про залишення позовної заяви без руху
02 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6753/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги,
- зобов'язати відповідача повторно розглянути питання про виплату з урахуванням висновків повторної (комісійної) СМЕ та токсикологічної експертизи, яку просила призначити ухвалою суду, без ексгумації тіла. Альтернативно: якщо суд вважатиме можливим - зобов'язати призначити виплату одноразової грошової допомоги.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Строк звернення до адміністративного суду передбачений статтею 122 КАС України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом позову є законність протокольного рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №16/в від 30.08.2024 року, яким відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім'ї померлого солдата ОСОБА_2 (зокрема, його матері ОСОБА_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби.
Звернувшись до суду з цим позовом 01.10.2025 року, позивачка пропустила шестимісячний строк, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з позовною заявою позивачка подала клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якому зазначила, що причинами пропуску цього строку стали такі обставини: смерть сина-військовослужбовця, що спричинила тяжкі психологічні наслідки; погіршення стану здоров'я, підтверджене випискою з медичної карти, яка засвідчує виникнення та перебіг хвороби після смерті сина; тривала процедура збору необхідних документів та проходження військово-лікарської комісії.
Суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання верховенства права, а точніше, одного з його елементів - правової визначеності.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
До позовної заяви позивачка долучила виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, видану 01.10.2025 року КНП "Устинівська лікарня", в якій зазначено, що ОСОБА_1 з 2023 року двічі на рік проходить планові лікування. У серпні-вересні 2024 року також лікувалася на домашньому стаціонарі.
Вказаний документ не містить інформації про періоди (дати), в які позивачка перебувала на лікуванні у 2024 - 2025 роках, та про режим її лікування (амбулаторний чи стаціонарний).
Між тим, перебування особи на амбулаторному режимі лікування, на відміну від стаціонарного лікування, яке здійснюється з поміщенням пацієнта в лікарню, саме по собі не свідчить про об'єктивну неможливість реалізації права на звернення до суду з позовом та не створює перешкод для своєчасного подання позовної заяви з метою захисту порушених прав.
Вказаний висновок відповідає правовим позиціям, викладеним Верховним Судом у постановах від 17.07.2019 року (справа №815/1175/17), від 20.02.2020 року (справа №560/3070/19), від 26.03.2020 року (справа №805/2688/18-а), від 21.08.2021 року (справа №520/17941/2020) щодо критеріїв оцінки поважності пропуску строку звернення до суду у зв'язку із перебуванням особи на лікуванні.
Крім того, позивачка, посилаючись на те, що пропуск строку звернення до суду пов'язаний зі збором документів та проходженням військово-лікарської комісії, не вказала які це документи, коли і ким ця військово-лікарська експертиза проводилася.
Позивачка належними доказами не довела наявність об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від її волевиявлення і унеможливлювали/ускладнювали звернення до суду з цим позовом у встановлений шестимісячний строк, починаючи з вересня 2024 року, у зв'язку з якими вона зволікала з поданням цього позову до жовтня 2025 року.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року становить 3028 грн.
Отже розмір судового збору за подання до суду цього позову немайнового характеру складає 1211, 20 грн.
Позивачка не надала документ про сплату судового збору. Натомість до позовної заяви долучила клопотання про звільнення її від сплати судового збору (або зменшення/відстрочення/розстрочення його сплати), в якому посилалася на складний майновий стан. Зазначила, що сплата судового збору є для неї надмірним тягарем і фактично унеможливлює доступ до правосуддя.
Правила відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені у статті 8 Закону України "Про судовий збір", яка містить такі норми:
1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
3. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
З наведених норм випливає, що умови, за яких суд може звільнити особу від сплати судового збору, передбачені в пунктах 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір". Єдиною підставою для вчинення судом цих дій є врахування судом майнового стану заявника та наявність обставин, які свідчать про те, що через скрутний майновий стан заявник не має можливості здійснити сплату судового збору у встановлених законом розмірах і в строки. При цьому, обов'язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.
Позивачка не надала до суду будь-яких доказів свого скрутного майнового стану, як підстави для звільнення її від сплати судового збору за подання цього позову, предметом якого є захист соціальних прав.
Відповідно до частин 1, 10 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачці спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви - протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші поважні причини для його поновлення, додавши відповідні докази;
- документ про сплату судового збору у розмірі 1211, 20 грн. або докази скрутного майнового стану для вирішення питання про звільнення її від сплати судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ