Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1175/25
Провадження № 2/935/371/25
Іменем України
08 вересня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Василенка Р.О., зі секретарем Криворучко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» звернулося до суду з указаним позовом, в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором № 4362942 від 06.02.2024 року в розмірі 126 000 грн. та понесені судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 06.02.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4362942, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 12600,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою відсотків в розмірі 2,50 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. 23.09.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські Фінансові Операції» було укладено договір факторингу №23/09/2024, згідно якого ТОВ «Українські Фінансові Операції» набуло право грошової вимоги, в тому числі за кредитним договором № 4362942 від 06.02.2024.
У порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість станом на 23.09.2024 року в розмірі 126 000 грн., яка складається з: 12 600 грн. - заборгованість за кредитом; 72765,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами (первісним кредитором), 40 635 грн-нараховаані проценти ТОВ «Українські Фінансові Операції»
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання до суду, в якому просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті суду, причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву до суду не направляла.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши й дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 06.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №4362942 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, договір підписано електронним підписом 60328 ОСОБА_1 .
За умовами укладеного договору відповідачу було надано кредит у сумі 12 600 гривень, зі сплатою процентів у розмірі 2,50 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п.п. 1.2, 4.1). Строк надання кредиту визначено сторонами у 360 днів (п. 1.3).
Відповідно до п. 2.1 кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 09.06.2024 року платіжна картка № НОМЕР_2 емітована банком на ім'я ОСОБА_1 , на яку 06.02.2024 здійснено переказ коштів в розмірі 12 600,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 23.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу № 23/09/2024, відповідно до умов якого, право вимоги за договором №4362942 про надання споживчого кредиту від 06.02.2024 року до ОСОБА_1 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції».
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4362942 від 06.02.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 23.09.2024 складеного ТОВ «Лінеура Україна», то ОСОБА_1 має заборгованіть в розмірі 91 665 грн, з якиз заборгованітсь за тілом кредиту 12 600, 00 грн, 72765,00 грн - заоргованість за відсотками 72 765, 00 грн, 6300, 00 грн - штрафні санкції.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Українські фінансові операції» за кредитним договором № 4362942 від 06.02.2024 ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 12 600 грн за тілом кредиту та 40635,00 грн заборгованість за процентами, які нараховані за період з 24.09.2024 - 30.01.2025.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 526ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідност. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно дост. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 1 ст. 13 ЦПК Українивизначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За загальними правилами доказування, визначеними статями 12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, свідчать про те, що ОСОБА_1 не виконала в повному обсязі передбачених кредитним договором обов'язків по поверненню одержаних в якості кредиту грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом, що у свою чергу відповідно до закону та умов договорів порушило права нового кредитора, яким є ТОВ «Українські Фінансові Операції».
Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, достатність івзаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські Фінансові Операції» заборгованості за договором №432942 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.02.2024 в сумі 126 000,00 грн., оскільки заявлені вимог є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно дост. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правничу допомогу.
За правилами п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК Українисудові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
За положеннями ч. ч. 1, 2ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Встановлено, що 01.08.2024 року між ТОВ «Українські Фінансові Операції» та адвокатом Дідухом Є.О. укладено договір про надання юридичних послуг №01/08/2024-А.
Відповідно до заявки №4362942 на виконання дооручення до договору № 01/08/2024-а ВІД 01.08.2024, сторони погодили надання юридичних послуг вартість яких становить 10 000 гривень.
Так, Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 звертала увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Таким чином, враховуючи предмет та складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, а також з урахуванням розумності, справедливості та співмірності, суд дійшов до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські Фінансові Операції» 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422,40 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, що підтверджено документально.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 352, 354ЦПК України суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» заборгованість за договором №4362942 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.02.2024 в сумі 126000 (сто двадцять шість тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» судовий збір в сумі 2 422,40 грн., а також 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
У задовленні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 40966896.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО