03 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1295/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П, розглянуши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора та Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення чотирнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 14.10.2024 № 1 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 05.11.2024 № 315к, та від 03.02.2025 №30к яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської області;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської області або рівнозначній посаді та в органах прокуратури України;
- стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури (проспект Європейський, будинок 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02910025) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04.02.2025 і до моменту винесення рішення суду або до моменту фактичного поновлення на роботі;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 03.07.2012 безперервно працювала в органах прокуратури України до 03.02.2025 року. Після виходу із декретної відпустки 13.11.2023 року її було включено до графіку проходження атестації, за результатом складання іспиту позивачем набрано 65 балів, у зв'язку з чим Кадровою комісією прийняте рішення про неуспішне проходження іспиту, що стало підставою для звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури. Вказане рішення позивач вважає протиправним, оскільки після іспиту, позивачем подано заяву про повторне проходження іспиту, відповідь на яку позивач не отримала. У рішення Кадрової комісії не наведено мотивів його прийняття та не зазначені обставин, що вплинули на його прийняття та не містить інформації про відповідність ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності. Вважає протиправним процедури призначення атестації прокурорів, оскільки перелік питань взагалі не був викладений, а графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону відповідності здійснювати повноваження прокурора окружних прокуратур, оприлюднений лише 02.10.2024 після 17 год., тобто менше ніж за сім днів до складання іспиту.
Крім того, позивач вказує на винесення наказу про її звільнення поза межами повноважень, оскільки у керівника обласної прокуратури відсутні повноваження на її звільнення, оскільки позивача не було призначено на посаду у Кропивницьку окружну прокуратуру, а лише визначене тимчасове робоче місце. При винесенні наказу про звільнення, відповідачем застосовано неконституційну норму Закону №113-ІХ. А оскаржуваний наказ про звільнення взагалі не містить вказівки на визначену законом підставу звільненні.
Також зазначає, що наказ Кіровоградською обласною прокуратурою винесено без дотримання гарантій жінок, які мають дітей, визначеної статті 40 КЗпП України, оскільки ОСОБА_1 , як одинока мати не підлягала звільненню.
04.04.2025 року від Офісу Генерального прокурора (надалі відповідач 1) надійшов відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнаються, оскільки процедура атестації прокурорів пройшла із дотримання норм законодавства та на підставі заяви ОСОБА_1 від 04.10.2019 про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. Чотирнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур прийняла рішення про включення позивача до графіку складання іспиту на 08.02.2024 (протокол від 01.02.2024 № 109). Дана інформація оприлюднена на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора у строк, встановлений пунктом 1 розділу ІІ Порядку №221, тобто не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту.
Твердження про порушення строку публікації переліку тестових питань не відповідають дійсності, оскільки для проведення першого етапу атестації прокурорів місцевих прокуратур використовувались питання, розроблені для прокурорів регіональних прокуратур, які проходили тестування в березні 2020 року. Ці питання були оновлені IDLO, Тренінговим центром прокурорів України та Офісом Ради Європи України з урахуванням змін в законодавстві України. Перелік тестових питань для складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора затверджено 07.10.2020 та разом з правильними відповідями розміщено на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Атестація прокурорів місцевих прокуратур» та у розділі «Новини» того ж дня. У зв'язку зі змінами в законодавстві 04.10.2023, на виконання вимог пункту 2 розділу ІІ Порядку № 221, виконувачем обов'язків Генерального прокурора затверджено перелік тестових питань для іспиту та цього ж дня (04.10.2023) разом з правильними відповідями розміщено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Атестація прокурорів місцевих прокуратур» та у розділі «Оголошення», тобто за рік до проходження іспиту позивачем.
На засіданні чотирнадцятої кадрової комісії складено список прокурорів, які 09.10.2024 не склали іспит, набравши менше 70 балів (четверте питання порядку денного), де зазначено позивача з результатом складного іспиту в 65 балів (додаток № 1 до протоколу від 09.10.2024 № 133). Позивач звернулася до чотирнадцятої кадрової комісії із заявою від 10.10.2024 про призначення повторного складання іспиту у формі анонімного тестування, яка обґрунтована поганим станом здоров'я під час здачі іспиту, перебування у стресовому стані та про наявність хвороб, які завадили успішному складанню іспиту, яку 14.10.2024 розглянуто та прийнято рішення про відсутність у кадрової комісії підстав, передбачених як пунктом 11, для перенесення дати складання позивачем іспиту та правомірність урахування нею набраного позивачем балу. Наголошено, що рішення комісії відповідає вимогам пункту 13, 16, 17 розділу II Закону № 113-ІХ, пункту 8 розділу I Порядку № 221 із огляду на його специфіку воно не потребує іншого обґрунтування та мотивування (а.с.127-209 т.1).
07.04.2025 року до суду надійшов відзив на позов Кіровоградської обласної прокуратури (надалі - відповідач 2), у якому зазначено про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є необґрунтованими та безпідставними, оскільки юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача є виключно настання події зумовленою наявністю рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації позивачем. Повноваження керівник Кіровоградської обласної прокуратури щодо звільнення позивача визначені у пункті 19 Прикінцевих і перехідних положень Закону України №113-ІХ. При звільненні позивача не застосовувався абз.6 п.19 Прикінцевих і перехідних положень Закону України №113-ІХ (а.с.1-92 т.2).
Офісом Генерального прокурора 11.04.2024 року надано суду доповнення до відзиву із деталізацією іспиту ОСОБА_1 09.10.2024 року (а.с.96130 т.2).
Рух справи:
Ухвалою судді від 04.03.2025 року позовну заяву залишено без руху.
Суддя ухвалою від 19.03.2025 відкрила спрощене позовне провадження у справі за цим позовом, а сторонам встановила процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 10.04.2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника Офісу Генерального прокурора про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 05.09.2025 року витребувані додаткові докази.
Офісом Генерального прокурора надані витребувані судом докази.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_2 працювала в органах прокуратури та 04.10.2019 року звернулась із заявою про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію (а.с.16 т.2).
Відповідно до спільного рішення тринадцятої та чотирнадцятої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 28.07.2021 позивач була включена до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (надалі - іспит) на 02.08.2021, що відображено у протоколі від 27.07.2021 № 9 (а.с.149-154 т.1).
Наказом від 12.04.2021 року №122к ОСОБА_1 , у зв'язку із народженням доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надана відпустку по догляду за дитиною (а.с.156 т.2).
ОСОБА_1 до кадрових комісій було подано заяву від 30.07.2021 про перенесення складання іспиту на іншу дату у зв'язку з перебуванням нею у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 13.04.2021 по 02.01.2024 (а.с.155-158 т.2).
Наказами керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 06.11.2023 року №508к та від 13.1.2023, у зв'язку із достроковим виходів із відпустки, тимчасово визначено робоче місце прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_1 у Кропивницькій окружній прокуратурі і визначені функціональні обов'язки (а.с.7-8 т.2).
У протоколі №109 засідання чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 01.02.2024 року позивача включено до графіку складання іспиту на 08.02.2024 (а.с.158-161 т.1).
У встановлені кадровою комісією дату, час та місце ОСОБА_1 для складання іспиту не прибула, що відображено у протоколі від 08.02.2024 № 111 (а.с.162-165 т.1).
У протоколі №116 засідання чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 18.04.2024 року позивача включено до графіку складання іспиту на 30.04.2024 (а.с.166 т.1).
У заяві від 01.04.2024 року ОСОБА_1 просила перенести дату складання іспиту (а.с.157 т.2).
У встановлені кадровою комісією дату, час та місце ОСОБА_1 для складання іспиту не прибула, що відображено у протоколі від 30.04.2024 № 119 (а.с.171-174 т.1).
Протоколом №120 засідання чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 17.05.2024 року позивача включено до графіку складання іспиту на 23.05.2024 (а.с.175-178 т.1).
У заяві від 22.05.2024 року ОСОБА_1 просила перенести дату складання іспиту (а.с.159-161 т.2).
У встановлені кадровою комісією дату, час та місце ОСОБА_1 для складання іспиту не прибула, що відображено у протоколі від 23.05.2024 № 121 (а.с.181-183 т.1).
Протоколом №125 засідання чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 31.07.2024 року позивача включено до графіку складання іспиту на 07.08.2024 (а.с.184-187 т.1).
У встановлені кадровою комісією дату, час та місце ОСОБА_1 для складання іспиту не прибула, що відображено у протоколі від 07.08.2024 № 126 (а.с.188-190 т.1).
Протоколом №132 засідання чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 03.10.2024 року позивача включено до графіку складання іспиту на 09.10.2024 (а.с.191-194 т.1).
Дана інформація оприлюднена на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора 02.10.2024, що не заперечується сторонами, хоча і викликає подив, оскільки оприлюднення відбулось за день до протоколу про включення до графіку складання іспиту. Скоріш за все тут міститься описка у дані, і вірною є 03.10.2024.
За наслідками складання 09.10.2024 іспиту позивач набрала 65 балів, у зв'язку з чим її не допущено до проходження наступного етапу атестації, що відображено у протоколі від 09.10.2024 № 133 засідання чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (а.с.195-197 т.1).
10.10.2024 ОСОБА_1 звернулась до чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) із заявою про призначення для складання іспиту нового часу, оскільки під час проходження іспиту вона перебувала у стресовому стані через психологічне навантаження, стан її здоров'я різко погіршився (а.с.162-163 т.2).
На засіданні чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 14.10.2024 року прийнято рішення №1 ''Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора'', яким прокурор Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію (надалі - спірне рішення-1, а.с.204 т.1).
Вказане рішення скеровано керівнику Кіровоградської обласної прокуратури 29.10.2024 року (а.с.205-206 т.1).
У протоколі чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 14.10.2024 року відображено про розгляд заяву позивача та прийняття рішення про відсутність підстав для повторного проходження іспиту (а.с.199-203 т.1).
Наказом керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 05.11.2024 року №315к ''Про звільнення'' керуючись статтею 11 Закону України ''Про прокуратуру'' звільнено ОСОБА_1 з посаду прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункт 19 розділу ІІ ''Прикінцеві та перехідні положення'' Закону України ''Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури'') у перший робочих день після закінчення тимчасової непрацездатності. Підстава: рішення чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про неуспішне проходження прокурором атестації №1 від 14.10.2024 року (надалі - спірне рішення-2, а.с.20).
Отже, законність та справедливість рішення-1 та рішення-2 є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються організація і діяльність прокуратури.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ від 14.10.2014.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1697-VІІ організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України Про прокуратуру (у редакції, діючій до внесення змін Законом України від 19.09.2019 № 113-IX) систему прокуратури України становлять: 1) Генеральна прокуратура України; 2) регіональні прокуратури; 3) місцеві прокуратури; 4) військові прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Законом України від 19.09.2019 № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (надалі - Закон № 113-IX), який набрав чинності 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури та у зв'язку з цим внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до Закону України Про прокуратуру.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України Про прокуратуру систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Отже, процедура реформування органів прокуратури розпочата з дня набрання чинності Законом № 113-IX та вищенаведеними нормами цього Закону визначено основну її умову, а саме: проходження прокурорами атестації з метою подальшого несення служби в органах прокуратури.
Пунктами 9-14, 16 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ установлено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
Прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація прокурорів включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
За результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, крім випадків її проходження прокурорами та слідчими органів прокуратури, зазначеними в підпункті 3 пункту 7 цього розділу, забороняється.
1. Стосовно спірного рішення-1, суд зазначає наступне.
Як на підставу протиправності спірного рішення-1, позивач вказала, що воно прийняте з порушенням процедури, оскільки перелік питань взагалі не був оприлюднений, а графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону відповідності здійснювати повноваження прокурора окружних прокуратур, оприлюднений лише 02.10.2024 після 17 год., тобто менше ніж за сім днів до складання іспиту.
Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221, відповідно до пунктів 7 - 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", затверджений Порядок проходження прокурорами атестації (надалі - Порядок №221).
Позивачем подано заяву від 04.10.2019 установленої форми про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію, що опосередковано свідчить про усвідомлення, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, її може бути звільнено.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №221 після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
Отже, оприлюднення графіку складання іспиту має відбуватись за п'ять днів, а не як вказала позивач сім днів.
Позивач зазначила, що оприлюднення графіку мало місце 02.10.2024 року (скоріш за все тут описка у дані і вірною є 03.10.2024), а іспит призначений на 09.10.2024, тобто за п'ять днів, як це визначено у Порядку №221, а відтак доводи позивача відхиляються.
Згідно пункту 2 розділу ІІ Порядку №221 перелік тестових питань для іспиту затверджується Генеральним прокурором та оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту.
У пункті 3 розділу ІІІ Порядку №221 визначено, що зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту.
Процедура атестації прокурорів розпочатий у 2019 році. Для проведення першого етапу атестації прокурорів місцевих прокуратур використовувались питання, розроблені для прокурорів регіональних прокуратур, які проходили тестування в березні 2020 року. Ці питання були оновлені IDLO, Тренінговим центром прокурорів України та Офісом Ради Європи України з урахуванням змін в законодавстві України.
Перелік тестових питань для складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора затверджено 07.10.2020 та разом з правильними відповідями розміщено на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Атестація прокурорів місцевих прокуратур» та у розділі «Новини» того ж дня.
У зв'язку зі змінами в законодавстві 04.10.2023, на виконання вимог пункту 2 розділу ІІ Порядку № 221, виконувачем обов'язків Генерального прокурора затверджено перелік тестових питань для іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора для проходження атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) та цього ж дня (04.10.2023) разом з правильними відповідями розміщено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Атестація прокурорів місцевих прокуратур» та у розділі «Оголошення».
Тобто, перелік запитань із вірними відповідями оприлюднені за один рік до проходження іспиту позивачем 09.10.2024, а тому, доводи позивача щодо неоприлюднення іспитових питань є необґрунтованим та відхиляється судом.
Іще одним доводом протиправності спірного рішення-1 позивач зазначає невмотивованість такого рішення.
Відповідно до пунктів 4-5 розділу ІІ Порядку №221 прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.
Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Безумовним є те, що рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим, що на переконання суду, свідчить про те, що у такому рішенні мають бути наведені зміст та підстави прийняття.
Відповідно до пункту 8 розділу I Порядку № 221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.
Наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233, відповідно до підпункту 8 пункту 22 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", з метою визначення порядку роботи кадрових комісій, керуючись статтею 9 Закону України "Про прокуратуру", затверджений Порядок роботи кадрових комісій (надалі Порядок №233).
Пунктом 12 Порядку № 233 передбачено, що рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
У спірному рішенні-1 чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 14.10.2024 року вказані підстави його прийняття з посиланням на норми законодавства; мотиви його прийняття, зазначення те, позивач набрала 65 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, вказано про те, що вона не допускається до проходження наступних етапів; містить висновок про те, що позивач неуспішно пройшла атестацію.
За позицією позивача у спірному рішення-1 мало б бути викладені мотиви його прийняття, обставини, що вплинули на його прийняття із конкретизацією як результат тестування впливає на визначення професійної компетентності та здатності виконувати професійні обов'язки і відповідність займаній посаді. Водночас, спеціальним Порядком №221 таких вимог до рішення про неуспішне проходження атестації, не ставиться.
Спору щодо вірності кількості балів за результатом іспиту позивачем не зазначено.
Отже, суд дійшов висновку, що рішення чотирнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 14.10.2024 № 1 відповідає вимогам, встановленим Порядком № 221, типовій формі, містить посилання на нормативно-правові акти, що підтверджують повноваження комісії та підстави його прийняття, а з огляду на його специфіку, воно не потребує іншого обґрунтування.
У зв'язку із наведеним, суд відхиляє доводи позивача і задоволенні позову в цій частині відмовляє.
2. Стосовно спірного рішення-2, суд зазначає наступне.
Позивач зазначала про відсутність повноважень у керівника Кіровоградської обласної прокуратури на її звільнення, оскільки її не було призначено на посаду у Кропивницьку окружну прокуратуру, а лише визначене тимчасове робоче місце.
Відповідно до пункту 6 розділу V Порядку № 221 рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II Закону №113-ІХ.
Закон України «Про внесення змін до розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» щодо окремих аспектів дії перехідних положень» від 15.06.2021 № 1554-ІX, передбачив безальтернативну обов'язковість проходження атестації для можливості обіймання посади прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласній чи окружній прокуратурі, у тому числі у разі поновлення на посадах за рішеннями судів.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (у редакції Закону України № 1554-IX від 15.06.2021) положення щодо проходження атестації, передбаченої цим розділом, серед інших, поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, які:
1) на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах;
2) на день набрання чинності цим Законом займали посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, але з поважних причин, до яких належать тимчасова непрацездатність, відпустка по догляду за дитиною, відрядження для участі в роботі інших органів на постійній основі тощо, не проходили атестацію.
Прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 цього пункту, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації.
Пунктом 19 Розділу ІІ ''Прикінцеві і перехідні положення'' Закону № 113-ІХ встановлено, що прокурори звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав: 2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.
Згідно з абзацом третім пункту 3 розділу ІІ Закону № 113-ІХ за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин уповноваженою особою на прийняття рішення стосовно позивача є керівник обласної прокуратури.
Відповідно до статті 11 Закону України ''Про прокуратуру'' до повноважень керівника обласної прокуратури входить призначення та звільнення з посад прокурорів признання на посади та звільнення з посад прокурорів обласних та окружних прокуратур, прокурорів - стажистів окружних прокуратур у встановленому цим Законом порядку.
За таких обставин керівник Кіровоградської обласної прокуратури уповноважений був приймати рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської області.
Відтак, накази керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 05.11.2024 № 315к, та від 03.02.2025 № 30к звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської області відповідно до вимог статті 11 Закону № 1697-VII та підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ Закону № 113-ІХ.
У зв'язку із наведеним, доводи позивача відхиляються судом, оскільки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства доводи позову про незаконність наказу про звільнення позивача у зв'язку з відсутністю в підстав, передбачених Законом 1697-ІХ, а також факту ліквідації Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської області.
Не ґрунтуються на нормах чинного законодавства доводи позову про незаконність наказу про звільнення позивача у зв'язку з відсутністю в підстав, передбачених Законом 1697-ІХ, а також факту ліквідації Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської області.
Стосовно доводів позивача про застосування при звільненні з органів прокуратури норм Закону №113-ІХ, який не підлягав застосуванню через його неконституційності.
Рішення Другого сенату Конституційного Суду України №1-р(II)/2023 від 01.03.2023 у справі № 3-5/2022(9/22) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 6 розділу II ''Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-IX.
У постанові від 12.10.2023 у справі № 360/7719/21 Верховний Суд зазначив, що "… правовідносини, які пов'язані з проходженням прокурором публічної служби та звільнення з підстав, визначених підпунктами 1-4 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX, урегульовані спеціальними законодавчими актами, тобто з 25.09.2019 саме Закон № 113-IX, а не КЗпП України, поширюється на ці правовідносини.
Такі висновки Верховного Суду ґрунтуються на тому, що пунктами 1, 21 розділу І Закону №113-ІХ внесені зміни до КЗпП України та Закону № 1697-VII, зокрема, статтю 40 КЗпП України доповнено частиною п'ятою такого змісту: "Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус".
Крім того, згідно із частиною п'ятою статті 51 Закону № 1697-VII на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.
Разом із тим предметом конституційного контролю був винятково пункт 6 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX, а відповідність Конституції України інших приписів цього Закону, зокрема й тих, що визначають умови та порядок проведення атестації прокурорів, у цьому конституційному провадженні не перевірялася.
Своєю чергою визнання пункту 6 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX неконституційним та втрату ним чинності з дня ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом не означає, що відповідні правовідносини, пов'язані із звільненням прокурора з посади, з цього моменту автоматично регулюються положеннями загального трудового законодавства, з огляду на вищевказані положення спеціального закону з урахуванням внесених ним змін до відповідних норм КЗпП України.
Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 01.03.2023 № 1-р(ІІ)/2023 йдеться про звільнення прокурора внаслідок неподання ним у встановлений строк заяви про намір пройти атестацію для подальшої роботи в новостворених органах прокуратури, натомість у даній справі, позивач не набрала необхідної кількості балів під час іспиту.
Таким чином висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 01.03.2023 № 1-р(ІІ)/2023 не впливають на оцінку застосування судами при вирішенні спірних правовідносин норм Закону № 113-IX, які не були предметом конституційного контролю у вказаному Рішенні".
Беручи до уваги ту обставину, що підпунктом 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX прямо передбачено звільнення прокурорів у зв'язку із наявністю рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та органів прокуратури виданий відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також відхиляє доводи позивача про заборону звільнення жінок, які мають дітей, закріплених у статті 184 КЗпП України, з огляду на таке.
Позивач зазначає, що вона є одинокою матір'ю, оскільки має малолітню дитину батько якої не виконує своїх обов'язків та розлучена із чоловіком.
З дня набрання чинності Законом № 113-ІХ, а саме з 25.09.2019, особливості застосування до прокурорів положень КЗпП України, на які посилається позивач, встановлюються Законом № 1697-VII.
Частиною 5 статті 40 КЗпП України (у редакції Закону № 113-ІХ) зазначено, що особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 цієї статті, а також особливості застосування до них положень ч. 2 цієї статті, ст. ст. 42, 421, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 492, ст. 74, ч. 3 ст. 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.
Отже, з 25.09.2019 саме норми Закону № 1697-VII, а не положення КЗпП України, поширюються на правовідносини публічної служби між позивачем та прокуратурою Кіровоградської області (Кіровоградською обласною прокуратурою).
Відповідно до частини 5 статті 51 Закону України ''Про прокуратуру'' на звільнення прокурорів з посад з підстави, передбаченої п. 9 ч. 1 цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.
У зв'язку з цим, положення КЗпП України щодо гарантій при прийнятті на роботу і заборони звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей не застосовуються.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 20.10.2022 у справі № 640/22835/19.
У пункті 63 вказаної постанови Верховний Суд вказав, що спеціальним законом для цієї категорії спірних правовідносин (які виникають у зв'язку з (не) проходженням прокурорами атестації в рамках реформування органів прокуратури), є Закон №113-IX, на чому неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах.
Положення трудового законодавства, які містить КЗпП України, є загальними для правовідносин, пов'язаних з проходженням публічної служби і, як слушно зазначила позивач, їх можна і потрібно застосовувати у тому випадку, коли спеціальні норми не регулюють певних аспектів правовідносин, які є об'єктом спеціального регулювання.
У вимірі обставин цієї справи слід зауважити, що спеціальні норми достатньо чітко й однозначно регулюють питання, пов'язані з припиненням публічної служби (в органах прокуратури) і умовами/правилами переведенням прокурорів на посади в Офісі Генерального прокурора, обласних і регіональних прокуратурах в рамках реформування органів прокуратури, але це регулювання відрізняється від правил загального трудового законодавства.
Відсутність у спеціальному законі норм, які передбачають гарантії/пільги при звільненні певним категоріям осіб на кшталт тих, які містить КЗпП України, у цьому випадку не можна вважати прогалиною, яку можна «заповнити» шляхом застосування загальних норм трудового законодавства. Так само помилково буде вважати, що загальні норми трудового законодавства (у контексті цієї справи мовиться про гарантії/пільги при звільненні) можуть превалювати над нормами спеціального закону (Закону №113-ІХ), які передбачають інакший підхід до прийняття рішень щодо проходження/припинення публічної служби. У цьому зв'язку можна додати, що положення КЗпП України щодо гарантій при прийнятті на роботу і заборони звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей (стаття 184) не впливають на висловлену Верховним Судом позицію щодо застосування до правовідносин, пов'язаних з реформою органів прокуратури, впровадженої Законом №113-ІХ, положень пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону (у поєднанні з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII).
Відповідно до частини першої та другої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач належними та допустимими доказами довів законність прийняття оспорюваного наказу.
Зважаючи на предмет правового регулювання, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, суд дійшов висновку, що спірні рішення прийняті відповідача у межах законодавства та відповідають критерію законності, а відтак, у задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 4, 77, 78, 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кіровоградської обласної прокуратури (пр. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006; код ЄДРПОУ 02910025), Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 00034051) та Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК