03 жовтня 2025 р. № 400/2596/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат «Врадіївський», вул. Визволення, 104, с-ще Врадіївка, Первомайський район, Миколаївська область, 56301,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2025 №255314290702 в частині,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат «Врадіївський» (далі - позивач, ТОВ «АК «Врадіївський») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 19.02.2025 року № 255314290702 в частині визначення (збільшення) суми грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 37856,81 грн, з якої: за податковими та/або іншими зобов'язаннями - 30285,45 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7571,36 грн.
Ухвалою від 19.03.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з урахуванням зупинки перебігу строку на період карантину та військового стану, граничним терміном для визначення контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний (податковий) період 2018 рік є саме 04.07.2024 року (20.02.2018 року + 1095 днів + 1231 день = 04.07.2024 року).
В той самий час, спірним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС за звітний (податковий) період 2018 рік збільшила позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки поза межами граничного терміну 04.07.2024 року для визначення платнику податків грошового зобов'язання.
Відповідач надав відзив на позов, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що на період з 18.03.2020 року по 31.07.2023 (включно) зупинявся перебіг строку, визначений п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України для визначення контролюючим органом суми грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки.
Таким чином, на період карантину та військового стану (з 18.03.2020 року по 31.07.2023 року включно), кількість календарних днів зупинки перебігу строку давності складає 1231 день.
Оскільки, до Декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік від 14.02.2018 року № 9021156687 платником до контролюючого органу надано уточнюючий розрахунок від 29.08.2018 року № 9182071999, термін щодо визначення контролюючим органом грошового зобов'язання (1095 днів) припадає на 20.02.2025 року (з 30.08.2018 року = 1231 (перебіг) + 1095 днів).
Таким чином, дата прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.11.2024 року № 2398714290702 припадає на 1044 день, а податкового повідомлення-рішення від 19.02.2025 року № 255314290702 - на 1094 день.
Слід звернути увагу, що факт заниження податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, визначено контролюючим органом за результатами документальної планової виїзної перевірки (акт від 11.10.2024 року № 16988/14-29-07-02/05410530) та прийнято ППР від 20.11.2024 року № 2398714290702.
У відповіді на відзив позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
У період з 09.09.2024 року по 04.10.2024 року посадовими особами ГУ ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «АК «Врадіївський», за результатами якої складено акт від 11.10.2024 року № 16988/14-29-07-02/05410530 (далі - Акт перевірки).
Не погодившись з порушеннями, викладеними у висновку Акта перевірки, позивач подав до ГУ ДПС заперечення на акт перевірки від 30.10.2024 року № 97.
За результатами розгляду заперечень відповідачем внесено зміни до висновків Акта перевірки, які не вплинули на результат перевірки.
20.11.2024 року ГУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 2398714290702, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки суму 787964,45 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 138781,18 грн.
Позивач звернувся до ДПС України зі скаргою від 10.12.2024 року № 122 на податкове повідомлення-рішення від 20.11.2024 року № 2398714290702.
14.02.2025 року ДПС України винесено рішенням про результати розгляду скарги № 4474/6/99-00-06-01-01-06, якою скаргу задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.11.2024 року № 2398714290702 у частині нарахування податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 8548,31 грн та застосування штрафу у розмірі 17064,06 грн, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
19.02.2025 року ГУ ДПС у на адміністративному рівні прийнято податкове повідомлення-рішення № 255314290702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 779416,14 грн та нараховані штрафні санкції у розмірі 121717,12 грн.
Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу в частині визначення (збільшення) суми грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 37856,81 грн, позивач оскаржив його у судовому порядку.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;
завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;
наявності помилок при визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/ або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до пп. 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього кодексу.
Згідно п. 113.1 ст. 113ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Положеннями абз. 1 п. 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 392, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені).
В свою чергу, відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Також, у відповідності до п. 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
В той самий час, ст. 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Відповідними указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.
При цьому дію п. 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022 року.
У подальшому, Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» статтю 102 ПК України доповнено п. 102.9, яким на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладається на контролюючі органи.
Крім того, 07.03.2022 року набрав чинності Закон України від 03.03.2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану, яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України було доповнено п. 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Згідно з пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У відповідності до Закону Україну від 12.05.2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022 року, п. 102.9 ст. 102 ПК України доповнено словами «крім випадків, передбачених цим кодексом», а пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладено в новій редакції в частині часткового відновлення перебігу строку.
В той самий час, випадки частково відновлення перебігу строку не стосувалися випадків проведення документальних планових перевірок платників податків, визначення грошових зобов'язань, прийняття та надсилання податкових повідомлень-рішень за наслідками таких перевірок.
У подальшому Законом України від 30.06.2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності з 01.08.2023 року, п. 102.9 ст. 102 ПК України було виключено.
Крім того, зазначеним Законом України від 30.06.2023 року № 3219-IX також внесені зміни до пп. 69.9 п. 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якими для платників податків та контролюючих органів перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, було обмежено терміном до 01.08.2023 року.
З урахуванням вищевикладеного, на період з 18.03.2020 року до 31.07.2023 року (включно) зупинявся перебіг строку, визначений п. 102.1 ст. 102 ПК України.
Таким чином, на період карантину та військового стану (з 18.03.2020 року по 31.07.2023 року включно) кількість календарних днів зупинки перебігу строку давності склала 1231 день.
З приводу оскаржуваного рішення суд зазначає наступне:
Відповідно до положень пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України, що діяли на момент подання уточнюючої декларації за звітний (податковий) період за 2018 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
А згідно пп. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПК України у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Так, позивачем у серпні 2018 року було придбано у власність об'єкт житлової нерухомості - житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Факт придбання у власність 06.08.2018 року зазначеного об'єкта житлової нерухомості та реєстрація права власності на нього за ТОВ АК «Врадіївський» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підтверджується: нотаріально посвідченим договором купівлі продажу від 06.08.2018 ркоу, зареєстрованим в реєстрі за № 683; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (№ 133381657, дата 06.08.2018 року), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 395042548223.
У зв'язку з вказаним позивачем до контролюючого органу 29.08.2018 року подано уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 року. Згідно зазначеної уточнюючої податкової декларації відбулось самостійне збільшення платником податку ТОВ АК «Врадіївський» податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальній сумі 1420,95 грн виключно за придбаним об'єктом житлової нерухомості за місяці звітного (податкового) періоду 2018 рік, починаючи з місяця, в якому зазначений об'єкт був придбаний (серпень 2018 року) та закінчуючи останнім місяцем звітного (податкового) періоду (грудень 2018 року).
Згідно абз. 2 п. 102.1 ст. 102 ПК України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення), у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього кодексу) з дня уточнюючого розрахунку (декларації).
Таким чином, з положень абз. 2 п. 102.1 ст. 102 ПК України вбачається наступне:
У разі подання платником податку уточнюючої декларації контролюючому (податковому) органу надається право визначати суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня уточнюючого розрахунку (декларації) виключно в межах поданих уточнень, тобто в нашому випадку в межах самостійно збільшених платником податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за придбаним в серпні місяці 2018 року об'єктом житлової нерухомості.
В інших випадках контролюючий орган для визначення суми грошових зобов'язань платника податків за 2018 рік за результатами проведеної перевірки повинен керуватися саме положеннями абз. 1 п. 102.1 ст. 102 ПК України, за яким як в даному випадку з нежитловою нерухомістю (комплексом будівель птахоферми та інкубатором), має право визначити суму грошового зобов'язання не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації - 20.02.2018 року.
Таким чином, з урахуванням зупинки перебігу строку на період карантину та військового стану, граничним терміном для визначення ГУ ДПС грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по об'єктам нежитлової нерухомості (комплексу будівель птахоферми та інкубатору) за звітний (податковий) період 2018 рік є 04.07.2024 року (20.02.2018 року + 1095 днів + 1231 день = 04.07.2024 року).
В свою чергу, ГУ ДПС зазначений граничний термін був порушений.
Як наслідок, визначені податковим повідомленням-рішенням від 19.02.2025 ркоу № 255314290702 грошові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік в розмірі 37856,81 грн (за податковими зобов'язаннями 30285,45 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 7571,36 грн.) є незаконними та такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства.
Крім того, у разі подання платником податку уточнюючої декларації норма абз. 2 п. 102.1 ст. 102 ПК України надає право контролюючому органу визначити суму саме податкових зобов'язань в межах поданих уточнень за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
В свою чергу, відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України під податковим зобов'язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно до пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафною санкцією (фінансовою санкцією, штрафом) є плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Таким чином, штрафна (фінансова) санкція (штраф) не є податковим зобов'язанням. А положенням абз. 2 п. 102.1 ст. 102 ПК України не дають права контролюючому органу визначати суму саме штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в межах поданих уточнень за такою податковою уточнюючою декларацією протягом 1095 днів з дня її подання.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат «Врадіївський» (вул. Визволення, 104, с-ще Врадіївка, Первомайський район, Миколаївська область, 56301, код ЄДРПОУ 05410530) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027) - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 19.02.2025 року № 255314290702 в частині визначення (збільшення) суми грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 37856,81 грн, з якої: за податковими та/або іншими зобов'язаннями - 30285,45 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7571,36 грн.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат «Врадіївський» (вул. Визволення, 104, с-ще Врадіївка, Первомайський район, Миколаївська область, 56301, код ЄДРПОУ 05410530) судові витрати у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03.10.2025 року.
Суддя О.В. Малих