02 жовтня 2025 рокусправа № 440/5601/25
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
встановив:
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду по суті рапорту ОСОБА_1 від 01 квітня 2025 року про звільнення з військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 1 квітня 2025 року про звільнення з військової служби на підставі п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII, а саме у зв'язку з необхідністю здійснення піклування над особою, визнаною судом обмежено дієздатною;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 звільнити з військової служби ОСОБА_1 на підставі рапорту від 01 квітня 2025 року про звільнення з військової служби на підставі п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII, а саме у зв'язку з необхідністю здійснення піклування над особою, визнаною судом обмежено дієздатною.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся відповідача з рапортом про звільнення з військової служби з тих підстав, що він призначеним судом опікуном особи, визнаної обмежено дієздатною. Однак відповідач цього рапорту не розглянув, хоча зобов'язаний був це зробити та звільнити позивача зі служби.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 відкрито провадження у справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 адміністративну справу №440/5601/25 постановлено передати за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 17.07.2025 суддя постановила прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки у Законі відсутня така підстава звільнення з військової служби як здійснення піклування над особою, визнаною судом обмежено дієздатною.
Суд встановив таке.
Позивач, ОСОБА_1 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
01.04.2025 позивач подав рапорт про звільнення з військової служби у зв'язку з необхідністю здійснення піклування над особою, визнаною судом обмежено дієздатною.
До Рапорту були додані: 1) Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 листопада 2024 року у справі № 442/2038/24; 2) висновок судово-психіатричного експерта № 749, Рішення від 24 вересня 2024 року про надання суду подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення піклувальника, 3) нотаріально завірене свідоцтво про народження ОСОБА_1 , 4) нотаріально завірена копія паспорта ОСОБА_1 ,5) нотаріально завірена копія паспорта ОСОБА_2 , 6) нотаріально завірена копія РНОКПП ОСОБА_1 , 7) нотаріально завірена копія РНОКПП ОСОБА_2 .
Станом на день звернення позивача з позовною заявою до суду будь-якого рішення чи інформації стосовно результату розгляду рапорту про звільнення військовослужбовця головного сержанта ОСОБА_1 за сімейними обставинами відповідач не прийняв.
Позивач вважає протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не звільнення його з військової служби на підставі рапорту від 01.04.2025, а саме у зв'язку з необхідністю здійснення піклування над особою, визнаною судом обмежено дієздатною, як наслідок просить зобов'язати відповідач розглянути вказаний рапорт та звільнити з військової служби. Просить позов задовольнити.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII Про військовий обов'язок і військову службу (далі Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Пунктом третім частини дванадцятої ст. 26 цього ж Закону передбачено підстави, за наявності яких військовослужбовці підлягають звільненню з військової служби, через сімейні обставини або з інших поважних причин.
Так, однією із підстав, визначених означеною нормою є «у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами».
Як встановив суд, то на підтвердження обставин щодо звільнення позивача з військової служби позивач зазначає рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.11.2024 у справі №442/2038/24, яким визнано обмежено дієздатною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначено її піклувальником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З урахуванням встановленого, суд висновує, що суд визнав ОСОБА_2 обмежено дієздатною та призначив позивача її піклувальником.
Натомість підставою для звільнення з військової служби є здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною (….).
Отже, позивач не довів належними доказами факту необхідності здійснення опіки над ОСОБА_2 , оскільки вона не визнана недієздатною.
Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для ухвалення юридично значимого рішення за рапортом позивача від 01.04.2025 та звільнення позивача з військової служби.
Беручи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Судовий збір не розподіляється.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 02.10.2025
Суддя Лунь З.І.