Справа №295/17679/23
Категорія 102
1-кп/295/194/25
03.10.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023060400002357 від 31.07.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комсомольське, Джанкойського району АР Крим, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, дітей не має, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,
31 липня 2023 близько 07 год. 45 хв. ОСОБА_4 , знаходячись біля вікон квартири АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності ОСОБА_6 , діючи з мотивів помсти, ревнощів та особистих неприязних відносин, що виникли між ним та ОСОБА_6 , з метою пошкодження належного їй майна здійснив підпал.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на пошкодження майна, що належить ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , у вищевказаний день, час та місці, помітив, що вікно кухні відчинено на провітрювання. Скориставшись заздалегідь підготовленим предметом, що органом досудового розслідування не встановлено, розрізав москітну сітку. В подальшому, через утворений отвір, тримаючи в руках заздалегідь заготовлену ємкість з легкозаймистою речовиною - бензином та підпаливши її, жбурнув у середину кімнати кухні, в такий спосіб здійснивши підпал, після чого з місця вчинення злочину зник.
В результаті підпалу виникла пожежа, внаслідок якої пошкоджено оздоблювальне покриття стін, стелі та віконних укосів кухні, пошкодження віконного блоку та підвіконної дошки, пошкодження труб системи опалення та плінтусів підлоги та стелі. За вказаних обставин в результаті підпалу ОСОБА_6 завдано майнову шкоду на суму 27 184,00 грн.
Кримінальна відповідальність за вчинене передбачена ч.2 ст.194 КК України, а саме за умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину не визнав, від надання будь-яких показів відмовився.
Однак, незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчинені інкримінованого йому злочину, суд вважає, що його вина стороною обвинувачення доведена повністю та знайшла своє підтвердження протягом судового розгляду справи, виходячи з наступного.
Винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні злочину підтверджується такими показами потерпілої ОСОБА_6 , яка пояснила, що в 2015 році вона познайомилася із обвинуваченим ОСОБА_4 під час спільної адвокатської праці в громадській організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». З січня 2020 року вони почали зустрічатися та спільно проживати в місті Києві в орендованій квартирі. Після початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року вона залишилася проживати в Києві, а ОСОБА_4 в м.Житомирі. З 28.04.2022р. вони знову почали проживати разом. Восени 2022 року у них погіршились стосунки, через те, що він став втручатися в її особисте листування, приватну переписку, видаляти файли із її приватного комп'ютеру. 26.01.2023р. він застосував до неї насильство, після чого було викликано поліцію, складено адміністративні матеріали та ОСОБА_4 був притягнутий до адміністративної відповідальності. Після цього вона повернулася проживати до себе у власну квартиру в місто Житомир. Але ОСОБА_4 почав переслідувати її і постійно телефонував, і в двадцятих числах кожного місяця був біля її квартири в місті Житомирі. 22.02.2023р. він наклеїв скотчем аркуш паперу із непристойними надписами та інтимними образами на її адресу.
26.07.2023р. ОСОБА_4 знову з'явився у м.Житомирі, на тротуарі наздогнав її і схиляв до близькості, стосунків, тримав її, психологічно тиснув на неї. Наступного дня у Гідропарку почав її знову переслідувати, публічно принижувати перед іншими знайомими. Із подругою вона була вимушена тікати від нього на громадському транспорті. Згодом він примусив її сісти у свій автомобіль. В цей момент поруч проходив її знайомий ОСОБА_9 , до якого вона звернулася по допомогу і пішла із ним додому.
Наступного дня 28.07.2023р. близько 11:00 години вона почула, що хтось стукав у вікно. Відчинивши вікно, вона побачила обвинуваченого, який був роздратований та запрошував її на каву, але вона відмовилась та знову звернулась за допомогою до знайомого. На що обвинувачений почав погрожувати, казати, що він психопат. Погрожував застосуванням зброї, гранатою, підпалом.
В ніч з 30 на 31 липня 2023р. потерпіла була у себе вдома і вранці почула на кухні гучний звук, забігши, вона побачила там пожежу і одразу викликала 102 та повідомила, що підозрює у цьому ОСОБА_4 . Її квартира розташована на першому поверсі, вікно на кухні було відчинено на провітрювання і москітна сітка була чимось розрізана і в середині кухні щось горіло. Також горіло вікно, підвіконня. Забігши на кухню, вона встигла зняти на телефон коротке відео, яке пізніше надала слідчому. Також у її під'їзді були надписи балончиком із образами. Приблизно з 08 години ранку на виклик одразу прибули спец.служби, поліція та пробули там до 19 години вечора. В той день вона особисто не бачила ОСОБА_4 поруч із квартирою, але переконана, що підпал в її квартирі вчинив ОСОБА_4 , оскільки раніше він це проговорював та висловлював погрози.
Після цього обвинувачений знову продовжив її переслідувати в соціальних мережах і фізично в м.Києві.
Від вчиненого злочину у потерпілої погіршився психологічний і фізичний стан здоров'я, а також заподіяна матеріальна шкода в її квартирі.
Вина обвинуваченого також підтверджується наступними показами свідків.
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона тривалий час вже знайома із обвинуваченим ОСОБА_4 , оскільки були в одній компанії. Періодично вони спілкуються. Вона має у своєму телефоні додаток «Інстаграм» та ОСОБА_4 кілька разів просив допомогти та кинути деякі історії (сторіз) із сторінки потерпілої йому на телефон, просив подивитись геолокацію потерпілої. При цьому він їй не казав, що це була його дівчина, та вона не знала її особисто. З приводу підпалу квартири їй нічого невідомо та ОСОБА_4 про це нічого не розповідав.
Свідок ОСОБА_11 пояснив, що він є діючим військовослужбовцем, і з 2019 року перебуває у дружніх стосунках із потерпілою, та наприкінці липня 2023 року був у своїй відпустці в м.Житомирі та вирішив зайти до потерпілої у гості. Біля її будинку побачив автомобіль Мазда 3 сірого кольору, за кермом якої був ОСОБА_12 та з авто вийшла потерпіла і запросила його до себе в гості, оскільки була рада його побачити, адже він дуже рідко приїжджає зі служби. Також вдома вона розповіла, що ОСОБА_13 це її колишній хлопець, постійно переслідує потерпілу, погрожує, пише гадості на стінах. Вона попросила залишитись із нею на ніч. Квартира потерпілої розташована на першому поверсі. Наступного ранку він почув стукіт у вікно та побачив обвинуваченого. До вікна спочатку підійшла потерпіла, а згодом обвинувачений покликав і його на розмову. Обвинувачений питав навіщо вона йому потрібна, адже вона «старуха», що вона його дівчина, просив залишити її, казав, що не давав згоду зустрічатися із нею, був емоційно збуджений, погрожував потерпілій та свідку. Казав, що є психом і може зробити все, що завгодно, після цього взяв каміння та кинув його над головою у вікно. Потерпіла була сильно налякана. Також в цей же день він бачив поруч із будинком потерпілої автомобіль ОСОБА_26 - Мазду сірого кольору. Невдовзі після закінчення відпустки ОСОБА_11 поїхав на військову службу і через кілька днів потерпіла йому повідомила, що в квартирі відбулась пожежа.
Свідок ОСОБА_14 пояснив, що він знайомий із потерпілою та обвинуваченим та знає, що вони були у шлюбних відносинах, разом проживали та зустрічались, а згодом розійшлись. Також він позичав ОСОБА_4 грошові кошти. Обвинувачений займався перевезеннями та ОСОБА_14 викупив автомобіль Мазда 3 та передав його ОСОБА_4 за довіреністю, а грошові кошти за це авто він віддав йому поступово частинами. Вони мали графік уплати грошей, за яким обвинувачений щомісячно приїжджав та віддавав особисто гроші. Вони склали розписку, в якій відмічали точні дати передачі грошей. В липні 2023 року зустрічей не було. Лише 30.08.2023р. була зустріч та передача коштів, що відображено у розписці. Зранку зустрічей із обвинуваченим у нього не було.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що він працює завідуючим кафедри в медичному Університеті, проживає в м.Києві та інколи користується послугами ОСОБА_4 для особистих поїздок автомобілем та замовлення у нього трансферу. Одного дня йому подзвонив працівник слідчих органів і сказав, що ОСОБА_4 підпалив чужу квартиру і чи відомо йому про це щось. Пригадує, як одного дня 30 чи 31 липня 2023р. він їхав відпочивати в Карпати та його підвозив ОСОБА_4 на своєму легковому автомобілі Мазда, сірого кольору. Вони їхали з Києва через м.Житомир. ОСОБА_4 сказав, що йому треба заїхати в м.Житомир, щоб віддати гроші (борг) за автомобіль. В місті Житомир вони прибули приблизно о 7:20 г, під'їхали до центру біля храму та отелю, і десь о 08:00 г. вони вже поїхали далі. В цей час свідок гуляв неподалік храму, а ОСОБА_4 закрив машину та пішов в бік парку. Чи брав ОСОБА_4 із собою якісь речі він вже не пригадує. Про підпал в цей день ОСОБА_4 йому нічого не розповідав. Вже згодом, після дзвінка з поліції, вони знову зустрілися із ОСОБА_4 та він запитав у нього, що це за події відбуваються і висловив своє обурення. ОСОБА_4 заперечив свою причетність до підпалу і казав, що не робив цього. Також свідок підтвердив, що він їхав разом із ОСОБА_4 в одній машині з Києва до Житомира на допит до слідчого, і можливо в цей час спілкувався з ним з приводу подій підпалу. Але зміст та деталі розмови в автомобілі вже точно не пригадує. Допускає, що можливо виховував словесно ОСОБА_4 і якщо він це зробив, то вважав його неадекватною людиною. Також не виключає, що зустрічався із ОСОБА_4 кілька разів 13 і 26 вересня 2023р.
ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає на першому поверсі в будинку АДРЕСА_4 та одного дня влітку 2023р. зранку до неї подзвонили поліцейські та попросили бути понятою при проведені слідчих дій, на що вона погодилась. Коли вона вийшла у під'їзд, то побачила на дверях сусідки, потерпілої по справі, нецензурні надписи та малюнки інтимного характеру. При чому перед цим ввечері цих надписів не було, оскільки вона пізно закриває під'їзд і бачила їх відсутність. Зайшовши до квартири потерпілої, що на першому поверсі, вона побачила на кухні обпалені стіни та вікно. Це вікно виходить на вулицю. В подальшому працівники поліції провели огляд, склали протокол та вона його підписала.
Свідок ОСОБА_17 пояснила, що кілька років тому, точну дату вже не пригадує, вона проходила по вулиці за будинком правосуддя, поруч із магазином « ІНФОРМАЦІЯ_3 » і її зупинив працівник поліції, і попросив бути понятою, сказав що стався підпал в будинку, оголосив зміст якогось документу, можливо щось показував, але що саме вже не пригадує. Після чого вона підписала якісь документи.
Свідок ОСОБА_18 пояснив, що в період з 2019 по 2024 рік він працював в ІНФОРМАЦІЯ_4 на посаді провідного фахівця (спеціаліста) зі зв'язку і до його повноважень входила підтримка відеонагляду. В 2023 році його викликав керівник до свого кабінету і повідомив, що від слідчого надійшов запит-звернення про надання інформації з камер відеоспостереження та наказав виконати цей запит. Слідчим було пред'явлено відповідні документи. Разом із слідчим вони пішли до посту судової охорони суду, де був реєстратор і звідти було вилучено відеозапис, який цікавив слідчого. Було складено протокол, де він розписався.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що він працює заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , та на час вчинення злочину в 2023 році під охороною служби перебував будинок правосуддя по АДРЕСА_5 . Під час несення служби з охорони працівниками широко використовуються відеонагляд та відеокамери, які належать ІНФОРМАЦІЯ_5 , і зберігання архівних відеозаписів теж здійснюється в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Але у зв'язку із тим, що вони є однією структурою та тісно співпрацюють між собою в ході виконання завдань і надають один одному допомогу, то з дозволу ІНФОРМАЦІЯ_5 на запит слідчого вони можуть надати наявний у них відеозапис з камер спостереження. Також в його службі раніше працював ОСОБА_18 - інженер інформаційно-технічних засобів і засобів охорони, який мав доступ до відеозаписів та міг з дозволу начальника надавати запитуваний слідчим відеозапис. Дозвіл від ІНФОРМАЦІЯ_5 та начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 бути наданий усно і прийнятий ОСОБА_18 до виконання.
Окрім показів потерпілої та свідків причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину також підтверджується наступними письмовими доказами:
Так, згідно з витягом з кримінального провадження №12023060400002357 від 31.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості із правовою кваліфікацією за ч.2 ст.194 КК України про те, що 31.07.2023 близько 07 год. 45 хв. невідома особа, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , шляхом підпалу пошкодила приміщення кухні квартири АДРЕСА_6 , яке належить ОСОБА_6 , чим завдала вищевказаній особі майнової шкоди на суму, що встановлюється. (а.с. 77).
Згідно з рапортом на лінію 102 31.07.2023 о 07 год. 54 хв. надійшло повідомлення від ОСОБА_6 , про те, що за адресою: АДРЕСА_4 , щойно невідома особа кинула у вікно квартири запалювальну суміш після чого зайнялася штора. Пожежі немає, заявниця її загасила. (а.с.78).
Згідно з протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 31.07.2023 ОСОБА_6 звернулась із заявою, в якій повідомила про те, що 31.07.2023 о 07 год. 45 хв. невідома особа, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_4 , через вікно закинула пластикову пляшку із запальною сумішшю до її квартири, чим спричинено матеріальний збиток на суму, що встановлюється. (а.с.79).
Відповідно до протоколу огляду місця події з таблицею зображень та СД-диском від 31.07.2023 в присутності власника приміщення ОСОБА_6 та понятих було оглянуто вхід до під'їзду №3 будинку АДРЕСА_4 . На вхідних дверях під'їзду наявний напис фарбою білого кольору, зі словами: « ІНФОРМАЦІЯ_26». В послідуючому, увійшовши до приміщення під'їзду, було виявлено вхідні двері до квартири АДРЕСА_6 , на яких також було виявлено напис зроблений за допомогою фарби білого кольору, зі словами: «Сосу Шмара». Надалі огляд місця події був проведений всередині квартири АДРЕСА_6 та в ході його здійснення на кухні виявлено сліди горіння та обвуглень вікна, рами, стін, підвіконня, плінтуса, труби та батарея опалення, розірвана москітна сітка. На підлозі поруч із вікном було виявлено шматки тканини, штор, в обвугленому стані, та пластикову ємність, зі слідами горіння (а.с. 81-87).
Також відповідно до Акту про пожежу від 31.07.2023р., складеного комісією за участю провідного інспектора ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_21 , слідчого СВ ЖРУП ОСОБА_22 , власницею ОСОБА_6 , встановлено, що пожежа виникла 31.07.2023 року, орієнтовно о 07 год. 50 хв. у 5ти поверховому житловому будинку, що за адресою: АДРЕСА_7 . Місцем виникнення пожежі є тюль в приміщенні кухні цієї квартири. Пожежу було виявлено 31.07.2023 року, о 07 год. 50 хв. ОСОБА_6 . Повідомлення про пожежу надійшло від слідчого. Пожежею було знищено: штори, тюль, карніз в приміщенні кухні квартири АДРЕСА_6 . Пожежею пошкоджено: оздоблені стін та стеля в приміщенні кухні, плінтус, вікно на площі 3м2. Ймовірною причиною пожежі є підпал. (а.с. 88).
Відповідно до звіту, складеного провідним інспектором ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_21 , про причину виникнення пожежі за № 31256, яка сталася 31.07.2023 в квартирі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_7 , встановлено, що ймовірною причиною пожежі в приміщенні кухні квартири є підпал. (а.с. 89-94).
Згідно довідки, складеної слідчим, під час допиту потерпілої ОСОБА_6 остання до своїх показань надала в електронному вигляді записані нею відеозапис горіння квартири, зокрема кімнати кухні, а також відеозапис після пожежі. Дані файли записані потерпілою на диск DVD-R формату, який остання додала до протоколу допиту потерпілого. (а.с. 95-96).
Згідно з протоколом огляду предметів від 04.08.2023 було оглянуто оптичний носій інформації - DVD-R формату, який потерпіла ОСОБА_6 надала до протоколу її допиту від 03.08.2023, на якому міститься короткий відеозапис з мобільного телефону потерпілої з моментом горіння квартири, зокрема кімнати кухні, а також відеозапис після пожежі. (а.с. 97).
Відповідно до висновку пожежо-технічої експертизи ІНФОРМАЦІЯ_8 від 02.11.2023 за № СЕ-19/106/23/13811-ПТ причиною виникнення пожежі є занесення стороннього джерела запалювання. Осередок виникнення пожежі знаходився в правій частині підвіконня в кухні квартири АДРЕСА_6 . Джерелом запалювання є відкритий вогонь висококалорійного характеру (горіння легкозаймистої рідини). (а.с. 99-109).
Згідно з висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів ІНФОРМАЦІЯ_8 від 29.09.2023 за № СЕ-19-23/47187-ФХД встановлено, що на фрагменті плетеного виробу зі слідами кіптяви, що є частиною наданих на дослідження об'єктів - «пластикова ємність та тканина зі слідами горіння», виявлено сліди зміненого світлого нафтопродукту - зміненого бензину. (а.с. 111-117).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, квартира № 25 в житловому будинку АДРЕСА_4 на праві власності належить ОСОБА_6 (а.с. 120-122).
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи, проведеної ІНФОРМАЦІЯ_9 від 06.12.2023 за № 1609/23-25 за результатами вивчення наданих матеріалів та проведеного натурного обстеження приміщень квартири АДРЕСА_3 , виявлено пошкодження оздоблювальних покриттів стін, стелі та віконних укосів кухні, пошкодження віконного блоку та підвіконної дошки, пошкодження труб системи опалення та плінтусів підлоги та стелі. Матеріальна шкода, завдана внаслідок пожежі, складає 27 184,00 грн. (а.с. 123-132).
Відповідно до постанови слідчого від 01.08.2023р. було вирішено здійснити зняття показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, шляхом одержання слідчим від власника технічного приладу копій відеозапису за 31.07.2023р., які виконані камерою, що розташовані за адресою АДРЕСА_8 (т.1 а.с.133)
Згідно з протоколом зняття показань технічних приладів (засобів), що мають функції відеозапису та додатком до нього від 01.08.2023, слідчим на підставі попередньої постанови одержано від представника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_18 копії відеозаписів з камер відеоспостереження, що на майдані Визволення, 1 станом на 31.07.2023 в період часу з 07 год 30 хв. по 07 год. 55 хв. на цифровому носії Диску СD (Т.1 а.с.134-135).
Відповідно до протоколу огляду предметів від 03.08.2023 слідчим в присутності потерпілої ОСОБА_6 були оглянуті шість відео файлів з відеокамер спостереження.
При огляді відеофайлу під назвою «« ІНФОРМАЦІЯ_10 » за 31.07.2023 видно, як о 07 год. 34 хв. неподалік вул. Кафедральна в м. Житомирі на частині прилеглої території до багатоповерхових будинків під'їхав автомобіль «Мазда» сірого кольору, з якого вийшли дві особи. При цьому потерпіла вказала, що впізнає даний автомобіль, який належить ОСОБА_4 . З двох осіб, що вийшли з авто, вона впізнала особу водія, як ОСОБА_4 , який о 07 год 35 хв. дістає з багажного відсіку свого автомобіля рюкзак чорного кольору та кладе всередину нього шматок тканини та прямує разом із рюкзаком в напрямку проживання потерпілої.
В ході огляду відеофайлу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 » потерпіла ОСОБА_6 повідомила, на відеозаписі 31.07.2023 в період часу 07 год. 30 хв. по 07 год. 39 хв., зокрема на відеозаписі о 07 год. 35 хв. в частині скверу по вул. Кафедральна, з'являється чоловік з рюкзаком у руках, який в середину рюкзака щось кладе. Потерпіла впізнала та вказала, що даний чоловік є її колишній співмешканець ОСОБА_23 .
При огляді відеофайлу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 » за 31.07.2023 в період часу з 07 год. 34 хв. по 07 год. 43 хв. біля скверу поблизу вул. Кафедральна в м. Житомирі о 07 год. 35 хв. зафіксовано особу чоловічої статі, яка тримає у руках сумку чорного та рухається від будинку потерпілої. При цьому дістає з рюкзака кашкет та надягає його. Зображену особу потерпіла впізнає та добре знає, як колишнього співмешканця ОСОБА_4 .
Крім того, до протоколу огляду предметів додано копію карти м. Житомира, на якій позиційно зображено розташування місця підпалу, стоянки автомобілю ОСОБА_4 та схему його руху на зафіксованих відеозаписах (а.с. 136-141).
Постановою прокурора Житомирської окружної прокуратури від 16.11.2023 розсекречено інформацію щодо проведення негласних (розшукових) слідчих дій у даному кримінальному провадженні, а саме: клопотання слідчого про проведення НСРД №7905т від 09.08.2023р. та ухвали слідчого судді Житомирського апеляційного суду №2855т від 14.08.2023р. (а.с. 146).
Згідно з ухвалою слідчого судді Житомирського апеляційного суду від 14.08.2023 задоволено клопотання старшого слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_24 , погодженого прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_25 та надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_4 , зняття інформації з електронних комунікаційних мереж із застосуванням відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою каналами зв'язку по мобільному телефону ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_1 , абонентський номер НОМЕР_2 , НОМЕР_3 . (а.с. 153-456); спостереження за особою та особами, з якими контактує, у публічно доступних місцях, аудіо та відео контроль особи без її відома, обстеження публічно недоступних місць, житла, чи іншого володіння особи, шляхом таємного проникнення в них, а саме: салоні автомобіля марки Мазда 3, сірого кольору, державний знак НОМЕР_4 , з використанням технічних засобів, з метою встановлення технічних засобів аудіо-, відео контролю особи. (т.1 а.с.153-156).
З досліджених в судовому засіданні протоколів про проведення негласних (розшукових) слідчих дій від 20.09.2023 та від 25.10.2023 та додатків до них - аудіо дисків, встановлено що 13 вересня 2023 року обвинувачений спілкується в своєму автомобілі («Мазда 3» д.н.з. НОМЕР_4 ) з ОСОБА_15 , якого він підвозить на призначену зустріч із колегами, та проводить з ним розмову. Свідок ОСОБА_15 інформує ОСОБА_26 про те, що йому «сьогодні подзвонив другий слідчий і призначив зустріч на п'ятницю». Питає у ОСОБА_26: «ну так що ти зробив?». На що ОСОБА_26 відповідає: «балончиком пописав та і цю москітну сєтку». Далі ОСОБА_15 радить ОСОБА_26 придумати правильну версію подій та причин поїздки до м.Житомира, можливо причиною поїздки були гроші чи до родичів, але ці слова має хтось із близьких друзів підтвердити. На що ОСОБА_26 вказує, що у нього є ліпший друг ОСОБА_27 та він дзвонив йому, але той спав та забув включити телефон (т.1 а.с.166-167). Далі ОСОБА_28 з ОСОБА_26 обговорюють заведену кримінальну справу та вчиненні ОСОБА_26 дії. ОСОБА_26 вказує, що потерпіла його спровокувала, навмисно запросила до себе в квартиру колишнього друга і з ним спить. Вказує про свою ображену гідність та почуття, обурення, про свій темперамент та запальний характер, та готовність її вбити в той момент, кинути гранату і підірвати, висловлює різні образи на її адресу (т.1 а.с. 168-170).
В подальшому 26.09.2023 року ОСОБА_26 та свідок ОСОБА_15 , починаючи з 06 год. 58 хв. 45 сек. прямують разом у автомобілі («Мазда 3» д.н.з. НОМЕР_4 ) з міста Києва до міста Житомира та обговорюють майбутню зустріч із слідчим та кримінальне провадження, і домовляються, які покази будуть надавати, забезпечуючи один одному алібі (т.1 а.с.158). В ході розмови на запитання ОСОБА_15 «То ти ж підпалив не просто так?», на що ОСОБА_4 , відповідає « Конєшно нє, я навіть і не хотів цього палити, я просто, мені було достатньо цього намалювати оце на дверях і піти, але я пішов і в саму останню мить, я думав максимум цю москітну сітку пошкоджу, а то получається сквознячок там і воно затянуло трошки туди…». Також ОСОБА_29 в ході розмови каже, що він щось написав на її дверях, але зміст написів вже не пригадує, використаний балончик викинув та вже купив новий і залишив його вдома (а.с. 158-161). Надалі після повернення від слідчого о 10:32 год. ОСОБА_26 та свідок ОСОБА_15 знову сіли в автомобіль та продовжили розмову про події підпалу та покази, які слід говорити, а які говорити не потрібно. ОСОБА_15 каже ОСОБА_26, що не потрібно робити стільки помилок, ствердно повідомив, що ОСОБА_29 погрожував військовому напередодні підпалу (т.1 а.с. 157-164).
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 22.11.2023р, слідчим слідчої групи надано тимчасовий доступ до речей і документів, саме: а саме інформації, яка знаходяться у операторів мобільного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 », ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_15 », та роздруківок з'єднань абонентських номерів НОМЕР_3 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , якими користувався ОСОБА_4 з наданням виду, дати, часу, тривалості з'єднання, номерів абонентів, їх ІМЕІ, LAC, CID, азимут базової станції і адреси розташування перерахованих базових станцій, з яких виходили на зв'язок вказані абоненти за період з 30.07.2023 по 31.07.2023. (а.с. 179).
Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 20.12.2023 року на підставі ухвали слідчого судді було отримано копію наявної інформації в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_15 » в електронному вигляді на DVD-R диску щодо місця розташування абонентських номерів НОМЕР_3 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , якими користувався ОСОБА_4 в момент вчинення підпалу 31.07.2023 (а.с. 179-182).
Відповідно до вилученої інформації з мобільного оператора та довідки-аналізу, вбачається, що 31.07.2023 о 07 год. 32 хв. обвинувачений ОСОБА_4 знаходився в зоні дії базової станції за адресою: АДРЕСА_9 та, відповідно, перебував поруч з місцем вчиненого підпалу. (т.1 а.с. 180-186).
Згідно з розпискою, наданою свідком ОСОБА_14 в ході його судового допиту, ним видавались у борг ОСОБА_4 грошові кошти для придбання автомобіля Мазда 3, держ.номер НОМЕР_4 та повертались щомісячними платежами до 06 числа кожного місяця (т.1 а.с.242). Водночас вказаний свідок підтвердив, що в липні 2023 року передачі грошей від ОСОБА_4 не було, зустрічей зранку він не пригадує. Його офіс знаходиться по АДРЕСА_10 .
Згідно з листом керівника Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області від 06.05.2024р. за результатами розгляду клопотання прокурора від 25.04.2024р. останнього було проінформовано про скасування грифу секретності матеріальних носіїв інформації та знято гриф секретності з матеріалів проведення НСРД у даному кримінальному провадженні, зокрема матеріального носія - Диску DVD-R від 13.10.2023р. №307 н/т, та надіслано даний диск прокурору (т.1 а.с. 218-220).
В судовому засіданні 10.07.2024р даний диск був долучений стороною обвинувачення як належний додаток до протоколу НСРД від 25.10.2023р. (т.1 а.с.157) та досліджений в ході судового слідства.
Також згідно з довідкою керівника кримінальної поліції Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області встановлено, що негласні слідчі (розшукові) дії у даному кримінальному проваджені проводились оперупоноваженим ВКП Житомирського РУП ГУНП та складалися ним протоколи від 20.10.2023р та 25.10.2023р. на підставі доручення від слідчого та на виконання ухвали слідчого судді Житомирського апеляційного суду від 14.08.2023р. Але враховуючи, що в дорученні слідчого містилися відомості, що становлять державну таємницю, інформація, що стосується способів, методів та особливостей роботи оперативних підрозділів зазначених в дорученні, не підлягає розголошенню.
Крім того, винуватість ОСОБА_4 підтверджується також дослідженими в судовому засіданні речовими доказами, які були вилучені з місця події та були предметом судової експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів №СЕ-19-23/47187-ФХД від 29.09.2023р., а саме: залишки пластикової пляшки та тканини зі слідами горіння, на яких експертом було виявлено сліди зміненого бензину.
Суд вважає, що вищевказані докази, які безпосередньо досліджені судом в судовому засіданні, є достовірними, належними та допустимими, узгоджуються між собою, а тому суд приймає їх за основу при ухваленні обвинувального вироку.
Аналіз зазначених джерел доказів, зокрема, показання потерпілої та свідків повністю узгоджуються із письмовими доказами, висновками експертів та речовими доказами та свідчать, що запланованому підпалу квартири потерпілої передували певні життєві інциденти, які відбувалися у спільному житті потерпілої та обвинуваченого. В ході цих подій здійснювалося накопичення у обвинуваченого негативних емоцій до потерпілої, що і стало приводом для формування умислу на вчинення такого злочину.
Так з показів потерпілої та свідків вбачається, що з січня 2020 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зустрічалися та проживали разом в місті Києві, мали близькі стосунки. В 2023 році у них погіршилися відносини, ОСОБА_4 застосував домашнє насильство та погрожував потерпілій фізичною розправою, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП за постановою Шевченківського районного суду м.Києва (т. 1 а.с.192). Причиною таких дій була недовіра і ревнощі. Після цього вони роз'їхалися проживати окремо та потерпіла повернулась жити в м.Житомир у власну квартиру. Наприкінці липня 2023 року ОСОБА_4 прибув до Житомира та почав переслідувати потерпілу, зустрів її біля квартири. ОСОБА_4 був на своєму автомобілі Мазда 3 сірого кольору, що також побачив свідок ОСОБА_11 , по допомогу до якого звернулась потерпіла і запросила його до себе до дому, що вочевидь викликало негативні емоції у обвинуваченого, який вже наступного дня почав стукати у вікно і погрожувати свідку і потерпілій, висловлюючи незгоду їх спільним зустрічам. Зазначені події підтверджуються показами потерпілої та свідка ОСОБА_11 та узгоджуються із долученим відеозаписом розмови між свідком та обвинуваченим, відзнятого на особистий телефон потерпілої (т.1 а.с.24). Така непокірлива поведінка потерпілої та запрошення і перебування свідка у неї вдома, ревнощі і близькі відчуття до потерпілої, на думку суду, стала ключовим поштовхом для формування умислу на вчинення ОСОБА_4 злочину щодо потерпілої та здійснення підпалу квартири, що знаходилась на першому поверсі. Тому через три дні - 31.07.2023 року, спланувавши попутну поїзду із міста Києва через місто Житомир, та здійснення злочину шляхом підпалу, заздалегідь взявши для цього із собою пластикову ємкість із бензином, балончик із білою фарбою та помістивши їх до рюкзаку, ОСОБА_4 прибув на власному автомобілі Мазда, сірого кольору, держ. № НОМЕР_4 , із попутним пасажиром (свідком ОСОБА_15 ) до стоянки автомобілів поруч із будинком потерпілої. Факт прибуття обвинуваченого у ранковий час (07:34) за кілька хвилин до підпалу (07:45) на власному автомобілі на стоянку поруч із будинком потерпілої підтверджується відеозаписами з камер спостереження, встановлених на сусідньому будинку поруч та показами свідка ОСОБА_15 .. Прибувши на місце поруч із будинком потерпілої, ОСОБА_4 одразу взяв із багажника якусь річ із тканиною та поклав їх до свого рюкзаку і цілеспрямоване пішов у бік розташування квартири потерпілої (т.1 а.с.135-147). Будь-якої дійсної та логічної причини йти ОСОБА_4 у вказаному напрямку, окрім як для вчинення заздалегідь запланованого злочину, та одразу після цього швидко повернутися до свого автомобіля та поїхати далі від місця підпалу, судом встановлено не було. При цьому твердження захисту про те, що обвинувачений нібито пішов до свого знайомого - ОСОБА_14 віддати частину грошей за автомобіль, суд вважає неправдоподібними, оскільки напрямок руху ОСОБА_4 , зафіксованого на відеозаписах, не відповідає адресі та місцю розташуванню офіса ( АДРЕСА_10 ), де знаходився ОСОБА_14 . Також час і швидкість повернення ОСОБА_4 до автомобіля (через 15 хвилин) вказує про нестачу зазначеного відрізка часу для спокійного походу до офісу ОСОБА_14 та передачу грошей. Тим більше, що будь-якої передачі грошей в той день не відбулось, що підтверджено безпосередніми показами самого свідка ОСОБА_14 та даними долученої ним розписки, де вказана кожна дата передачі грошей, і що в липні 2023 року будь-яких зустрічей у них не відбулось. Ще одним спростуванням можливої зустрічі ОСОБА_4 на АДРЕСА_10 є дані абонентських з'єднань та місця розташування мобільного абонента - телефону, яким користувався обвинувачений та відсутність будь-яких даних про місце перебування ОСОБА_4 поблизу із вулицею Покровською, а також мобільних дзвінків чи спроб з'єднань із ОСОБА_14 . Більше того нелогічним виглядає прибуття ОСОБА_4 із м.Києва до вказаної стоянки автомобілів - поруч із квартирою потерпілої для нібито передачі грошей свідку на АДРЕСА_10 , адже маршрут руху з міста Києва пролягає через вулицю Покровську, на яку доцільніше було б заїхати одразу по ходу свого руху, а не їхати набагато далі від місця можливої зустрічі із свідком та повертатися потім пішки до його офісу, на чому якраз і заперечував сам свідок ОСОБА_14 . Вказані неузгодженості та суперечності вказують на неправдивості можливої версії захисту щодо мети та причин приїзду до міста Житомир напередодні підпалу квартири потерпілої.
З протоколу огляду місця події та квартири потерпілої вбачається, що після прибуття до її місця проживання ОСОБА_4 здійснив за допомогою розприскувального балону відповідні написи білою фарбою на вхідних дверях під'їзду та вхідних дверях квартири. Зміст написів на обох дверях був інтимного та образливого характеру, і адресувався саме потерпілій, що вказує про ознаки помсти та втілення задуманого з боку обвинуваченого (т.1 а.с.83-85). Також слідова картина місця події свідчить, що ОСОБА_4 попередньо розрізав (пошкодив) москитну сітку, яка стояла на вікні кухні, та скрізь цей отвір у відчинене на провітрювання вікно просунув в середину квартири заздалегідь підготовлену пластикову ємність із бензином та запалив її, в результаті чого здійснив підпал квартири і заподіяв власнику збитки в цій кімнаті (кухні). Завдяки тому, що потерпіла була в середині квартири ій вдалося вчасно загасити пожежу та зняти на свій телефон кілька секундне відео моменту горіння біля вікна.
Причини та обставини виникнення пожежі повністю підтверджуються як оглядом місця події, так і звітами, висновками експертів, якими достеменно встановлено, що причиною пожежі був навмисний підпал та занесення через вікно кухні, у праве підвіконня, стороннього джерела запалювання з легкозаймистою речовиною - бензином. Наявність пластикової пляшки, в якій могла знаходитися запалювальна рідина у вигляді бензину також підтверджена результатами досліджених в судовому засіданні речових доказів - залишків, які були виявлені на місці огляду події - з підвіконня кухні.
Крім того, причетність ОСОБА_4 до вчинення підпалу також підтверджується результатами негласних слідчих (розшукових) заходів - аудіоконтролем та прослуховуванням розмови між ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_15 , що були проведені вже після вчинення злочину в ході спільної поїздки з м.Києва до м.Житомира в автомобілі марки «Мазда» 3. Зі змісту їх розмов вбачається, що ОСОБА_4 підтверджує, що дійсно він балончиком обмалював двері, пошкодив москитну сітку та в останню мить вчинив підпал. Вказане зробив через свої близькі почуття до потерпілої та її провокаційну поведінку з іншим хлопцем. Неодноразово висказував образи на адресу потерпілої та разом із ОСОБА_15 , який повідомляв обізнаність із підпалом, домовлялись про схожість показів та створення правдоподібного алібі перед допитом у слідчого.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Отже, сукупність та логічний зв'язок наявних доказів поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину.
Вислови захисника про неможливість здійснення підпалу через невеликий отвір відчиненого на провітрювання вікна суд відхиляє та вважає, що з урахуванням невеликого розміру пластикової ємкості, частина якої була досліджена в судовому засіданні як речовий доказ, та глибини відкривання рами в середину вікна, поміщення в середину кімнати запаленої пластикової ємкості обвинуваченим було цілком можливим, що в решті і підтверджено за результатами огляду місця події і відеозапису пожежі. При цьому вилучений залишок горлової частини пластикової ємкості вказує на невеликі габарити пластикової пляшки, яка була використана для підпалу, що дозволяло просунути її в приміщення, на підвіконня.
Звернення захисником уваги на порушення частини 9 статті 236 КПК України через відсутність другого примірника протоколу та невручення його потерпілій, у який проводився огляд місця події в квартирі, де стався підпал, і так само відсутність на місці огляду однієї із понятих на думку суду не є істотним порушенням прав та свобод людини, та особливо прав обвинуваченого. Адже за своїм змістом та суттю положення статті 236 та 237 КПК України, які встановлюють правила проведення огляду (обшуку) житла, покликанні на захист в пергу чергу прав тієї особи, в квартирі якої проводяться такі слідчі дії та здійснюється втручання в її приватне життя. Натомість як вбачається в цій справи огляд в квартирі потерпілої відбувся саме з її ініціативи та прохання, за наявності її відповідної письмової згоди, тому відсутність другого екземпляра протоколу огляду, який мав би бути вручений потерпілій, не є порушенням вимог процесуального закону, при відсутності заперечень з боку потерпілої та відсутністю у неї наміру отримувати другий екземпляр такого протоколу.
Стосовно відсутності при огляді місця події в квартирі потерпілої однієї із понятих, то суд також вважає такі доводи безпідставними. Так, згідно з приписами ч. 7 ст. 223 КПК слідчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.
Тобто понятий - це особа, яку запрошують слідчий або прокурор бути присутніми при проведенні обшуку, виїмки, огляду, пред'явленні осіб, трупа і предметів для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, освідування особи, відтворенні обстановки і обставин події (слідчий експеримент), або інших процесуальних діях. Ця фізична особа своїм підписом засвідчує відповідність записів у процесуальних документах виконаним діям і має бути особисто не заінтересована у результатах проведених дій, тобто не мати власного процесуального інтересу у кримінальному провадженні.
Як вбачається із протоколу огляду місця події при його складанні були присутні двоє понятих, які допитувались в ході судового розгляду.
Також захисник і обвинувачений не вказував на жоден доказ, чи принаймі аргумент, який би свідчив про будь-яку заінтересованість присутніх учасників в результатах огляду місця події.
Крім того, обвинувачений та захисник не заперечували достовірності інформації, зафіксованої в протоколі огляду місця події, та не вказували на невідповідність даних, викладених у цьому документі, тим, що були зафіксовані під час проведення цієї слідчої дії.
До того ж ч. 7 ст. 223 КПК не передбачає обов'язкової участі понятих при огляді місця події, а тому в даному конкретному провадженні участь однієї із двох понятих, зокрема ОСОБА_17 , вже на фінальному етапі складання протоколу та не пригадування нею певної частини подій при проведенні огляду місця події не тягне визнання недопустимим процесуального документу, оформленого у результаті огляду місця підпалу.
Зауваження захисника про неналежність і недопустимість в якості доказів долучених до протоколу огляду DVD диску та наданий потерпілою диск із фото-відеозаписами з її квартири, зокрема через відсутність оригіналу носія, на думку суду, є непереконливими.
Так, в якості додатку до протоколу огляду місця події долучено DVD-R диск, на якому наявні фотозображення квартири та місця підпалу. Також в ході допиту потерпілою було добровільно передано слідчому DVD-R диск з власними відеозаписами, зробленими нею зі свого мобільного телефону.
В подальшому, слідчим було складено протокол огляду та перегляду цифрового носія інформації та винесено постанову про визнання доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження (т.1 а.с.203-204).
Відсутність технічних характеристик пристрою, на який велася відеофіксація потерпілою або порядку передачі відомостей з телефону на диск не ставлять під сумнів належність та допустимість вказаних доказів, з огляду на положення статей 85-87 КПК, та здобуття таких доказів було здійснено у передбачений КПК спосіб.
Частиною 3 статті 99 КПК України передбачено, що сторона кримінального провадження, потерпілий зобов'язані надати суду оригінал документу. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
Відхиляючи доводи захисника щодо відсутності оригіналу відеозапису суд, виходить з того, що документом як одним із джерел доказів відповідно до ст. 99 КПК є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали відеозапису та електронні носії інформації.
Згідно зі ст.5 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», ДСТУ 7157:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від11.03.2010 № 8 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», електронним є документ, де інформація подана у формі електронних даних і для використання якого потрібні засоби обчислювальної техніки. Диски як матеріальні носії є способом збереження інформації з електронного документа, головною особливістю якого є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія, де оригінал електронного документа може існувати на різних носіях, оскільки відповідно до ст. 7 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Відповідно до усталеної практики Верховного суду оптичний диск, як матеріальний носій - це лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки, коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Матеріали кримінального провадження не містять будь-яких об'єктивних даних про те, що наданий потерпілою оптичний диск містить електронні документи, створені не за допомогою власного мобільного телефону потерпілої під час підпалу, а в інший час чи спосіб або за інших обставин. Так само ознаки пошкодження чи монтажу не підтверджені доказами у справі, не обґрунтовуються технічними висновками спеціалістів. Об'єктивних даних про такі факти суду стороною захисту не надано.
Сторона захисту в цьому кримінальному провадженні не зверталася до суду з клопотанням про витребування та дослідження в судовому засіданні первинного носія відеозапису чи мобільного телефону потерпілої, за допомогою якого він був виготовлений. Відеозапис був відтворений у судовому засіданні та з огляду на те, що учасники провадження в порядку ст.242 КПК не заявили клопотання про проведення судово-технічної експертизи досліджених судом електронних документів, зміст відеозапису не викликав обґрунтованих сумнів у його достовірності. За таких умов долучені диски із фото-відеозаписами є належними, допустимими та достовірними доказами у справі.
Відповідно і відсутні підстави для застосування у цій справі принципу «плодів отруйного дерева» до експертних висновків, так як судом не встановлено будь-яких процесуальних порушень прав та свобод людини при складані первісного протоколу огляду місця події та додатків до нього.
Безпідставними також слід визнати доводи захисника про незаконність отримання (у неналежний спосіб) слідчим звіту про причину виникнення пожежі (т.1 а.с.90). Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_16 від 24.07.2017 № 621 затверджено «Порядок спільних дій ІНФОРМАЦІЯ_17 , ІНФОРМАЦІЯ_18 та ІНФОРМАЦІЯ_19 під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов'язаних з пожежами» (надалі за текстом - «Порядок»). Пунктами 2, 3, 6, 9 Порядку передбачено, що для установлення причин виникнення пожеж, а також винних у цьому осіб та притягнення їх до відповідальності провадиться організація взаємодії щодо виявлення, попередження, припинення та розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з пожежами. Відповідно до вимог законодавства для розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з пожежами залучаються територіальні органи ДСНС для установлення причин виникнення пожеж, а також обставин та умов, що сприяли їх виникненню. У межах повноважень центральний орган управління поліції, ГУНП, територіальні підрозділи ГУНП, ДСНС та її територіальні органи, в тому числі їх підпорядковані підрозділи, здійснюють обмін інформацією та матеріалами за результатами розслідування пожеж.
ДСНС у межах повноважень за дорученням слідчого як керівника слідчо-оперативної групи здійснює відповідні заходи та виконує дії на місці пожежі, спрямовані на виявлення і фіксацію доказів, установлення обставин та причин виникнення пожеж, а також умов, що призвели до їх виникнення і поширення.
Відповідно до п. 3, 6 Розділу V Порядку уповноважена посадова особа територіального органу ІНФОРМАЦІЯ_7 : після прибуття на місце пожежі інформує старшого СОГ про це та бере участь в огляді місця події як спеціаліст з дослідження пожеж; як спеціаліст надає допомогу в огляді місця пожежі з метою виявлення осередку та причин виникнення і розповсюдження пожежі, виявлення, фіксації та вилучення зразків, проб, технічної та іншої документації і предметів, що надалі можуть бути використані як речові докази.
За результатами роботи на місці пожежі складає та надає слідчому акт про пожежу. Протягом 3 днів з дати складання акта оформлює та надсилає до відповідного підрозділу ГУНП із супровідним листом висновок ІНФОРМАЦІЯ_7 про причину виникнення пожежі, фототаблицю та інші матеріали стосовно пожежі.
Отже відповідно до вказаних положень діючого законодавства слідчим правомірно було залучено в ході огляду місця події в якості спеціаліста представника ІНФОРМАЦІЯ_7 та отримано в подальшому акт про пожежу і звіт про причину виникнення пожежі, які були надіслані на виконання зазначених приписів Порядку, а тому є належними та допустимими доказами у справі.
Щодо відеозапису з камери вуличного спостереження з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_20 та протоколу огляду відеозапису за участю потерпілої ОСОБА_6 , то суд також, попри заперечувальну позицію захисника, вважає вказані докази належними та допустимими з огляду на таке.
Статтею 245-1 КПК України передбачено можливість зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису. Таке зняття полягає в одержанні слідчим, прокурором від особи, яка є власником або володільцем відповідних приладів або засобів, необхідних для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, копій фото- або кінозйомки, відеозапису, здійснених у публічно доступних місцях, у тому числі в автоматичному режимі, за виключенням місць, що відносяться до приватних помешкань осіб.
Зняття таких показань здійснюється, зокрема, на підставі постанови слідчого, яка пред'являється власнику або володільцю відповідних приладів або засобів.
Про здійснення зняття показань складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу.
На виконання даних положень КПК, відповідно до постанови слідчого від 01.08.2023р. було вирішено здійснити зняття показань технічних приладів, що мають функцію відеозапису, шляхом одержання слідчим від власника (володільця) технічного приладу копій відеозаписів за 31.07.2023р. (т.1 а.с.133). Вказана постанова була вручена представнику власника (володільця) відеозаписів Служби судової охорони ОСОБА_18 . Відповідно до протоколу від 01.08.2023р. за згодою власника (володільця) технічного приладу було отримано від представника копії відеозаписів з камер спостереження (т.1 а.с.134). Також добровільність видачі володільцем запитуваних відеозаписів та законність отримання їх слідчим підтвердив в судовому засіданні уповноважений представник ІНФОРМАЦІЯ_21 ) ОСОБА_18 , який отримав від керівника попередню вказівку та дозвіл, і здійснював зі слідчим всю комунікацію і мав в своєму розпорядженні всі відеозаписи з камер спостереження, проводив їх пошук та нарізку. Також законність володіння та видачі відеозаписів підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 , який повідомив про можливість видачі за постановою слідчого наявних в їх розпорядженні відеозаписів з камер спостереження та співпрацю із ІНФОРМАЦІЯ_5 , у власності яких знаходиться саме приміщення та відеокамери. Натомість належність вказаних відеозаписів іншій юридичній особі, яка висловлювала би свої права та заперечувала б добровільність їх видачі слідчому, в ході судового розгляду не встановлена. За таких обставин здобуття цих доказів проведено від законного володільця, у процесуальний спосіб за ч. 2 ст. 93 КПК України, та з дотриманням вимог процесуального закону.
В подальшому згідно з протоколом огляду предметів за участю потерпілої ОСОБА_6 було оглянуто вказані відеозаписи з камери спостереження, на яких потерпіла ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_4 , який прибув на своєму автомобілі Мазда 3 сірого кольору, вийшов із автомобіля разом зі свідком ОСОБА_28 , дістав із багажника рюкзак, поклав в середину пластикову ємкість із тканиною та пішов через сквер в напрямку квартири потерпілої. Також потерпіла в судовому засіданні наполягала, що у зв'язку із тим, що тривалий час проживала із обвинуваченим та дуже добре його знала, тому змогла достеменно впізнати на всіх долучених відеозаписах саме ОСОБА_4 за зовнішніми ознаками, статурою, одягненою на ньому футболкою, яку вона йому особисто дарувала. Крім того, наявні відеозаписи достатньо чіткі та якісні, а відстань та розташування ОСОБА_4 дозволяють потерпілій та, відповідно, суду з високим ступенем вірогідності без проведення спеціальних експертних досліджень ідентифікувати особу, зафіксовану на відеозаписах.
Стосовно клопотання захисника про виключення з числа доказів ухвали ІНФОРМАЦІЯ_22 від 14.08.2024р. про проведення НСРД та всіх результатів НСРД, суд вважає його безпідставним з огляду на таке.
Так, у справі наявна ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_22 №2855 від 14 серпня 2023р. про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно обвинуваченого ОСОБА_4 (т.1 а.с.153). В даній ухвалі частина тексту щодо прізвища, дати народження, анкетних даних, номеру телефону, транспортного засобу та інших окремих ідентифікуючих ознак записано чорнильною ручкою та рукописним текстом, так само як і прізвище судді.
При цьому достовірність підпису слідчого судді апеляційного суду та печатки у вказаній ухвалі захисником або іншими учасникам процесу під сумнів не ставиться.
Стороною захисту ставиться під сумнів лише суб'єкт заповнення вказаної ухвали в інших описових частинах речень, де записи зроблені рукописно.
Достовірністю доказів - слід вважати відповідність дійсності фактичних даних, які отримані із законних джерел, у результаті ретельної перевірки доказів та їх джерел під час досудового слідства та в суді. Достовірність є відповідністю інформації, отримуваної із доказу, дійсності.
При перевірці достовірності заявленого доказу, на переконання суду, не має суттєвого правового значення ким саме виконаний рукописний текст ухвали, оскільки сторонами не заперечується, що ухвала підписана саме слідчим суддею, що надає їй офіційного статусу процесуального рішення і жодним чином не свідчить про порушення порядку її винесення або якусь підробку, виправлення чи недостовірність.
У суду не має підстав сумніватись у справжності наявних в ухвалі відомостей, у тому числі рукописних записів, для яких спеціально в тексті зроблено відповідні пропуски та лінії. Всі рукописні записи на перший погляд зроблені однаковою ручкою та почерком в порівнянні із прізвищем судді та його підписом. Будь-яких очевидних не співпадінь або відмінностей між рукописними записами судом не встановлено.
Тому весь зміст ухвали слід вважати результатом авторства уповноваженої особи - слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_22 . Об'єктивної недовіри до вказаної ухвали та дійсності його тексту у розумного стороннього спостерігача, так само як у в суду, не виникло.
Щодо правомірності використання такого способу заповнення ухвали слід зазначити, що визначальним атрибутом судового рішення як офіційного документу є зокрема, але не виключно, дата його ухвалення, підпис особи, яка його підписала, печатка установи, яка завірила такий підпис тощо. Використання рукописного тексту документу, як такого, не свідчить про відсутність атрибутивності документу та його недійсності, або недотримання способу його викладення, адже імперативних вимог щодо виду шрифту чи почерку заповнення ухвали норми КПК не містять.
Тому дану ухвалу суд вважає достовірним, належним та допустимим доказом у справі.
Також слід визнати необґрунтованими заяви захисника про необхідність відображення в ухвалі слідчого судді Житомирського апеляційного суду чи протоколі НСРД всіх технічних засобів, які використовуються в ході проведення негласних слідчих (розшукових) заходів та під час прослуховування в автомобілі МАЗДА 3. Так, норми статей 104, 252 КПК не вимагають вносити у протокол за результатами НСРД відомості про технічні засоби негласного отримання інформації, застосовані під час слідчої дії. Ба більше, зазначення у протоколі НСРД таких даних суперечило б режиму секретності. Адже відповідно до частини 1 статті 246 КПК відомості про факт і методи проведення НСРД не підлягають розголошенню за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно з п. 4.4.15., 4.5.3, 4.5.6, 4.12.3. Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Центрального управління СБУ від 23.12.2020 № 383, до державної таємниці належать відомості:
про зовнішній вигляд, винаходи, зміст, результати науково-дослідних (дослідно-конструкторських) робіт, тактико-технічні характеристики, організацію, технологію розробки (виробництва), модернізацію спеціальних технічних засобів (зброї), що розкривають організацію, методику, тактику їх негласного застосування під час вирішення завдань оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, володіння якими дає змогу зацікавленій стороні впливати на їх результати, що створює загрозу національним інтересам і безпеці;
- Відомості про потреби, фінансування, витрачання, матеріально-технічне забезпечення, які стосуються проведення або забезпечення негласної оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності;
- Відомості про технічні засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності БЕБ, ГУР, ДБР, ДПС, НПУ, СБ, СЗР, УДО, володіння якими дає змогу зацікавленій стороні впливати на її результати, що створює загрозу національним інтересам і безпеці;
- Відомості про факт або методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії.
Враховуючи, що відомості про спеціальні технічні засоби, призначені для негласного отримання інформації, є державною таємницею і стосуються не тільки цього кримінального провадження, їх розголошення без належних і обґрунтованих підстав загрожує національним інтересам та безпеці, поняття і ознаки яких визначені в Законі України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України». Отже, право обмеження на розкриття у кримінальному провадженні відомостей, визначених ст. 246 КПК, обумовлено віднесенням їх до державної таємниці та потребою зберігати таємні поліцейські методи розслідування злочинів. За таких положень законодавства відсутні підстави для відображення в ухвалі слідчого судді чи протоколі будь-яких даних про технічні засоби, які використовуються під час проведення НСРД.
Щодо виду НСРД та правомірності здійснення такого різновиду негласних слідчих (розшукових) дій - як проведення аудіо контролю особи всередині автомобіля Мазда 3, яким користувався обвинувачений, суд відзначає, що відповідно до статті 260 КПК України аудіо контроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов'язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою слідчого судді Апеляційного суду було надано відповідний дозвіл на аудіо контроль особи в салоні автомобіля Мазда 3, що вказує про правомірність проведених в подальшому таких слідчих дій та допустимість отриманих протоколів і додатків до них. Будь-яких розбіжностей між дозволеними за ухвалою слідчого судді видами негласних слідчих (розшукових) дій та фактично проведеними видами слідчих дій, судом не встановлено.
Також є необгрунтованими доводи захисника про проведення НСРД неуповноваженою особою через недотримання вимог частини 6 статті 246 КПК України і відсутність доручення слідчого. Натомість як вбачається з матеріалів справи та наданої довідки керівника кримінальної поліції Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, негласні слідчі (розшукові) дії та складання двох протоколів від 20.10.2023р та від 25.10.2023р у даному кримінальному проваджені здійснювалось оперупоноваженим ВКП Житомирського РУП ГУНП. на підставі доручення від слідчого та на виконання ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_22 від 14.08.2023р. Але враховуючи, що в дорученні слідчого містилися відомості, що становлять державну таємницю, а саме: інформація, що стосується способів, методів та особливостей роботи оперативних підрозділів зазначених в дорученні, тому вказане доручення не підлягало розголошенню та не було розсекречено.
З урахуванням вказаної інформації про наявність в дорученні слідчого інформації, яка становить державну таємницю її розсекречення
Отже при вирішенні питання про розсекречення і надання такого доручення слід врахувати , що письмове доручення уповноваженому оперативному підрозділу на проведення НСРД із залученням спеціальних видів та методів, технічних засобів може містити інформацію, що становить собою державну таємницю. Адже мова йде про певну особливість і технічну можливість проведення НСРД, а не конкретного виконавця за п. 3. 8 Інструкції про НСРД.
За правилами наведених вище пунктів Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_23 від 23.12.2020 №383 до державної таємниці належать відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки: устаткування, апаратури, приладів, пристрів, програмного забезпечення, препаратів та інших виробів, призначених (спеціально розроблених, виготовлених, запрограмованих або пристосованих) для негласного отримання інформації, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, володіння якими дає змогу зацікавленій стороні впливати на її результати, що створює загрозу національним інтересам і безпеці.
Враховуючи, що відомості про спеціальні технічні засоби, призначені для негласного отримання інформації, є державною таємницею і стосуються не тільки цього кримінального провадження, їх розголошення без належних і обґрунтованих підстав загрожує національним інтересам та безпеці, поняття і ознаки яких визначені в Законі України «Про національну безпеку України».
Отже, право обмеження на розкриття у кримінальному провадженні відомостей, визначених ст. 246 КПК, в тому числі доручення від слідчого до оперативного підрозділу, обумовлено віднесенням їх до державної таємниці та потребою у нерозголошенні таємних методів розслідування злочинів.
З огляду на викладене Суд не вбачає підстав для визнання результатів проведеної НСРД недопустимими з аналізованих мотивів.
Стосовно доводів захисника про порушення процедури розсекречення останнього диску із записом розмови, який є додатком до одного із протоколів НСРД за результатами прослуховування в автомобілі МАЗДА, та не відкриття цього доказу в порядку статті 290 КПК України в ході досудового розслідування суд також їх вважає безпідставними з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи в ході досудового розслідування 16.11.2023р. керівником прокуратури було винесено постанову про розсекречення грифу секретності з матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих розшукових дій у даному кримінальному провадженні та спрямовано відповідне клопотання до керівника Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області (т.1 а.с.144-147). За результатами розгляду клопотання прокурора керівником ІНФОРМАЦІЯ_24 було скасовано гриф секретності з матеріальних носіїв. Всі наявні у слідчого протоколи НСРД (від 20.09.2023р. та від 25.10.2023р. - т.1 а.с 157, 165) та оптичний носій інформації - СД-диск були наданні захисту під час досудового розслідування.
Проте в ході судового слідства, вивчення протоколів і прослуховування дисків з'ясувалось відсутність додатку - аудіо запису одного із протоколів. У зв'язку із цим прокурором було спрямовано ще одне клопотання про скасування грифу секретності з матеріальних носіїв інформації, складених за результатами проведення НСРД у даному кримінальному провадженні та за результатами його розгляду керівником ІНФОРМАЦІЯ_24 03.05.2024р. було скасовано гриф секретності та надіслано 06.05.2024р (т.1 а.с.218, 219) ще один DVD-диск із відповідним аудіо записом розмови, текст якої був викладений в протоколі від 25.10.2023 і був долучений ще в ході досудового розслідування.
10.07.2024 року нещодавно розсекречений DVD-диск як додаток до протоколу був долучений прокурором до судової справи та досліджений судом. При цьому сторона захисту не заперечувала проти долучення цього диску та його дослідження в судовому засіданні, зважаючи на те, що з текстовою частиною протоколу НСРД та додатками до них сторона захисту була ознайомлена ще в ході досудового розслідування, та будь-яких клопотань у зв'язку із цим не заявляла. А певні неузгодженості щодо додатків до протоколів були виявлені лише в ході судового розгляду при досліджені їх судом і стороні захисту було надано достатньо можливості для ознайомлення із усіма матеріалами та висловлення своєї позиції по всіх доказах, в тому числі недавно розсекреченому DVD-диску.
Як слідує з усталеної практики ІНФОРМАЦІЯ_25 (постанова ВП ВС від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к) якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоновано їх проведення.
Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК, з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання.
Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду, і сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті зазначених слідчих дій, у сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити одержані докази та вирішити питання про їх допустимість.
У випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов'язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих у результаті зазначених слідчих дій, у комплексі з процесуальною підставою для їх проведення з метою реалізації принципу змагальності.
Враховуючи вказану правову позицію щодо порядку відкриття засекречених документів, яких не було у розпорядженні прокурора на етапі досудового розслідування, та можливість їх представлення іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання, суд доходить висновку, що з боку прокурора не було допущено порушень вимог КПК, які б істотно впливали на реалізацію права людини і основоположних свобод та забезпечення права на ефективний захист в ході судового розгляду справи. Такого висновку суд доходить зважаючи на те, що прокурором робились всі можливі заходи щодо розсекречення всіх наявних матеріальних носіїв інформації, а відсутність одного із додатків до протоколу НСРД - оптичного диску DVD-R, за наявності у розпорядженні захисту текстової частини протоколу, не була пов'язана із бездіяльністю прокурора чи навмисними діями по приховуванню ним значимих доказів. Такі недоліки в роботі оперативних служб є, радше, технічними і не впливають на реалізацію стороною захисту основної функції по оцінці та спростуванню доказів, адже після розсекречення другого диску сторона захисту не заперечувала про його долучення та дослідження в судовому засіданні, була присутня при його повному дослідженні та прослуховуванні, останній було надано безперешкодний доступ до ознайомлення із даним диском та з моменту долучення 10.07.2024р. диску до справи та винесення вироку минуло більше року, тобто їм було надано достатньо часу та забезпечено у змагальному процесі реальну можливість довести перед судом свої аргументи та правову позицію щодо змісту та суті доказу, його належності та допустимості. За таких умов долучений прокурором диск DVD-R, як додаток до текстової частини протоколу НСРД, був отриманий та відкритий іншій стороні з дотриманням вимог статті 290 КПК України та підстав для визнання такого доказу не допустимим у суду немає.
Відповідно до ст. 94 КПК України, аналізуючи вищезазначені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх матеріалів кримінального провадження, керуючись законом, приходить до переконання, що зазначені докази є належними, допустимими, достовірними, перебувають між собою у взаємозв'язку, доповнюють один одного, не суперечать між собою, та підтверджують, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого повністю доведена, протиправні дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані зач. 2 ст. 194 КК України, як умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу.
Щодо правильності кваліфікацій дій обвинуваченого саме за ч.2 ст.194 КК України суд відзначає, що як встановлено ОСОБА_4 здійснив пошкодження чужого майна потерпілої шляхом підпалу.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, характеризується діями, які полягають у знищенні чи пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинно-наслідковим зв'язком між вказаними діями і наслідками.
Знищення або пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб. При цьому умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 194 КК України.
Так, зазначена норма передбачає відповідальність за «те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки».
Словосполучення «те саме діяння», вжите в диспозиції ч. 2 ст. 194 КК України, вказує на те, що до діяння, передбаченого цією статтею, слід відносити тільки знищення (пошкодження) майна, а шкода у великих розмірах є наслідком, який виступає криміноутворюючою ознакою лише для ч. 1 ст. 194 КК України, і не є необхідною для кваліфікації за ч. 2 цієї статті. При кваліфікації випадків умисного знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом (ч. 2 ст.194 КК України) розмір спричиненої майнової шкоди не має правового значення.
При цьому обов'язковою характеристикою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, є не наслідки (шкода у великих розмірах), а саме діяння (спосіб вчинення), оскільки воно в цьому випадку має більшу суспільну небезпеку порівняно зі шкодою у великих розмірах.
Наведене узгоджується із сталою судовою практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (справи №536/621/16-к, 301/2178/13-к,).
Як убачається з доказів, ОСОБА_4 свій намір, спрямований на умисне пошкодження майна потерпілої ОСОБА_6 , реалізував саме шляхом підпалу, що з урахуванням зазначеного повністю відповідає кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 194 КК України.
Призначаючи міру покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 відповідно до ст.12 КК України вчинив тяжкий злочин, має середньо-спеціальну освіту, не одружений, дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, на обліку у спеціалізованих медичних установах не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності. Згідно з досудовою доповіддю органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення є середнім для суспільства та він не становить значної небезпеки для суспільства, а його виправлення можливе без позбавлення або обмеження волі. Вину у вчиненому кримінального правопорушення не визнав, шкоду потерпілій не відшкодував.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст.67 КК України (п. 6-1 ч. 1), є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою обвинувачений перебував у близьких відносинах.
Зважаючи на характеризуючи данні обвинуваченого, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, та наявність обставини, що обтяжує покарання, а також враховуючи наслідки, які могли статися в результаті навмисних дій обвинуваченого та підпалу квартири в багатоповерховому будинку, суд вважає, що його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства та застосування випробувального терміну в даних обставинах справи буде неправомірним, тому для попередження вчинення нових правопорушень ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 статті 194 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
Щодо цивільного позову, заявленого потерпілою в межах кримінального провадження, суд зазначає наступне.
Потерпілою ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження було заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 27184 грн. та моральної шкоди в сумі 180 000,00 грн., завданих їй внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначений позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Судом встановлена винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 194 КК України, внаслідок якого потерпілій ОСОБА_6 завдано матеріальної шкоди в результаті підпалу її квартири.
Згідно з статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статі 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Нормами ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з статтею 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Заявлена потерпілою сума матеріальної шкоди в розмірі 27184 гривень, яку вона понесла в наслідок пожежі та пошкодження кімнати кухні, визначена як вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень, підтверджується долученою до матеріалів справи будівельно-технічною експертизою від 06.12.2023 за № 1609/23-25 та доданим до неї локальним кошторисом на відновлюваний ремонт, а тому підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої в повному обсязі розмірі 27184 гривень.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з статтею 1167, 1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Констатуючи наявність факту заподіяння потерпілій моральної шкоди, суд перш за все керується критеріями загальнолюдських цінностей і виходить з розуміння того, що вчинення тяжкого злочину відносно потерпілої, підпал (пожежа) в її квартирі, значні пошкодження та незручності поза всяким сумнівом, пов'язане з душевними стражданнями, що за законом підлягають компенсації, в тому числі й грошима.
Встановлюючи часткову доведеність позовних вимог потерпілої про відшкодування моральної шкоди, та враховуючи значення і характер нанесеної потерпілій шкоди внаслідок підпалу, глибину переживань і психоемоційного стану, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд доходить висновку про можливість часткового задоволення цивільного позову в частині відшкодування потерпілій ОСОБА_6 моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн, яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Згідно з трьома довідками витрати за проведення судової пожежно-технічної експертизи №СЕ-19/106-23/13811-ІТ від 02.11.2023 складають 8604 грн., судової імунологічної експертизи №СЕ-19/106-23/10128-БД від 07.09.2023 складає 1465 грн. 47 коп., судової експертизи №СЕ-19-23/47187-ФХД від 29.09.2023 складає 5736 грн. судової будівельно-технічної експертизи №1609/23-25 від 06.12.2023 складає 10955 грн. 80 коп., що в загальному складає 26761 грн. 27 коп. та підлягають стягненню з обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Початок строку відбуття покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
До набрання вироку законної сили запобіжний захід не обирати.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування майнової шкоди грошові кошти в сумі 27 184гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди - грошові кошти в сумі 100 000,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на проведення судових експертиз в розмірі 26761 грн. 27 коп.
Речові докази:
Оптичні носії інформації: 3 DVD-R диски та СD-R диск залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Пластикову ємність зі слідами горіння та змив виконаний на дерев'яний аплікатор, які були вилучені в ході огляду місця події 31.07.2023, знищити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1