власність та оренду земельних ділянок (невитребуваних паїв) на території Чуднівської міської та Вільшанської об?єднаної територіальних громад Житомирської області шляхом ухвалення рішень Чуднівським районним судом про визнання права власності на земельні ділянки. Для реалізації злочинного умислу ОСОБА_6 запропонувала ОСОБА_5 до протиправних дій залучити його близького знайомого суддю Чуднівського районного суду ОСОБА_7 . За вказані дії ОСОБА_6 , за дорученням ОСОБА_4 , запропонувала передавати ОСОБА_5 та ОСОБА_7 частину отриманого неправомірного прибутку після набуття у власність земельних ділянок. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , бажаючи отримувати власну матеріальну вигоду, керуючись корисливим мотивом, прийняли пропозицію від ОСОБА_6 та ОСОБА_4 і надали добровільну згоду на участь в організованій групі. У період з травня 2022 року по березень 2023 року злочинна група під керівництвом ОСОБА_4 , за участю ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , за пособництва ОСОБА_7 шляхом реєстрації права власності на підставі 32 рішень Чуднівського районного суду шляхом обману незаконно придбала права на 39 земельних ділянок загальною площею 105,7108 га, які у подальшому легалізувала через вчинення правочинів з ними, та зареєструвала права власності на себе та фізичних осіб, не обізнаних про злочинну діяльність групи, які за грошову винагороду виступили тимчасовими власниками цього майна. Захисником зазначено, що у обвинувальному акті від 11.07.2024 ст. 74-75, 78 та 80-82 зазначено усі земельні ділянки, які є предметом його розгляду, яких нараховується 40 земельних ділянок, а не 39 як зазначено в обвинувальному акті. Захисник зазначив рішення та номери справ, по яким не було проведено експертиз оцінки земельних ділянок, рішення без зазначення площ земельної ділянки, невірно зазначені площі земельних ділянок, неправильно зазначену належність земельної ділянки тощо. Також захисник зазначив, що затвердження прокурором обвинувального акту та не скріплення його печаткою є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу. Крім того, захисник звертався з адвокатським запитом до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області і згідно відповіді земельні ділянки, зазначені в обвинувальному акті не належали та не передавались Чуднівській міській раді, отже остання не є потерпілою стороною у кримінальному провадженні. Також, обвинувальний акт не містить посилання на мотив вчинення кримінального правопорушення, що є обов'язковим, згідно положень ст. 91 КПК України.
До суду захисниками ОСОБА_11 та ОСОБА_10 подано клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, яке обґрунтоване тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам статті 291 КПК України, оскільки обвинувальний акт містить неконкретизовані фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, а також суперечності. Так, ОСОБА_8 інкримінуються вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 365-2 КК України, а саме: зловживання своїми повноваженнями державним аудитором, з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це завдало істотної шкоди, разом з тим є незрозумілим та в обвинувальному акті не визначено, які саме зловживання своїми повноваження як державний реєстратор здійснила ОСОБА_8 , яка проводила державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, на підставі рішень Чуднівського районного суду Житомирської області, які на момент вчинення реєстраційних дій набули законної сили. Пред'явивши ОСОБА_8 обвинувачення у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, прокурор в обвинувальному акті обмежився лише перерахунком земельних ділянок, відповідні відомості про які ОСОБА_8 внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішень суду та, визначивши вартість даних ділянок, зазначив, що ОСОБА_8 завдала істотну шкоду громаді без належного формулювання обвинувачення. Місце вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-4 КК України в обвинувальному акті не зазначено. Як вбачається з обвинувального акту в даному кримінальному провадженні, ОСОБА_4 здійснив перерахування грошових коштів з власних карток на картковий рахунок ОСОБА_8 , а саме 15.12.2022 на суму -1200 грн.; 27.01.2023 на суму 2000 грн.; 11.02.2023 на суму -2400 грн.; 02.03.2023 н суму -2500 грн.; 23.03.2023 на суму 5900 грн.; 30.05.2023 на суму 2000 грн.; 07.07.2023 на суму 1000 грн. Крім того на виконання попередньої домовленості, у достовірно встановленому місці ОСОБА_6 здійснила перерахування грошових коштів з власної картки на картковий рахунок ОСОБА_8 , а саме: 27.12.2022 на суму 400 грн.; 01.03.2023 на суму 1300 грн.; 30.03.2023 на суму 400 грн.; 20.04.2023 на суму 500 грн.; 05.07.2023 на суму 230 грн. Таким чином, ОСОБА_8 у період з 15.12.2022 по 07.07.2023 одержала неправомірну вигоду у розмірі 19830 грн. Разом з тим, формуючи обвинувачення орган досудового розслідування не вказав, за які саме протиправні дії ОСОБА_8 отримала неправомірну вигоду. У період з грудня 2022 року по липень 2023 року, ОСОБА_8 здійснено 171 реєстраційна дія по ТОВ Іващенко. За дані реєстраційні дії сплачений адміністративний збір, який перераховувався як ОСОБА_6 так і ОСОБА_4 на картковий рахунок ОСОБА_8 . Орган досудового розслідування обмежився лише зазначенням дати та суми отримання коштів ОСОБА_8 на свій картковий рахунок. Якщо це на думку органу досудового розслідування, пов'язано з незаконною реєстрації права власності на земельні ділянки, то в обвинувальному акті повинно бути зазначено, яка саме реєстраційна дія була вчинена ( щодо якої саме земельної ділянки, коли та яку саме суму неправомірної вигоди передала ОСОБА_6 чи ОСОБА_4 обвинуваченій).
Прокурор у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотань захисників про повернення обвинувального акта, оскільки обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, порушень, які перешкоджають призначенню судового розгляду на підставі цього обвинувального акта немає, у обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, зазначена правова кваліфікація з посиланням на положення закону і частину статті закону України про кримінальну відповідальність та викладено формулювання обвинувачення в такому виді, як це вважає правильним прокурор.
До суду потерпіла ОСОБА_15 подала заяву про розгляд підготовчого судового засідання у вказаному кримінальному провадженні без її участі.
До суду представник потерпілого Чуднівської міської ради Житомирської області подав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та захисники ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у судовому засіданні підтримали клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, ознайомившись з обвинувальним актом і реєстром матеріалів досудового розслідування в додаток до нього, приходить до таких висновків.
Відповідно до частини 4 статті 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем. Обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. До обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення є головним, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. З огляду на це обставини, які, відповідно до частини першої статті 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні мають бути викладеними чітко і конкретно, та наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Європейський суд з прав людини зазначив, що: "Обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту» ( справа "Маттоціа проти Італії").
Вище вказане узгоджується і з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 03 листопада 2022 року, справа № 461/7741/16-к, провадження № 51-1703 км 22.
Судом встановлено, що викладене формулювання обвинувачення відповідає формулюванню обвинувачення, яке міститься в обвинувальному акті, при цьому в самому обвинувальному акті зазначені всі обов'язкові відомості, про які йдеться в ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто цей процесуальний документ за своєю формою та змістом повністю відповідає вимогам вищезазначеної статті Кримінального процесуального кодексу України, так як слідчий з достатньою повнотою відобразив фактичні обставини кримінального правопорушення, які вважав встановленими, його правову кваліфікацію з посиланням на положення КК України, сформулював обвинувачення та виконав інші вимоги, передбачені вказаною статтею.
За таких обставин, у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 про повернення обвинувального акту прокурору слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131-132, 170-175, 291, 314-316, 372 КПК України, суд,
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 про повернення обвинувального акту прокурору.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про повернення обвинувального акту прокурору.
Відмовити у задоволенні клопотання захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_10 про повернення обвинувального акту прокурору.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1