Рішення від 22.09.2025 по справі 286/1885/25

Справа №286/1885/25

Категорія 38

2/295/3324/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Кузнєцова Д.В.

з участю секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 22.08.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №277564, за умовами якого відповідачу надано позику в сумі 7 000 грн. строком дії на 30 днів. Договір про надання фінансового кредиту укладений в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

12.04.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу №1, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за плату право грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі. Із урахуванням додаткової угоди №1 та Реєстру прав вимоги №1 від 12.04.2018 року до договору факторингу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло права грошової вимоги до відповідача.

25.07.2024 року відповідно до протоколу загальних зборів №1706 перейменовано ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс».

У порушення умов згаданого кредитного договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим за ОСОБА_1 рахується заборгованість на суму 19 050 грн., з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 700 грн. - сума заборгованості за відсотками, 11 350 грн. - сума заборгованості за пенею і штрафами. Із відповідача позивач просить стягнути на свою користь зазначений борг, а також 7 867,73 грн. інфляційних втрат, 1 716,07 грн. 3% річних та судові витрати.

Ухвалою судді Овруцького районного суду Житомирської області Кулініча Я.В. від 29.05.2025 року цивільну справу №286/1885/25 передано за підсудністю до Богунського районного суду м. Житомира.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 01.07.2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з'явився, у позові заявив клопотання про розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направляв.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе, за згодою представника позивача, провести заочний розгляд справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов наступного висновку.

Із матеріалів справи убачається, що 22.08.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №277564, за умовами якого відповідачу надано грошові кошти в сумі 5 000 грн. строком на 30 днів з процентною ставкою 1,26% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, яка застосовується у межах строку надання кредиту. Пунктом п. 4.4 договору передбачено, що у випадку прострочення повернення суми кредиту за користування кредитом клієнт зобов'язаний сплатити товариству: пеню в розмірі 3% від суми кредиту за кожний день прострочення, починаючи з 4 дня прострочення. Строк нарахування пені не може перевищувати 90 днів; на 4 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 100 грн.; на 30 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 300 грн.; на 90 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 500 грн.; (а.с. 34-35).

Кредитний договір із ТОВ «Авентус Україна» підписано позичальником за допомогою електронно-цифрового підпису.

12.04.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу №1, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за плату право грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги. Із урахуванням додаткової угоди №9 від 06.12.2018 до договору факторингу та Реєстру прав вимог №10 від 06.12.2018 року до договору факторингу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (а.с. 24, 30-32, 42-43).

25.07.2024 року відповідно до протоколу загальних зборів №1706 ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейменовано на ТОВ «Він Фінанс» (а.с. 41).

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 19 050 грн., з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 700 грн. - сума заборгованості за відсотками, 11 350 грн. - сума заборгованості за пенею і штрафами (а.с. 25-26).

Окрім згаданої заборгованості ТОВ «Він Фінанс» просить суд стягнути з відповідача 7 867,73 грн. сума інфляційних втрат та 1 716,07 грн. 3% річних.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Положення статтей 12, 81 ЦПК України закріплюють обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Кредитор, який заявляє вимоги про стягнення коштів за кредитним договором, зобов'язаний надати суду докази на підтвердження надання позичальнику кредиту.

При цьому за правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

На підтвердження законності позовних вимог ТОВ «Він Фінанс» надало суду, серед іншого, копії індивідуальної частини договору №277564 про надання фінансового кредиту від 22 серпня 2018 року, графіку розрахунків до договору про надання фінансового кредиту від 22 серпня 2018 року, копію договору факторингу № 1 від 12 квітня 2018 року, реєстру прав вимог №10 від 06 грудня 2018 року, а також розрахунок заборгованості. У договорі про надання фінансового кредиту №277564 від 22 серпня 2018 року та графіку розрахунків до договору від 22 серпня 2018 року (додаток №1) зазначено, що вони підписані ОСОБА_1 за допомогою електронно-цифрового підпису.

Разом з тим, ТОВ «Він Фінанс» не надало суду належних та допустимих доказів надсилання ОСОБА_1 електронного повідомлення на укладення електронного договору, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, реєстрації, створення особистого кабінету та проведення ідентифікації відповідача при вході в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Він Фінанс» надало довідку ТОВ «Авентус Україна» про ідентифікацію ОСОБА_1 при укладенні договору №277564 від 22.08.2018. Договір підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором А737375, фінансовий номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор: НОМЕР_1 (а.с. 12).

Проте надана довідка була сформована попереднім кредитодавцем ТОВ «Авентус Україна» і не може вважатися безспірним доказом проведення ідентифікації ОСОБА_1 при укладенні договору.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази направлення кредитодавцем одноразового ідентифікатора на телефон відповідача. При цьому, зазначення в довідці про ідентифікацію ТОВ «Авентус Україна» фінансового номера телефону, на який нібито відправлено одноразовий ідентифікатор, не свідчить про те, що такий одноразовий ідентифікатор було відправлено на цей номер.

Також ТОВ «Він Фінанс» не надало суду належних та допустимих доказів на підтвердження надання ОСОБА_1 кредитних коштів за договором про надання фінансового кредиту №277564 від 22 серпня 2018 року. Зокрема, ТОВ «Він Фінанс» не надало суду жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок ОСОБА_1 на підставі договору про надання фінансового кредиту №277564 від 22 серпня 2018 року, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідного рахунку відповідачу.

У матеріалах справи міститься лист ТОВ «Авентус Україна» за вих. №1365/24-Е від 11.02.2025 про надання інформації щодо даних, які підтверджують видачу на платіжні карти клієнтів онлайн кредитів, право вимоги по яким було передано ТОВ «Він Фінанс» згідно Договору факторингу № 1 від 12.04.2018 року, а також лист ТОВ «Вей Фор Пей» за вих. №5543-ВП від 10.02.2025, за змістом якого відповідно до договору ВП-200417-1 від 20.04.2017 було здійснено за дорученням ТОВ «Авентус Україна» ряд успішних переказів коштів на картки клієнтів, у тому числі й ОСОБА_1 . Відповідно до пунктів 47 обох листів 22.08.2018 року відбувся переказ коштів на суму 5 000 грн., маска картки НОМЕР_2 , код авторизації 140347, номер транзакції в системі WayForPay - creditpius-596573, клієнтом за якою начебто є відповідач(а.с. 15-22, 38-40). Разом з тим, судом звернуто увагу на відсутність у матеріалах справи будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що картка з номером НОМЕР_2 була відкрита на ім'я ОСОБА_1 або використовувалась відповідачем на момент перерахування кредитних коштів.

За вказаних обставин, у зв'язку з не доведенням позивачем належними та допустимими доказами виконання обов'язку щодо переказу коштів за договором позики відповідачу на його рахунок, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Сікорського, 8; код ЄДРПОУ: 38750239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя

Попередній документ
130729962
Наступний документ
130729964
Інформація про рішення:
№ рішення: 130729963
№ справи: 286/1885/25
Дата рішення: 22.09.2025
Дата публікації: 06.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Богунський районний суд м. Житомира
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (22.09.2025)
Дата надходження: 26.06.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
22.09.2025 14:20 Богунський районний суд м. Житомира