Справа № 177/2929/24
Провадження № 1-кп/177/108/25
Іменем України
03.10.2025 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, визначених запобіжним заходом у вигляді особистого зобов'язанняу кримінальному провадженні № 42022042070000076 від 02.09.2022 за ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_3 ,
їх захисника, адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника, адвоката ОСОБА_8 ,
Криворізьким районним судом Дніпропетровської області розглядається кримінальне провадження № 42022042070000076 від 02.09.2022 за ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Прокурором у провадженні 02.10.2025 подано клопотання про продовження строку дії обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, визначених запобіжним заходом у вигляді особистого зобов'язання відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися.
У судовому засіданні прокурор клопотання щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтримав із підстав та мотивів, що викладені в них.
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , їх захисники, кожен окремо, заперечували щодо наявності ризиків, зазначених прокурором у клопотання, у той же час, якщо суд вважатиме за необхідне, із метою забезпечення дієвості провадження, вважали за можливе продовжити строк застосування обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Заслухавши учасників судового провадження, розглянувши їх клопотання та заперечення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що у даному кримінальному провадженні ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 07.08.2025, обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінено запобіжний захід із застави на особисте зобов'язання, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місці.
Строк дії обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, визначених запобіжним заходом у вигляді особистого зобов'язання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спливає 07.10.2025, однак, із об'єктивних причин, розглянути вказане кримінальне провадження не представляється можливим.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як визначено ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає в покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу. Обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Відповідно до ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Обов'язки, передбачені ч. ч. 5, 6 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
При розгляді клопотання щодо запобіжного заходу, судом встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України щодо кожного з обвинувачених.
Так, ризик переховування від суду є актуальним та обумовлений, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкцією статті якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком до 12 років. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від суду.
Суд враховує, що кожен із обвинувачених офіційно працевлаштовані, у них достатньо міцні соціальні зв'язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися. Разом із тим, указані соціальні зв'язки не можуть у повній мірі знівелювати ризик переховування від суду, такий ризик існує з певною ймовірністю на даний час.
Ризики можливого незаконного впливу обвинувачених на свідків у рамках кримінального провадження є обґрунтованим, оскільки в судовому засіданні свідки з об'єктивних підстав не допитані. Отже, обвинувачені, із метою надання свідками вигідних для кожного з них показань, можуть вдаватися до відповідних дій: спонукати до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі,тощо, тому, вказані обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доказів існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177КПК України, стороною обвинувачення не надано, тому при вирішенні клопотання судом до уваги не береться.
Посилання сторони захисту на належну процесуальну поведінку обвинувачених не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки, вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням додаткових процесуальних обов'язків є таким, що достатньою мірою гарантує належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні, із урахуванням продовження існування встановлених судом ризиків.
Вирішуючи питання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачених у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, суд виходить з того, що на даний момент вищенаведені ризики продовжують існувати, а тому саме такі обов'язки, які покладено на кожного з обвинуваченого, можуть запобігти цим ризикам.
Факт здачі обвинуваченими закордонних паспортів на виконання визначених попередньою ухвалою суду обов'язків, не свідчить про необхідність виключення обов'язку про здачу закордонного паспорту на зберігання в наступній ухвалі про продовження строку запобіжного заходу, оскільки, із урахування правових підстав, строк застосування цього обов'язку продовжується.
Керуючись ст. ст. 177, 179, 194, 201, 331, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених на обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , визначених запобіжним заходом у вигляді особистого зобов'язанняу кримінальному провадженні № 42022042070000076 від 02.09.2022 за ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці, тобто до 03.12.2025, із покладенням на нього наступних обов'язків:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, контактних даних;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці, тобто до 03.12.2025, із покладенням на нього наступних обов'язків:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, контактних даних;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити під підпис обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на кожного з них обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, до них може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 03.10.2025
Суддя: ОСОБА_1