Справа № 214/8286/25
2/214/4834/25
про повернення позовної заяви
03 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою шляхом направлення засобами поштового зв'язку (надійшла до суду 19.08.2025), в якій просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 04.07.2023 Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №579.
За результатами автоматизованого розподілу на підставі протоколу матеріали позовної заяви передано у провадження судді Євтушенку О.І. 19.08.2025.
У відповідності до ч.6 ст.187 ЦПК України 05.09.2025 на запит суду надійшла відповідь з адресно-довідкового органу про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, судом було встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в ст.ст.175, 177 ЦПК України, а саме:
-у позовній заяві неповно зазначені відомості про сторін, а саме: не вказані поштові індекси, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у обох сторін, не вказано повну адресу зареєстрованого місця проживання відповідача. Відтак, відомості про сторін слід деталізувати та викласти належним чином у відповідності до вимог, регламентованих у п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України;
-викладаючи зміст позовних вимог, позивачем не зазначено, яке прізвище залишити їй після розірвання шлюбу - дійсне « ОСОБА_3 » чи відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 », що має істотне значення для розгляду справи судом, адже з поданих нею документів слідує, що під час державної реєстрації шлюбу вона змінила дошлюбне прізвище;
-не надано доказів сплати судового збору за пред'явлення позову.
Зважаючи на виявлені недоліки, ухвалою суду від 05.09.2025 позовну заяву залишено без руху. Копію ухвали направлено позивачеві засобами поштового зв'язку 05.09.2025 на вказану нею адресу, повернуто без вручення 17.09.2025 з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою». Встановити зв'язок з позивачем за вказаними нею засобами зв'язку не виявилось можливим.
Станом 03.10.2025 жодних заяв на усунення недоліків від позивача до суду не надходило. Інтересу протягом всього часу з моменту надходження позову до суду 19.08.2025 позивач не проявляла.
Відповідно до ст.43, ст.44 ЦПК України, позивач як учасник справи у справах позовного провадження, зобов'язаний виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Учасники судового процесу повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відтак, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як наголошує Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989, «… заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».
Верховний Суд у постанові від 28.04.2023 у справі №904/272/22 зазначив, що застосовуючи процесуальний закон і формуючи відповідну практику, видається важливим враховувати реальні обставини, в яких працюють суди, і тлумачити його у світлі забезпечення гарантій на доступ до суду та його безперервної роботи; лише такий підхід забезпечить практичну відповідь на реальні проблеми та виклики сучасності; надсилання рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення є способом забезпечення права учасника справи знати про ухвалене судом рішення, однак через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, месенджерами; такі дії мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи. Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно та добросовісно; тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Згідно з ч.ч.3, 5, 6 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
З огляду на те, що позивач не усунула виявлені судом недоліки позову, вказані в ухвалі суду від 05.09.2025 у встановлений судом строк, який сплинув, інтересу до пред'явленого ще 19.08.2025 позову не проявляє, заяв про продовження процесуального строку, встановленого судом у випадку неможливості вчинення відповідної процесуальної дії з огляду на обмеження, впроваджені у зв'язку з воєнним станом в Україні, не подавала, тому суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви.
Окремо суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, поверненняпозовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст.ст.185, 260, 261, 351, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- вважати неподаною та повернути позивачеві разом з доданими до неї матеріалами.
Копію позовної заяви з додатками залишити в матеріалах цивільної справи № 214/8286/25.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя О.І. Євтушенко