03 жовтня 2025 р. № 400/5109/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 19.07.2017 року по 18.04.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2017 року по 28.02.2018 року виплаченої 18.04.2025 року на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 року у справі №400/7899/23;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 19.07.2017 року по 18.04.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2017 року по 28.02.2018 року виплаченої 18.04.2025 року на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 року у справі №400/7899/23.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 19.07.2017 по 26.02.2019. Позивач посилається на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі №400/2165/20, яким зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 19.07.2017 року по 30.11.2018 року.
Не погоджуючись із застосованим відповідачем базовим місяцем та виплаченою сумою індексації позивач повторно звернувся до суду Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2022 року у справі №400/9402/21 зобов'язано військову частину нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 19.07.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням
місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з виплаченою сумою індексації грошового забезпечення позивач повторно звернувся до суду.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 року по справі №400/7899/23 з урахуванням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024 року зобов'язано відповідача нарахувати на виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 19.07.2017 по 28.02.2018 в сумі 26 580,27 гривень.
18.04.2025 року відповідачем на виконання рішення суду від 07.08.2024 року вплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у загальній сумі 25251,26 грн.
Проте відповідачем в порушення ст.4 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не вплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Ухвалою від 22.05.2025 суд відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив строки для подання сторонами заяв по суті.
Відповідач на адресу суду надав відзив на позовну заяву просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач не звертався до відповідача з заявою у виплаті відповідної компенсації, право позивача не було порушено відповідачем та звернення до суду є передчасним.
На підставі матеріалів справи суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі № 400/2165/20, яким зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 19.07.2017 року по 30.11.2018 року.
Не погоджуючись із застосованим відповідачем базовим місяцем та виплаченою сумою індексації позивач повторно звертався до суду. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2022 року у справі № 400/9402/21 зобов'язано військову частину нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 19.07.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з виплаченою сумою індексації грошового забезпечення позивач повторно звернувся до суду.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 року по справі №7899/23 з урахуванням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024 року зобов'язано відповідача нарахувати на виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 19.07.2017 по 28.02.2018 в сумі 26 580,27 гривень.
18.04.2025 року відповідачем на виконання рішення суду від 07.08.2024 року виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у загальній сумі 25251,26 грн.
Відповідач це твердження не спростував.
Вважаючи, протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу одночасно з виплатою індексації компенсації втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000р. №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ).
Стаття 1 Закону №2050-ІІІ передбачає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
У розумінні Закону №2050-ІІІ заробітна плата (грошове забезпечення) є доходом громадянина, вона не носить разового характеру навіть у випадку її присудження за рішенням суду.
При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Використане у статтях 3, 4 Закону № 2050-ІІІ формулювання доводить, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, та означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21.02.2001р. №159 затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, відповідно до пункту 2 якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів
їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Отже, пункти 1, 2 Порядку № 159 відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексі інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Повертаючись до обставин справи, суд зазначає, що фактична виплата індексації грошового забезпечення позивача на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 по справі № 400/7899/23, відбулась лише 18.04.2025.
Верховний Суд у постановах від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17, від 28 листопада 2019 року у справі №803/1937/17, від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17, від 13 березня 2020 року у справі №803/1565/17, від 27 квітня 2020 року у справі №803/1314/17, від 29 жовтня 2020 року у справі №280/729/19, від 29 квітня 2021 року у справі № 240/6583/20, від 29 березня 2023 року у справі № 120/9475/21-а сформулював правову позицію, яка є усталеною та відповідно до якої право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Також, у вказаних постановах Суд зазначив, що день фактичної виплати грошового доходу не впливає на період за який буде здійснюватися виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Тотожні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.12.2024р. у справі №440/6875/24.
Згідно з частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд вважає, що відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2017 по 28.02.2018 по день фактичної виплати такої індексації, а саме 18.04.2025.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення інших судових витрат не надав, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 19.07.2017 року по 18.04.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2017 року по 28.02.2018 року виплаченої 18.04.2025 року на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 року у справі №400/7899/23.
3. Зообов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 19.07.2017 року по 18.04.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2017 року по 28.02.2018 року виплаченої 18.04.2025 року на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 року у справі №400/7899/23.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник