Справа № 161/8919/25
Провадження № 3/161/2998/25
02 жовтня 2025 року м. Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Смокович М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ст. 124, ч.4 ст.130 КУпАП, -
08.05.2025 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 320032, серії ЕПР1 № 320008 від 04.05.2025 року, складені щодо громадянина ОСОБА_1 , за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Судом встановлено, що 04.05.2025 року, близько 13 год. 05 хв., в м. Луцьку по вул. Конякіна, буд. 39, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkwagen Sharan», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи на території парковки та керуючи автомобілем при здійсненні маневру - рух заднім ходом, був не уважним, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з припаркованим транспорним засобом «AUDI», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.2.3.б., п.10.9., та п.13.1. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 320008 від 04.05.2025 року зазначено, що 04.05.2025 року, близько 13 год. 05 хв., в м. Луцьку по вул. Конякіна, буд. 39, водій ОСОБА_1 , вживав алкогольні напої після вчинення ДТП за його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.10. є) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчинених адміністративних правопорушеннях, передбачених ст. ст.124, ч. 4 ст. 130 визнав частково, а саме визнав себе винним у скоєнні ДТП, тоді як вину за ч. 4 ст. 130 КУпАП, а саме у вживанні алкогольних напоїв після його вчинення, заперечив, зазначивши, що дійсно того дня вживав горілку зі своїм товаришем, але це було до вчинення ДТП, а не після, як зазначено в протоколі та відео, яке було долучено до протоколу працівниками поліції. Пояснив, що він дійсно неодноразово говорив поліцейським, які складали адміністративні матеріали відносно нього, про те, що вживав алкогольні напої вже після ДТП, але цим він хотів виключно уникнути відповідальності за нетверезе водіння, не знаючи, при цьому, що за вживання алкогольних напоїв після вчинення ДТП, також є відповідальність. У вчиненому щиро розкаюється та просить перекваліфікувати його дії з ч. 4 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Марчук М.С. у судовому засіданні підтримав свого підзахисного та зазначив, що дійсно останнім порушеного вимоги ст. 130 КУпАП, але не її ч. 4, а ч. 1, так як він вживав алкогольні напої до вчинення ним ДТП, і має нести відповідальність саме за цією нормою. Просив перекваліфікувати дії його підзахисного з ч. 4 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП. Щодо винуватості його підзахисного за ст. 124 КУпАП заперечень не має.
В судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_2 (інший учасник ДТП), суду пояснив, що 04.05.2025 року він, біля обіду, приїхав на Варшавський ринок, що у м. Луцьку по вул. Конякіна, 39, та, припаркувавши свій автомобіль на стоянці біля ринку, пішов по своїм справам. Коли він повернувся, інший водій, який також був на даній стоянці, повідомив йому, що водій транспортного засобу «Volkwagen Sharan», д.н.з. НОМЕР_1 зачепив його машину та порадив, щоб його не випускали зі стоянки до приїзду поліції. З того моменту і до приїзду поліції він постійно наглядав за ОСОБА_1 та з поля зору його не випускав. Повідомив, що дійсно чув від останнього запах алкоголю та при ньому він його не вживав. З моменту вчинення ДТП (близько 13 год. 05 хв.) та до його приходу на стоянку пройшло десь 20-30 хв. Чи вживав ОСОБА_1 алкоголь з моменту вчинення ним ДТП і до його приходу на стоянку - йому не відомо.
Також у судовому засіданні були допитані свідки.
Так, допитана в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що є знайомою з ОСОБА_1 , так як вони разом працюють на Варшавському ринку. 04.05.2025 року ОСОБА_1 дійсно вживав у салоні свого автомобілю, разом з племінником її сусідки, ОСОБА_4 , алкогольні напої, а саме горілку. Однак це було до вчинення ним ДТП, близько 12 години.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що працює на стоянці біля Варшавського ринку, де слідкує за порядком на ній. 04.05.2025 року, близько 13 год. 00 хв., до неї підійшов невідомий їй до цього чоловік, та повідомив, що водій автомобіля Volkwagen Sharan», д.н.з. НОМЕР_1 , скоївши зіткнення з припаркованим автомобілем, намагається покинути місце ДТП. Крім цього, цей чоловік попросив не випускати даний автомобіль зі стоянки. В подальшому, вони підійшли до даного водія і повідомили йому, щоб він нікуди не намагався їхати та чекав на іншого власника автомобіля. Коли вони підійшли до нього, то вона відразу відчула запах алкоголю. Власник автомобілю, якого зачепив ОСОБА_1 , підійшов на стоянку десь через хвилин 30 після ДТП, тоді як до цього часу вона спостерігала, щоб ОСОБА_1 нікуди не поїхав. При ній ОСОБА_1 алкогольні напої не вживав.
Заслухавши пояснення учасників справи та допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
За положеннями ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Що стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КупАП, то слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 2.3. б) Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 10.9. Правил дорожнього руху, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Також, відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 320032 від 04.05.2025 року, з якими правопорушник був ознайомлений та які були підписані останнім без жодних зауважень; рапортом; схемою місця ДТП від 04.05.2025 року; фототаблицею місця ДТП; письмовим поясненням потерпілого ОСОБА_2 ; диском на якому міститься відео з місця ДТП, поясненнями ОСОБА_1 , які надані безпосередньо у судовому засіданні та відповідно до яких останній визнав свою винуватість у вчиненні ДТП.
За встановлених фктичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що при зазначених вище обставинах ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Однак, перевіривши матеріали справи, та надавши оцінку доказам, наявним в ній, суд доходить висновку, про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, з наступних підстав.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Судом при розгляді справи встановлено, що згідно відомостей, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, згідно ч. 2ст. 38 КУпАП, отже, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку. (Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №308/8763/15-а).
Внаслідок чого, станом на 02.10.2025 року, з незалежних від суду причин, сплинув строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .
За вищевказаних обставин, суд доходить до висновку про закриття провадження у справі, відповідно до п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Що стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КупАП, то слід зазначити наступне.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тоді як п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху, зазначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.10. «є» Правил дорожнього руху, визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Зі змісту ч. 1 ст.130 КУпАП вбачається, що відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частина перша цієї статті передбачає відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 4ст. 130 КУпАП вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 4 ст. 130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка керувала транспортним засобом, вживала після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
За ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 320008 від 04.05.2025 року, 04.05.2025 року, близько 13 год. 05 хв., в м. Луцьку по вул. Конякіна, буд. 39, водій ОСОБА_1 , вживав алкогольні напої після вчинення ДТП за його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.10. є) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та допитана в якості свідка ОСОБА_3 пояснювали, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої 04.05.2025 року близько 12 год. 00 хв., до скоєння останнім ДТП.
Окрім того, потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_6 пояснили суду, що при них ОСОБА_1 алкогольні напої не вживав, що охоплює весь проміжок часу з моменту вчинення ОСОБА_1 ДТП до приїзду працівників поліції, які проводили огляд на стан алкогольного сп'яніння та складали адміністративні матеріали відносно останнього.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів вживання ОСОБА_1 алкоголю після вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди.
З досліджених у судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово, в тому числі і після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, зазначає, що вживав алкогольні напої після ДТП.
Суд зауважує, що сам факт визнання особою вини у вживанні алкоголю після ДТП під час складання протоколу не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє працівників поліції від доведення правомірності свого рішення (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №177/525/17).
Таким чином, суд вважає, що в порушення вимог ст. 251 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належних доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Висновок про наявність ознак вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП не ґрунтується фактично на матеріалах справи, як і іншими доказами не підтверджуються.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, не доведена.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом у стані алкогольного (огляд на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням технічних засобів відеозапису (портативного відеореєстратора), за допомогою «ALCOTEST DRAGER», результат огляду позитивний - 1,68%), що також не заперечується й самим ОСОБА_1 та його захисником - адвокатом Марчуком М.С.
Враховуючи, що у діючому КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, та набрала чинності для України 11.09.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 4 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Перекваліфікація дій не погіршує становище ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом.
Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд враховує, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та вважає що до притягуваного підлягає застосуванню адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка є безальтернативною.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 .
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.40-1, 124, 130 , 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП- закрити, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 4 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, а саме 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області М.В. Смокович