Справа № 199/2799/25
(2/199/2733/25)
Іменем України
15.09.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Попружко Д.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтуванні своїх позовних вимог посилався на те, що він перебував у трудових відносинах із відповідачем Державним підприємством «Добропіллявугілля-видобуток» на посаді майстра гірничого дільниці ШТ №1.
Наказом в.о.директора ВП «ШУ Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» від 31.08.2021 року №9-П «Про звільнення за прогули», у зв'язку з відсутністю 24.08.2021 року та 31.08.2021 року майстра гірничого дільниці ШТ №1 ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин, було звільнено за прогули на підставі п.4 ст.40 КЗпП України з 30.08.2021 року.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2024 року позов ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, - задоволено. Наказ в.о.директора ВП «ШУ Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» №9-П від 31.08.2021 року «Про звільнення за прогули», яким звільнено ОСОБА_1 із посади майстра гірничого дільниці ШТ №1, - скасовано, а ОСОБА_1 поновлено на посаді майстра гірничого дільниці ШТ №1 ВП «ШУ Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» з 30.08.2021 року.
У подальшому, постановою Дніпровського апеляційного суду від 26.11.2024 року, рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, - залишено без змін.
Однак, 10 червня 2024 року при постановленні Добропільським міськрайонним судом Донецької області рішення суду, не було вирішено вимоги щодо стягнення із Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за період із 31.08.2021 року по 17.06.2024 року (дата ухвалення судового рішення).
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути із Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період із 31.08.2021 року по 17.06.2024 року.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін.
Позивачеві надіслано ухвалу про відкриття провадження по справі, іншим учасникам справи надіслано копії позовної заяви та додані до неї документи.
Відповідачу визначено строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивачеві роз'яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів із дня отримання відзиву відповідача на позов.
Представник відповідача Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи які беруть участь у справі, не викликались.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із відповідачем Державним підприємством «Добропіллявугілля-видобуток» на посаді майстра гірничого дільниці ШТ №1.
Наказом в.о.директора ВП «ШУ Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» від 31.08.2021 року №9-П «Про звільнення за прогули», у зв'язку з відсутністю 24.08.2021 року та 31.08.2021 року майстра гірничого дільниці ШТ №1 ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин, було звільнено за прогули на підставі п.4 ст.40 КЗпП України з 30.08.2021 року.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2024 року позов ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, - задоволено. Наказ в.о.директора ВП «ШУ Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» №9-П від 31.08.2021 року «Про звільнення за прогули», яким звільнено ОСОБА_1 із посади майстра гірничого дільниці ШТ №1, - скасовано, а ОСОБА_1 поновлено на посаді майстра гірничого дільниці ШТ №1 ВП «ШУ Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» з 30.08.2021 року.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26.11.2024 року, рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, - залишено без змін.
При ухваленні Добропільським міськрайонним судом Донецької області рішення суду, не вирішувалися вимоги щодо стягнення із Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за період із 31.08.2021 року по 17.06.2024 року (дата ухвалення судового рішення).
Відповідно до довідки з Пенсійного фонду України щодо даних про нараховану заробітну плату від 09.01.2025 року, вбачається, що дані про нараховану ДП «Добропіллявугілля-видобуток» заробітної плати ОСОБА_1 за період із 31.08.2021 року по 17.06.2024 року, відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частиною першою статті 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частиною третьою статті 15 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Аналогічне положення закріплено в частині п'ятій статті 97 КЗпП України.
Зазначені норми трудового законодавства свідчать про пріоритет виплати заробітної плати перед іншими виплатами та про підвищену захищеність таких виплат. Одночасно звертає на себе увагу той факт, що заробітна плата виплачується лише за виконану працівником роботу, а якщо працівник такої роботи не виконував, то заробітна плата йому не виплачується, за винятком виплат, передбачених законодавством (зокрема, у випадку простою).
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.10.2019 у справі №243/2071/18, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 у справі №905/857/19.
За приписами ч. 1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільнені робітника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.
Діюче трудове законодавство передбачає безальтернативний обов'язок виплати належних працівникові сум при його звільненні, це законодавство встановлює і пов'язує юридичну відповідальність за порушення даних вимог законодавства, з юридичною особою того підприємства, установи, організації, на якому працювала особа до звільнення.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв'язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.
Так, ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 08.12.2021 року по справі № 227/4796/21 відкрито провадження у справі за позовом позов ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.
У подальшому, рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 червня 2024 року позов ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, - задоволено. Наказ в.о.директора ВП «ШУ Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» №9-П від 31.08.2021 року «Про звільнення за прогули», яким звільнено ОСОБА_1 із посади майстра гірничого дільниці ШТ №1, - скасовано, а ОСОБА_1 поновлено на посаді майстра гірничого дільниці ШТ №1 ВП «ШУ Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» з 30.08.2021 року. Рішення набрало законної сили.
Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, що також узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 року (справа №755/12623/19).
На виконання ухвали суду від 07.03.2025 року ДП «Добропіллявугілля-видобуток» надані відомості про розмір посадового окладу ОСОБА_1 , який складає 14880,00 грн.
Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 356624,00 грн. із розрахунку: середньоденна заробітна плата позивача 496 грн. х 719 робочі дні.
Виходячи з положень КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов'язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.
Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.
Обов'язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, лежить на працедавцеві, а не на працівникові. За цих обставин, втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов'язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати. Відповідно до висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 28.03.2018 у справі №243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Конституційний Суд у рішенні №3-рп/2003 від 30.01.2003 зазначив, що правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути відповідним наявним обставинам.
Вирішуючи питання судових витрат у справі в порядку ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне покласти їх на відповідача. Оскільки позивач звернувся до суду через підсистему "Електронний суд", що передбачає пониження розміру ставки судового збору із застосуванням коефіцієнту 0,8, із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2852,99 грн..
Керуючись ст.ст. 47, 115-117, 231, 232, 235, 237-1, ст.ст. 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити.
Стягнути із Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток», код ЄДРПОУ 43895975, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі у розмірі 356624 (триста п'ятдесят шість тисяч шістсот двадцять чотири) гривень 00 копійок.
Стягнути із Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток», код ЄДРПОУ 43895975, 2852 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят дві) гривень 99 копійок судового збору на користь держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Л.Г.Якименко