м. Львів
03 жовтня 2025 рокусправа № 380/8962/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо усунення від розгляду (не розгляді) рапорту ОСОБА_1 від 20.03.2025р. про його звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4, підпункту 13 п.3, ч.12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4, підпункту 13 п.3, ч.12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Позивач подавав рапорт на звільнення з військової служби за сімейними обставинами, у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком - ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю II групи та відсутністю інших осіб, які могли б здійснювати за ним догляд. Так, позивачем долучено Висновок ЛКК від 26.02.2025 № 94 за формою 080-4/o (у здійсненні догляду на непрофесійній основі від фізичної особи), який є належним підтвердженням потреби батька у здійсненні за ним догляду. Більше того, пріоритет здійснення такого догляду лежить на членах сім'ї, зокрема на позивачу. Позивач отримав відмову у задоволенні рапорту, яка була надіслана поштовим відправленням. З таким рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним.
Ухвалою судді від 09.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 02.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
16.06.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву. Вказав, що на даний час військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 капітан ОСОБА_1 , згідно направлення від 16.05.2025 за №6395 виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить медичний огляд ВЛК з метою визначення придатності до військової служби. На підставі вищевикладеного Військова частина НОМЕР_2 не має можливості звільнити ОСОБА_1 з військової служби, оскільки позивач знаходиться на медичному огляді ВЛК. Таким чином, ОСОБА_1 для звільнення з військової служби після проходження ВЛК, за наявністю підстав для звільнення з військової служби, необхідно здати посаду, згідно Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 300 від 16.07.1997, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 22 грудня 1997 р. за №615/2419 та оформлений належним чином та підписаний визначеними посадовими особами обхідний лист.
Ухвалою суду від 05.08.2025 допущено заміну відповідача у справі № 380/8962/25 з Військової частини НОМЕР_2 на правонаступника Військову частину НОМЕР_1 .
11.09.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вказав, що спірний рапорт позивача був розглянутий у військовій частині НОМЕР_2 , як безпосереднім командиром так і прямими командирами позивача, про що свідчать відповідні клопотання цих командирів на самому рапорті, а також клопотання командира військової частини НОМЕР_2 від 20.03.2025 вих.№1483/2/3/702. Позивачу відомо про результати розгляду його рапорту, про що свідчить наведені ним аргументи позовної заяви та долучення позивачем до позовної заяви.
Таким чином, не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо усунення від розгляду (не розгляді) рапорту ОСОБА_1 від 20.03.2025 про його звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4, підпункту 13 п.3 ч.12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», оскільки такий рапорт розглянутий, як безпосереднім так і всіма прямими командирами позивача у військовій частині НОМЕР_2 у межах своїх повноважень, а позивачу відомо про результати розгляду рапорту.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (правонаступник Військової частини НОМЕР_2 ).
20.03.2025 позивач подавав рапорт на звільнення з військової служби на підставі пп. г) п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейними обставинами, у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком - ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю II групи та відсутністю інших осіб, які могли б здійснювати за ним догляд (далі - рапорт).
20.03.2025 начальник командного пункту штабу військової частини НОМЕР_2 лейтенант ОСОБА_3 не заперечував проти рапорту та клопотав по суті рапорту перед начальником штабу - заступником командира військової частини НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_4 .
20.03.2025 начальник штабу - заступник командира військової частини НОМЕР_2 старший лейтенант ОСОБА_5 не заперечував проти рапорту та клопотав по суті рапорту перед командиром військової частини НОМЕР_2 .
20.03.2025 командиром Військової частини НОМЕР_2 підготовлено клопотання про звільнення капітана ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «ґ» пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 20.03.2025 №1483/2/3/702, до якого долучено рапорт позивача з додатками.
25.03.2025 службовим листом за підписом командира Військової частини НОМЕР_1 , полковника ОСОБА_6 , повідомлено командира Військової частини НОМЕР_2 , що рапорт не підлягає задоволенню. Також зазначено: «розглянуто та залишено без реалізації (не підлягає задоволенню) через відсутність підстав для звільнення з військової служби, зокрема не надано відповідних документів, визначених Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затвердженою Наказом Міністра оборони України 10.04.2009 №170 (зі змінами), а саме:
- відсутній акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
- нотаріально не завірений висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 29.01.2025 №47;
- крім цього наявні інші члени сім?ї, які можуть здійснювати такий догляд;».
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Змістом спірних правовідносин є питання розгляду рапорту військовослужбовця про звільнення з військової служби на підставі пп. г) п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Статтею 65 Конституції України визначено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено та на момент розгляду справи, триває.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За приписами п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) (на час виникнення спірних правовідносин) визначає правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Приписами ч. 7 ст. 26 Закону №2232-XII встановлено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
При цьому, п. 3 ст. 24 Закону №2232-XII встановлено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Так, порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення) (на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 2 Положення громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно із абз. 2 п. 12 Положення право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах, за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
За приписами п. 225 Положення звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється: у мирний час та під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 1 частини четвертої, пунктами 1, 2 частини п'ятої, пунктами 1, 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до п. 233 Положення військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.
У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Пунктом 234 Положення зазначено, що перед звільненням військовослужбовців уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби. Вислуга років військової служби військовослужбовців розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення. Інформація про розраховану вислугу років військової служби доводиться військовослужбовцю під підпис перед оформленням документів для його звільнення з військової служби. У разі незгоди з розрахунком вислуги роки військової служби військовослужбовець повинен письмово обґрунтувати свої заперечення на аркуші з розрахунком вислуги років і засвідчити їх своїм підписом. У разі відмови військовослужбовця підписати розрахунок вислуги років про це робиться відповідний запис на цьому ж аркуші та засвідчується підписами осіб, які були присутні під час бесіди.
Наказом Міністерства оборони України 15.09.2022 № 280 затверджено «Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України» (далі - Інструкція №280) (на час виникнення спірних правовідносин), яка передбачає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників (далі - особовий склад) в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (далі - військовий навчальний заклад), установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), органі управління Державної спеціальної служби транспорту (далі - Держспецтрансслужба), бригадах, полках, окремих батальйонах, підрозділах охорони, органах забезпечення, навчальному центрі, закладах, підприємствах та установах, що входять до складу Держспецтрансслужби.
Зокрема, Інструкцією №280 передбачено порядок видання, обліку, зберігання, розсилки наказів по особовому складу та витягів із них.
Організація обліку особового складу покладається:
в органах військового управління та органі управління Держспецтрансслужби, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях - на начальників штабів, а там, де вони штатом не передбачені - на командирів (керівників) органів військового управління та органу управління Держспецтрансслужби, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій;
у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки - на керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
у службах персоналу - на керівників служб персоналу;
у кадрових центрах - на керівників кадрових центрів;
на кораблях (суднах) - на старших помічників (помічників) командирів кораблів (суден), а там, де вони штатом не передбачені - на командирів кораблів (суден);
у підрозділах військових частин - на командирів цих підрозділів.
Пунктом 1. Розділу 10 Інструкції №280 визначено, що накази по особовому складу є основними документами, які встановлюють, змінюють або припиняють правові відносини військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу. Вони видаються посадовими особами, яким Положенням надано право присвоєння, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення (поновлення) контракту та військової служби тощо на підставі відповідних документів, установлених Міноборони.
Проєкти наказів по особовому складу перед поданням їх на підпис відповідному командиру (начальнику) повинні бути перевірені виконавцем. Зазначені в пунктах наказу облікові дані військовослужбовців або працівників уважно звірені з наявними документами персонального обліку, посади - зі штатом (штатним розписом).
Кожний проєкт наказу по особовому складу подається на перевірку (візування) до відповідної юридичної служби (юрисконсульта).
Всі посадові особи, які провели перевірку проєкту наказу по особовому складу, виконавець та начальник служби персоналу (або посадова особа, на яку покладені відповідні обов'язки), на звороті останнього аркушу ставлять відповідні відмітки зі своїми підписами. Зразок звороту останнього аркуша наказу по особовому складу наведено в додатку 41 до цієї Інструкції (п.26 Р. 11 Інструкції №280).
Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція №170) (на час виникнення спірних правовідносин) визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Відповідно до п.1.5 Інструкції №170 для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об'єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються: подання (додаток 1), рішення колегіальних органів, утворених і діючих відповідно до законодавчих актів і актів Міністерства оборони України, Резерв кандидатів для просування по службі (додаток 2), План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури посад (далі - План переміщення на посади) (додаток 16) на військовослужбовців крім тих, які проходять строкову військову службу, зокрема щодо звільнення з військової служби.
Абзацом 2 п. 14.10 Інструкції №170 визначено, що звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Отже, чинним законодавством України передбачені підстави для звільнення за сімейними обставинами з військової служби військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації в особливий період. Однак, такі підстави мають бути підтверджені наданими військовослужбовцем відповідними документами.
Додатком 19 Інструкції №170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Зокрема відповідно до п.5 Додатку при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 року № 413 та визначено підпунктом «г» пунктів 1,2 ч. 4, підпунктом «ґ» п. 2 ч.5, підпунктом «г» п.2 ч.6 ст. 26 Закону № 2232-XII подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
Відповідно до пп. «г» п. 2 ч.4 ст. 26 Закону № 2232-XII (на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби, під час воєнного стану, на підставах, зокрема: через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу.
Частиною 12 ст. 26 Закону № 2232-XII, зокрема, передбачено таку підставу звільнення з військової служби, як: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Як встановлено судом 20.03.2025 позивач подавав рапорт на звільнення з військової служби на підставі пп. г) п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейними обставинами, у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком - ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю II групи та відсутністю інших осіб, які могли б здійснювати за ним догляд (далі - рапорт).
25.03.2025 службовим листом за підписом командира Військової частини НОМЕР_1 , полковника ОСОБА_6 , повідомлено командира Військової частини НОМЕР_2 , що рапорт не підлягає задоволенню.
Суд звертає увагу, що положення п.2.3.2 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 № 40 містять виключний перелік наказів по особовому складу, які видаються керівником військової частини (установи) та не містять форму наказу, як наказ про відмову у звільненні зі служби, а тому відповідач, розглянувши рапорт позивача про звільнення зі служби, не зобов'язаний приймати рішення про відмову у звільненні зі служби у формі наказу, однак зобов'язані повідомити про прийняте рішення з належним обґрунтуванням підстав його прийняття.
У вказаному листі відповідач зазначив:
«розглянуто та залишено без реалізації (не підлягає задоволенню) через відсутність підстав для звільнення з військової служби, зокрема не надано відповідних документів, визначених Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затвердженою Наказом Міністра оборони України 10.04.2009 №170 (зі змінами), а саме:
- відсутній акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
- нотаріально не завірений висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 29.01.2025 №47;
- крім цього наявні інші члени сім?ї, які можуть здійснювати такий догляд;».
Отже, спірним у цьому випадку є питання щодо наявності чи відсутності всіх документів, визначених Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затвердженою Наказом Міністра оборони України 10.04.2009 №170 (зі змінами).
Надаючи оцінку підставам відмови позивачеві у звільненні з військової служби, суд зазначає таке.
У п. 14.30 Інструкції №170 визначено, що під час дії особливого періоду, періоду проведення мобілізації та дії воєнного стану, за наявності підстав для звільнення з військової служби через сімейні обставини або інших поважних причин, визначених абзацами дванадцятим, чотирнадцятим, п'ятнадцятим пункту 2 та абзацами тринадцятим, чотирнадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовець особисто, за підпорядкованістю, подає на ім'я командира (начальника) військової частини або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування особи, за якою здійснює або здійснюватиме постійний догляд, рапорт (заяву) за формою, визначеною у додатку 22 до цієї Інструкції. До рапорту (заяви) додаються документи, що підтверджують право на звільнення (зазначені в підпунктах 22, 25-28 пункту 5 додатку 19 до цієї Інструкції), або копії таких документів, засвідчених в установленому порядку.
Після подання військовослужбовцем рапорту (додаток 22 до цієї Інструкції), командир (начальник) військової частини з урахуванням вимог, визначених Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців, зобов'язаний надіслати у триденний строк з дня отримання такого рапорту до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зазначеному у рапорті, запит на перевірку його сімейного стану.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, протягом одного календарного дня після одержання заяви військовослужбовця або запиту від військової частини про перевірку сімейного стану військовослужбовця призначає комісію.
Комісія з перевірки сімейного стану військовослужбовця утворюється при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки у такому складі:
голова комісії - заступник керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
члени комісії - представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки (не менше трьох осіб).
Під час своєї роботи комісія з перевірки сімейного стану військовослужбовця:
вивчає отримані заяву (запит) та підтвердні документи;
відвідує задеклароване/зареєстроване місце проживання/перебування особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд;
перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших членів сім'ї, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за особою, зазначеною у заяві або запиті, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за такою особою;
використовує відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну;
за потреби, готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання необхідної інформації або використовує інформацію з публічних електронних ресурсів.
Комісія зобов'язана провести перевірку сімейного стану військовослужбовця та особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд протягом десяти календарних днів з дати надходження заяви або запиту, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запит до органів державної влади, інших державних органів.
У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісії не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви або запиту, комісія приймає рішення на підставі поданих заявником документів та отриманих відомостей з реєстрів, баз даних та публічних електронних ресурсів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в акті перевірки сімейного стану.
За результатами перевірки комісія складає акт перевірки сімейного стану військовослужбовця за формою, визначеною у додатку 23 до цієї Інструкції, який не пізніше п'яти календарних днів з дати його складання надсилає командиру (начальнику) військової частини, який надіслав запит, а також військовослужбовцю.
Акт перевірки сімейного стану військовослужбовця складається у трьох примірниках, один з яких зберігається у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Аналізуючи положення Інструкції №170, суд дійшов висновку, що обов'язок щодо перевірки сімейних обставин покладено не лише на військовослужбовця, а й на військову частину, шляхом надсилання у триденний строк з дня отримання рапорту до територіального центру комплектування та соціальної підтримки запиту на перевірку сімейного стану. Відтак, залишення рапорту без реалізації лише з підстав неподання Акту перевірки сімейного стану не відповідає вимогам встановленої процедури.
Щодо покликань відповідача про відсутність нотаріально завіреного висновку про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 29.01.2025 №47, суд зазначає таке.
Пунктом 5 Додатку 19 до Інструкції № 170 визначено перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років); документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме:
- у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я:
документи, які підтверджують відповідні родинні зв'язки з цією особою (особами);
один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді (пп. 26).
Отже, суд доходить висновку, що нотаріальне посвідчення висновку медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді не передбачене Інструкцією № 170 як обов'язкова вимога.
Стосовно наявності інших членів сім?ї, які можуть здійснювати догляд за батьком позивача, як підстави для відмови для звільнення позивача з військової служби, суд звертає увагу на таке.
Суд встановив, та сторонами не заперечується, що до рапорту позивачем надано копії: паспорта громадянина України позивача та ОСОБА_2 , ОСОБА_7 ; РНОКПП позивача та ОСОБА_2 , ОСОБА_7 ; свідоцтва про одруження ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ; свідоцтво про народження позивача та ОСОБА_8 ; довідки №1648 від 05.02.2025 про те, що старший солдат ОСОБА_8 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 ; копія сповіщення №4515 про те, що старший солдат ОСОБА_8 зник безвісті; довідки МСЕК, що ОСОБА_7 встановлено ІІ групу інвалідності; копія висновку № 47 від 29.01.2025 про те, що ОСОБА_7 потребує догляду на непрофесійній основі від фізичної особи; копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціювання особи від 25.02.2025 про те, що ОСОБА_2 встановлена ІІ група інвалідності на 2 арк.; копія висновку №94 від 26.02.2025 про те, що батько позивача - ОСОБА_2 потребує стороннього догляду; довідка видана Сновицьким старостинським округом Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області від 10.03.2025 № 20 ОСОБА_1 про те, що станом на березень 2025 року склад його сім?ї такий: батько - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , брат - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії № НОМЕР_4 , його батьками є: батько - ОСОБА_2 та мати - ОСОБА_7 .
Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААВ №745593 ОСОБА_7 встановлено ІІ групу інвалідності строком до 01.06.2025 та відповідно до висновку ЛКК №47 від 09.01.2025, складеного за формою первинної облікової документації №080-2/о, рекомендовано соціальну послугу з догляду на непрофесійній основі.
Суд бере до уваги акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/ фактичного місця проживання особи від 29.01.2025, виданий Золочівською міською радою, відповідно до якого ОСОБА_7 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок психічного розладу, потребує постійного стороннього догляду, який може здійснювати тільки її син ОСОБА_1 .
Згідно з витягом №59/25/274/В з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, батькові позивача ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності та відповідно до висновку ЛКК №94 від 26.02.2025, складеного за формою первинної облікової документації №080-2/о, ОСОБА_2 потребує догляду вдома безстроково.
Визначення терміну «медичний висновок» наведено у пункті 3 Порядку ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України «Деякі питання ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я» від 18.09.2020 № 2136, як електронний документ, що формується на підставі медичних записів в системі та містить висновок лікаря про тимчасову або постійну втрату працездатності, придатність до певних видів діяльності, про стан здоров'я пацієнта або щодо інших питань, визначених законодавством.
У п. 3 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 № 705, термін «медичний висновок» вжито у значенні висновку у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров'я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого поліцейського.
У п. 3 розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337, термін «медичний висновок» визначено, як висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров'я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та висновок у формі рішення лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я (у разі хронічного професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого про встановлення зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього важкості та напруженості трудового процесу, небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров'я виконувати роботу.
Отже, медичний висновок це документ, який містить відомості про стан здоров'я особи та видається з питань, пов'язаних з таким станом здоров'я.
Суб'єктами формування та видачі медичного висновку є лікарі, лікарсько-консультативні та лікарсько-експертні комісії закладів охорони здоров'я.
В свою чергу, відповідно до Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 № 189 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.06.2021 № 1066), при лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, утворюються ЛКК (п. 1 розділу III).
За приписами п. 3 розділу ІІІ цього Порядку до основних завдань ЛКК належить:
1) видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи, відповідно до вимог пункту 4 розділу IV цього Порядку;
2) здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності;
3) надання до МСЕК документів хворого, направленого на огляд та обстеження;
4) вжиття заходів щодо перевірки та усунення недоліків у суб'єкта господарювання, що були виявлені Фондом соціального страхування України за результатом перевірки обґрунтованості медичних висновків про тимчасову непрацездатність (у разі звернення керівника суб'єкта господарювання).
Пунктом 4 розділу ІV Порядку передбачено, що ЛКК видає такі документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи:
форму рішення для встановлення причинно-наслідкового зв'язку захворювання з умовами праці відповідно до вимог, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві»;
висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний),- до досягнення дитиною 16-річного віку.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.03.2021 № 407 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я» затверджено Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-2/о «Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі».
Згідно з п. 2 цієї Інструкції висновок призначений для реєстрації когнітивних порушень які виникають при захворюваннях (органічні психічні розлади (F00-F09), розумова відсталість (F70-F79), порушення рухової активності (паралічі), соціальна дезадаптація, інвалідність І групи тощо). Когнітивні порушення можуть спостерігатися у симптокомлексі наступних розладів психіки (F10-F19), шизофренія (F20), первазивні розлади розвитку (F84), нейродегенеративні захворювання (хвороба Альцгеймера, Паркінсона тощо), судинні захворювання головного мозку (інсульти, інфаркти мозку, церебральний атеросклероз), нейроінфекція, наслідки черепно-мозкової травми, новоутворення, метаболічні порушення та інтоксикації, аутоімунні захворювання, генетичні захворювання тощо.
Пунктом 5 цієї Інструкції визначено, що висновок надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859.
У п. 4 висновку вказуються рекомендовані соціальні послуги: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома, отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (п. 8 Інструкції).
Повноваження лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я визначені ще в одному нормативно-правовому акті - наказі Міністерства охорони здоров'я України від 31.07.2013 № 667 «Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання», в якій зазначено, що висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу (далі - висновок ЛКК) видається лікарською консультативною комісією (далі - ЛКК) закладу охорони здоров'я за місцем проживання чи реєстрації особи з інвалідністю.
Суд бере до уваги, що порядок видання та заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму через, які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі" визначає Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму через, які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі", а форми первинної облікової документації № 080-2/о "Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі" (далі - висновок) визначає Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-2/о "Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі", які затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України 09.03.2021 № 407, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.04.2021 за № 510/36132 (далі - Інструкція № 407).
Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України 09.03.2021 № 407, висновок надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859. Висновок призначений для надання до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міської, міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, або до структурного підрозділу, що визначений договором про співробітництво територіальних громад для вирішення питання призначення особі соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.
Згідно з Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-2/о "Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі", затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України 09.03.2021 № 407, Висновок призначений для реєстрації когнітивних порушень які виникають при захворюваннях (органічні психічні розлади (F00-F09), розумова відсталість (F70-F79), порушення рухової активності (паралічі), соціальна дезадаптація, інвалідність І групи тощо). Когнітивні порушення можуть спостерігатися у симптокомлексі наступних розладів психіки (F10-F19), шизофренія (F20), первазивні розлади розвитку (F84), нейродегенеративні захворювання (хвороба Альцгеймера, Паркінсона тощо), судинні захворювання головного мозку (інсульти, інфаркти мозку, церебральний атеросклероз), нейроінфекція, наслідки черепно-мозкової травми, новоутворення, метаболічні порушення та інтоксикації, аутоімунні захворювання, генетичні захворювання тощо (пункт 2 Інструкції № 407).
Пунктом 5 Інструкції № 407 вказано, що висновок надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859.
Згідно з п. 12 Інструкції № 407 особам, яким встановлено інвалідність безстроково, висновок видається безстроково. Особам, яким інвалідність встановлена на певний строк, висновок видається на строк не більше ніж до завершення строку встановлення їм інвалідності, але не менше ніж на 12 місяців. Іншим категоріям осіб висновок видається на 12 місяців з дати видачі (пункт 12 Інструкції № 407).
Отже, повертаючись до обставин цієї справи, та враховуючи висновки, викладені у зазначеній постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 420/16689/23, у якій суд дійшов висновку про можливість надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі належно оформленого рішення ЛКК, суд погоджується з доводами позивача, що ним правомірно до заяви про звільнення з військової служби надано витяг № 59/25/274/В з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, відповідно до якого батьку позивача ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності, та висновок ЛКК № 94 від 26.02.2025 за формою первинної облікової документації № 080-2/о, відповідно до якого ОСОБА_2 потребує догляду вдома безтерміново.
Суд встановив, та сторонами не заперечується, що до рапорту позивачем надано довідку, видану Сновицьким старостинським округом Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області від 10.03.2025 № 20 ОСОБА_1 про те, що станом на березень 2025 року склад його сім?ї такий: батько - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , брат - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 ..
Відповідно до вказаної довідки встановлено наявність у ОСОБА_1 брата - ОСОБА_8 , проте відповідно до сповіщення сім'ї №4515 від 04.04.2025 старший солдат ОСОБА_8 , Старший оператор взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки гірсько-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_3 , зник безвісти 03.04.2025 під час штурмових дій противника в районі населеного пункту Степове Запорізької області.
Тому, суд дійшов висновку, що позивач надав відповідачу з рапортом документи, які підтверджують існування підстав для звільнення з військової служби на підставі пп. г) п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком - ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю II групи та відсутністю інших осіб, які могли б здійснювати за ним догляд.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у задоволенні рапорту ОСОБА_1 від 20.03.2025 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», не відповідають визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах, тому такі дії потрібно визнати протиправними.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав та інтересів позивача буде зобов'язання відповідача звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Тому, позов необхідно задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у задоволенні рапорту ОСОБА_1 від 20.03.2025 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Повне рішення суду складено 03.10.2025.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна