Іменем України
02 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/381/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У провадженні суду перебуває справа за позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни (далі - представник позивача, Єрьоміна В.А.) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Київській області), з такими вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.11.2024 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити з 01.11.2024 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №360/199/24 від 16.04.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області і отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років від 01.09.2011 року.
14 липня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" № 713, якою установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
На виконання судового рішення у справі №360/199/24 від 16.04.2024 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 без врахування вищезазначеної доплати у сумі 2000 грн з 01.07.2021 року. Дана обставина підтверджується відповіддю Відповідача.
Як стверджує представник позивача, вважаючи, що перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018 не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, позивач звернувся з заявою про нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, передбаченою Постановою №713 до відповідача 13.12.2024.
Відповідач відмовив у задоволенні заяви у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Представник позивача вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області протиправними та такими, що порушують його права на належний соціальний захист.
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Судом по справі вчинено наступні процесуальні дії:
- ухвалою суду від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні);
- ухвалою суду від 06.03.2025 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 400/6254/24;
- ухвалою суду від 28.04.2025 поновлено провадження у справі;
- ухвалою суду від 19.06.2025 повторно витребувано від відповідача додаткові докази;
- ухвалою суду від 27.06.2025 повторно витребувано від відповідача додаткові докази;
- ухвалою суду від 27.06.2025 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження;
- ухвалою суду від 15.07.2025 витребувано від відповідача додаткові докази;
- ухвалою суду від 27.08.2025 повторно витребувано від відповідача додаткові докази;
- ухвалою суду від 27.08.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів;
- ухвалою суду від 26.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є пенсіонером за вислугою років з 01.09.2011, про що свідчить протокол за пенсійною справою № 1004019631 (МНС) від 01.09.2011.
З даних КП «ДСС» вбачається, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 у справі № 360/199/24 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04 грудня 2023 року № 30.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04 грудня 2023 року № 30, та фактично сплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 06.06.2024.
На підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 у справі № 360/199/24 було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2024 без врахування щомісячної доплати до 2000 грн відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії за пенсійною справою № 1004019631 - МНС від 12.03.2025 та розрахунком пенсії за вислугою років ОСОБА_1 від 01.11.2024.
Представник позивача звернувся до ГУ ПФУ у Київській області із заявою від 13.12.2024, в якій просила нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року щомісячну доплату до пенсії, передбаченою постановою КМУ від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000 грн, виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 у справі № 360/199/24, з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження пенсії заявника максимальним розміром.
ГУ ПФУ у Київській області листом від 25.12.2024 № 1000-0902-8/198713 було повідомлено представника позивача про те, що доплату у розмірі 2000,00 грн. згідно постанови № 713 ОСОБА_1 отримував у період з 01.07.2021 по 31.10.2024. На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 по справі № 360/199/24 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії. Основний розмір пенсії після перерахунку збільшився з 01.11.2024 більше, ніж на 2000,00 грн, отже підвищення пенсії згідно постанови № 713 не передбачено.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом шостим частини першої статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та поліцейських, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону № 2262-XII.
Відповідно до положень статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінетом Міністрів України 14.07.2021 прийнято Постанову №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713 ).
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01 липня 2021 року.
Пунктом 3 Постанови №713 установлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01 липня 2021 року виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
При цьому, відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, від 02.03.2023 у справі №600/870/22, від 04.04. 2023 у справі № 380/25987/21, від 18.04.2023 у справі №560/6528/22 та від 26.04.2023 у справі №160/14146/22, від 04.02.2025 у справі №620/4999/24.
Згідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
3астосовуючи ці позиції до обставин справи, суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права позивача на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
На думку суду, відповідач не довів, що припиняючи нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати, він діяв відповідно до закону.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно із загальними засадами права, дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, а бездіяльність -це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.11.2024 щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 01.11.2024 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Щодо позовних вимог про перерахування та виплату пенсії з 01.11.2024 виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 16.04.2024 у справі №360/199/24, з урахуванням раніше виплачених сум, суд вважає зазначені позовні вимоги передчасними, оскільки відповідач ще не здійснив перерахунок та виплату пенсії позивачу з включенням спірної доплати у розмірі 2000,00 грн, а відтак відсутні докази того, що при проведенні перерахунку відповідач буде виходити з іншого грошового забезпечення, ніж встановлено рішенням суду у справі №360/199/24. У випадку, якщо позивач за результатом вчиненого відповідачем, на підставі рішення суду у вказаній справі, перерахунку буде незгоден з нарахованою до сплати сумою пенсії він не позбавлений права звернутися до суду із відповідним позовом.
Отже, така вимога заявлена передчасно, а тому суд відмовляє у її задоволенні.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню із обранням належного та ефективного способу захисту порушених прав позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Разом з тим, згідно частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.
Зважаючи на те, що спір виник внаслідок протиправних дій відповідача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548, місцезнаходження: Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 листопада 2024 року щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01 листопада 2024 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.О. Кисельова