справа №380/16901/25
03 жовтня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Голуб Інна Іванівна, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем;
- зобов'язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку, його розшук ТЦК та СП;
- встановити судовий контроль за виконання рішення суду після набрання ним законної сили та зобов'язати відповідача у 15-денний строк з дня отримання рішення суду, яке набрало законної сили, подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 із електронного військово-облікового документа у застосунку «Резерв +» стало відомо, що він має порушення правил військового обліку та з 13.06.2025 його розшукує ТЦК та СП. Позивач зауважує, що дані, які можливо самостійно оновити, він оновив вчасно - у строк до 18.07.2024. Вказує, що 10.03.2022 вибув з території України за кордон, про що має відмітку у закордонному паспорті громадянина України. За місцем реєстрації в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , він не проживає з моменту вибуття за кордон - на територію Федеративної Республіки Німеччина, де працює та має право на проживання. Зауважує, що при оновленні своїх даних у застосунку «Резерв +», позивач зазначив адресу фактичного проживання в АДРЕСА_2 , проте на вказану адресу повісток він не отримував. Вважає, що порушень правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію не допускав, до жодного виду відповідальності також не притягувався.
З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 із письмовою заявою від 05.08.2025 про внесення змін до персональних даних. Вказує, що відповідач надав письмову відповідь № 19090 від 11.08.2025, згідно з якою, серед порушень правил військового обліку ОСОБА_1 ідентифіковано: неприбуття для постановки на військовий облік осіб призовного віку; неприбуття для постановки на військовий облік військовозобов'язаних (після досягнення 27-річного віку); неприбуття для визначення ступеня придатності за станом здоров'я до проходження військової служби під час мобілізації; неуточнення облікових даних протягом 60-денного строку з 19.05.2024.
Позивач вважає таку поведінку відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів протиправною. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 19.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідно до довідок про доставку електронного листа до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_3 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі доставлено: 18.08.2025 - позовну заяву з копіями доданих до неї документів та 19.08.2025 - ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі без виклику сторін від 19.08.2025.
Відповідачу роз'яснено право подання відзиву на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до положень частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України) неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 262 КАС України судом вирішено справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до військового квитка НОМЕР_1 , ОСОБА_1 взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 25.12.1996, зарахований в запас 15.12.1996, не служив.
У паспорті громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 є відмітка про виїзд з території України 10.03.2022.
У матеріалах справи міститься також дозвіл на тимчасове проживання на території Німеччини, № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 , виданий 14.03.2022, адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідно до знімка екрана із застосунку «Резерв+», позивач оновив дані 25.05.2024.
Згідно з військово-обліковим документом, сформованим 02.08.2025 у застосунку «Резерв +», ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , має порушення правил військового обліку, з 13.06.2025 його розшукує ТЦК та СП, причина розшуку: не уточнив персональні дані вчасно.
Позивач 05.08.2025 звернувся із заявою про внесення персональних даних (уточнення, виправлення, видалення недостовірних даних) військовозобов'язаного до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронному вигляді до відповідача, в якій просив видалити з Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів недостовірні відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, перебування у розшуку, а також надати належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо нього, а саме:
- спірну постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 у справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 210, ст. 210-1, ст. 211 КУпАП;
- копію письмового повідомлення про виклик ОСОБА_1 на розгляд справи, копію конверта про направлення повідомлення, копію опису вкладення до поштового відправлення, копію треку відстеження поштового направлення на сайті АТ «Укрпошта»;
- копію складеного у відношенні ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за фактом порушення вимог правил військового обліку та скоєння адміністративного правопорушення;
- копію письмової повістки про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 , копію опису вкладеного, копію поштової квитанції про направлення листа; письмову довідку посадової особи АТ «Укрпошта» з письмовим підтвердженням неможливості вручення повістки про виклик; трек відстеження поштового відправлення, сформований на офіційному веб-порталі АТ «Укрпошта».
ІНФОРМАЦІЯ_2 на звернення адвоката Голуб І.І. від 31.07.2025 надав відповідь від 11.08.2025 № 19090, у якій зазначено таке:
«…серед порушень правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ідентифіковано:
- неприбуття для постановки на військовий облік осіб призовного віку;
- неприбуття для постановки на військовий облік військовозобов'язаних (після досягнення 27-річного віку);
- неприбуття для визначення ступеня придатності за станом здоров'я до проходження військової служби під час мобілізації;
- неуточнення облікових даних протягом 60-денного строку з 19.05.2024 року.
Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в редакції станом на 01.03.2003 року, взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які відповідно до ст. 18 цього Закону звільнені від призову на військову службу.
3 моменту передачі на військовий облік військовозобов'язаних, в ОСОБА_1 виник обов'язок особисто прибути до РВК (станом на 2003 рік) за місцем проживання, вчинити дії, направлені на постановку на військовий облік військовозобов'язаних та отримати військово-обліковий документ.
Постановка на військовий облік вимагає особистої присутності громадянина та включає в себе проходження медичної комісії на визначення придатності до військової служби, повідомлення персональних даних, отримання військово облікового документа, отримання первинного звання.
3 19.05.2024 було встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає сувору адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.
Зазначена вимога прибути за викликом Сихівського районного територіального центру залишається обов'язковою до виконання.
Обов'язок стати на військовий облік не залежить від отримання повістки від районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Чоловіки віком від 18 до 60 років зобов'язані самостійно прийти до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП ) для взяття на військовий облік та оновлення даних.
Це означає, що, незважаючи на строки накладення адміністративного стягнення, зобов'язання про необхідність прибуття за для проходження медичного огляду та постановки на військовий облік військовозобов'язаних продовжують діяти».
Позивач, вважаючи протиправною поведінку відповідача щодо внесення даних про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
На час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України продовжує діяти воєнний стан.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 1-3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Отже, військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку.
Частиною 3 та 4 статті 33 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Відповідно до частини 5 статті 33 Закону № 2232-ХІІ, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 34 Закону № 2232-ХІІ, персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
На виконання частини 5 статті 33 Закону № 2232-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 30.12.2022 № 1487 затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487, у редакції від 16.01.2025, чинній станом на момент внесення запису про порушення правил військового обліку позивачем), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Пунктом 2 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку № 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487) визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
1) перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;
2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
10) звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Як встановив суд із відмітки у паспорті громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 , він виїхав з території України 10.03.2022. Про місце фактичного перебування позивача за адресою: АДРЕСА_3 , свідчить дозвіл на тимчасове проживання на території Німеччини, № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 , виданий 14.03.2022.
Згідно з наведеними вище Правилами військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів та пунктом 23 Порядку № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Згідно з пунктом 53 Порядку № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які виїжджають за кордон, не знімаються (не виключаються) з військового обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Відповідно до підпункту 2 частини 5 статті 37 Закону № 2232-ХІІ зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України:
які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;
які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
які зараховані до військового оперативного резерву;
в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
Проте приписами пункту 53 Порядку № 1487 у редакції до 18.05.2024 (чинній станом на момент виїзду позивача за кордон - 10.03.2022) було передбачено зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які виїжджають за кордон на строк більше трьох місяців і таке здійснювалося після особистого прибуття їх до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки з документами, що підтверджують виїзд за кордон. Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які виїжджали за кордон на строк до трьох місяців, з військового обліку не знімалися.
Суд зауважує, що виїзд за межі території України 10.03.2022 позивача, не звільняв останнього від обов'язку особисто з'явитися до відповідного ТЦК з метою зняття з військового обліку.
Водночас, з 13.06.2024 набули чинності зміни, внесені до підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487), згідно з яким, громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв'язку з вибуттям за межі України на строк понад 3 місяці, зобов'язані були протягом 30 днів з дня набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 563 стати на військовий облік одним з таких способів:
прибуття особисто до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
шляхом подання заяви про взяття на військовий облік у довільній формі разом із відомостями, визначеними додатком 4 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та копії першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, яким такого громадянина України знято з військового обліку, через закордонну дипломатичну установу України.
Було визначено, що заява подається громадянином України закордонній дипломатичній установі України особисто разом із паспортом громадянина України для виїзду за кордон, який після прийняття заяви повертається громадянину України, або засобами поштового зв'язку разом з копією першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Закордонна дипломатична установа України надсилає заяву з визначеними документами відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню або регіональному органу СБУ або відповідному підрозділу розвідувальних органів на їх адресу електронної пошти, яка розміщена на їх офіційному веб-сайті, у семиденний строк.
Із матеріалів справи, зокрема, з військового квитка НОМЕР_1 ОСОБА_1 та з військово-облікового документа, сформованого 02.08.2025 у застосунку «Резерв +» суд встановив, що позивач не був знятий з військового обліку.
Суд зауважує, що пунктом 52 Порядку № 1487 (у редакції від 16.01.2025, чинній станом на момент внесення запису про порушення правил військового обліку позивачем) передбачено, що військовий облік громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, здійснюється районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, відповідними підрозділами розвідувальних органів на загальних засадах.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ статтю 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII викладено в новій редакції (чинна із 18.05.2024), згідно з якою, зокрема частиною 10, встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Суд встановив із наданого позивачем знімку екрана застосунку «Резерв+», що ОСОБА_1 оновив дані 25.05.2024.
Згідно з військово-обліковим документом, сформованим 02.08.2025 у застосунку «Резерв +», ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , має порушення правил військового обліку, з 13.06.2025 його розшукує ТЦК та СП, причина розшуку: не уточнив персональні дані вчасно.
Із відповіді від 11.08.2025 № 19090, яку надав ІНФОРМАЦІЯ_2 на звернення адвоката Голуб І.І. від 31.07.2025 суд не встановив, що позивач був притягнений до адміністративної відповідальності за вчинення будь-якого адміністративного чи кримінального правопорушення. Натомість відповідач тільки перелічив вчинені, на його думку, позивачем порушення правил військового обліку.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка полягала у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем та про його розшук, суд керується таким.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені в Законі України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру.
Згідно з частиною 8 статті 5 Закону № 1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Частиною 9 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру заносяться та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів:
1) персональні дані;
2) службові дані.
У свою чергу, пункт 20-1 частини 1 статті 7 Закону № 1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, Служби зовнішньої розвідки); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20); повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 56 Порядку № 1487 Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, суд дійшов висновку, що до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності.
Суд акцентує увагу, що «притягнення до адміністративної відповідальності» та «вчинення адміністративного правопорушення» є різними за змістом поняттями.
Доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності в установленому законом порядку за порушення правил військового обліку відповідач не надав.
За таких встановлених судом фактичних обставин, суд прийшов до висновку про протиправність дій відповідача, які полягали у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення правил військового обліку та розшук ТЦК та СП.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем вказаний обов'язок не виконано.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку діям відповідача, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, суд виснує, що дії відповідача, які полягали у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем та його розшук ТЦК та СП, свідчать про протиправну поведінку суб'єкта владних повноважень, яка не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям до такого роду поведінки у спірних правовідносинах та чинному законодавству, тому позовні вимоги в цій частині є підставними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Друга позовна вимога є похідною від першої, тому підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку та його розшук ТЦК та СП.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову в цілому.
Щодо вимог встановити судовий контроль за виконання рішення суду після набрання ним законної сили та зобов'язання відповідача у 15-денний строк з дня отримання рішення суду, яке набрало законної сили, подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Тобто, встановлення такого виду судового контролю за виконанням рішення суду є правом, а не обов'язком суду.
З урахуванням викладеного та фактичних обставин справи, суд не бачить підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній адміністративній справі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань віповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 968 грн 96 к., сплаченого згідно з квитанцією № 5А64-BQR7-B3BE від 16.08.2025.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ) та його розшук ТЦК та СП.
Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. судових витрат у вигляді судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. П. Хома