03 жовтня 2025 рокусправа № 380/10041/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Національної поліції України (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, передбаченої Порядком № 260, за період служби з 24.04.2019 до 30.10.2020;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, передбаченої Порядком № 260, за період служби з 24.04.2019 до 30.10.2020 у розмірі 6158,03 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Національної поліції України та наказом від 30.01.2023 № 43о/с звільнений зі служби в поліції з 31.01.2023. Однак, при звільненні позивача відповідач не виплатив ОСОБА_1 грошове забезпечення у повному обсязі, що призвело до звернення позивача до суду за захистом порушеного права.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 380/10901/23 відповідач 07.05.2025 виплатив позивачу надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у сумі 7521,60 грн, не виплативши, при цьому, компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати.
Позивач вважає, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, він набув право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати.
Із наведених підстав, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою від 23.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
11.06.2025 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, зазначивши, що 09.04.2025 позивач звернувся до Нацполіції із заявою про нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат на суму невиплаченої надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, передбаченої Наказом МВС № 260 за період служби з 24.04.2019 до 30.10.2020.
Відповідач наголошує, що надбавка за роботу в умовах режимних обмежень позивачу виплачена на виконання рішення суду у справі № 380/10901/23 у місячний строк з дня отримання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі № 380/10901/23. Тому, така виплата не може вважатися заборгованістю в розумінні Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", оскільки її виплачено на виконання судового рішення.
Відтак, Національна поліція України стверджує, що жодної протиправної бездіяльності нею не допущено, оскільки її дії є такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та релевантними законами України.
Із наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 30.01.2023 № 43о/с полковник поліції ОСОБА_1 , заступник начальника управління поліції-начальника слідчого відділення Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, звільнений зі служби в поліції з 31.01.2023.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі №380/10901/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2025 зобов'язано Національну поліцію України:
нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину) за період служби з 12.03.2020 до 31.10.2020 у розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення;
нарахувати та виплатити ОСОБА_1 частину невиплаченої додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину) за період служби з 01.11.2020 до 30.11.2020, з 11.12.2020 до 31.12.2020, з 18.02.2021 до 31.01.2023 у розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення;
нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за період служби з 24.04.2019 до 30.10.2020 у розмірі 15 відсотків посадового окладу;
нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за період служби з 01.11.2020 до 31.01.2023 у розмірі 15 відсотків посадового окладу.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 380/10901/23 відповідач 07.05.2025 здійснив нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за період служби з 24.04.2019 до 30.10.2020 у розмірі 7521,60 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 07.05.2025 № 2194, АТКБ "Приватбанк".
09.04.2025 позивач звернувся до Нацполіції із заявою про нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат на суму невиплаченої надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, передбаченої Наказом МВС № 260 за період служби з 24.04.2019 до 30.10.2020.
08.05.2025 Національна поліція України листом № 68181-2025 повідомила ОСОБА_1 , що Законом України "Про Національну поліцію" та Порядком 260 не передбачено підстави для здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку доводам позивача про порушення його прав, суд враховує такі обставини та положення законодавства.
Статтею 1 Закону України "Про державну таємницю" від 21.01.1994 № 3855-XII (далі - Закон № 3855-XII) визначено, що державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою; допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації.
За правилами ст. 30 Закону № 3855-XII у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Рішенням суду від 28.06.2024 у справі № 380/10901/23 встановлено право ОСОБА_1 на отримання надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період служби з 24.04.2019 до 30.10.2020 та обов'язок відповідача виплатити таку надбавку.
Разом з тим, питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).
За правилами ст. ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Відповідно до ст. 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індексації інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону № 2050-ІІІ).
За змістом п.п. 2, 3 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
У пункті 4 Порядку № 159 зазначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19, виходив із аналізу норм Закону № 2050-ІІІ, відповідно до статті 2 якого компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення).
Системний аналіз вищенаведених норм, за позицією Верховного Суду у вказаній справі дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 у справі №620/7687/21.
Окрім цього, у вказаній постанові від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21 Верховний Суд зауважив, що на належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013.
У справі № 240/11882/19 Верховний Суд відмітив, що використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону № 1058-ІV, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17 та 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 23.02.2021 у справі №803/1423/17, від 12.05.2022 у справі № 815/3998/16 та від 29.04.2021 у справі №240/6583/20, від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21.
Суд встановив, що на виконання рішення суду від 28.06.2024 у справі № 380/10901/23 відповідач 07.05.2025 здійснив нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за період служби з 24.04.2019 до 30.10.2020 у розмірі 7521,60 грн.
Тобто, виплата належних сум грошового забезпечення, що належали позивачу, відбулася після звільнення позивача зі служби поліції.
Таким чином, ураховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу суми надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за спірний період, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення по дату фактичної виплати заборгованості.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у цьому випадку ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за весь час затримки виплати з квітня 2019 року по день її фактичної виплати - 07.05.2025 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів за період служби з 24.04.2019 до 30.10.2020 у розмірі 6158,03 грн.
Втім, суд наголошує, що проведений позивачем розрахунок охоплює період з 24.04.2019 до 30.10.2020, у той час, як компенсація втрати доходів повинна здійснюватися за період порушення термінів виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, тобто з квітня 2019 року по день її фактичної виплати - 07.05.2025.
Також слід відмітити, що розрахунок компенсації втрати частини грошових доходів належить до функцій відповідача, відтак, суд відмовляє позивачу у задоволенні позову в цій частині.
Згідно із ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат зі сплати судового збору суд не здійснює, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України (ЄДРПОУ 40108578) щодо не нарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за весь час затримки виплати з квітня 2019 року по день її фактичної виплати - 07.05.2025.
Зобов'язати Національну поліцію України (ЄДРПОУ 40108578) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за весь час затримки виплати з квітня 2019 року по день її фактичної виплати - 07.05.2025 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна