Справа № 127/30718/24
21 липня 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д.В., розглянувши справу за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Оніщук Євген Олександрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Солод", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- ОСОБА_2 , про стягнення шкоди, -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 1139805,70 грн та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 05.03.2024 о 22 год 15 хв на АД М-30390 км, на круговому русі водій ОСОБА_2 керував вантажним автомобілем «Man T6S» д.н.з. НОМЕР_1 , із напівпричепом «Zrehb Nw» д.н.з. НОМЕР_2 , не надав дорогу вантажному автомобілю «Daf XF» д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом цистерна д.н.з. НОМЕР_4 марки «Maguar» S88SDA, який рухався по круговому русі (головній дорозі), внаслідок чого відбулось зіткнення від чого транспортний засіб «Daf» з'їхав у кювет, автомобіль «Man» перекинувся, при цьому пошкодивши вищезазначені транспортні засоби та відбійник.
У результаті ДТП транспортні засоби механічно пошкоджено.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2024 ОСОБА_2 за обставин вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, до нього застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Позивач вказує, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Man T6S» д.н.з. НОМЕР_1 була забезпечена за страховим полісом №ЕР-217566789 та №ЕР-219294123 у ПАТ «СГ «ТАС», ліміт страхової суми становить 160000,00 грн з сумою франшизи 3200,00 грн.
ПАТ «СГ «ТАС» повністю сплатило позивачу страхове відшкодування в межах страхового ліміту в розмірі 156800,00 грн.
Крім того, посилається на те, що внаслідок неправомірних дій відповідача був пошкоджений її транспортний засіб, який був основним засобом пересування. Вказує, що їй були заподіяні моральні страждання, які виразились в негативних емоціях, занепокоєнні, переживаннях, що призвело до втрати звичайного способу життя.
Ухвалою суду від 28.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с. 101).
21.01.2025 ухвалою суду, яка постановлена у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати і занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи призначено по суті (а.с.77-78).
Представник позивача під час судового засідання підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги, та просив їх задоволити.
Представник відповідача Благий В.М. під час проведення судових засідань заперечував щодо задоволення позовних вимог. Надано відзив на позовну заяву, в якому також заперечували щодо задоволення позовних вимог (а.с. 116-120).
Третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився із невідомих суду причин; у попередньому судовому засіданні визнав, що працює в ТОВ «Український солод» та керував даним автомобілем.
Судом встановлено, що 05.03.2024 о 22 год 15 хв на АД М-30390 км, на круговому русі водій ОСОБА_2 керував вантажним автомобілем «Man T6S» д.н.з. НОМЕР_1 , із напівпричепом «Zrehb Nw» д.н.з. НОМЕР_2 , не надав дорогу вантажному автомобілю «Daf XF» д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом цистерна д.н.з. НОМЕР_4 марки «Maguar» S88SDA, який рухався по круговому русі (головній дорозі), внаслідок чого відбулось зіткнення від чого транспортний засіб «Daf» з'їхав у кювет, автомобіль «Man» перекинувся, при цьому пошкодивши вищезазначені транспортні засоби та відбійник.
У результаті ДТП транспортні засоби механічно пошкоджено (а.с. 12)..
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2024 ОСОБА_2 за обставин вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, до нього застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 12).
Із копії витягу протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що власником вантажного автомобіля «Man T6S» д.н.з. НОМЕР_1 , із напівпричепом «Zrehb Nw» д.н.з. НОМЕР_2 є ТОВ «Український солод» (а.с.85). Також даний факт не оспорювався стороною відповідача, який був присутній у судовому засіданні під час розгляду даної справи.
Пат «СГ «ТАС» повністю сплатило позивачу страхове відшкодування в межах страхового ліміту в розмірі 156800,00 грн (а.с. 15).
Згідно висновку експерта №135-24 експертного транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу «Daf XF» д.н.з. НОМЕР_3 від 12.08.2024 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, яке відбулося 05.03.2024, складає 1184660,12 грн (а.с. 35-58).
Висновком експерта №1107Д/24/1 транспортно-товарознавчого дослідження марки «Maguar» S88SDA д.н.з. НОМЕР_4 від 27.08.2024 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, яке відбулося 05.03.2024, складає 111945,58 грн (а.с. 59-66).
Щодо відшкодування матеріальної шкоди
Судом встановлено, що між позивачем і відповідачами виникли правовідносини з приводу відшкодування шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди (деліктні зобов'язання).
Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламенту є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-ІV.
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-ІV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).
Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IVстраховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону № 1961 - IV(статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відтак, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі №359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно- правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України, а саме: виконанням, проведеним належним чином.
Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Відповідно до п.77 ч.1 ст.1 ЗУ «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством.
Страховик виконав своє зобов'язання перед відповідачем та у страховика відповідача не виникло обов'язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
За загальним правилом та з огляду на положення ст. 1192 ЦК України, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У п. 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з висновком експерта №135-24 експертного транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу «Daf XF» д.н.з. НОМЕР_3 , складеного 12.08.2024 року судовим експертом Крутих Є.О., вартість матеріального збитку, завдана власнику автомобіля «Daf XF» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок пошкодження його в ДТП, яка місце 05.03.2024 року, становить 1184660,12 грн; ринкова вартість автомобіля «Daf XF» д.н.з. НОМЕР_3 , з урахуванням аварійних пошкоджень внаслідок ДТП, яка місце 05.03.2024 року, становить 173169, 44 грн.
Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_3 підтримав наданий ним висновок, та пояснив, що проводив експертизу у відповідності до вимог законодавства. Вказав, що ним внесені до спеціальної програми ушкодження, які виявив під час проведення огляду автомобіля, та програма автоматично визначає відсотково, таким чином із врахуванням проведеної експертизи, експерт вважає за недоцільне відновлювати транспортний засіб, про що він вказав у своєму висновку.
Висновком експерта №1107Д/24/1 транспортно-товарознавчого дослідження марки «Maguar» S88SDA д.н.з. НОМЕР_4 , складеного 27.08.2024 судовим експертом Хоменко В.В., вартість матеріального збитку, завдана власнику автомобіля «Maguar» S88SDA д.н.з. НОМЕР_4 , внаслідок пошкодження його в ДТП, яка місце 05.03.2024 року, становить 111945,58 грн; вартість відновлювального ремонту автомобіля «Maguar» S88SDA д.н.з. НОМЕР_4 , становить 183539,48 грн; ринкова вартість автомобіля «Maguar» S88SDA д.н.з. НОМЕР_4 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка мала місце 05.03.2024 року, на дату пошкодження у непошкодженому стані становить 1851191,00 грн.
Як вбачається зі згаданої вище копії відповіді № 06421/9124/ТС від 04.04.2024 року наданої Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС», суму страхового відшкодування буде перераховано на реквізити вказані в заяві. Позивачем не оспорювався факт зарахування даних коштів у сумі 158000,00 грн.
У свою чергу, сума, яка підлягає відшкодуванню, перевищує суму, відшкодовану позивачеві страховиком.
Як зазначено у ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦКУ юридична особа відшкодовує шкоду, нанесену її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Тобто компенсацію збитку за винного працівника виплачує роботодавець.
У відповідності до п. 6 постанови №4 пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, встановлено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідачем, окрім відзиву на позовну заяву, не надано жодних доказів на спростування заподіяння шкоди майну позивача, зокрема, не оскаржено постанову про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, як і не надано доказів на спростування інших обставин, зазначених у позовній заяві. Більше того, у згаданій вище постанові суду від 20.03.2024 року зазначено, що ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину у вчиненні ДТП, за вказаних у протоколі обставин, визнав (а.с. 11 на звороті). Також під час проведення судового засідання підтвердив, що працює на підприємстві ТОВ "Український солод", мав намір врегулювати спір мирним шляхом, проте суду не надано на час ухвалення рішення жодних клопотань (а.с. 125-127).
Таким чином, суд приходить до висновку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума, непокрита страховим відшкодуванням 1139805,70 грн, яка вирахувана за наступною формулою: 1184660,12 грн. (вартість матеріального збитку, завдана власнику автомобіля «Daf XF» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок пошкодження його в ДТП, яка місце 05.03.2024 року) 111945,58 грн (вартість матеріального збитку, завдана власнику автомобіля «Maguar» S88SDA д.н.з. НОМЕР_4 , внаслідок пошкодження його в ДТП, яка місце 05.03.2024 року) та 156800,00 грн (сума страхового відшкодування, відшкодована позивачеві страховиком), що узгоджується зі ст. ст. 1192, 1194 ЦК України та наданими висновками експертів.
Таким чином, компенсація різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням шкоди в порядку ст.1194 ЦК України підлягає стягненню саме з ТОВ «Український солод», оскільки останній внаслідок своїх протиправних дій є винним у вчиненні ДТП, яке знаходиться у причинному зв'язку зі шкодою, завданою внаслідок ДТП.
За таких обставин, оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням вантажного автомобіля та напівпричепа внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то з відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням, що становить 1139805,70 грн, тобто позовна вимога про стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 6 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд ураховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов'язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи. Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Тому сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ. Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (особливо, якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже не є такою, що відповідає принципу верховенства права.
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22.
У матеріалах справи міститься копія акту виконаних робіт від 12.08.2024 року, де вартість наданих послуг за домовленістю складає 20000,00 грн (а.с. 25); копія платіжної інструкції №V28309 від 11.07.2024, на суму 40000,00 грн (а.с. 24), копія акту прийому-передачі виконаних робіт на суму 20000,00 грн (а.с. 28) та копія платіжної інструкції №V28316 від 11.07.2024 (а.с. 27).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 40000,00 грн витрат за проведення експертного дослідження.
Також суд відповідно до положень ст. 141 ЦПК України вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача 9118,45 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Оніщук Євген Олександрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Солод", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 про стягненння шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Солод" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 1139805,70 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Солод" на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертиз у сумі 40000,00 грн та витрати на сплату судового збору у сумі 9118,45 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Український солод», місце знаходження: Житомирська область, Житомирський район, с. Озерянка, вул. Пушкіна, 3, ЄДРПОУ 30825170;
Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Повне рішення складено та підписано 03.10.2025.
Суддя О. М. Дубовік