Справа № 278/6606/24
12 червня 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Музиченко Юлія Вікторівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, -
До Житомирського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Музиченко Юлія Вікторівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 листопада 2000 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, який був розірваний 13 грудня 2003 року. Під час шлюбу народилася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу донька залишилася проживати з мамою. 20 грудня 2008 року ОСОБА_5 вдруге вийшла заміж за ОСОБА_2 .
В жовтні 2024 року позивачка дізналась, що саме ОСОБА_2 є її біологічним батьком.
У зв'язку з чим просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести відповідні зміни до її актового запису про народження.
Ухвалою суду від 17.12.2024 було відкрито провадження у справі та постановлено розгляд проводити за правилами загального провадження.
Ухвалою суду від 21.01.2025 було постановлено призначити у справі медико-генетичну експертизу для визначення кровної спорідненості, яку доручити експертам Київського міського бюро судово-медичних експертизи.
11.04.2025 року на адресу суду надійшов висновок експерта №103-28-2025 від 01.04.2025, ухвалою суду від 21.04.2025 було поновлено провадження у справі.
Адвокат Музиченко Юлія Вікторівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити повному обсязі.
Представник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, подала заяву про розгляд справи у їх відсутність, водночас зазначивши, що для розгляду даної справи відсутні законні підстави, щодо виключення відомостей про батька дитини - ОСОБА_3 , адже, таким чином порушаються норми сімейного права (а.с.50).
ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити; повідомив, що повністю визнає своє батьківство (а.с.51-52); просив розгляд справи проводити без його участі (а.с.103-104).
ОСОБА_4 поросила розгляд справи проводити без її участі (а.с.105-106).
ОСОБА_3 просив розгляд справи проводити у його відсутність (а.с.111-112).
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
03 листопада 2000 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений шлюб (а.с.10), який був розірваний 13 грудня 2003 року (а.с.11).
ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.8-9).
20 грудня 2008 року ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_2 (а.с.22).
З висновку експерта №103-28-2025 від 01.04.2025 вбачається, що молекулярно-генетичним дослідженням встановлено вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складає величину не менш ніж 99,99%. Таким чином, згідно Hummel K at all "Biostatistische Abstammugsbegutachung mit blutgruppen befunden" Stuttgart, 1971., біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 практично доведено (а.с. 84-87).
У пункті 1 Розділу VII Прикінцеві положення СК України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України.
Якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин (стаття 8 СК України).
Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
У регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід, від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма) (див. абзац 1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99).
За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина 1 статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року. Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року у справі № 6-20цс15 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 473/1343/18 (провадження № 61-9344св21).
Тобто, якщо актовий запис про народження дитини вчинений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , то при його оспоренні застосовуються відповідні положення КпШС.
У частині першій та третій статті 136 СК України передбачено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
У постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.11.2023 року у справі № 161/10712/21 суд зауважує, що: норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року; у розділі VII Прикінцеві положення СК України законодавець не передбачив правил, аналогічних положенням абзацу 2 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Тому заборона, запроваджена частиною третьою статті 136 СК України щодо неприпустимості оспорювання батьківства після досягнення дитиною повноліття немає зворотної дії в часі; якщо актовий запис про народження дитини вчинений до 01 січня 2004 року, то при його оспоренні застосовуються відповідні положення КпШС.
Відповідно, походження дитини від батьків, які перебувають між собою в шлюбі, засвідчується записом про шлюб батьків (стаття 52 КпШС, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Батько і мати, які перебувають у шлюбі між собою, записуються батьками дитини в книзі записів народжень за заявою будь-кого з них (стаття 54 КпШС, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Особа, записана як батько або як мати дитини в книзі записів народжень, або особа, яка фактично є батьком дитини, в разі смерті матері чи позбавлення її батьківських прав має право оспорити проведений запис протягом року з того часу, коли їй стало або повинно було стати відомо про проведений запис (частина перша статті 56 КпШС, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тобто, законодавство про шлюб та сім'ю передбачало презумпцію про те, що батьком дитини жінки, яка перебуває у шлюбі, є не хтось інший, а її чоловік та допускало оспорювання запису в якості батька дитини для виправлення можливих помилок. В інтересах дитини, стаття 56 КпШС встановлювала нетривалий річний строк для оспорювання вказаного запису, обчислюваний з того часу, коли особі стало або повинно було стати відомо про проведений запис та не пов'язувала право на оспорювання батьківства з досягненням дитиною повноліття; також в КпШС не було передбачено заборону на оспорювання актового запису після досягнення дитиною повноліття.
Водночас, стаття 56 КпШС, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачає можливість оспорювання батьківства (материнства) виключно особою, записана як батько або як мати дитини в книзі записів народжень або особа, яка фактично є батьком дитини.
Відтак, ОСОБА_1 не є уповноваженою на звернення до суду із даними позовними вимогами щодо визнання батьківства та внесення змін до її актового запису про народження.
Виходячи з цього, суд відмовляє у позовних вимогах позивача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2-5, 12, 13, 81, 141, 263-264, 280-284, 354 ЦПК, ст. ст. 7, 136 СК України, ст. ст. 52-56 КпШС України (який втратив чинність), суд -
У позовних вимогах ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Музиченко Юлія Вікторівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, - відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено та підписано суддею 03.10.2025 року.
Суддя О. М. Дубовік