Справа № 159/5542/25
Провадження № 2/159/1830/25
(заочне)
02 жовтня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Денисюк Т.В.
з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
У серпні 2025 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 5000 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 10.11.2015. Син ОСОБА_6 народився ще до укладення шлюбу, а дочка ОСОБА_7 - у шлюбі. Сімейні відносини з відповідачем погіршилися, в провадженні суду перебуває справа про розірвання шлюбу. Сторони проживають окремо, відповідач припинив матеріально утримувати дітей, які проживають з нею. Самотужки вона не може фінансово забезпечити достатній і належний рівень розвитку дітей. А тому, з метою захисту прав та законних інтересів дітей, просить у судовому порядку вирішити питання про стягнення з відповідача аліментів в заявленому розмірі.
Суд відкрив провадження у справі 15.08.2025, на підставі пункту 3 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 ЦПК України визначив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання на 15.09.2025, відклав на 30.09.2025.
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, у заяві від 15.09.2025 адвокат Зуб В.В.. клопотав про розгляд справи у їх відсутності,просив позов задовольнити.
Належним чином повідомлений відповідач повторно в судове засідання не з'явився (рекомендовані повідомлення № 06 102 746 948 00, № 06 102 802 590 58), відзив на позов не подав. Клопотань про відкладення судового розгляду до суду не надходило.
Керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК України) - 02.10.2025.
Дослідивши письмові докази у справі суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких мотивів.
Згідно з частиною другою статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 16.10.2017)
10.11.2015 сторони зареєстрували шлюб (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 10.11.2015).
У шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_5 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 14.06.2025).
Сторони проживають окремо. Діти зареєстровані за адресою проживання батька: АДРЕСА_1 (витяги з реєстру Ковельської територіальної громади № 2025/009241266 та №2025/009241343 від 09.07.2025), однак проживають з матір'ю за адресою: АДРЕСА_2 (довідка Голобської селищної ради Ковельського району № 484 від 14.07.2025).
Відповідач не спростував доводів позивача про місце проживання дітей.
Згідно з вимогами статті 141 Сімейного кодексу України (далі - СК) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до статті 180 СК батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема по сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними. Однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом.
Сторони в добровільному порядку не домовились про участь батька в утриманні неповнолітніх дітей, тому вимога про стягнення аліментів є підставною.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (статті 181, 184 СК).
При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені статті 182 СК, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2563 гривень, від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Рекомендований розмір аліментів є орієнтиром для учасників суспільних відносин. Конкретний розмір визначається судом на підставі досліджених доказів.
Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Розмір аліментів суд визначає з урахуванням найкращих інтересів дітей на підставі поданих сторонами доказів.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно з статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач не надала суду належних та достовірних доказів на підтвердження стану здоров'я дітей, розміру реальних витрат на їх утримання.
Враховуючи дані про позивача та відповідача, вік дітей щодо яких порушене питання аліментів, вартість продуктів харчування, послуг, ліків, одягу, засобів і заходів для розвитку дітей, які є об'єктивно необхідними для забезпечення гарантованих потреб дітей, суд вважає необхідним призначити до стягнення аліменти на рівні 3000 гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що відповідає реальним потребам сьогодення.
На переконання суду, з огляду на обсяг наданих доказів, такий розмір забезпечує справедливий баланс між інтересами дитини і обов'язком обох батьків брати участь в утриманні дитини.
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження існування обставин для визначення аліментів в меншому розмірі.
Суд зауважує, що відповідно до приписів статті 192 СК України розмір аліментів в подальшому може бути змінений за позовом однієї із сторін.
За приписами частини першої статті 191 СК України аліменти призначаються від дня пред'явлення позову, а саме з 12.08.2025.
В силу пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, від сплати якого позивач звільнений на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 12, 76-81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280, 430 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 7,18,181,182,185,191 Сімейного кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 3 000 (три тисячі) гривень щомісяця на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.08.2025 і до досягнення дітьми повноліття.
В решті позову відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору (Отримувач коштів: ГУКу м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складене 02.10.2025.
ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК